Постанова

від 03.09.2024 по справі 368/1326/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 368/1326/18 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, прийнятого за правилами загального позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, сільської голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, сільської голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якому просила суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання, яким було визначено - надати дозвіл ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,30 га по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту села Бендюгівка;

визнати незаконною бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання статті 19 Конституції України, статей 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про звернення громадян", Регламенту Бендюгівської сільської ради, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

визнати незаконною бездіяльність сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання статті 19 Конституції України, статей 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про звернення громадян", Регламенту Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

зобов`язати Бендюгівську сільську раду Кагарлицького району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії клопотання, подані ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99 га та будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25 га, які розташовані за адресою: Київська область Кагарлицький район село Бендюгівка, якою користувались покійні батьки та брат, відповідно до копії кадастрової карти України із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20.09.2018, з урахуванням ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04.10.2018 про виправлення описки, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 року 6 сесії 5 скликання № 02 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Бендюгівської сільської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99га та будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25га;

зобов`язано Кагарлицьку міську раду (ЄДРПОУ 04054613, 09200, вул. Героїв Небесної Сотні,1, м. Кагарлик, Обухівський район, Київська область), на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою відповідно до поданих заяв від 07.09.2018;

в решті позовних вимог - відмовлено;

стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 300 (триста) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Кагарлицької міської ради (ЄДРПОУ 04054613, 09200, вул.Героїв Небесної Сотні,1, м.Кагарлик, Обухівський район, Київська область).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання, яким було визначено - надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,30 га по АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним та сканувати рішення 13 сесії 24 скликання від 10.04.2004 про надання земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії 5 скликання від 15.09.2006 про надання земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_5 ;

визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії 5 скликання від 15.09.2006 про надання земельної ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 ;

стягнути з відповідачів Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Кінської області та сільського голови ОСОБА_6 на користь позивача моральну шкоду 100 000 (сто тисяч гривень) грн моральної шкоди;

визнати незаконною бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про звернення громадян», Регламенту Бендюгівської сільської ради що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

визнати незаконною бездіяльність сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо недотримання ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 120, 121, 122, 152 та прикінцевих положень Земельного Кодексу України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про звернення громадян» Регламенту Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання;

зобов`язати Бендюгівську сільську раду Кагарлицького району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії Клопотання подані ОСОБА_7 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,99 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтованою площею 0,25 га, які розташовані за адресою: Київська область Кагарлицький район село Бендюгівка якою користувалися покійні батьки та брат, відповідно до копії кадастрової корти України із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства.

Також, позивачка просить, задовольнити клопотання про витребування доказів, витребувати від відповідачів належним чином засвідчені копії наступних документів:

оскаржуваного рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання про надання дозволу на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га по АДРЕСА_1 ;

рішення відповідно до виписку з протоколу 14 сесії 21 скликання від 03.12.1993 про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства площею 0,60 га;

рішення 5 сесії 5 скликання від 15.09.2006, яким надано дозвіл на розробку проекту гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_5 ;

рішення 13 сесії 24 скликання від 10.04.2004, яким надали ділянку гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 ;

рішення 5 сесії 5 скликання від 15.09.2006 про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 ;

документів гр. ОСОБА_2 та графічних матеріалів поданих ним, на підставі яких Бендюгівська сільська рада надала оскаржуване рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,55 га по АДРЕСА_1 ,

рішення на підставі якого зачислилась, записана, сформована ділянка по АДРЕСА_6 ;

рішення на підставі якого зачислилась, записана, сформована ділянка по АДРЕСА_7 ;

копії земельно-шнурової книги та по господарських книг по земельній ділянці по АДРЕСА_7 ;

копії земельно-шнурової книги та по господарських книг по земельній ділянці по АДРЕСА_8 ;

Регламенту Бендюгівської сільської ради;

генерального плану села Бендюгівка із зазначенням функціонального призначення земельних ділянок.

Позивачка наголошує, що відповідачами і третіми особами не надано жодного доказу, що був суд і відповідна заява щодо відумерлої спадщини позивача.

Також, суд першої інстанції не витребував у відповідачів та третіх осіб заяву до суду та рішення суду щодо визнання спадщини по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_7 .

Позивачка переконана, що ці земельні ділянки не могли передатися третім, особам, так як ця спадщина не вважалася відумерлою. А відповідач замість того щоб охороняти спадщину до визнання її відумерлою чи прийнятою спадкоємцями, Бендюгівська сільська рада не охороняла спащину - земельні ділянки та нерухоме майно (житлові будинки), відала третім особам не маючи на це юридичного права.

Позивачка вказує, що її батько - ОСОБА_9 та мати - ОСОБА_8 володіли та користувалися земельними ділянками в АДРЕСА_6 . Вони повідомляли, що ходили в Бендюгівську сільську раду і їм в 90 роках 20 століття видавали рішення про безкоштовну приватизацію, про це записали і в земельно-шнуровій книзі. Але після смерті батьків, вона звернулася до Бендюпвської сільської ради шодо оформлення прав власності на земельні ділянки як спадкоємиця. В сільській раді повідомили, що за її батьками числиться та рахується земельна ділянка по АДРЕСА_6 , згідно запису земельно-шнурової книги, і вона може звернутися коли зможе. Позивачка вказує, що тяжка хвороба, постійне нездужання та операції не давали їй змоги зайнятися оформленням відповідної документації на земельні ділянки померлих родичів, в селі Бендюгівка Кагарлицького району Київської області.

Позивачка зазначає, що її брат - ОСОБА_10 постійно користувався земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_10 пізніше був присвоєний НОМЕР_2. Також, батько - ОСОБА_9 та мати - ОСОБА_8 користувалися земельною ділянкою яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

Позивачка вказує, що нею, 23.03.2018 за № Д- 06 справа 02-29 був поданий запит на отримання публічної інформації, щодо надання копії земельно-шнурової книги із відповідним записом по АДРЕСА_6 , документів хто користувався та користується даною земельною ділянкою, інформації хто на даний час користується земельною ділянкою, якою володіли та користувалися її батько ОСОБА_9 та мати ОСОБА_8 . 19.04.2018 відповідач надав відповідь за вих. № 103, в якій повідомено, що власником земельної ділянки якою користувалися ваші батько в АДРЕСА_4 є ОСОБА_11 . Право власності знаходиться у власника. Також Бендюгівська сільська рада надала Довідку за № 4Н від 19.04.2018 в якій зазначено, що за ОСОБА_9 числилась земельна ділянка площею 0,83 га.

Позивачка інформує, що 23.03.2018 за № Д-05 справа 02-29 нею до відповідача був поданий Запит на отримання публічної інформації, а саме: інформацію скільки років користувався земельною ділянкою брат позивачки - ОСОБА_10 . Також, позивачка просила надати копію земельно-шнурової книги по АДРЕСА_10 (11а), копію довідки про присвоєння юридичної (поштової) адреси, хто користується земельною ділянкою по АДРЕСА_11 . 19.04.2018 відповідач надав відповідь за вих. № 104, в якому повідомив, що ОСОБА_10 земельною ділянкою по АДРЕСА_10 не користувався, а з 1987-2005 поки користувався земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Користувачем земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі рішення від 31.10.2006 у 6 сесії 5 скликання № 02. Також повідомлялося що 47 сесією 6 скликання приймалося рішення про списання з балансу Бендюгівської сільської ради житлового будинку по АДРЕСА_1 . Також, 19.04.2018 за вих. № 47 Бендюгівська сільська рада надала позивачці Довідку, в якій зазначено що згідно земельно-шнурової книги Бендюгівської сільської ради за ОСОБА_10 числилась земельна ділянка площею 0,54 га.

