Ухвала

від 28.12.2021 по справі 308/17083/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17083/21

1-кс/308/5620/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021070000000396, -

В С Т А Н О В И В

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , в якому орган досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000396 від 30.11.2021, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, просить накласти арешт на майно із забороною його відчуження та розпорядження, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , а саме на квартиру в частці , що за знаходиться адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:04:001:0006, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, Лазещинська сільска рада, урочище Козьменщик, обґрунтовуючи подане клопотання наступним.

Слідчими П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000396 від 30.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства реалізували схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від мешканців Закарпатської області за успішну здачу мешканцями Закарпатської області екзамену в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства та отримання в подальшому посвідчення мисливця.

Як зазначає слідчий, перший заступник начальника головний лісничий Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із спеціалістом відділу лісових ресурсів, механізмів та охорони праці Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , вимагають та отримують неправомірну вигоду від мешканців Закарпатської області за успішне складання іспиту та отримання посвідчення мисливця, в розмірі 200 доларів США з кожного громадянина

Під час допиту ОСОБА_9 встановлено, що 23.11.2021 він звернувся до вищевказаних службових осіб, з метою отримання посвідчень мисливців мешканцям Закарпатської області, на що ОСОБА_7 повідомив, що посприяє у безперешкодному отриманні, однак за це йому необхідно надати 200 доларів США за одну особу, а ОСОБА_8 у свою чергу, як особа яка приймає екзамени, повідомила, що йому необхідно надати 2000 грн. за одну особу, ще як додаткову плату.

Уподальшому, 13.12.2021 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої групою осіб, поєднаному з вимаганням.

14.12.2021 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої групою осіб, поєднаному з вимаганням.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами, та матеріалами кримінального провадження.

15.12.2021 за підозрюваних внесено застави визначені ухвалою суду, та покладено відповідні обов`язки згідно з даною ухвалою.

У ході досудового розслідування встановлено майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 , а саме згідно з відомостей наданих комунальним підприємством Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» за ОСОБА_7 зареєстрована квартира на праві приватної власності в частці (інша частина належить ОСОБА_10 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також, Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області надано відомості, що ОСОБА_7 належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:04:001:0006, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, Лазещинська сільска рада, урочище Козьменщик.

Належність вищевказаного майна ОСОБА_7 підтверджується офіційною відповіддю на запит слідчого із комунального підприємства Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» від 15.12.2021 №540 (копія якого долучена до матеріалів клопотання), а також офіційною відповіддю із ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №10-7-0.2-8310/2-12 від 14.12.2021 із наданою інформацією щодо оброблення та систематизації відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки станом 01.01.2013.

Відомості до право власності на вказані земельні ділянки та квартину, відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так як дане майно зареєстровано 25.05.2007, тобто ОСОБА_7 набув право власності до 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України, за вказаний злочин передбачена відповідальність як конфіскація майна, та відповідно до норм ст. 170 КПК України, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно що перебуває у власності підозрюваних, із метою спеціальної конфіскації, та із метою конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання з підстав необгрунтованості підозри.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею слідчими П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000396 від 30.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У межах даного кримінального провадження 14.12.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої групою осіб, поєднаному з вимаганням.

Обґрунтовуючи доцільність накладення арешту на майно підозрюваного слідчий посилається на необхідність такого арешту для забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час встановлення правової підстави, що зумовлює арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Тому арешт належного підозрюваному майна обумовлюється можливим застосуванням до останнього, у випадку визнання його винним, покарання у виді конфіскації майна. У зв`язку із загрозою конфіскації майна існує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може відчужити належне йому нерухоме майно за відсутності арешту.

У той же час перевіривши наявні у суду матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 11 статті 170КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями ч.4 ст.173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Виходячи з наведеного, на думку слідчого судді, розумність та співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження. Накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , направлене на досягнення дієвості цього провадження. Таке обмеження не шкодить інтересам інших осіб.

Врахувавши правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, що у свою чергу направлене на досягнення дієвості цього провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а тому слід надати згоду на арешт майна підозрюваного ОСОБА_7 , обмеживши останнього у праві відчуження та розпорядження належного йому нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021070000000396 задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною його відчуження та розпорядження, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Турківським РВ УМВС України 24.12.1998, а саме на:

-на квартиру в частці що за знаходиться адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:04:001:0006, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, Лазещинська сільска рада, урочище Козьменщик.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 30.12.2021 о 16год.40 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1