Рішення

від 21.12.2021 по справі 472/341/21

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/341/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіній Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарської виробничої фірми "Агросоюз" про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарської виробничої фірми "Агросоюз" про відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивача ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 5,67 га від 09.06.2009 року серія ЯЖ № 867588 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4821783400:03:000:0468. Після закінчення строку дії договору оренди вказаної земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_1 та СВФ Агросоюз , про що було внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16.10.2018 року, позивач ОСОБА_1 почав самостійно обробляти зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Восени 2020 року позивач самостійно та з залученням третіх осіб провів передпосівні роботи та засіяв вказану земельну ділянку озимою пшеницею. Відповідно до акту проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року було встановлено, що внаслідок проведення робіт з обприскування гербіцидом масового знищення працівниками СВФ Агросоюз не було дотримано норм щодо використання гербіциду, а саме - не витримувалась відстань до суміжних посівів та не врахувалася сила вітру, що призвело до повної загибелі посіві озимої пшениці на площі 5,67 га власника земельної ділянки.

Листом № 9809/60-2020 від 23.11.2020 року Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Миколаївській області позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви від 28.10.2020 року було проведено перевірку та встановлено, що в жовтні 2020 року СВФ Агросоюз обробляло гербіцидом Гліфасад-408 земельну ділянку, яка межує з земельною ділянкою позивача, та по даному факту відсутні ознаки кримінального та адміністративного правопорушення і що дана категорія справ належить до цивільно-правових, в зв`язку з чим перевірку припинено.

В межах досудового врегулювання спору відповідачу було направлено вимогу про добровільне відшкодування шкоди завданої внаслідок знищення озимої пшениці.

Просить суд стягнути з відповідача Сільськогосподарської виробничої фірми Агросоюз на користь позивача збитки завдані в результаті знищення посівів озимої пшениці в розмірі 156 609,00 грн., що складається з матеріальних збитків у розмірі 19743,00 грн. та упущеної вигоди в розмірі 136 866,00 грн., а також судові витрати в розмірі 5495,89 грн. , що складається з 91,80 грн. - за отримання статистичної інформації, 1800,00 грн. - витрати на проведення експертизи, 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу, 1604,00 - судовий збір.

11 травня 2021 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

31 травня 2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив, в якому останній зазначив, що СВФ Агросоюз вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим, а тому заперечує проти позову. На підтвердження факту знищення працівниками СВФ Агросоюз посівів озимої пшениці на належній позивачу земельній ділянці останній посилається на Акт проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року. Зазначений Акт не може бути визнаний доказом, оскільки не відповідає вимогам нормативних актів, так як у його змісті відсутні дані про: реєстрацію звернення власника земельної ділянки; найменування органу, який створив робочу групу ; підстави створення робочої групи, повноваження комісії, склад комісії; повноваження осіб, які представляли СВФ "Агросоюз"; ідентифікацію земельної ділянки - відсутнє значення кадастрового номера земельної ділянки, дані про межові знаки, власників суміжних земельних ділянок чи інші ознаки, які давали б можливість ідентифікувати земельну ділянку; акт не затверджено органом, який створив комісію. Крім того в повідомленні Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 23.11.2020 р. № 9809/60-2020 про результати розгляду заяви, доданому позивачем до позовної заяви, зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що 26.10.2020 року позивачем виявлено часткове знищення посівів пшениці на його земельній ділянці. В повідомленні Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Про результати розгляду звернення від 12.05.2021 року № 12010/59-2021, наданого заступнику директора СВФ Агросоюз Рубаному М.П. зазначено: Зі слів ОСОБА_1 , під час обробітку земельної ділянки СВФ Агросоюз гербіцидом Гліфасад-408 було частково пошкоджені посіви на земельній ділянці ОСОБА_1 . Тобто позивач особисто підтверджує невідповідність зазначеної в Акті Повної загибелі посівів озимої пшениці дійсним обставинам справи. В обґрунтування розміру упущеної вигоди позивач посилається на Висновок експерта № 120-0243 від 17 березня 2021 року, зроблений експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Фокіним О.С.. Але даний висновок не може бути належним доказом, оскільки дані про експерта відсутні в Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, до висновку будь-яких документів на підтвердження того, що ОСОБА_4 дійсно є експертом не додано.

Статтею 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні № 671/97-ВР від 02.12.1997 року передбачено, що Торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експертних та імпортних) і визначати їх вартість, а Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території. Але позивач ОСОБА_1 не є підприємцем. У висновку експерт Торгово- промислової палати зазначає, що: Упущена вигода визначається як різниця між потенційним валовим доходом виробника сільськогосподарської продукції від реалізації зібраного врожаю і загальними витратами на придбання насіння, підготовку ґрунту під посів, супровід врожаю, збирання врожаю . Верховний Суд України неодноразово вказував на те, що пред`явлення вимоги про відшкодування неотриманих доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані, (напр. постанова ВСУ (у складі колегії Касаційного господарського суду) у справі № 904/8832/17 від 07.05.2019 р.). Всупереч цьому, розрахунок упущеної вигоди ґрунтується на середній ціні реалізації сільськогосподарськими підприємствами Миколаївської області навесні 2021 року пшениці урожаю 2020 року: при цьому залишається поза увагою те, що збір врожаю озимої пшениці, висіяної позивачем восени 2020 року, буде лише влітку 2021 року. А отже на сьогоднішній день передбачувані позивачем доходи є лише уявними, запланованими, але аж ніяк не реальними. Упущена вигода може бути стягнена лише у разі, якщо землекористувач не провів у тому ж сезоні повторний посів культур, а якщо провів - відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). Відповідно до повідомлення Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Про результати розгляду звернення від 12.05.2021 року № 12010/59-2021, наданого заступнику директора СВФ Агросоюз Рубаному М.П.: ОСОБА_1 пояснив, що в лютому 2021 року ним було пересіяно вищевказану земельну ділянку новою озимою пшениці в повному обсязі, так як остання була пошкоджена . Але в позовній заяві позивач не наводить доказів понесення витрат на пересівання земельної ділянки. 21 квітня 2021 року на адресу керівника СВФ Агросоюз дійсно надійшла вимога ОСОБА_2 в інтересах особи ОСОБА_1 про перерахування вказаної суми 156 609,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 . Але вказана вимога повністю не відповідає положення ГК України та містить недоліки і помилки.

СВФ Агросоюз визнає, що в результаті застосування гербіцидів на орендованій нею земельній ділянці було частково пошкоджено посіви на земельній ділянці позивача, у зв`язку з чим позивачеві відразу після виявлення факту пошкодження пропонувалася повна компенсація витрат на пересівання земельної ділянки та безоплатне надання посівного матеріалу і технічного забезпечення робіт по пересіванню. На той час погодні умови дозволяли здійснити повторний посів озимої пшениці, але позивач відмовився від запропонованого. В подальшому, а саме 17 листопада 2020 року (тобто через 20 днів після складання Акту) при огляді земельної ділянки ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено, що відбулося відновлення посівів озимої пшениці та посіви знаходяться в задовільному стані. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження підстав стягнення з відповідача на його користь матеріальних збитків у розмірі 19743,00 грн., упущеної вигоди в розмірі 136 866,00 грн. та понесених ним судових витрат. Просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до СВФ Агросоюз про відшкодування збитків відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача СВФ Агросоюз понесені ним витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7500,00 грн.

02 червня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло заперечення на відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що твердження представника відповідача про неналежність та недопустимість як доказу Акту від 27.10.2020 року, яким зафіксовано факт повної загибелі посівів озимої пшениці позивача, та його складання з порушенням вимог закону, а саме п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, відповідно до якого встановлено порядок визначення розміру збитків та результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами , які створили ці комісії, не можна брати до уваги, оскільки в даному Порядку вказується, що саме розміри збитків визнаються відповідними комісіями, а не сам факт повного знищення посівів, тобто вимог стосовно форми самого Акту, методики його оформлення позивачем не порушено, так як такі вимоги відсутні в національному законодавстві. 27.10.2020 року у складі робочої групи, вказаної в Акті, всі особи, які його підписали пересвідчилися в дійсно повному знищенні посівів. Крім того, експертне дослідження було замовлено представником позивача, а не позивачем в експертній установі - Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, яка діє у відповідності до положень Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , а також відповідно до ч. 2 ст. 11 цього Закону Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідач стверджує, що пропонував позивачеві здійснити відшкодування збитків у вигляді пересівання земельної ділянки відразу після виявлення знищення, але 17 листопада 2020 року працівниками поліції було встановлено, що відбулося відновлення посівів озимої пшениці та посіви знаходяться в задовільному стані. Повторний посів культур на земельній ділянці позивача не проводився та такий посів був неможливий через невизначеність наслідків несумісного гербіциду з рослиною яка загинула, пори року, коли загинула культура - озима пшениця (жовтень 2020 року). А тому у позивача об`єктивної можливості пересіяти культуру для зменшення шкоди та зібрання врожаю 2021 року не було. Тому відшкодуванню підлягає вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, а не витрати на пересівання агрокультури.

23 червня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначив, що весною 2021 року позивачем було проведено засівання земельної ділянки площею 5,7 га ярою пшеницею (не заперечується ні позивачем, ні відповідачем), тому просить суд стягнути з Сільськогосподарської виробничої фірми Агрогсоюз на користь ОСОБА_1 збитки завдані в результаті знищення посівів озимої пшениці в розмірі 87273,55 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят три гривні п`ятдесят п`ять копійок), що складаються з матеріальних збитків у розмірі 19743,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок три гривні) та упущеної вигоди в розмірі 67530,75 грн. (шістдесят сім тисяч п`ятсот тридцять гривень сімдесят п`ять копійок), а також стягнути судові витрати в розмірі 4799,80 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят копійок), що складаються з 91,80 грн ( дев`яносто одна гривня вісімдесят копійок) - за отримання статистичної інформації, 1800, 00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень) - витрати на проведення експертизи, 2000 грн. (дві тисячі гривень) - витрати на правничу допомогу, 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) - судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

31 серпня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначив, що весною 2021 року позивачем було проведено засівання земельної ділянки площею 5,7 га ярою пшеницею, і в зв`язку з тим, що врожайність ярої пшениці нижча за врожайність озимої пшениці упущеною вигодою є різниця між врожаєм озимої та ярої культур пшениці в тому ж самому сезоні, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене. Факт знищення посівів пшениці підтверджено Актом проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року, а можливості провести повторний посів озимої пшениці після 27.10.2020 року у позивача не було. Листом Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОДА від 27.08.2021 року № 1629/0106.2-11/2 повідомлено, що в сучасних умовах посушливого клімату, посухами що спостерігаються в останні роки, відсутності вологи в ґрунті, а також високим температурним режимом повітря і грунту строку посіву не є сталими в встановлюються щороку за рекомендаціями науковців, в зв`язку з чим відмовлено в наданні інформації про строки в які можливо проводити посів озимої та ярої пшениці і рекомендовано звернутися до Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України. Тому просить суд стягнути з Сільськогосподарської виробничої фірми Агрогсоюз на користь ОСОБА_1 збитки завдані в результаті знищення посівів озимої пшениці в розмірі 92820,91 грн. (дев`яносто дві тисячі вісімсот двадцять гривень дев`яносто одна копійка), що складаються з матеріальних збитків у розмірі 19743,00 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок три гривні) та упущеної вигоди в розмірі 73077,91 грн. (сімдесят три тисячі сімдесят сім гривень дев`яносто одна копійка), а також стягнути судові витрати в розмірі 4799,80 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят копійок), що складаються з 91,80 грн ( дев`яносто одна гривня вісімдесят копійок) - за отримання статистичної інформації, 1800, 00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень) - витрати на проведення експертизи, 2000 грн. (дві тисячі гривень) - витрати на правничу допомогу, 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) - судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та в уточненій заяві, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 5,67 га від 09.06.2009 року серія ЯЖ № 867588 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4821783400:03:000:0468 (а.с.6). Після закінчення строку дії договору оренди вказаної земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_1 та СВФ Агросоюз , про що було внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16.10.2018 року, позивач ОСОБА_1 почав самостійно обробляти зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 7).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що йому як землекористувачу були заподіяні збитки діями відповідача.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії: Акту проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року, згідно з яким було встановлено, що внаслідок проведення робіт з обприскування гербіцидом масового знищення працівниками СВФ Агросоюз не було дотримано норм щодо використання гербіциду, а саме - не витримувалась відстань до суміжних посівів та не врахувалася сила вітру, що призвело до повної загибелі посіві озимої пшениці на площі 5,67 га власника земельної ділянки (а.с. 8).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він нічого не пам`ятає про те, коли саме відбувалася вказана подія. Дійсно ним був підписаний Акт проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року та на той час він працював сільським головою Подільської сільської ради, а оскільки посади землевпорядника в сільській раді не було то функції землевпорядника також входили до його обов`язків, але спеціальної освіти в сфері сільськогосподарської діяльності в нього не має. Також зазначив, що повноваження сільського голови розповсюджувалися лише в межах сільської ради, а не за її межами, тобто там, де й знаходяться земельні ділянки СВФ Агросоюз та ОСОБА_1 .. Його усно запросили оглянути пошкодження посівів на земельній ділянці ОСОБА_6 , але на підставі якого саме нормативного акту була створена комісія він не знає. Межові знаки на земельних ділянках відсутні і тільки по карті він може визначити, де саме знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 .. Хто складав Акт від 27.10.2020 року йому не відомо, лише підписав його. Разом з тим, в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 однозначно не зміг вказати про те, чи виїжджав він на огляд та обстеження посівів ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона нічого не знає, на той час вона працювала в Подільській сільській раді Веселинівського району Миколаївської області. Акт від 27.10.2020 року підписала, оскільки по селу ходили слухи про те, що СФВ Агросоюз здійснив пошкодження посівів ОСОБА_6 .. Вона особисто не їздила для огляду земельної ділянки ОСОБА_6 , тому не бачила пошкодження посівів на даній земельній ділянці. Вона не знає, хто саме їй дав Акт від 27.10.2020 року для підписання, а підписалася в ньому, оскільки там вже стояв підпис сільського голови.

Суд зауважує, що необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Разом з тим, в Акті проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року відсутні дані про орган, який створив робочу групу , підстави створення робочої комісії, також відсутнє значення кадастрового номера земельної ділянки, дані про наявність межових знаків, власників суміжних земельних ділянок чи інших ознаки, які б давали можливість ідентифікувати земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 та яка (вся чи її частина) ним була засіяна озимою пшеницею.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює в Веселинівському секторі поліцейської діяльності Вознесенського РУП. Приблизно в в перших числах листопада 2020 року йому на виконання надійшли матеріали щодо пошкодження СВФ Агросоюз посівів озимої пшениці, в даних матеріалах вже містився Акт проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року підписаний Лясковським, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .. На наступний день він разом з працівником поліції ОСОБА_11 виїхали на земельну ділянку СВФ Агросоюз , щоб оглянути її. При огляді також знаходився ОСОБА_9 , який також показав де знаходяться землі СФВ Агросоюз , та показав, що поряд знаходяться землі громадян Брагар та Бідника. Він проводив також опитування усіх працівників СВФ Агросоюз . Виїхавши на земельну ділянку, він побачив, що вона була засіяна озимою пшеницею чи ячменем, точно не може сказали, оскільки не є спеціалістом в даній галузі, крім того під час огляду ними не було залучено спеціаліста (агронома), а також понятих. ОСОБА_9 показував де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 , він бачив що приблизно 30-40 % посівів мали жовтий вигляд, але більшість посівів були зелені, тому точно пошкоджено було чи ні він не може сказати, так як не є спеціалістом в даній галузі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що була зустріч між ним та ОСОБА_1 , під час якої останнім йому було повідомлено про те, що було знищено його посіви озимої пшениці шляхом обприскування гербіцидами земельної ділянки СВФ Агросоюз . Він є представником СВФ Агросоюз та при виїзді на земельні ділянки він побачив, що поряд з земельною ділянкою СВФ Агросоюз є земельна ділянка ОСОБА_1 , яка засіяна озимою пшеницею. Посіви знаходилися у різному стані, десь були зелені, десь пожовклі, тобто не було видно 100 % пожовклої пшениці, а лише частково пошкоджені. Потім після цього він запропонував ОСОБА_1 вирішити дане питання шляхом пересіву або відшкодування грошима, але вони не порозумілись. Після цього ОСОБА_1 склав Акт від 27.10.2020 року, в якому він розписався про те, що був ознайомлений з ним. Пізніше він вже разом з працівниками поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_11 виїжджали на земельну ділянку ОСОБА_6 , де було встановлено лише плями жовтого кольору на посівах, тобто посіви були частково пошкоджені. В січні 2021 року він також виїжджав на земельну ділянку ОСОБА_1 та бачив, що посіви вже знаходилися в кращому стані. Перший раз він їздив разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , а також з ОСОБА_13 , який є механізатором в СВФ Агросоюз , сільського голови ОСОБА_5 та ОСОБА_7 там не було. Вони знали візуально, де саме знаходяться земельні ділянки, ніяких межових знаків маж ними не має. Крім того, в нього не має спеціальної освіти для визначення точного пошкодження посівів озимої пшениці. Він неодноразово виїжджав на земельні ділянки, але жодного разу не бачив, щоб земельна ділянка ОСОБА_1 була пересіяна. Особисто він вважає, що посіви відновилися.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що це було рік назад, приблизно в жовтні, у працівника поліції ОСОБА_8 знаходилися матеріали за заявою ОСОБА_1 про пошкодження посіві озимої пшениці СВФ Агросоюз . Вони разом з ОСОБА_8 виїхали на місце, де провели опитування працівників СВФ Агросоюз , а також ОСОБА_9 показав земельну ділянку ОСОБА_1 та пропонував пересіяти її або відшкодувати завдані збитки. На місці земельної ділянки ОСОБА_1 посіви були зелені, лише трішки були пожовклі. Більше зеленого чим жовтого, десь 70х30 % або 80х20%, які він визначив самостійно. Межових знаків там ніяких не було, їм ОСОБА_9 розповідав про те, де та чия знаходиться земельна ділянка. Він не є спеціалістом в даній галузі, тому точно не може сказати скільки було пошкоджено посівів, а також не може сказати чи то була пшениця чи ячмінь. Виїжджав лише один раз, ніякий висновок він не складав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в нього на виконанні була заява ОСОБА_1 , який скаржився на СВФ Агросоюз , яка під час обробітку земельної ділянки шляхом кроплення гербіцидами пошкодила його посіви, хотів отримати відшкодування збитків. З ОСОБА_1 спілкувався ОСОБА_8 , а він спілкувався з ОСОБА_9 . Він особисто виїжджав на місце земельної ділянки ОСОБА_1 , де зробив фотокартки пошкодження посівів. Де саме знаходиться земельна ділянка йому по телефону розповідали колеги, він візуально визначив, що це ї є земельна ділянка ОСОБА_1 , частина посівів була жовтою, а частина зеленою, але більше було зеленого. Для визначення земельних ділянок ніяких межових знаків не було . Фотокартки він приєднав до матеріалів перевірки, але вони були в чорнобілому кольорі, оскільки не було кольорового принтеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України , є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України ).

Отже, в силу вимог ст. 2 , 4 , 12 , 76-81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено в ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В той же час, представником позивача не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів вини відповідача у спричиненні вказаних збитків.

Суд обґрунтовує свою думку наступним.

Досліджений в судовому засіданні Акт проведення обстеження посівів озимої пшениці від 27.10.2020 року є саме тим первинним документом, яким було зафіксовано спричинення позивачу збитків. Разом з тим, з огляду на покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо їх сумнівного підписання вказаного Акту, покази свідків працівників поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , які вказували на незначне пошкодження (пожовклість) рослини, яка знаходилась на земельній ділянці ОСОБА_1 , вже після складання Акту, суд піддає сумніву його зміст та правдивість, а отже і належність та допустимість. Також суд зазначає, що відсутність межових знаків, які б вказали на розташування та належність земельної ділянки позивачу, вказує на неможливість безумовного доведення в судовому засіданні протиправних дій відповідача із використання гербіциду або іншої невстановленої в судовому засіданні речовини, яка могла пагубно вплинути на рослини. Також, посилання представника позивача на застосування відповідачем препарату "Гліфасад 408", яким і спричинено шкоду посівам, суд не бере до уваги, оскільки останнім не доведено його використання відповідачем належними і допустимими доказами.

Отже, наведені у позові розрахунки позивача завданих збитків (упущеної вигоди) є виключно його абстрактними припущеннями та не підтверджені жодними доказами, відтак, підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення збитків немає.

Також суд зауважує, що з огляду на наведене вище, а саме недоведеність вини відповідача СВФ "Аргосоюз" у спричиненні шкоди позивачу шляхом потрави посівів, суд не бере до уваги докази щодо витрат на пересівання зернової агрономічної культури та відповідно не надає оцінку вказаним доказам.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що нормативними актами передбачено чіткий механізм відшкодування збитків та визначення розміру їх заподіяння, про застосування якого позивачем не заявлялось у даній справі.

Позивачем не надано суду відповідних актів та розрахунків, передбачених законодавством. Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

Крім того, відповідач в відзиві просив суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача СВФ Агросоюз понесені ним витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України аналогічний п.1ч. 2 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження цього представником відповідача Гусаровим С.М. було надано Договір № 6/21 про надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2021 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних та передбачуваних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 472/341/21; акт приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2021 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 6/21 від 17.05.2021 року; а також платіжне доручення № 165 від 21.05.2021 року, відповідно до якого СВФ Агросоюз сплатило адвокату Гусарову С.Д. 7500 грн. за надання правничої (правової) допомоги.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Сільськогосподарської виробничої фірми Агросоюз понесені нею витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарської виробничої фірми "Агросоюз" про відшкодування збитків, завданих в результаті знищення посівів озимої пшениці в розмірі 92820,91 грн. (дев`яносто дві тисячі вісімсот двадцять гривень дев`яносто одна копійка), що складаються з матеріальних збитків у розмірі 19743,00 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок три гривні) та упущеної вигоди в розмірі 73077,91 грн. (сімдесят три тисячі сімдесят сім гривень дев`яносто одна копійка) та стягнення судових витрат - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь відповідача Сільськогосподарської виробничої фірми Агросоюз ( код ЄДРПОУ 24545141, р/р НОМЕР_2 МФО 326182, в відділені Райффайзен Банк Аваль м. Миколаїв) понесені ним витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2021 року.

Суддя Вселинівського районного суду Миколаївської областіА.О. Тустановський