Позивачка вказує, що 07.05.2018 за № Д-42 справа 02-29 нею до відповідачів був поданий запит на отримання публічної інформації в якому вона просила надати копії земельно - шнурової та господарської книги із записом по земельній ділянці АДРЕСА_10 ; за № Д-43 - запит на отримання публічної інформації щодо наявності рішень по земельній ділянці по АДРЕСА_4 про передачу у власність гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за період з 1991 по 2006 роки; за № Д-44 - запит на отримання публічної інформації щодо наявності рішення про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_10 за період з 1900 по 2016 роки; за № Д-45 - запит на отримання публічної інформації щодо власників земельних ділянок по АДРЕСА_4 , № 40, № 41, № 42 згідно запису земельно-шнурової книги; за № Д-46 - запит на отримання публічної інформації щодо наявності рішень про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_10 власність гр. ОСОБА_10 за період з 1900 по 2016 роки; за № Д-47 - запит на отримання публічної інформації щодо наявності рішення про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 власність гр. ОСОБА_10 за період з 1900 по 2016 роки; за № Д-48 - запит на отримання публічної інформації щодо адресних номерів (юридичні адреси) по АДРЕСА_2 ; за № Д-49 - запит на отримання публічної інформації щодо адресних номерів по АДРЕСА_1 ; за № Д-50 - запит на отримання публічної інформації чи приймав виконавчий комітет житловий будинок по АДРЕСА_10 ; за № Д-51 - запит на отримання публічної інформації чи рахується по земельно-шнуровій книзі земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , чи рахується по господарській книзі земельна ділянка по АДРЕСА_1 ; за № Д-52 - запит на отримання публічної інформації чи рахується по земельно-шнуровій книзі земельна ділянка за адресою АДРЕСА_10 , земельна ділянка по АДРЕСА_1 ; за № Д-53 - запит на отримання публічної інформації щодо отримання копії земельно-шнурової книги по земельній ділянці по АДРЕСА_1 ; за № Д-54 - запит на отримання публічної інформації чи приймав виконавчий комітет Бендюгівської сільської ради на баланс житловий будинок по АДРЕСА_1 ; за № Д-55 - запит на отримання публічної інформації щодо отримання рішення на підставі якого зачислилася, записана, сформована земельна ділянка по АДРЕСА_4 ; за № Д-56 - запит на отримання публічної інформації чи рахується по земельно-шнуровій книзі та по господарській книзі земельна ділянка по АДРЕСА_4 ; за № Д-57 - запит на отримання публічної інформації стосовно ведення та зняття балансу будинку по АДРЕСА_10 ; за № Д-58 с - запит на отримання публічної інформації стосовно ведення та зняття балансу будинку по АДРЕСА_1 ; за № Д-59 - запит на отримання публічної інформації щодо отримання копії рішення 47 сесії 6 скликання Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області згідно якого списали з балансу житловий по АДРЕСА_7 ; за № Д-60 - запит на отримання публічної інформації щодо отримання копії земельно-шнурової книги по АДРЕСА_12

01.06.2018 за вих. № 174 відповідачі своєю відповіддю повідомили позивачку про те, що запити на отримання публічної інформації від 07.05.2018 розглянуті та Бендюгівська сільська рада надає інформацію, що:

рішення про передачу безкоштовно власність по земельній ділянці по АДРЕСА_1 на ОСОБА_10 за період 1900 по 2016 року не приймалося;

передачі земельної ділянки по АДРЕСА_10 на ОСОБА_10 не було;

рішень про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ОСОБА_10 не приймалося;

житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на виконавчих комітетах на баланс не приймався;

житловий будинок за адресою АДРЕСА_10 на виконавчих комітетах на баланс не приймався;

житловий будинок за адресою АДРЕСА_10 на виконавчих комітетах з балансу не списувався;

по АДРЕСА_2 існують такі адресні номери 1, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_23 . АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 ;

по АДРЕСА_1 існують такі адресні номери АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , АДРЕСА_71 , АДРЕСА_72 , АДРЕСА_73 , АДРЕСА_74 , АДРЕСА_75 , АДРЕСА_76 , АДРЕСА_77 , АДРЕСА_78 , АДРЕСА_79 ;

Бендюгівська сільська рада не є Державним реєстром речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та подібною Інформацією не володіє;

по земельно-шнуровій книзі та негосподарській книзі земельна ділянка по АДРЕСА_10 не рахується;

по земельно-шнуровій книзі та погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 а площа земельної ділянки 0,4702 га в тому числі 0,25 га під будівництво та обслуговування житлового будинку, 0,2202 га для ведення особистого селянського господарства;

по земельно-шнуровій книзі та погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_4 земельної ділянки 0,95 га в тому числі 0,25 га під будівництво та обслуговування житлового будинку, 0,70 га для ведення особистого селянського господарства;

взяття та зняття з балансу житлового будинку по АДРЕСА_10 не приймалося;

рішення ведення будинку в експлуатацію по АДРЕСА_1 не приймалося. Бендюгівсю ою сільською радою 24 сесією 4 скликання від 29 липня 2005 року був взятий на баланс житловий будинок по АДРЕСА_1 . Рішенням № 132 Бендюгівською сільською радою 47 сесії 6 скликання від 30.10.2014 був знатий з балансу житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на виконавчих комітетах на баланс не приймався;

Бендюгівська сільська рада, керуючись Законом України «Про захист персональних даних» відмовляє в наданні копії земельно- шпурової книги та по господарських книг по земельній ділянці по АДРЕСА_1 ;

Бендюгівська сільська рада, керуючись Законом України «Про захист персональних даних» відмовляє в наданні копій земельно- шнурової книги та погосподарських книг по земельній ділянці по АДРЕСА_80 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_81 ;

рішень на підставі якого зачислилась, записана, сформована ділянка по АДРЕСА_4 - відсутнє;

виписку з протоколу від 03.12.1993 на ОСОБА_8 , рішення на ОСОБА_9 по земельній ділянці яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 не приймалося.

Позивачка вказує, що 06.07.2018 за вх № Д88 подала до відповідачів запит на отримання публічної інформації в якому просила надати копії документів ОСОБА_2 на підставі яких Бендюгівська сільська рада надала земельну ділянку площею 0,55 та по АДРЕСА_1 , та просила надати належним чином завірену копію рішення № 02 від 31.10.2006 6 сесії 5 скликання про надання дозволу на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га по АДРЕСА_1 . 12.07.2018 за вих. № 227 відповідачі надали відповідь, що запитувана інформація містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка не може бути розповсюджена без її згоди, відтак надати вказану інформацію не мають можливості.

Позивачка вказує, що 06.07.2018 за вх № Д90 подала до відповідачів запит на надання публічної інформації в якому просила надати копії документів ОСОБА_11 на підставі яких Бендюгівська сільська рада надала земельну ділянку по АДРЕСА_4 , та надати належним чином завірену копію рішення про надання дозволу на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Першотравнева 39, надати копії заяв та інших документів поданих ОСОБА_11 на підставі яких він оформив право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4 . 12.07.2018 за вих. № 226 відповідачі надали відповідь позивачці на запит, в якій зазначили, що запитувана інформація містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка не може бути розповсюджена без її згоди, відтак надати вказану інформацію не маємо можливості.

Позивачка вказує, що 12.07.2018 відповідачі надали відповідь на запит на отримання публічної інформації, в якій зазначено, що Бендюгівська сільська рада повідомляє що графічні матеріали земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користувався її брат ОСОБА_10 - відсутні. Також, Бендюгівська сільська рада повідомила, що графічні матеріали земельної ділянки по АДРЕСА_4 , якою користувався її батько ОСОБА_9 - відсутні.

Позивачка вважає, що відповідачі не надали жодного доказу про те що рішення № 02 від 31.10.2006 6 естї 5 скликання гр. ОСОБА_2 виконав. Також, відповідачі не надали жодного документу на підставі якого був наданий гр. ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо виведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га по АДРЕСА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Бендюгівської сільської ради ХІІІ-а сесії ХХІV від 10.04.2004 скликання визначено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,31 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і 0,06 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_6 .

Рішенням Бендюгівської сільської ради У-а сесія У скликання від 15.09.2006 вирішено:

передати безоплатно у приватну власність громадянинові ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,95 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і 0,70 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 .

надати дозвіл ОСОБА_4 на замовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,6 га на території Бендюгівської сілької ради в межах населеного пункту.

Рішенням Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 VI сесії V скликання надано дозвіл ОСОБА_2 на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, 0,30 га на території Бендюгівської сільської ради по вул. Бащенка, 11-а в межах населеного пункту.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Також, 07.09.2018 позивачка звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, якою просила надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , якою користувались її покійні батьки та брат. До заяви було додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та копію кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Одночасно, позивачка звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, якою просить надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка, якою користувались її покійні батьки та брат. До заяви було додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та копію кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Оскільки за результатом розгляду вказаних заяв не було прийнято рішення, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що у відповідності до вимог статті 118 Земельного Кодексу України, Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області за результатами розгляду поданого позивачкою клопотання не прийняла ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані про відмову у його наданні.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів того, що оспорювані земельні ділянки входили до складу спадщини. Також, в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області суд першої інстанції відмовив, оскільки безпосередньо позивачка не є потерпілою від оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Щодо клопотання позивачки, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На виконання ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 4-6 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач на виконання ухвал суду першої інстанції про витребування доказів, надавав такі до суду. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про повторне витребування доказів у даній справі.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами пунктів "б" та "в" ч. 1 ст. 12 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частина 2 ст. 116 ЗК України встановлює, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правиласи спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до абз.2 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація таких земельних ділянокздійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також, абз. 2 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України встановлює, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міінстрів України від 26.12.1992 "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримання державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Тобто, як вірно вказує суд першої інстанції, право власності на земельну ділянку у спадкоємців виникає у разі прийняття спадщини та наявності такого права у спадкодавців. У той же час, позивачем суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів того, що оспорювані земельні ділянки входили до складу спадщини. Окрім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.05.2000 ОСОБА_1 продала ОСОБА_5 жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_4 (том 2 а.с. 210).

Як вірно вказує суд першої інстанції, рішення Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 31.10.2006 є індивідуальними актами, право на оскарження яких, надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прийняттям вказаних рішень права позивачки не були порушені.

Щодо позовних вимог про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель позивачці, слід зазначити наступне.

За приписами ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Керуючись ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже особи, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають до органу місцевого самоврядування відповідне клопотання разом із графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

На виконання ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено вище, позивачка 07.09.2018 звернулась до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка. До вищевказаного клопотання було додано такі документи: копію паспорта; копію РНОКПП; копію з кадастрової карти України з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

На виконання ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами, який передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

В той же час, як не заперечує відповідач, Бендюгівська сільська рада Кагарлицького району Київської області за результатами розгляду поданого позивачкою клопотання не прийняла ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані про відмову у його наданні.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання позивачки від 07.09.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,99 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Бендюгівка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивачки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частини 1-5 ст. 23 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

- якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

- якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

- в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 та № 1 від 27.02.2009, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність факту такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача (відповідача), наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача (відповідача) та вини останнього (відповідача) в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зі змісту наведених норми випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №804/2252/14, від 31.01.2018 у справі №813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №800/500/16, від 01.03.2018 у справі №9901/377/18.

Крім того, моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Таким чином, аналізуючи зміст позовної заяви та досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що б свідчили про заподіяння позивачці моральної шкоди у розмірі, в якому остання просить стягнути з відповідача, а також завданням їй шкоди у вигляді заподіяння моральних чи фізичних страждань, з огляду на що позовна вимога щодо стягнення на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан