Ухвала

від 29.12.2021 по справі 547/330/19

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/330/19

провадження № 1-кс/527/605/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Глобине

Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине клопотання керівника Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019171240000008 від 15.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

Керівник Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за погодженням з заступником керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019171240000008 від 15.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, в якому прохав продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42019171240000008 від 15.01.2019 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, до 6 місяців, тобто до 27.03.2022 року.

До судового засідання прокурор ОСОБА_6 направив заяву про розгляд клопотання без його участі, прохав його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання,вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Встановлено, що у провадженні ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42019171240000008 від 15.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи, відповідно до наказу від 01.08.2008 № 21-к, на посаді начальника відділу Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області - начальником територіального органу Держкомзему, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ як службова особа органу державної влади в ході здійснення своєї службової діяльності був зобов`язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державного органу відповідно до його компетенції.

ОСОБА_5 у ході своєї службової діяльності здійснював керівництво Відділом Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області і несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, зокрема в частині погодження у встановленому законом порядку органом по земельних ресурсах проектів відведення земельних ділянок, здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1626-IV від 18.03.2004) порядок передачі земель у приватну власність в процесі безоплатної приватизації передбачає, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Законом України №1702-VI від 05.11.2009 Земельний кодекс України доповнено ст. 186-1 за змістом якої для розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії.

Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1702-VI від 05.11.2009) до повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а положення про Комісію та порядок її роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 14 Постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 186-1 Земельного кодексу України» від 23.12.2009 за № 1420 головою комісії є представник територіального органу Держкомзему. Голова комісії забезпечує скликання і проведення засідань комісії, проводить її засідання, звертається в разі потреби до органу, який утворив комісію, з клопотанням про внесення змін до її складу.

Тобто з урахуванням вищевказаних положень законодавства, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника Відділу Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, у 2009 році всупереч ст.ст. 13, 14 Конституції України, відповідно до яких водні природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування, ст. 60 Закону України «Про землеустрій», за яким державний контроль за веденням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотримання вимог, встановлених законодавством України при розробці документації із землеустрою здійснюються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, ст. 6 Закону України «Про державний * контроль за використанням та охороною земель» за яким до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання особами вимог земельного законодавства України та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі у процесі передачі у власність земельних ділянок, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ч.ч. 1,3 ст. 60, ст. 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 4, 88, 90 Водного кодексу України згідно яких до земель водного фонду із обмеженням ведення господарської діяльності у вигляді заборони забудови віднесено землі прибережних захисних смугах навколо водойм, які можуть перебувати виключною у державній чи комунальній власності і надаються тільки у користування на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, реакційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт і не можуть передаватись у приватну власність, здійснив погодження відповідних проектів відведення земельних ділянок водного фонду у приватну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та видав висновки про обмеження на використання земельних ділянок без зазначення обмежень визначених ст. 61 Земельного кодексу України, а саме забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруди (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Так, у ході виготовлення у 2009 році ПП «АРТ - Ю» технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, передбачені ст. 60 Закону України «Про землеустрій», ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати їх належним чином, діючи в порушення вимог ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ч.ч. 1, 3 ст. 60, ст. 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 4, 88, 90 Водного кодексу України, ст. 56 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено заборону передачі у приватну власність громадянам земельних ділянок в межах прибережних захисник смуг озер, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, без проведення належної перевірки можливості приватизації земельної ділянки і врахуванням її фактичного розміщення, видано у відповідності до п. ж) ст. 56 Закону України «Про землеустрій» на ім`я ОСОБА_8 висновок від 01.12.2009 за № 1326 про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де серед іншого відсутнє зазначення про наявність обмежень визначених ст. 61 Земельного кодексу України, що в подальшому привело до видачі на ім`я ОСОБА_8 державного акту на право приватної власності на зазначену земельну ділянку із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_5 , з комунальної власності незаконно вибула земельна ділянка з кадастровим номером 5324584601:01:001:0136 загальною площею 0,25 га, яка відповідно до висновку експерта № 24-05/19 від 25.05.2019, частково, площею 0,1283 га, накладається на землі водного фонду під прибережною захисною смугою озера Бурчак, в межах населеного пункту с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області, вартістю 22 661,85 грн.

Отже, вказаним висновком незаконно погоджено надання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах 100-метрової нормативної прибережної захисної смуги озера Бурчак земельної ділянки 5324584601:01:001:0136, площею 0,25 га.

Разом з тим, вказана земельна ділянка розміщена у прибережній захисній смузі озера, а тому згідно ч. 4 ст. 59, ст. 61 Земельного кодексу України та ч. З ст. 85, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України може передаватися лише на умовах оренди та відносяться до земель з обмеженим режимом господарськоговикористання для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та вибули у приватну власність громадян всупереч вимог закону внаслідок службової недбалості ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи відповідно до наказу від 09. 1 1.2012 № 1-к на посаді начальника Відділу Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області скоїв злочин у сфері службової діяльності, що спричинив істотну шкоду, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 будучи начальником територіального органу Державного агентства земельних ресурсів України відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ як службова особа органу державної влади в ході здійснення своєї службової діяльності був зобов`язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державного органу відповідно до його компетенції.

ОСОБА_5 у ході своєї службової діяльності здійснював керівництво Відділом Держземагенства у Семенівському районі Полтавської області і несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності, зокрема в частині погодження документації із землеустрою у межах, визначених законом, здійсненні землеустрою і охорони земель.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України землі зайняті прибережними захисними смугами належать до земель водного фонду.

Згідно до ч. З ст. 186 - 1 Земельного кодексу України (в редакції ЗУ № 365 - VII від 02.07.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок») проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Тобто з урахуванням вищевказаних положень законодавства, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника Відділу Держземагенства у Семенівському районі Полтавської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, у 2013 році всупереч ст.ст. 13, 14 Конституції України, відповідно до яких водні природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування, ст. 60 Закону України «Про землеустрій», за яким державний контроль за веденням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотримання вимог, встановлених законодавством України при розробці документації із землеустрою здійснюються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» за яким до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання особами вимог земельного законодавства України та встановлення порядку набуття і реалізаціїправа на землю, в тому числі у процесі передачі у власність земельних ділянок, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ч.ч. 1, 3 ст. 60, ст. 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 4, 88, 90 Водного кодексу України згідно яких до земель водного фонду із обмеженням ведення господарської діяльності у вигляді заборони забудови віднесено землі прибережних захисних смугах навколо водойм, які можуть перебувати виключною у державній чи комунальній власності і надаються тільки у користування на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, реакційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт і не можуть передаватись у приватну власність, здійснив погодження відповідних проектів відведення земельних ділянок водного фонду у приватну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та видав висновки про обмеження на використання земельних ділянок без зазначення обмежень визначених ст. 61 Земельного кодексу України, а саме забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруди (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Так, в ході виготовлення у 2013 році фізичною особою - підприємцем, сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_9 технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, передбачені ст. 60 Закону України «Про землеустрій», ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати їх належним чином, діючи в порушення вимог ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ч.ч. 1, 3 ст. 60, ст. 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 4, 88, 90 Водного кодексу України, ст. 56 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено заборону передачі у приватну власність громадянам земельних ділянок в межах прибережних захисник смуг озер, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, без проведення належної перевірки можливості приватизації земельної ділянки і врахуванням її фактичного розміщення, видано у відповідності до п. д) ст. 56 Закону України «Про землеустрій» висновок від 18.12.2013 за № 01-26/4338 про погодження проекту землеустрою щодо відведення -земельної ділянки у с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області, де відсутнє зазначення про наявність обмежень визначених ст. 61 Земельного кодексу України, що у подальшому привело до видачі свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_10 на зазначену земельну ділянку із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_5 , з комунальної власності незаконно вибула земельна ділянка з кадастровими номером5324584601:01:001:0233 загальною площею 0,1601 га, яка відповідно до висновку експерта № 24-05/19 від 25.05.2019, повністю накладається на землі водного фонду під прибережною захисною смугою озера Бурчак, в межах населеного пункту с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області, вартістю 62022,74 грн.

Отже, вказаним висновком незаконно погоджено надання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку у межах 100-метровоі нормативної прибережної захисної смуги озера Бурчак земельної ділянки 5324584601:01:001:0233, загальною площею 0,1601 га.

Разом з тим, вказана земельна ділянка розміщена у прибережній захисній смузі озера, а тому згідно ч. 4 ст. 59, ст. 61 Земельного кодексу України та ч. З ст. 85, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України можуть передаватися лише на умовах оренди та відносяться до земель з обмеженим режимом господарського використання для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та вибули у приватну власність громадян всупереч вимог закону внаслідок службової недбалості ОСОБА_5 .

Отже, охоронюваним законом інтересам держави спричинено істотну шкоду у вигляді заподіяння матеріальної шкоди на загальну суму 84 684,59 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями, які виразилася у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло охоронюваним законом інтересам держави істотну шкоду, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.

03.07.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

02.09.2019 року постановою керівника Лубенської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 03.10.2019 року.

30.09.2019 року кримінальне провадження скеровано з обвинувальним актом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01.12.2021 року обвинувальний акт повернуто прокурору , у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

28.12.2021 року постановою керівника Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні 42019171240000008 від 15.01.2019 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Строк досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №42019171240000008 закінчується 30.12.2021, однак завершити досудове розслідування до даного терміну не можливо, оскільки по кримінальному провадженню необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, визначених ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01.12.2021 року, проведення яких потребує додаткового часу, а саме: відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні; встановити та визначити потерпілого у даному провадженні; залучити представника потерпілої особи, з`ясувавши їх анкетні відомості; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 ; виконати вимоги ст. 290 КПК України (ознайомлення з матеріалами досудового розслідування) та вирішення клопотань учасників процесу під час відкриття матеріалів кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування (вручити їх сторонам); при необхідності виконати інші процесуальні дії.

Результати вищевказаних слідчих та процесуальних дій мають важливе значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинне бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченомупараграфом 4 глави 24цього Кодексу.

При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; 2) шести місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Заст.294 КПК Україниякщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертоїстатті 219 цього Кодексу.

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другоїстатті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

Клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленогостаттею 219 цього Кодексу.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскільки слідчим доведено, що слідчі та процесуальні дії не були здійснені раніше з об`єктивних причин, внаслідок особливої складності провадження та потребують додаткового часу не менше трьох місяців.

Керуючись ст.ст.219,294,295-1 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання керівника Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019171240000008 від 15.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42019171240000008 від 15.01.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, до 6 місяців, до 27.03.2022 року

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1