Рішення

від 20.12.2021 по справі 947/27148/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27148/21

Провадження № 2/947/4430/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

за участю секретаря Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ЖБК Малиновський-7 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана Андрія Володимировича, державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану , -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року представник позивачаЖБК Малиновський-7 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявоюдо державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана Андрія Володимировича, державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення № 49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року проведене державним реєстратором Дачневської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран А.В. щодо квартири АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення № 50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2020 року державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним К.А. щодо зазначеної квартири; зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести в попередній стан зазначене приміщення, відповідно до технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 К, складеного Одеським міським БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості, з відновленням несучої стіни, яка виходить на фасад будівлі.

Представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 без дозвільних документів зруйнував частину несучої стіни багатоквартирного будинку, захопив частину земельної ділянки та здійснив дії щодо збільшення площі квартири. За твердженням представника позивача технічні паспортимістять неправдиві відомості відносно площі квартири, а в подальшому здійснив дарування квартири ОСОБА_1 . Представник позивача зазначає, що фактично ці дії свідчать про захоплення земельної ділянки прибудинкової території та руйнування зовнішньої (фасадної) несучої стіни будинку без будь-яких дозвільних документів на земельну ділянку та на будівельні роботи. Вважає, що оскільки у відповідачів відсутні дозвільні документи на та незаконно захоплена земельна ділянка, просив позов задовольнити.

Представник позивача ЖБК Малиновський-7 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Представник відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Також, представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їхню безпідставність. Так, представник відповідача зазначає, що позивач не є власником земельної ділянки на якій збудована та зареєстрована прибудова, а тому позивач є неналежним.

Державний реєстратор Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області БуранА.В., державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякін К.А., усудове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, відзив на позовну заяву не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, ОСОБА_2 23 жовтня 2017року придбав квартиру квартири АДРЕСА_1 .

У проміжок часу з 23 жовтня 2017року по 31 жовтня 2020року щодо зазначеної квартири були прийняті рішення:

- №49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року, проведену державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бураном Андрієм Володимировичем відносно квартири АДРЕСА_1 , прийнятого на підставі технічного паспорту від 28 жовтня 2019 року №760/5/2019 на квартиру АДРЕСА_1 та довідка від 28 жовтня 2019 року, виготовленого приватним підприємством Одеське БТІ (ЄДРПОУ 38642708);

- №50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27січня 2020 року, проведену державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним К.А. відносно квартири АДРЕСА_1 , на підставі висновку 3/20 виданого 20 січня 2020року ТОВ БТІ СЕРВІС та від 28 жовтня 2019року, виданого ПП Одеське БТІ .

Відповідно до ст. 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); 3) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 4) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна); 5) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

При цьому, представник позивача не надав до суду належних та допустимих доказів того, що документація, яка була надана для реєстрації державному реєстратору є неналежна та незаконна.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний реєстратор, реалізуючи свої функції, керується Конституцією України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Внесення відомостей до Державного реєстру прав, згідно з п.4 ч.1 ст. 3 Закону, здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 10 Закону передбачено, що державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 2 ст. 18 Закону передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127.

Слід зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Положеннями статті 321 Цивільного кодексу України законодавцем визначено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, тоді як державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого було зареєстровано декларацію, грубо порушує право власності територіальної громади м. Одеси на землю, яке має бути відновленим у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов`язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року за № 868, нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

При цьому, позивач ЖБК Малиновський-7 не надав до суду жодних належних та допустимих доказів того, що ЖБК є власником земельної ділянки, на якій проведена реконструкція, а тому позивач є неналежним.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти прав комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.

Статтею 116 ЗК України, визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або за органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , питання у сфері регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 77 , 81 , 89, 263-265 , 354-355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ЖБК Малиновський-7 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана Андрія Володимировича, державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які накладені ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2021 року, а саме: скасувати заборону відповідачам та третім особам проводити і здійснювати заходи та роботи зі зміни будівельно-технічного стану приміщення № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 2019738651101), в тому числі скасувати заборону Управлінню Державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої дозвільної документації щодо об`єкту нерухомого майна, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 2019738651101) .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2021 року.

Головуючий Салтан Л. В.