Постанова

від 08.12.2021 по справі 940/783/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 940/783/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11047/2021Головуючий у суді першої інстанції - Косович Т.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

секретар Ющенко Я.М.,

за участю:

прокурора Підяша О.С., представника відповідача

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа: Тетіївська міська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації за № 965 від 25 грудня 2012 року та визнання недійсними договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації за № 965 від 25.12.2012 року та визнання недійсними договорів оренди землі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що розпорядженням Тетіївської районної державної адміністрації № 546 від 03.08.2012 року Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, які розташовані на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 4,9349 га, 33,6227 га, 3,3648 га (пасовища).

Розпорядженням Тетіївської районної державної адміністрації № 965 від 25.12.2012 року проект землеустрою затверджено та надано ОСОБА_1 в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 41,9224 га (пасовища): перша - площею 33,6227 га (пасовища), друга - 4,9349 га (пасовища), третя - 3,3648 га, які розташовані на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, строком на 49 років.

На підставі даного розпорядження 28.12.2012 року між Тетіївською районною державною адміністрацією та фізичною особою ОСОБА_1 укладено 3 договори оренди землі на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224610100:06:018:0002, 3224610100:06:026:0029, 3224610100:05:007:0019, зареєстровані Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області 29.12.2012 року.

Разом з тим, прокуратура вважає, що розпорядження № 965 від 25.12.2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельних ділянок в користування на умовах оренди, які розташовані на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства прийняте Тетіївською районною державною адміністрацією всупереч вимогам земельного законодавства, а саме з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про фермерське господарство - земельні ділянки для ведення фермерського господарства мали бути надані в оренду лише на конкурсних засадах - за результатами аукціону.

Крім того, при наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, Тетіївською районною державною адміністрацією допущено порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство щодо перевірки відповідності поданих ОСОБА_1 документів вимогам законодавства. Так, розпорядження Тетіївської РДА № 546 від 03.08.2012 року прийняте лише на підставі заяви ОСОБА_1 та схеми розташування земельної ділянки, при цьому в заяві не обґрунтовано розміри земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Поряд з цим, на час отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства вона не мала засобів для обробітку землі, а отримання земельної ділянки площею 33,6226 га, кадастровий номер 3224610100:06:018:0002, спрямоване на збільшення земельного банку ФГ К-АГРО , створене 04.05.2012 року ОСОБА_3 , так як остання передала її даному господарству в суборенду, що свідчить про відсутність у неї намірів та можливості займатися фермерським господарством.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13.05.2021 року у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 1-4).

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Так, в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не досліджено в установленому процесуальним законом порядку обставин, з якими закон пов'язує початок перебігу строку позовної давності.

При цьому, вказує, що суд першої інстанції, не встановивши наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення даного спору по суті, та не врахувавши, що питання застосування позовної давності вирішується ним в разі наявності правових підстав для задоволення позову, безпідставно застосував наслідки спливу строків позовної давності, одночасно не вказуючи на незаконність розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 25.12.2012 року за № 965 та договорів оренди землі від 28.12.2012 року (т. 2, а.с. 15-21).

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також вимоги ст. 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Тетїівської районної державної адміністрації № 546 від 03.08.2012 року "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, які розташовані на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 4,9349 га, 33,6227 га, 3,2648 га (пасовища).

Розпорядженням Тетіївської районної державної адміністрації № 965 від 25.12.2012 року проект землеустрою, розроблений ПП "Земля", затверджено та надано ОСОБА_1 в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 41,9224 га (пасовища); перша - площею 33,6227 га (пасовища), друга - 4,9349 га (пасовища), третя - 3,3648 га, які розташовані на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, строком на 49 років.

На підставі даного розпорядження 28.12.2012 року між Тетіївською районною державною адміністрацією та фізичною особою ОСОБА_1 укладено 3 договори оренди землі: договір оренди земельної ділянки площею 33,6226 га, кадастровий номер 3224610100:06:018:0002, розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області у Державному реєстрі земель 29.12.2012 року за № 322460004007126 та 13.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39727978 (т. 1, а.с.38-42); договір оренди земельної ділянки площею 4,9349 га, кадастровий номер 3224610100:06:026:0029, розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області у Державному реєстрі земель 29.12.2012 року за № 322460004007125 та 23.01.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45177048 (т. 1, а.с.45-49); договір оренди земельної ділянки площею 3,3648 га, кадастровий номер 3224610100:05:007:0019, розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області у Державному реєстрі земель 29.12.2012 року за № 322460004007124 та 29.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 44312079 (т. 1, а.с.52-56).

Так, з огляду на положення статей 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Закон України Про фермерське господарство (в редакції станом на 17.07.2011 року) визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац другий частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов.

У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідно до вимог ст.ст. 89, 91, 92 ЦК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Зокрема, статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи в їх сукупності, Тетіївською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 965 від 25.12.2012 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства та надано ОСОБА_1 в користування на умовах оренди земельну ділянку всупереч зазначеним вимогам законодавства.

Так, ОСОБА_1 , як громадянин, у 2012 році на безконкурентних засадах реалізувала своє право на отримання в оренду земельної ділянки площею 16,7286 га на території Тетіївської міської ради для ведення фермерського господарства, що підтверджується розпорядженням голови Тетіївської районної державної адміністрації за № 149 від 02.03.2012 року та від 03.05.2012 року зареєструвала фермерське господарство "М-АГРО" з ідентифікаційним кодом юридичної особи 38207776 та на даний час є засновником і головою зазначеного фермерського господарства, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тому, ОСОБА_1 після реєстрації нею юридичної особи - фермерського господарства "М-АГРО" втратила право на безконкурентне отримання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства та будучи головою ФГ "М-АГРО" земельну ділянку повинна була отримати у користування відповідно до вимог ст.ст. 124, 134 ЗК України, ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" лише на конкурсних засадах - за результатами аукціону.

Крім того, Тетіївською районною державною адміністрацією при наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарського господарства, орієнтовною площею 4,9349 га, 33,6227 га, 3,3648 га (пасовища) (розпорядження № 546 від 03.08.2012 року) допущено порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" щодо перевірки відповідності поданим ОСОБА_1 документів вимогам законодавства.

Як вбачається, розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації за № 546 від 03.08.2012 року прийняте лише на підставі заяви ОСОБА_1 та схеми розташування земельної ділянки, при цьому в заяві не обгрунтовано розміри земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Також, заява ОСОБА_1 на отримання в оренду спірної земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства не містить весь комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" умов і обставин, зокрема в ній не обгрунтовано розмір земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Отже, враховуючи викладене, оскаржуване розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, а договори оренди землі укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд першої інстанції, не встановивши наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення даного спору по суті, та не врахувавши, що питання застосування позовної давності вирішується ним в разі наявності правових підстав для задоволення позову, безпідставно застосував наслідки спливу строків позовної давності, одночасно не вказуючи на незаконність розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 25.12.2012 року за № 965 та договорів оренди землі від 28.12.2012 року.

Водночас, згідно із ст. 256 ЦК України закон пов`язує початок перебігу строку позовної давності з моментом, коли про порушення права довідалась особа, чиє цивільне право порушене, тобто носій суб`єктивного цивільного права, який і отримує від суду його захист.

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом , та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За таких обставин, строк позовної давності за позовом, пред`явленим в інтересах держави, може починатись лише з одного моменту - обізнаності (або можливості бути обізнаним) про наявність порушення права держави, та про особу порушника, уповноваженим органом державної влади, який може реалізувати відповідне цивільне право чи інтерес.

Обізнаність будь якої іншої особи або органу про наявність порушення прав держави не може свідчити про початок перебігу строку позовної давності, оскільки останні не мають права на позов у його матеріальному розумінні та не можуть звернутись до суду з метою відновлення чи захисту порушеного цивільного права держави або її законного інтересу.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що станом на 28.12.2012 року Управління Держземагентства у Тетіївському районі Київської області, як і Управління Держземагентства у Київській області, не мали права на позов у його матеріальному розумінні.

Так, в силу вимог ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента від 13.04.2011 року за № 459/2011, таким органом станом на 28.12.2012 року була Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи.

Також, відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України, територіальні органи Держземагентства України не мали повноважень на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому не могли реалізувати від імені держави права власника та подати відповідний позов.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно пов`язано початок перебігу строку позовної давності з фактом державної реєстрації оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок 28.12.2012 року.

Крім того, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 року у справі № 310/4139/13, закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.

Здійснюючи реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок територіальні органи Держземагентства України не мали повноважень та підстав перевіряти законність розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 25.12.2012 року № 965, не встановлювали факт попередньої реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання речових прав на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, не мали доступу до документів, що стали підставою для надання відповідачу в оренду земельних ділянок, а тому не знали та, з огляду на положення ст. 19 Конституції України, не могли знати про факт порушення інтересів держави у зв`язку з укладенням відповідних договорів.

Також, слід зазначити, що згідно зі ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів,, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про поінформованість органів державного контролю щодо незаконності розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 25.12.2012 року та оскаржуваних договорів оренди землі, мав би ґрунтуватись на належних доказах - висновках за результатами проведення перевірки законності розпорядження земельними ділянками; планах контрольних заходів; зверненнях до органу державного контролю щодо незаконності оскаржуваного розпорядження чи протиправності виділення спірних земель, тощо.

Водночас, жодного такого доказу матеріали справи не містять.

Натомість, згідно фактичних обставин справи про незаконність розпорядження Тетіївської державної адміністрації № 965 від 25.12.2012 року та укладених на його підставі договорів оренди земельних ділянок прокурору стало відомо у березні 2019 року під час розслідування СВ Тетіївського ВП ГУНП у Київській області кримінального провадження № 42019111030000013 від 18.01.2019 року.

За таких обставин з моменту виявлення факту порушення прав та законних інтересів держави у зв'язку з укладенням оскаржуваних договорів оренди до моменту подання позовної заяви строк позовної давності не сплив.

Посилання суду першої інстанції на отримання оспорюваного розпорядження в січні 2013 року прокурором та висновки про те, що в силу положень чинного законодавства останній повинен був своєчасно цікавитись та перевіряти відомості про наявність, рух і якісний склад земель, здійснювати контроль за збереженням, законністю, доцільністю у ефективністю використання земель, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки із наданих до суду документів не вбачається, що листом № 07-21/197 від 21.01.2013 року прокурору надіслано саме розпорядження від 25.12.2012 року № 965, а в копії витягу із журналу врученої кореспонденції відсутні будь-які відомості про надіслання прокурору розпорядження від 25.12.2012 року № 965.

Будь-яких інших доказів встановлення порушення прав та законних інтересів держави до моменту реєстрації кримінального провадження від 18.01.2019 № 42019111030000013, матеріали справи не містять.

У свою чергу, відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу вимог ст.ст. 93, 116 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов`язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно із ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, у відповідності до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, з огляду на вищевстановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації за № 965 від 25.12.2012 року підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а укладені на його підставі договори оренди - визнанню недійсними.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і задовольняє позов, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви по 4 204 грн. 00 коп. з кожного (8408/2=4204) та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 6306 грн. 00 коп. (12612/2=6306).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області - задовольнити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа: Тетіївська міська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації за № 965 від 25 грудня 2012 року та визнання недійсними договорів оренди землі - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації № 965 від 25 грудня 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 41,9224 га (пасовища), яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строк на 49 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 33,6226 га (кадастровий номер 3224610100:06:018:0002), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007127 та в подальшому зареєстрований 13 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 39727978.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9349 га (кадастровий номер 3224610100:06:026:0029), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня2012 року за № 322460004007125 та в подальшому зареєстрований 23 січня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 45177048.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,3648 га (кадастровий номер 3224610100:05:007:0019), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007124 та в подальшому зареєстрований 29 листопада 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 44312079.

Стягнути з Тетіївської районної державної адміністрації (місцезнаходження: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, код ЄДРПОУ 24214852) на користь Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Тетіївської районної державної адміністрації (місцезнаходження: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, код ЄДРПОУ 24214852) на користь Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий за подання апеляційної скарги у розмірі 6 306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий за подання апеляційної скарги у розмірі 6 306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська