Постанова

від 15.12.2021 по справі 2-1420/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3889/21

Номер справи місцевого суду: 2-1420/10

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника АТ Райффайзен Банк Аваль - адвоката Звезділіної-Полішко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2010 року по справі за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , правонаступником якого залучена ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

22.06.2009 року Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , в особі Одеської обласної дирекції ВАТ Райффайзен Банк Аваль , який в подальшому змінив свою назву на Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 014/3611/82/79578 від 07.08.2007 року у розмірі 56 511 доларів США 98 центів, що еквівалентно 431 186 грн. 42 коп. (*далі - Кредитний договір) та стягнення солідарно витрат по сплаті держмита в сумі 1700,00 грн. та з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 250 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 014/3611/82/79578 від 07.08.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 46 920 доларів США, на строк з 07.08.2007р. по 07.08.2017р. під 13,5 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно графіку та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання відповідати по зобов`язанням ОСОБА_2 , які виникають з умов кредитного договору.

Позов був обґрунтований тим, що відповідачі не виконують свої обов`язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами. Про порушення зобов`язання та необхідності повного погашення боргу відповідачі повідомлені належним чином.

У зв`язку з тим, що відповідачі належним чином свої обов`язки не виконують, станом на 09.06.2009р. виникла заборгованість перед позивачем, яка склала 56 511,98 доларів США, що за курсом НБУ складає 431 186 грн. 42 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом складає 42 563,56 доларів США, що складає 324 759 грн. 96 коп.; заборгованість за відсотками 236,14 доларів США, що складає 1 801 грн. 75 коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 5 348,04 доларів США, що складає 40 805 грн. 55 коп.; пеня - 8 364,24 доларів США, що складає 63 819 грн. 16 коп.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2010 року позов ВАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором №014/3611/82/79578 від 07.08.2007р. в сумі 56 511 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот одинадцять) доларів США 98 центів, що еквівалентно 431 186 (чотириста тридцять одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 42 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 42563 (сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят три) доларів США 56 центів, що еквівалентно 324 759 (триста двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 96 коп., заборгованість за відсотками - 236 (двісті тридцять шість) доларів США 14 центів, що складає 1801 (одна тисяча вісімсот одна) грн. 75 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) доларів США 04 центів, що складає 40 805 (сорок тисяч вісімсот п`ять ) грн. 55 коп., пеня - 8 364 (вісім тисяч триста шістдесят чотири) доларів США 24 центи, що складає 63 819 (шістдесят три тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 16 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. та 125 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль судовий збір в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. та 125 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення. (т.1, а.с. 65-68).

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення (т.1, а.с. 105-110).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення (а.с.214-216).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2010 року, в частині позовних вимог ВАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2019 року було прийнято зазначену цивільну справу до провадження судді Сегеди С.М., та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2019 року було витребувано із Відділу ДРАЦС УДР ГТУЮ в Одеській області інформацію про смерть ОСОБА_2 , та від ГТУЮ в Одеській області копію спадкової справи, яка можливо була заведена після смерті ОСОБА_2 (т.2, а.с.16-18)

17 липня 2019 року на адресу суду від Малиновської державної нотаріальної контори м. Одеси надійшла копія спадкової справи, з якої вбачається, що дійсно ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але з заявою про прийняття спадщини до майна померлого ОСОБА_2 станом на 08.07.2019 року ніхто із його родичів не звертався.

Разом з тим, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини лише представник АТ Райффайзен Банк Аваль .

Тому, ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.20219 року в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було залучено ОСОБА_3 , оскільки остання є його матір`ю і проживала з ним на час відкриття спадщини та в установлений законом строк не відмовилась від спадщини (т.2, а.с. 87-90).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з умовами кредитного договору №014/3611/82/79578 від 07.08.2007 року, укладеного між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 , банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 46920,00 доларів США, з комісією банку 2% - 920,00 доларів США, на строк по 07.08.2017р., згідно графіку надання кредиту та зі сплатою відсотків.

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати часткове погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно графіку.

За змістом п.6.5 Кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до п.10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Крім того, у відповідності до Договору поруки від 07 серпня 2007р. ОСОБА_1 взяла на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 перед ВАТ Райффайзен Банк Аваль , що виникають з умов Кредитного договору № 014/3611/82/79578 від 07.08.2007 року.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1 Договору поруки від 07 серпня 2007р., у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по зобов`язаннях, що виникають з умов Кредитного договору № 014/3611/82/79578 від 07.08.2007 року станом на 09.06.2009р. загальна сума заборгованості за кредитом, відсотками та нарахована пеня складає 56511,98 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 431186,42 грн., що становить: заборгованість за кредитом - 42 563,56 доларів США, що складає 324 759,96 грн., заборгованість з відсотками - 236,14 доларів США, що складає 1 801,75 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 5 348,04 доларів США, що складає 40 805,55 грн., нарахована пеня - 8 364,24 доларів США, що складає 63 819,16 грн.

Про порушення зобов`язання та необхідності повного погашення боргу відповідачі повідомлені належним чином, відповідно до Претензії - вимоги (т.1, а.с.36, 37).

При цьому, суд обгрунтовано виходив із того, що відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За змістом ст.ст.525, 526, 553, 554 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частина 2 ст. 554 ЦК України визначає також, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойку, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд також правильно зазначив, що згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Також суд правильно виходив із того, що відповідно до ст.88 ЦПК України, в редакції яка була чинною на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог ВАТ Райффайзен Банк Аваль , в особі Одеської обласної дирекції ВАТ Райффайзен Банк Аваль , до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що суд не повідомляв ОСОБА_1 про час і місце судового засіданні, то вони є безпідставними, так як суд повідомляв її про час і місце судового засідання за останнім місцем її проживання і реєстрації: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.2, 15), де вона була належним чином зареєстрована з 26.02.2007 року (т.1, а.с.13).

Однак, в подальшому, у зв`язку з тим, що вона була знята з реєстраційного обліку по вказаній адресі, однак ні банк, ні суд про це не повідомила, в силу ст. 131 ЦПК України вона вважається належним чином повідомленою про час і місце судового засідання (а.с.54).

Крім того, суд повідомив відповідача ОСОБА_1 про час і місце судового засідання через засоби масової інформац2ії (т.1, а.с.59).

Також безпідставним є посилання заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 на ч.4 ст. 559 ЦК України, як на підставу припинення договору поруки, оскільки зазначену Претензію-вимогу їй було направлено 02 грудня 2008 року, як і боржнику ОСОБА_2 (т.1, а.с.36, 37) і рекомендовано протягом 30 днів вернути отриману позику в повному обсязі, з посиланням на ст. 35 Закону України Про іпотеку .

Тобто відбулась зміна строку настання виконання основного зобов`язання, який настав не раніше 01.01.2009 року.

Оскільки з даними позовом позивач звернувся 22.06.2009 року, то строк пред`явлення позову до поручителя не пропущений.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.12.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева