УХВАЛА
28 грудня 2021 року
Київ
справа №520/7142/19
адміністративне провадження №К/9901/44020/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стальконструкція 1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
До Верховного Суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 520/7142/19.
За наслідками перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року ухвалена у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено 30 грудня 2020 року. Строк на її касаційне оскарження закінчився 29 січня 2021 року. Касаційну скаргу подано (здано на пошту) 29 листопада 2021 року, тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження (10 місяців).
Одночасно з касаційною скаргою податковим органом подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ним вже неодноразово подавалася касаційна скарга, проте її було повернуто як таку, що не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження. Зазначає також, що він не втратив процесуального інтересу до розгляду справи, а повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права на повторне звернення та є поважною обставиною для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших обґрунтованих та поважних підстав, підтверджених доказами скаржником не вказано.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення у цій справі. Ухвалами Верховного Суду 13 квітня 2021 року, 22 червня 2021 року, 06 серпня 2021 року, 29 жовтня 2021 року касаційні скарги було повернуто, зокрема, як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
Попередніми ухвалами Суд акцентував увагу податкового органу на невиконанні приписів процесуального закону та вимог Суду, що, однак не мало дієвих наслідків. Верховний Суд визнавав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень податковий орган не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (10 місяців), клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк в 10 місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що сплинув на момент подання касаційної скарги вп`яте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення податковим органом необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, разом з тим вважає, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів даної касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2019 році та заявив вимоги майнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп.
Згідно підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 921 грн. і не більше 19 210 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 38420,00грн. =19210,00грн. * 200%.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші підстави для його поновлення з наданням відповідних доказів та документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ) .Призначення платежу - *;101;
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329 - 332 КАС України,
у х в а л и в :
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 520/7142/19.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №520/7142/19 залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині не зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, є підставою для повернення касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2021 |
Оприлюднено | 31.12.2021 |
Номер документу | 102362046 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні