Ухвала

від 24.12.2021 по справі 420/1220/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1220/19

адміністративне провадження № К/9901/45548/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №420/1220/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГЕСТ до Головного управління ДПС в Одеській області, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Національного антикорупційного бюро України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГЕСТ звернулось до суду з позовом до Головному управлінню ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 №0000161202; зобов`язання внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані узгодження суми бюджетного відшкодування по ТОВ ТОРГЕСТ , у сумі 14920438,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення суду першої інстанції повернуто скаржнику.

Головним управлінням ДПС в Одеській області у березні 2021 року подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 18.04.2019.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 задоволено заяву Головного управління ДПС в Одеській області, скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та прийнято у справі нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог ТОВ ТОРГЕСТ .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №420/1220/19 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГЕСТ , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2021, відмовлено у задоволені заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019.

13.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №420/1220/19.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про невірне застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №420/3638/20, застосованої судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

На думку скаржника, від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.07.2021 у справі №420/3638/20, слід відступити, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 було саме проаналізовано первинну документацію ТОВ ТОРГЕСТ з метою дослідження господарських операцій позивача та підтверджено право на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ суб`єктом господарювання. Інформація про рух коштів на рахунках ТОВ ТОРГЕСТ , відкритих у банківських установах, не була відома контролюючому органу та не могла бути відома, адже в ході перевірки суб`єкт господарювання будь-яких документів не надав, під час розгляду справи банківські виписки також не залучались.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначаються норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанова Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковий орган мав можливість та навіть обов`язок отримати інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках позивача, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, перед прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Інформація про обсяг та обіг коштів на рахунках позивача, як і про зміст складених ним первинних документів, у перевіряємому періоді, не досліджувалась податковим органом у ході проведення перевірки позивача, через порушення порядку її проведення.

При цьому посилання представника податкового органу на неможливість отримання відповідної інформації про обсяг та обіг коштів на рахунках позивача через обмеженість строків проведення документальних перевірок, відхилені колегією суддів, так як саме факт проведення перевірки товариства, без продовження її термінів для реалізації права платника податків на поновлення первинних документів, став підставою для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Проведення Національним антикорупційним бюро України досудових розслідувань у кримінальних провадженнях та встановлення інформації про обсяг та обіг коштів на рахунках позивача, на переконання колегії суддів, жодним чином не виправдовує та не змінює характеру допущених податковим органом порушень у ході проведення документальної перевірки позивача, а також допущену податковим органом бездіяльність при доведенні правомірності своїх рішень.

Враховуючи викладене, отримана від правоохоронного органу інформація є доказом, який міг та мав бути своєчасно та самостійно отриманим податковим органом, а як наслідок мав бути поданим до суду, але не був поданий через неналежне виконання ним своїх функціональних обов`язків.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не обґрунтовано, у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, від якого саме висновку, викладеного у постанові Верховного Суду слід відступити, та як слід правильно застосовувати відповідну норму права.

Необхідність відступлення від висновків Верховного Суду скаржник обґрунтовує лише відмінністю фактичних обставин в даній справі та не наводить нормативно-правового обґрунтування відступлення від правового висновку Верховного Суду, застосованого до спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, формального висловлення незгоди з використаною апеляційним судом практикою Верховного Суду, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №420/1220/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва