Рішення

від 29.12.2021 по справі 368/1326/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року № 368/1326/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, сільської голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Кагарлицького районного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, сільської голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області №02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання, яким було визначено - надати дозвіл ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,30 га по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту села Бендюгівка;

- визнати незаконною бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання статті 19 Конституції України, статей 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про звернення громадян , Регламенту Бендюгівської сільської ради, що призвело ло прийняття невірного, незаконного рішення №02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

- визнати незаконною бездіяльність сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання статті 19 Конституції України, статей 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про звернення громадян , Регламенту Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення №02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

- зобов`язати Бендюгівську сільську раду Кагарлицького району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії Клопотання, подані ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99 га та будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25 га, які розташовані за адресою: Київська область Кагарлицький район село Бендюгівка, якою користувались покійні батьки та брат, відповідно до копії кадастрової картри України із зазначенням бажаного місця розташуваня земельної ділянки, та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20.09.2018 вказану адміністративну справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 (суддя Лиска І. Г.) відмовлено у прийнятті до свого провадження адміністративної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 (суддя Горобцова Я. В.) позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.

12.09.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 від відповідача витребувано докази:

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_4 на підстав яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_3 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр.. ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 ;

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_3 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр.. ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

- копії документів та графічних матеріалів поданих гр.. ОСОБА_5 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 від Архівного відділу Кагарлицької РДА Київської області витребувано докази:

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_4 на підстав яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_3 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 ;

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_3 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

- копії документів та графічних матеріалів поданих гр.. ОСОБА_5 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 від Архівного відділу Кагарлицької РДА Київської області витребувано докази:

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_4 на підстав яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_3 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 ;

- копію документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_3 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

- копії документів та графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_5 на підставі яких Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою (технічної документації) по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про погодження (затвердження) проекту землеустрою (технічної документації) гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 ;

- копію рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області або виконавчого комітету Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про зняття з балансу або з обліку (тощо) будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог від 27.08.2019, відповідно до яких позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.12.2020, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 02 від 31 жовтня 2006 року 6 сесії 5 скликання, яким було визначено - надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,30 га по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту села Бендюгівка;

- визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 24 скликання від 10 квітня 2004 року про надання земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії 5 скликання від 15 вересня 2006 року про надання земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії 5 скликання від 15 вересня 2006 року про надання земельної ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 ;

- стягнути з відповідачів Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни на корись позивача моральну шкоду 100 000,00 (сто тисяч гривен) грн. моральної шкоди;

- визнати незаконною бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про звернення громадян , Регламенту Бендюгівської сільської ради, що призвело до прийняття рішення № 02 від 31 жовтня 2006 року 6 сесії 5 скликання;

- визнати незаконною бездіяльність сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118,120,121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про звернення громадян , Регламенту Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення рішення № 02 від 31 жовтня 2006 року 6 сесії 5 скликання;

- зобов`язати Бендюгівську сільську раду Кагарлицького району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії клопотання подані ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25 га, які розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка, якою користувалися покійні батьки та брат позивача, відповідно до копії кадастрової карти України із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 , площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства.

Цією ж ухвалою витребувано від Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області

- рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області або виконавчого комітету Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про зняття з балансу або з обліку (тощо) будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- інформацію щодо визнання спадщини відумерлою, що відкрилася після ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме земельних ділянок розташованих за адресою: АДРЕСА_6 , та надати суду, в разі наявності, завірену копію судового рішення щодо вирішення даного питання.

На виконання вимог ухвали суду від 17.01.2020 Бендюгівською сільською радою Кагарлицького району Київської області 10.03.2020 надано суду такі документи:

- копію договору дарування жилого будинку від 20.03.1997;

- копію договору купівлі-продажу від 05.05.2000.

На виконання вимог ухвали від 17.01.2020 Архівний відділ кагарлицької райдержаміністрації 10.03.2020 надав до суду такі документи:

- копію рішення сесії Бендюгівської сільської ради від 10.04.2004;

- копію рішення сесії Бендюгівської сільської ради від 15.09.2006;

- копії заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 замінено відповідача - Бендюгівську сільську рада Кагарлицького району Київської області на його правонаступника - Кагарлицьку міську раду (ЄДРПОУ 04054613, 09200, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Кагарлик, Обухівський район, Київська область).

Замінено відповідача - Сільського голову Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольгу Василівну на його правонаступника - Кагарлицького міського голову Панюту Олександра Олексійовича.

Протокольною ухвалою від 16.06.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

05.07.2021 від представника відповідача надійшла заява про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

06.07.2021 позивач подав заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, дійшов таких висновків.

Рішенням Бендюгівської сільської ради ХІІІ-а сесії ХХІУ від 10.04.2004 скликання визначено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,31 га, в т. ч. 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і 0,06 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_7 .

Рішенням Бендюгівської сільської ради У-а сесія У скликання від 15.09.2006 вирішено:

- передати безоплатно у приватну власність громадянинові ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,95 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і 0,70 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 .

- надати дозвіл ОСОБА_4 на замовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,6 га на території Бендюгівської сілької ради в межах населеного пункту.

Рішенням Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 VI сеії V скликання надано дозвіл ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га; для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства, 0,30 га на території Бендюгівської сільської ради по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту.

Оскільки позивач вважає вказані рішення протиправними, він звернувся до суду.

07.09.2018 позивач звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, якою просить надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка, якою користувались її покійні батьки та брат.

До заяви додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та копію кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Крім того, 07.09.2018 позивач звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, якою просить надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка, якою користувались її покійні батьки та брат

До заяви додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та копію кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Оскільки за результатом розгляду вказаних заяв не було прийнято рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами б та в частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно з частиною другою статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на виникнення права на земельну ділянку на підставі записів у Земельно-шнуровій книзі та рішень, прийнятих у 1993 році на підставі Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно з статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правиласи спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статтті 152 ЗК Україи, держава забезпечує громадянам та юридисним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

На підставі абз.2 п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація таких земельних ділянокздійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону від 14.09.2006 №139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцяс державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міінстрів України від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримаи державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина 3 статті 116 Земельного Кодексу України).

Виходячи з вказаних положень законодавства України право власності на земельну ділянку у спадкоємців виникає у разі прийняття спадщини та наявності такого права у спадковдавців.

У той же час, позивачем не надано суду доказів того, що оспорювані земельні ділянки входили до складу спадщини.

Окрім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.05.2000 ОСОБА_1 продала ОСОБА_5 жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_4 .

Слід відзначити, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів (постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі 509/4722/16-а).

З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення 5-а сесія 5 скликання від 15.09.2006 про надання дозволу ОСОБА_4 дозволу на замовлення проекту відведення із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та рішення від 31.10.2006 VI сеії V скликання про надання дозволу ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 VI сеії V скликання є індивідуальним актом, який стосуються інтересів конкретних осіб та правовідносин за участю таких осіб (визначених в рішенні). Головною рисою таких актів є їхня конкретність, зокрема, чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) визначено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та 800/587/17 відповідно, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та інших.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, надаючи тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", дійшла висновку, що це поняття необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та інших.

Зважаючи на поняття "спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", а також ураховуючи відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, позивач не є належних суб`єктом оскарження Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 VI сеії V скликання, оскільки наслідки створені цим рішенням - надання дозволу наро розроблення проекту землеустрою, станом на дату прийняття наказу не впливали на права, обов`язки або законні інтереси ОСОБА_1 .

У справі, що розглядається, однією з підстав звернення до суду з зазначеним позовом позивачем визначено бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання статей 19 Конституції України, статей 116, 118,120,121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про звернення громадян , Регламенту Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення рішення № 02 від 31 жовтня 2006 року 6 сесії 5 скликання

Суд зазначає, що прийняттям вказаного рішення права позивача не було порушено.

Таким чином, в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області необхідно відмовити, оскільки безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення - воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на нього і він не зазнав жодної реальної шкоди від нього.

Надаючи оцінку бездіяльності відовідача щодо ненадання дозволу на розроблення проекту землестрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, суд зазначає таке.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 ЗК України).

Таким чином, законом встановлено право громадян на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, і вирішення цього питання для земель комунальної власності віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. б) частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже особи, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають до органу місцевого самоврядування відповідне клопотання разом із графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач є розпорядником землі у відповідності до вимог частини першої статті 122 ЗК України, оскільки бажана земельна ділянка, щодо якої позивачем подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, знаходиться в межах Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач 07.09.2018 звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, якою просить надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка.

До вищевказаного клопотання позивачем було додано такі документи: копію паспорта; копію РНОКПП; копію з кадастрової карти України з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до статті 118 ЗК України, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог статті 118 ЗК України Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області за результатами розгляду поданого позивачем клопотання не було прийнято ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані про відмову у його наданні.

Вищенаведене свідчить про те, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 07.09.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ході розгляду справи судом встановлено, що оспорювана бездіяльність відповідача знайшла своє підтвердження, оскільки визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України рішень як про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, так і про задоволення вказаного клопотання відповідачем прийнято не було.

Зазначена обставина є цілком достатньою для визнання протиправною бездіяльність відповідача із зобов`язанням останнього розглянути відповідне клопотання позивача та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення.

Суд звертає увагу на те, що у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Зважаючи на те, що у даній справі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, та, з`ясувавши, що на момент вирішення справи відповідач не вчинив дії щодо розгляду питання і прийняття відповідного рішення, суд вважає за необхідне застосувати спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення шляхом вчинення певної дії, а саме зобов`язати Кагарлицьку міську раду на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99 га та будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25 га.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, суд зазначає таке.

Право фізичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу. Зокрема, стаття 56 Конституції України встановлює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, статтею 23 якого передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Згідно з п. 4, 5 вищезазначеної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Натомість у позовній заяві позивач не навів належних обґрунтувань щодо факту заподіяння йому моральних або фізичних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача, не зазначив, а також не підтвердив наявності причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправними діями відповідача, що оспорюються.

Доводи позивача у цій частині позовних вимог мають загальний характер і фактично лише обмежуються посиланням позивача на заподіяння йому моральної шкоди.

Також суд враховує, що поведінка відповідача щодо позивача не мала свавільного характеру.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, заявляючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, обов`язок доказування факту заподіння такої шкоди несе саме позивач.

Водночас під час розгляду справи суду не надано жодних доказів на підтвердження моральної шкоди, наявності причинного зв`язку між такою шкодою і протиправним діяннями відповідача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи наведене суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до квитанції від 09.09.2018 №0.0.1128284537.1 позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 704 грн 00 коп.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог на суму 300 грн 00 коп. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бендюгівської сільської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99га та будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25га;

Зобов`язати Кагарлицьку міську раду (ЄДРПОУ 04054613, 09200, вул. ероїв Небесної Сотні,1, м.Кагарлик, Обухівський район, Київська область), на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою відповідно до поданих заяв від 07.09.2018.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 300 (триста) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Кагарлицької міської ради (ЄДРПОУ 04054613, 09200, вул.Героїв Небесної Сотні,1, м.Кагарлик, Обухівський район, Київська область).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.