Ухвала

від 15.09.2021 по справі 520/7142/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

Київ

справа №520/7142/19

адміністративне провадження №К/9901/31738/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Васильєва І.А., судді - Блажівська Н.Є., Гончарова І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі -ГУ ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №520/7142/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стальконструкція 1 (далі -ТОВ Стальконструкція 1 ) до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИЛА:

28 серпня 2021 року ГУ ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №520/7142/19.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення цієї норми ГУ ДПС у Харківській області не виконала зазначеної вимоги.

Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша, підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону№ 3674-VI).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень, отже сума судового збору за подання касаційної скарги не може перевищувати 45 400 грн.

Оскільки сума оплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору становить 19 210 грн, скаржник повинен оплатити судовий збір у розмірі - 38420 грн та надати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.

Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України визначені підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.

Відповідно до цієї норми підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Законодавець визначив, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи і мати наслідком скасування судових рішень, визначені частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, від 15 січня 2020 року у справі №520/1086/19, від 21 січня 2020 року у справі №2а-0870/1161/11 щодо застосування пункту 44.6 статті 44, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункту 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Проте в скаржник не обґрунтовує подібності правовідносин у справі №520/7142/19, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких він посилається у касаційній скарзі. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин визначається, зокрема, суб`єктним складом учасників відносин, об`єктом та предметом правового регулювання, а також умовами застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Наведені недоліки вже визначались Верховним Судом підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, проте скаржником їх не виправлено.

Отже, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та підлягають уточненню.

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області також клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, проте вони були повернуті на підставі пункту четвертого частини п`ятої статті 332 КАС України.

Посилаючись на право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Разом з цим, невиконання особою, яка звернулася з касаційною скаргою, вимог КАС України щодо форми та змісту касаційної скарги, що стало підставою для повернення касаційної скарги, саме по собі не є поважною причиною, яка згідно з частиною першою статті 121 КАС може бути підставою для поновлення процесуального строку.

Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно зі змістом якої касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має надати докази сплати судового збору, обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також надати клопотання про поновлення строк на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №520/7142/19 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва

Н.Є Блажівська

І.А. Гончарова