Постанова

від 30.08.2023 по справі 940/783/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 940/783/20

провадження № 61-2477св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

відповідачі: Тетіївська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

третя особа - Тетіївська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У червні 2020 року перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Дергеокадастру у Київській області звернувся до суду з позовом до Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації № 965 від 25 грудня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 41, 9224 га (пасовища), яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строк на 49 років;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 33, 6226 га (кадастровий номер 3224610100:06:018:0002), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007127 та в подальшому зареєстрований 13 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 39727978;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4, 9349 га (кадастровий номер 3224610100:06:026:0029), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007125 та в подальшому зареєстрований 23 січня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 45177048;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3, 3648 га (кадастровий номер 3224610100:05:007:0019), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007124 та в подальшому зареєстрований 29 листопада 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 44312079.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з пропуску прокурором позовної давності, про застосування якої в судовому засіданні заявлено представником ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації № 965 від 25 грудня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 41, 9224 га (пасовища), яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строк на 49 років.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 33, 6226 га (кадастровий номер 3224610100:06:018:0002), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007127 та в подальшому зареєстрований 13 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 39727978.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4, 9349 га (кадастровий номер 3224610100:06:026:0029), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007125 та в подальшому зареєстрований 23 січня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 45177048.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3, 3648 га (кадастровий номер 3224610100:05:007:0019), розташованої на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322460004007124 та в подальшому зареєстрований 29 листопада 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 44312079.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, а договори оренди землі укладені всупереч встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Безпідставними є висновки суду першої інстанції про пропуск позовної давності, оскільки про незаконність оскаржуваного розпорядження Тетіївської державної адміністрації та договорів оренди земельних ділянок прокурору стало відомо у березні 2019 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року і залишити в силі рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі № 178/851/14-ц та у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 18 серпня 2020 року в справі № 914/1844/18, від 09 жовтня 2020 року в справі № 530/879/18 (провадження № 61-7687св20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Апеляційний суд повинен був встановити, з якого моменту розпочинається перебіг позовної давності у цьому спорі, чи пропустив позовну давність уповноважений державний орган, який є позивачем у справі, та чи були у нього поважні причини пропуску цього строку.

Прокурор дізнався про порушення прав держави ще у січні 2013 року після отримання від Тетіївської районної державної адміністрації копії оскаржуваного розпорядження № 965 від 25 грудня 2012 року.

Прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва ним інтересів держави в суді.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Тетіївського районного суду Київської області.

23 травня 2022 року матеріали справи № 940/783/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції станом на момент передачі земельних ділянок в оренду, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а із земель комунальної власності - до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно з положеннями статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб громадянина.

Суди встановили, що 03 травня 2012 року ОСОБА_1 зареєструвала Фермерське господарство «М-Агро» (далі - ФГ «М-Агро») та на сьогодні є його головою.

В подальшому ОСОБА_1 на підставі оспорюваних договорів оренди землі від 28 грудня 2012 року отримала в користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 3224610100:06:018:0002, 3224610100:06:026:0029, 3224610100:05:007:0019, розташовані за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19 дійшла висновку, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Оскільки спір у цій справі виник щодо земельних ділянок, переданих в оренду ОСОБА_1 , яка є засновником ФГ «М-Агро», для ведення фермерського господарства, він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Проте наведене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити першому заступнику керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київської області до Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа - Тетіївська міська рада поро визнання незаконним та скасування розпорядження і визнання недійсними договорів оренди землі закрити.

Роз`яснити першому заступнику керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов