Ухвала
від 09.09.2024 по справі 940/783/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"09" вересня 2024 р. Справа № 940/783/20

У справі за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

до Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Тетіївської міської ради

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договорів оренди

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від прокурора: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Порхун О.П. (ордер серія АІ № 1697684 від 09.09.2024 року);

від третьої особи: не з`явився.

Встановив:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.08.2023 року № 940/783/20 касаційну скаргу задоволено частково, Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13.05.2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08.12.2021 року скасовано, провадження у справі 940/783/20 закрито, з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Заявника повідомлено, що розгляд справи за позовом віднесено до юрисдикції Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2024.

09.09.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор, позивач, відповідач 1 та третя особа в підготовче засідання 09.09.2024 року не з`явились.

Окрім того, разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви прокурор просив замінити у справі № 940/783/24 Тетіївську районну державну адміністрацію на її процесуального правонаступника Білоцерківську районну державну адміністрацію.

В обґрунтування заявленого прокурор зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Тетіївську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації. Згідно із загальнодоступними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу Тетіївську районну державну адміністрацію припинено 17.08.2021 року, а правонаступником її прав та обов`язків є Білоцерківська районна державна адміністрація.

В підготовчому засіданні 09.09.2024, суд, розглянувши заяву прокурора та додані до неї документи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши думку представника відповідача 2, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вирішення питання про процесуальне правонаступництво здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто за умови перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідного клопотання, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони по господарській справі до іншої особи на підставі відповідного документу або правочину.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі № 264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника (аналогічні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 922/4650/21 від 18.08.2023).

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта.

Враховуючи наведене, що в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи, а фактично визначається з моменту прийняття уповноваженим суб`єктом рішення про передачу прав та обов`язків правонаступнику (подібні за змістом висновки кореспондується у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 по справі № 296/443/16-ц, від 04.11.2020 по справі № 922/817/18 та від 18.03.2023 по справі № 922/3979/21).

Для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 по справі № 911/1958/18, від 04.11.2020 по справі № 922/817/18, від 08.02.2023 по справі № 910/16900/19, від 18.03.2023 по справі № 922/3979/21 та від 18.08.2023 по справі № 922/4650/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що правонаступником Тетіївської районної державної адміністрації є Білоцерківська районна державна адміністрація, суд дійшов висновку про задоволення заяви Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про заміну відповідача - Тетіївську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код 24214852) у справі № 940/783/20 її правонаступником Білоцерківською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 19425498).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу .

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищевикладене та неможливістю з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Замінити Тетіївську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код 24214852) у справі № 940/783/20 її правонаступником Білоцерківською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 19425498).

2. Відкласти підготовче засідання на 30.09.2024 о 14:45. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри,16/108, в залі судових засідань № 5).

3.Зобов`язати позивача та третю особу виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2024.

4. Зобов`язати Білоцерківську районну державну адміністрацію надати:

- оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення);

- відзив по суті позовної заяви з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, а позивачу його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

- подати у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення щодо наведених прокурором, позивачами у відповіді на відзив пояснень, а учасникам справи їх копію у порядку, передбаченому ст. 167 Господарського процесуального кодексу України.

5. Попередити Білоцерківську районну державну адміністрацію про те, що у разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повідомити учасників справи про те, що в силу положень ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України суд встановлює письмову форму для всіх заяв та клопотань, що будуть подаватись у даній справі.

7. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 5).

8. Викликати в судове засідання повноважних представників сторін. Повноваження представників мають бути оформлені відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України з наданням суду документів, що підтверджують повноваження представників.

9. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

10. Довести до відома сторін, що всі документи (заяви, клопотання, заперечення, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаці іній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, виклики, ухвали, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

11. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати учасникам по справі.

12. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

13. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення09.09.2024
Оприлюднено12.09.2024
Номер документу121500991
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —940/783/20

Ухвала від 23.10.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Карпечкін Т.П.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Карпечкін Т.П.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Карпечкін Т.П.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Карпечкін Т.П.

Ухвала від 24.11.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Карпечкін Т.П.

Ухвала від 27.09.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Постанова від 30.08.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 22.08.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 09.05.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 30.03.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні