Постанова
від 28.12.2021 по справі 686/4305/21
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Справа № 686/4305/21

Провадження № 22-ц/4820/1979/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представниці позивача Мельник В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк , банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

АТ КБ Приватбанк зазначило, що за договором про надання банківських послуг від 22 вересня 2011 року позивач надав ОСОБА_3 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов`язався повернути кредит протягом строку дії платіжної картки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, його спадкоємцями першої черги за законом, які в установленому порядку прийняли спадщину, є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Станом на день смерті ОСОБА_3 виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 059 грн 47 коп. Банк своєчасно пред`явив свої вимоги до спадкоємців боржника, внаслідок чого відповідачі зобов`язані погасити цю заборгованість.

За таких обставин АТ КБ Приватбанк просило суд стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на свою користь 8 059 грн 47 коп. заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_3 , оскільки він як спадкоємець останнього відмовився від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_2 . У свою чергу, банк пред`явив вимоги до спадкоємців боржника з порушенням установленого строку, внаслідок чого ОСОБА_2 не може відповідати за зобов`язаннями спадкодавця.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ КБ Приватбанк просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову щодо відповідачки ОСОБА_2 посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, тобто він приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. ОСОБА_3 та АТ КБ Приватбанк визначили, що вказана заява, Умови та Правила надання банківських послуг і тарифи банку становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. На виконання зобов`язання за договором банк надав ОСОБА_3 кредит, однак, останній не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів. Після того, як ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, АТ КБ Приватбанк через нотаріуса за місцем відкриття спадщини пред`явило вимоги до спадкоємців останнього про погашення заборгованості. Банком не було пропущено строк пред`явлення вимоги до спадкоємців ОСОБА_3 , тому ОСОБА_2 зобов`язана задовольнити цю вимогу. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Суд неправильно витлумачив норми статей 1281, 1282 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не дотримався положень статей 19, 274 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 27 липня 1986 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

22 вересня 2011 року ОСОБА_3 та АТ КБ Приватбанк підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, за змістом якої ОСОБА_3 визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

За умовами договору АТ КБ Приватбанк надало ОСОБА_3 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 4 800 грн, які ОСОБА_3 не повернув банку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина на: житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 6810100000:28:002:1153), яка розташована по АДРЕСА_1 , та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,1700 га (кадастровий номер 6810100000:28:002:1154), яка розташована по АДРЕСА_1 , та призначена для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею 0,1220 га (кадастровий номер 6825087200:04:015:0735), яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та призначена для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею 1,6953 га (кадастровий номер 6825087200:05:004:0384), яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі 27 серпня 2019 року нотаріусу відповідної заяви. ОСОБА_1 як син спадкодавця відмовився від спадщини на користь дружини померлого, ОСОБА_2 .

У липні 2020 року АТ КБ Приватбанк пред`явило свої вимоги до спадкоємців ОСОБА_3 , направивши на адресу Другої Хмельницької державної нотаріальної контори претензію кредитора №SAMDN55000049654577 від 5 червня 2020 року.

23, 24 липня та 2 грудня 2020 року Друга Хмельницька державна нотаріальна контора видала ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене майно.

а) щодо порядку розгляду справи

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З агальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Між сторонами виник спір щодо відповідальності спадкоємців боржника.

Цей спір мав бути розглянутий судом у порядку загального позовного провадження, натомість, всупереч положень ч. 4 ст. 19, ч. 4 ст. 274 ЦПК України суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Недотримання судом указаних норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

б) щодо вирішення спору по суті

Застосовані норми права

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини, а також інші юридичні факти, є підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

В силу ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як передбачено ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та правочинів або інших юридичних фактів, у тому числі із спадщини.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору, а також вимог актів цивільного законодавства.

Спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Отже, правовідносини, що виникли між позивачем і боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитором і спадкоємцем боржника.

Однією з умов виникнення зобов`язання спадкоємця боржника є дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до нього. Так, за загальним правилом кредитор повинен пред`явити свої вимоги до належного спадкоємця не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

АТ КБ Приватбанк обґрунтувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 22 вересня 2011 року (а.с. 20), витягом із Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 року №СП-2010-256 (а.с. 22-47); витягом із Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна (а.с. 21); розрахунком заборгованості за договором від 22 вересня 2011 року (а.с. 10-13); випискою по рахунку (а.с. 14-18); довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 19); довідкою про отримання ОСОБА_3 кредитних карток і терміни їх дії (а.с. 48).

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 22 вересня 2011 року (а.с. 20) не містить умов щодо розміру кредиту (ліміту кредитування), а також розміру, підстав і порядку нарахування процентів.

Витяг із Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 22-47) і витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна (а.с. 21) визначають, у тому числі, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, розмір і порядок нарахування процентів, однак, указані документи не підписані ОСОБА_3 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів останній, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_3 умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір наданого кредиту, підстави та розміру нарахування процентів, надані банком витяг із Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 22-47) і витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна (а.с. 21) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_3 кредитного договору, оскільки зазначені документи достовірно не підтверджують істотні умови такого договору.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.19), довідка про отримання ОСОБА_3 кредитних карток і термін їх дії (а.с. 48), виписка по рахунку (а.с. 14-18) також не містять об`єктивних і достатніх даних щодо всіх істотних умов укладеного договору.

Таким чином, АТ КБ Приватбанк не довело укладення з ОСОБА_3 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові та апеляційній скарзі.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов кредитного договору, то наданий АТ КБ Приватбанк розрахунок заборгованості (а.с. 10-13) достовірно не вказує на розмір невиконаного ОСОБА_3 зобов`язання та є неналежним доказом.

Водночас, зібрані докази, зокрема виписка по рахунку (а.с. 14-18) і довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.19) достовірно вказують на те, що ОСОБА_3 отримав кредит у межах ліміту кредитування - 4 800 грн. Водночас банк пред`явив до спадкоємців останнього вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 8 059 грн 47 коп. Названа сума була сформована відповідно до Умов та правил надання банківських послуг шляхом збільшення розміру кредиту за рахунок процентів, нарахованих згідно цих Умов та правил. Оскільки умовами договору не доведено право банку на проценти, то заявлена ним сума до стягнення є необґрунтованою.

Посилання АТ КБ Приватбанк в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 8 липня 2019 року (справа №923/760/18) є безпідставними, оскільки в цій справі та справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.

Так, за обставинами названої справи, в яких Верховний Суд висловив правову позицію, факт приєднання боржника до запропонованих банком умов кредитування був доведений, у той час як у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, ця обставина не підтверджується належними та допустимими доказами.

З матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 (а.с. 82-112) вбачається, що банк пред`явив вимоги до спадкоємців останнього 9 липня 2020 року, ще до отримання ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину (23, 24 липня та 2 грудня 2020 року), тобто у строк, установлений ст. 1281 ЦК України.

Висновок суду першої інстанції про те, що АТ КБ Приватбанк пред`явило вимоги до спадкоємців боржника з порушенням установленого законом строку, внаслідок чого ОСОБА_2 не може відповідати за зобов`язаннями спадкодавця, є необґрунтованим.

Оскільки ОСОБА_2 не спростувала ту обставину, що вартість успадкованого нею майна є меншою від обґрунтованого розміру заборгованості за кредитним договором (4 800 грн), то цю суму слід стягнути з неї на користь АТ КБ Приватбанк .

ОСОБА_1 відмовився від спадщини ОСОБА_3 , внаслідок чого він не може нести відповідальності за зобов`язанням останнього.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного провадження, хоча судовий розгляд мав бути проведений у порядку загального позовного провадження.

За таких обставин ухвалене ним рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства та помилково виходив з того, що позов АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_2 є необґрунтованим у цілому, тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Водночас суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_3 , оскільки він як спадкоємець останнього відмовився від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 як спадкоємця ОСОБА_3 на користь АТ КБ Приватбанк слід стягнути 4 800 грн заборгованості за кредитним договором .

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов АТ КБ Приватбанк заявлено з ціною 8 059 грн 47 коп. та задоволено щодо ОСОБА_2 на суму 4 800 грн, тобто на 59,56% ( 4800· 100:8059,47). У зв`язку з чим з ОСОБА_2 на користь АТ КБ Приватбанк слід присудити судовий збір: 1 352 грн 01 коп. за подання позову (2270·59,56%) та 2 028 грн 02 коп. за подання апеляційної скарги (3405·59,56%), а всього - 3 380 грн 03 коп. (1352,01+2028,02).

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат між сторонами змінити.

Позов Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (місцезнаходження - 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570) 4 800 гривень заборгованості за кредитним договором і 3 380 гривень 03 копійки судового збору, а всього - 8 180 гривень 03 копійки.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2021 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27

СудХмельницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення28.12.2021
Оприлюднено30.12.2021
Номер документу102339610
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —686/4305/21

Постанова від 28.12.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Ярмолюк О. І.

Постанова від 28.12.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Ярмолюк О. І.

Ухвала від 17.12.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Ярмолюк О. І.

Ухвала від 25.11.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Ярмолюк О. І.

Ухвала від 24.11.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Ярмолюк О. І.

Рішення від 28.10.2021

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

Ухвала від 19.02.2021

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні