Постанова

від 23.12.2021 по справі 297/2874/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/2874/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 грудня 2021 року м. Ужгород

Закарпатської апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Фазикош Г.В., Джуги С.Д.,

за участі секретаря - Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Публічного акціонерного товариства БЕРЕГОВО-ТИСА на рішення Берегівського районного суду від 01 березня 2019 року (повне рішення складено 11 березня 2019 року, головуючий суддя Ільтьо І.І.) у справі за позовом Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , про визнання недійсними і скасування розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Берегівська місцева прокуратура Закарпатської області (яку реорганізовано у Берегівську окружну прокуратуру Закарпатської області) звернулася до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з позовом до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням в.о. голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі: Берегівської РДА) від 14.03.2014 № 83 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0715 га з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 15 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 85 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266, розташованої за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 22 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 86 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0761 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 26 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 88 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0754 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 30 т. 1).

Надалі ОСОБА_1 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7664, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3588 (а.с. 63-63, 223-224 т. 1).

ОСОБА_2 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7663, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3587 (а.с. 65-66, 221-222 т. 1).

ОСОБА_3 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2017 № 4460 (а.с. 67-68 т. 1).

ОСОБА_5 продав земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7662, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3586 (а.с. 69-70 т. 1).

Берегівська місцева прокуратура Закарпатської області зазначала, що розпорядження голови Берегівської РДА видано з порушенням вимог статей 116, 149 ЗК України, оскільки спірні земельні ділянки на момент передачі їх у власність відповідачам перебували у постійному користуванні ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА (ЄДРПОУ: 38068751) на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995. При цьому ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Берегівське (далі: СТОВ Берегівське ), котре було правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський .

Берегівська місцева прокуратура Закарпатської області вказувала, що спірні земельні ділянки передано у власність відповідачам для індивідуального дачного будівництва (що відповідно до ст. 51 ЗК України належать до складу земель рекреаційного призначення) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, тобто без зміни їх цільового призначення.

Вказані землі відносились до земель сільськогосподарського призначення державної власності, тому районна державна адміністрація прийняла розпорядження з перевищенням своїх повноважень, оскільки згідно ст. 122 ЗК України районна державна адміністрація не мала права ними розпоряджатись. Натомість на час виникнення спірних правовідносин компетенція щодо розпорядження цими земельними ділянками, відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, належала Головному управлінню Держземагенства в Закарпатській області, яке на момент пред`явлення позову реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Відтак, земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) поза його волею. Такі землі перебували у власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та в постійному користуванні ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА , передані відповідачам без вилучення з постійного користування останнього.

Прокуратура посилалася на те, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, котре тривалий час не здійснює належних заходів для повернення незаконно переданих земельних ділянок.

Листом від 05.12.2017 Берегівська місцева прокуратура з метою дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , попередила Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області перед зверненням до суду про те, що розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації, якими передано у власність спірні земельні ділянки, прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися вказаними землями, компетентним органом не приймалось рішення про зміну цільового призначення землі, земельні ділянки передано без вилучення із постійного користування. У повідомленні вказано, що причиною вжиття прокуратурою заходів представницького характеру є невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області тривалий час жодних заходів для повернення незаконно переданих у власність земельних ділянок (а.с. 77 т. 1).

Оскільки земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) поза його волею, тому такі слід витребувати від кінцевого добросовісного набувача ОСОБА_4 в порядку ст. 388 ЦК України.

Посилаючись на дані обставини, прокуратура просила суд визнати недійсними та скасувати вказані розпорядження голови Берегівської РДА і витребувати спірні земельні ділянки від ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Рішенням Берегівського районного суду від 01 березня 2019 року у задоволенні позову Берегівської місцевої прокуратури - відмовлено.

На це рішення подала апеляційну скаргу Прокуратура Закарпатської області в особі Першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон І.П. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову Берегівської місцевої прокуратури (правонаступником якої є Берегівська окружна прокуратура Закарпатської області).

Згідно з наказом Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 № 113-ІХ, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV, наказано перейменувати без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: юридичну особу Прокуратура Закарпатської області у Закарпатська обласна прокуратура .

Відповідно до наказу № 414 від 08.09.2020 Про день початку роботи обласних прокуратур наказано днем початку роботи обласних прокуратур визначити 11 вересня 2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0414905-20#Text).

Правонаступником Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області є Берегівська окружна прокуратура Закарпатської області, яку створеною у ході реорганізації органів прокуратури відповідно до ст. 12 Закону України Про прокуратуру , Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0039905-21#Text), яким затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно додатку до якого на території Закарпатської області функціонує, зокрема, Берегівська окружна прокуратура, територіальна юрисдикція якої поширюється на територію Берегівського району. Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 Про день початку роботи окружних прокуратур (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0040905-21#Text) днем початку роботи окружних прокуратур, у тому числі Берегівської окружної прокуратури, визначено 15.03.2021.

Доводи апеляційної скарги Прокуратури Закарпатської області зводяться до того, що до ПАТ Берегово-Тиса перейшло право користування спірними земельними ділянками, які були надані у постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995; спірні земельні ділянки на момент передачі їх у власність відповідачам перебували в постійному користуванні ПАТ Берегово-Тиса . Суд не надав оцінки доводам позивача, що оспорювані розпорядження прийняті з перевищенням повноважень, оскільки спірні землі належать до земель сільськогосподарського призначення, якими РДА згідно ст. 122 ЗК України не мала права розпоряджатися; земельні ділянки передано для індивідуального дачного будівництва без зміни цільового призначення; про наявність порушення прав власника (держави) прокуратура дізналася після того, як було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015070060000002 від 18.03.2015 (відомості до ЄРДР внесено 18.03.2015), а про факт потрапляння спірних земельних ділянок відповідачів до складу раніше переданої у постійне користування земельної ділянки радгоспу-заводу Берегівський (правонаступником якого було СТОВ Берегівське , а надалі ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА ) прокуратура дізналася із висновку земельно-технічної експертизи № 08/17 від 05.07.2017 у кримінальному провадженні №42015070060000002 від 18.03.2015, у зв`язку з чим позов пред`явлено 20.12.2017 з дотриманням строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурора Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Зокрема, наводить доводи, які тотожні тим, що раніше зазначалися ним при поданні касаційної скарги у справі № 907/916/17, а саме, що ПАТ Берегово-Тиса не є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , припинення ДП Радгосп-завод Берегівський є юридичним фактом для припинення права ПАТ Берегово-Тиса на користування спірною земельною ділянкою; наявність державного акту на право постійного користування землею колишнього радгосп-заводу Берегівський не звільняє правонаступника від обов`язку виготовлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою; право постійного користування земельною ділянкою припинилося при реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Крім цього, посилається на те, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у суді першої інстанції заявляло, що не воно не підтримує позов прокурора та просило залишити такий позов без розгляду. Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області зазначає, що не погоджується із твердженням прокурора про те, що воно неналежним чином здійснювало захист інтересів держави, не вживало жодних заходів для повернення спірних земельних ділянок власнику (державі), посилаючись на те, що воно зверталося із позовом до ПАТ Берегово-Тиса (справа № 907/916/17) про припинення права постійного користування та визнання державного акту на право постійного користування таким, що втратив чинність. Також зазначає, що прокурор не повідомляв Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про намір подання даного позову та те, що прокуратурою буде здійснюватись представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру. Вважає, що для звернення прокурора з позовом про визнання незаконними і скасування розпоряджень Берегівської РДА від 14.03.2014 строк позовної давності закінчився 14.03.2017. Вказує, що висновок земельно-технічної експертизи № 08/17 від 05.07.2017 є неналежним доказом, оскільки експерту не надавались координати поворотних точок меж земель, які передані в постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський , а тому експерт не міг встановити, що земельні ділянки відповідачів входять до земель, які перебували у постійному користуванні ДП Радгосп-завод Берегівський . Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, порушення прав відповідачів на мирне володіння своїм майном, справедливий баланс між інтересами суспільства та вимогами захисту основних прав людини, вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурора Хлебніков О.С., посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Посилається на те, що ПАТ Берегово-Тиса не є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , до нього не могло перейти право користування спірними земельними ділянками, а припинення ДП Радгосп-завод Берегівський є юридичним фактом для припинення права на користування спірними земельними ділянками у ПАТ Берегово-Тиса . Вказує, що висновок земельно-технічної експертизи № 08/17 від 05.07.2017 не є належним та допустимим доказом, оскільки експерту не надавались координати поворотних точок меж земель, які передані в постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський , а тому експерт не міг встановити, що земельні ділянки відповідачів входять до земель, які перебували у постійному користуванні ДП Радгосп-завод Берегівський . Зазначає, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки при належному здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів Берегівською районною державною адміністрацією, прокуратура могла дізнатися про порушення прав у день видачі розпоряджень від 14.03.2014, а тому строк позовної давності закінчився 14.03.2017. Зазначає, що вина голови Берегівської РДА у видачі незаконних розпоряджень не доведена і не встановлена обвинувальним вироком суду. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, порушення прав відповідачів на мирне володіння своїм майном, справедливий баланс між інтересами суспільства та вимогами захисту основних прав людини, обставину недопущення покупцем винної протиправної поведінки при набутті майна, вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

У червні 2021 року на рішення Берегівського районного суду від 01.03.2019 подало апеляційну скаргу ПАТ Берегово-Тиса , яке не брало участі у справі, в якій одночасно заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 02.07.2021 поновлено ПАТ Берегово-Тиса строк на апеляційне оскарження рішення Берегівського районного суду від 01.03.2019 та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою (а.с. 76 т. 3).

Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, ПАТ Берегово-Тиса просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора.

Апеляційну скаргу ПАТ Берегово-Тиса мотивовано тим, що до нього перейшло право користування спірними земельними ділянками, які були надані у постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995; спірні земельні ділянки на момент передачі їх у власність відповідачам перебували в постійному користуванні ПАТ Берегово-Тиса . Дана обставина підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2018 у справі №907/916/17. Факт незаконної передачі спірних ділянок відповідачам підтверджується обвинувальним висновком у кримінальному провадженні № 42015070060000002 від 18.03.2015 та ухвалою Берегівського районного суду від 05.06.2020 у справі № 297/2307/19, якою кримінальне провадження за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070060000002, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_9 , обвинуваченої за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та № 42015070060000007 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрито у зв`язку з закінченням строків давності та звільнено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Спірні земельні ділянки не вилучалися від землекористувача ПАТ Берегово-Тиса , передані відповідачам без згоди останнього. Суд першої інстанції, вказавши висновок про відсутність правонаступництва між Радгосп-завод Берегівський та ПАТ Берегово-Тиса , вирішив питання про права ПАТ Берегово-Тиса без залучення його до розгляду справи.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), як правонаступників померлого відповідача ОСОБА_5 (а.с. 121-122 т. 3).

ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, представник Берегівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилися в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за їх відсутності.

Берегівська районна державна адміністрація надіслала до апеляційного суду лист, у якому просила розглянути справу без її участі та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши прокурора Закарпатської обласної прокуратури Романа М., представника ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА - адвоката Шерегі В.М., представника ОСОБА_4 - адвоката Пуканича Е.В., дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження №297/2307/19, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ Берегово-Тиса не є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , до нього не могло перейти право користування спірними земельними ділянками; суд вважав, що припинення ДП радгосп-завод Берегівський є юридичним фактом для припинення права ПАТ Берегово-Тиса на користування спірними земельними ділянками; вважав, що не можливо встановити, що спірні ділянки, які передано відповідачам, входять до складу земель, які були надані у постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995. Також місцевий суд вважав, що перебіг строку позовної давності для прокуратури розпочався 14.03.2014 (у день видання оспорюваних розпоряджень голови Берегівської РДА від 14.03.2014) та закінчився 14.03.2017. Проте, необґрунтованість позову суд першої інстанції вважав самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Перевіряючи обґрунтування прокурора щодо наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема довів, що компетентний орган (Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській), якого прокурор зазначив як позивача, не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (у редакції на момент пред`явлення позову) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме - подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор у позовній заяві посилався на порушення інтересів держави, зазначав про необхідність їх захисту та стверджував про наявність у нього підстав для звернення до суду, а саме що:

- органом, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області;

- порушення інтересів держави полягає в тому, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області тривалий час не вживало жодних заходів щодо повернення незаконно переданих земельних ділянок у власність держави;

- порушення полягають у протиправних діях в.о. голови Берегівської районної державної адміністрації та начальника управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області Шинкевич Е.Й., порушення вимог закону щодо передачі у приватну власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва без зміни їх цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебували у власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, та без вилучення із користування ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995, котре є правонаступником СТОВ Берегівське , що у свою чергу було правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський .

Перед зверненням до суду Берегівська місцева прокуратура з метою дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , листом від 05.12.2017 попередила Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про те, що розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації, якими передано у власність спірні земельні ділянки, прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися вказаними землями, компетентним органом не приймалось рішення про зміну цільового призначення землі, земельні ділянки передано без вилучення із постійного користування. У даному повідомленні вказано, що причиною вжиття прокуратурою заходів представницького характеру є невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області тривалий час жодних заходів для повернення незаконно переданих земельних ділянок у власність держави (а.с. 77 т. 1).

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не погодилося із твердженням прокурора про те, що даним органом не вживаються заходи для повернення незаконно переданих земельних ділянок у власність держави, посилаючись на те, що ним у грудні 2017 року подано позов до ПАТ Берегово-Тиса про припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність.

Таким чином, позиція Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області зводиться до того, що воно заперечує право постійного користування земельною ділянкою у ПАТ Берегово-Тиса , не погоджується із тим, що це товариство є правонаступником СТОВ Берегівське , котре було правонаступником ДП радгоспу-заводу Берегівський , заперечує позовні вимоги прокурора, обґрунтовані незаконною передачею земель у власність відповідачам для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, тобто без зміни їх цільового призначення, без вилучення із постійного користування, заперечує прийняття районною державною адміністрацією розпоряджень з перевищенням своїх повноважень, оскільки згідно ст. 122 ЗК України така не мала права розпоряджатись землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Таку позицію Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області було висловлено як у суді першої інстанції, так і у відзиві на апеляційну скаргу прокурора, незважаючи на обставини, встановлені рішеннями судів трьох інстанцій у справі № 907/916/17 з установленими обставинами щодо правонаступництва ПАТ Берегово-Тиса та його права постійного користування земельною ділянкою.

Невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській заходів для захисту інтересів держави, протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави (як із часу внесення відомостей 18.03.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070060000002, відносно ОСОБА_8 (що перебував на посаді першого заступника голови Берегівської РДА) та ОСОБА_9 (що перебувала на посаді начальника управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області) обвинувачених за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, так і з грудня 2017 року), слід кваліфікувати як бездіяльність відповідного органу.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не довело фактів самостійного пред`явлення позову саме для захисту інтересів держави. Натомість переконання даного органу зводяться до протилежної позиції, за якої воно вважає, що оспорювані розпорядження та передача громадянам земельних ділянок у власність є законними.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що у цій справі прокурором наведено підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді, наведено обґрунтування порушення інтересів держави та що захист цих інтересів не здійснює належним чином Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

У клопотанні, що надійшло до місцевого суду 15.05.2018, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області просило позов Берегівської місцевої прокуратури залишити без розгляду (а.с. 20-23 т. 2).

Відповідно до ч. 4 ст. 57 ЦПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

У даній справі, попри наявність заяви Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про залишення позову без розгляду, прокурор реалізував своє право підтримувати позов і вимагав розгляду справи по суті.

Встановлено, що 22.12.2017 Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області зверталося до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Публічного акціонерного товариства Берегово-Тиса про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні Державного підприємства (ДП) Радгосп-завод Берегівський , та про визнання Державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК №000444 від 06.07.1995 року таким, що втратив чинність, у відповідності до ст.ст. 79-1, 92, 141, 149 ЗК України (справа № 907/916/17).

Позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області було обґрунтовано, зокрема, тим, що у відповідача ПАТ Берегово-Тиса відсутні будь-які документи, які б надавали ПАТ Берегово-Тиса право на постійне користування оспорюваною земельною ділянкою, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області такі документи не надавались, а державний акт на право постійного користування землею за № 24-95 від 06.07.1995 втратив чинність разом з припиненням ДП радгосп-заводу Берегівський 20.06.2007.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2018 у справі № 907/916/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відмовлено повністю (а.с. 38 т. 2).

Подаючи касаційну скаргу на вказані рішення Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не погоджувалося з висновком суду першої та апеляційної інстанцій, що ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , оскільки відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ДП радгосп-завод Берегівський припинено 20.06.2007, код ЄДРПОУ 04412257, ПАТ Берегово-Тиса створено 03.10.2012 з кодом ЄДРПОУ 38068751. Вважало, що припинення ДП Радгосп-завод Берегівський є юридичним фактом для припинення права ПАТ Берегово-Тиса на користування спірною земельною ділянкою. Вказувало, що статтею 92 ЗК України не передбачено набуття земельних ділянок в постійне користування колективними сільськогосподарськими підприємствами, а наявність державного акту на право постійного користування землею колишнього ДП Радгосп-завод Берегівський не звільняє правонаступника від обов`язку виготовлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою. Зазначало, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2018 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №907/916/17 залишено без змін.

Цими судовими рішеннями встановлено наступні обставини.

Рішенням Берегівської міської ради № 198 від 29.06.1995 державному підприємству Радгосп-завод Берегівський надана у постійне користування земельна ділянка площею 770,9 га, для сільськогосподарського виробництва, у підтвердження чого видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №000444, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24-95 від 06.07.1995 (у справі акт на а.с. 144-145 т. 1).

Наказом Міністерства аграрної політики України від 07.02.2006 № 44 Про припинення діяльності державного підприємства Радгосп-заводу Берегівський припинено діяльність юридичної особи - державне підприємство Радгосп-завод Берегівський шляхом його реорганізації через приєднання до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Берегівське .

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОП та ГФ ДП Радгосп-завод Берегівський припинено 20.06.2007 (номер запису 13221120004000223).

12.09.2003 між СТОВ Берегівське (створеним трудовим колективом ДП Радгосп-заводу Берегівський ) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський № 39 строком на 10 років.

Згідно п.п.1.1. та 1.5. статуту СТОВ Берегівське є правонаступником державного підприємства Радгосп-завод Берегівський внаслідок приєднання до свого майна Підприємства (ЦМК Радгосп-завод Берегівський ) в установленому порядку (пункт 1.5. договору оренди).

У п.1.6. договору оренди від 12.09.2003 зазначено, що орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства.

Таким чином, СТОВ Берегівське стало правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , зокрема і щодо спірної земельної ділянки.

03.10.2012 на виконання Плану приватизації єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , який затверджено наказом регіонального відділення ФДМУ №00455 від 19.09.2012, створено ПАТ Берегово-Тиса .

Розпорядженням КМУ від 04.12.2013 № 952-р Про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський приватизовано цілісний майновий комплекс державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , переданого в оренду СТОВ Берегівське , шляхом продажу акцій публічного акціонерного товариства, що утворене на базі майна зазначеного підприємства та орендаря.

Наказом Фонду державного майна України від 20.08.2014 №2179 завершено приватизацію ПАТ Берегово-Тиса та визнано правонаступником цілісного майнового комплексу (ЦМК) державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , переданого в оренду СТОВ Берегівське .

Згідно з п.2.3 статуту ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником майнових прав та обов`язків, матеріальних активів згідно Акту оцінки майна єдиного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , який передано в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Берегівське від 31.07.2012, затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00323 від 31.07.2012, та Плану приватизації ПАТ Берегово-Тиса від 19.09.2012, затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00455 від 19.09.2012, та Передавального акту.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 № 579 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.09.2012 за №1655/21967) затверджено Порядок закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах (далі - Порядок), який набув чинності 12.10.2012.

ПАТ Берегово-Тиса відповідно до клопотання від 01.08.2017 № 40 звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки відповідно до державного акту на право постійного користування серії І-ЗК № 000444 від 06.07.1995.

Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області від 30.08.2017 №28-7-0.32-9711/2-17 надано відмову у задоволенні клопотання ПАТ Берегово-Тиса з підстав припинення ДП Радгосп-завод Берегівський . Зазначено, що у відповідності до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування .

Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. У відповідності до цієї статті підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій. державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 108 ЦК України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній у постанові від 21.02.2011 р. № 21-3а11.

При цьому, Верховний Суд України у даній постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 встановив, що приписи підпункту в ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним (цілісним) майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ч.2 ст.191 ЦК України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5 Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств, заснованих на змішаній формі власності, в акціонерні товариства, затвердженого постановою КМУ від 11.09.1996 № 1099, акціонерне товариство з моменту державної реєстрації стає правонаступником прав і обов`язків підприємства, що приватизується, відповідно до передавального балансу.

ПАТ Берегово-Тиса створено 03.10.2012 на виконання Плану приватизації єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , який здано в оренду СТОВ Берегівське .

ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником майнових прав та обов`язків, матеріальних активів згідно Акту оцінки майна єдиного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , який передано в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Берегівське від 31.07.2012, затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00323 від 31.07.2012 р. та Плану приватизації ПАТ БЕРЕГОВО-ТИСА від 19.09.2012 р., затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00455 від 19.09.2012 р., та Передавального акту (п.2.3 статуту).

Також, вказане підтверджується Наказом Фонду державного майна України від 20.08.14 №2179, з якого вбачається, що завершено приватизацію ПАТ Берегово-Тиса та останнє визнано правонаступником цілісного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , переданого в оренду СТОВ Берегівське .

В оренду, згідно договору оренди №39 від 12.09.2003, укладеного з Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області, як вказує і сам позивач, СТОВ Берегівське було передано весь цілісно майновий комплекс державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , в т.ч. і земельну ділянку, надану у постійне користування для сільськогосподарського виробництва.

Як зазначено в Аудиторському висновку-звіті передавального балансу СТОВ Берегівське станом на 31.05.2012 СТОВ Берегівське згідно вказаного договору та акту приймання-передачі від 31.10.2003 на підставі результатів інвентаризації, передавального балансу станом на 30.06.2003, акту оцінки, Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області в довгострокову оренду на 10 років передано державне майно вартістю 4160,4 тис.грн., а саме нематеріальні активи/право користування земельними ділянками - 61,3 тис.грн., незавершене будівництво - 427 тис.грн., основні фонди залишковою вартістю 4056,4 тис.грн.

ПАТ Берегово-Тиса є єдиним (цілісним) майновим комплексом, що разом з земельною ділянкою використовується підприємством для здійснення підприємницької діяльності.

У процесі приватизації згідно Акту оцінки майна єдиного майнового комплексу державного підприємства Радгосп-завод Берегівський , який передано в оренду СТОВ Берегівське від 31.07.2012, затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00323 від 31.07.2012 та Плану приватизації ПАТ Берегово-Тиса від 19.09.2012, затвердженого Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області №00455 від 19.09.2012, до сукупної вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (загальною вартістю 11420,7 тис. грн.) включено нематеріальні активи, що належать державі (вартістю 332,0 тис. грн.) - право користування майном, а саме: право користування земельними ділянками державної власності, а саме земельними ділянками площею 770,9 га (п.13 Розділу ІІ Плану приватизації, графа 1.1. ряд 2 Акту оцінки майна), а також складено передавальний баланс від 31.05.12.

Припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації, передбачених, згідно ст.141 Земельного кодексу України допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 21.02.2011 р. у справі №21-3а11.

Право постійного користування земельними ділянками державної власності було набуто ДП Радгосп-завод Берегівський на підставі рішення від 29.06.1995 Берегівської міської ради №198, про що видано Державний акт від 06.07.1995, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №24-95.

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державний акт на право постійного користування землею від 06.07.1995 Серія І-ЗК №000444 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24-95 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 02.04.2002 р. № 449 Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Верховного Суду України від 26.09.2011 р. № 6-14цс11).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Враховуючи викладене, ПАТ Берегово-Тиса володіє та користується спірними земельними ділянками на законних підставах та має право на переоформлення його права користування в інший правовий титул згідно чинного законодавства.

Вищевказані обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській справі № 907/916/17, що набрало законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, при цьому у даній справі наведені обставини не спростовані у загальному порядку особами, що не брали участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що ПАТ Берегово-Тиса не є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , що до нього не могло перейти право користування спірними земельними ділянками, а припинення ДП Радгосп-завод Берегівський є юридичним фактом для припинення права на користування спірними земельними ділянками у ПАТ Берегово-Тиса - є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Встановлено, що розпорядженням в.о. голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Горват В. С. (далі: Берегівської РДА) від 14.03.2014 № 83 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0715 га з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 15 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 85 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266, розташованої за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 22 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 86 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0761 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 26 т. 1);

розпорядженням в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014 № 88 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0754 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268, розташовану за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради в урочищі Чопівська гора , для індивідуального дачного будівництва (а.с. 30 т. 1).

Надалі ОСОБА_1 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7664, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3588 (а.с. 63-63, 223-224 т. 1).

ОСОБА_2 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7663, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3587 (а.с. 65-66, 221-222 т. 1).

ОСОБА_3 продала земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2017 № 4460 (а.с. 67-68 т. 1).

ОСОБА_5 продав земельну ділянку з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268 ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2014 № 7662, а ОСОБА_7 продав дану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2017 № 3586 (а.с. 69-70 т. 1).

Згідно з висновком експерта № 08/17 від 05.07.2017 за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, складеному за постановою старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області Рак В.С. від 24.03.2017 в кримінальному проваджені № 42015070060000002 - земельні ділянки громадян, зокрема, ОСОБА_1 (з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265), ОСОБА_2 (з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266), ОСОБА_3 (з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274), ОСОБА_5 (з кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268) потрапляють в межі земельної ділянки СТОВ Берегівське , координати поворотних точок якої визначені у 2007 році ДП Закарпатгеодезцентр . Виходячи з наданих на ознайомлення матеріалів, названа земельна ділянка є складовою частиною Ділянки № 1 Основний масив загальною площею 709,7 га, яка передана в постійне користування радгоспу-заводу Берегівський за державним актом Серія І-ЗК №000444 від 06.07.1995. У додатку №1 до висновку позначена межа земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ПАТ Берегово-Тиса , чорним кольором земельні ділянки передані у приватну власність громадян (а.с. 84 - 112 т. 1).

Таким чином, оспорювані розпорядження голови Берегівської РДА видані всупереч вимогам статей 116, 149 ЗК України, оскільки спірні земельні ділянки на момент передачі їх у власність відповідачам перебували в постійному користуванні ПАТ Берегово-Тиса , право користування якого у встановленому законом порядку не припинялося і такі передано громадянам без вилучення з постійного користування останнього.

Посилання ОСОБА_4 та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на те, що висновок земельно-технічної експертизи № 08/17 від 05.07.2017 не є належним та допустимим доказом, оскільки експерту не надавались координати поворотних точок меж земель, які передані в постійне користування ДП Радгосп-завод Берегівський - є необґрунтованими, оскільки про вказану обставину зазначає експерт у висновку. При цьому експерт вказує, що йому було надано необхідні дані для проведення такої експертизи - надано план земельної ділянки СТОВ Берегівське , виконаний ДП Закарпатгеодезцентр у 2007 році, в якому зазначена таблиця координат, довжин та дирекційних кутів сторін земельної ділянки у вигляді 4-ти значних позначень Х та Y. Експертом з урахуванням наданих вихідних даних встановлено, що відображена на плані, виготовленому ДП Закарпатгеодезцентр , є складовою частиною Ділянки № 1 Основний масив загальною площею 709,7 га.

Належних і допустимих доказів на спростування висновків вищевказаної експертизи учасниками справи не надано.

З дослідженого апеляційним судом кримінального провадження №297/2307/19 встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені кримінальні провадження № 42015070060000002 (відомості внесено 18.03.2015) відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_9 обвинуваченої за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, а також № 42015070060000007 (відомості внесено 22.05.2015) за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Ухвалою Берегівського районного суду від 17.01.2020 кримінальне провадження № 297/2525/19, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42015070060000007 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України, об`єднано до кримінального провадження № 297/2307/19, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070060000002, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_9 обвинуваченої за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, об`єднавши вищевказані кримінальні провадження в одне провадження, присвоївши об`єднаному кримінальному провадженню єдиний номер № 297/2307/19.

Зокрема, з обвинувального акту про зміну обвинувачення у кримінальному провадженні №42015070060000002 вбачається, що розпорядженнями голови Берегівської РДА Гулянич В.О. від 26.11.2013 було надано дозвіл громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 на виготовлення проектів землеустрою.

У ході виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на підставі вказаних розпоряджень, начальник управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області Шинкевич Е.И., неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, будучи переконаною, що діє в межах та з додержанням чинного законодавства, видала документи, а саме Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути , Довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва , а також Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . В цих документах ОСОБА_26 вказала відомості про характеристики земельних ділянок: щодо складу земельних угідь, а саме забудовані землі - землі змішаного використання ; категорію земель - землі житлової та громадської забудови , відомості про відведення земельної ділянки з ненаданих у користування земель запасу, які не відповідали вимогам чинного законодавства, та як начальник управління Держземагенства у Берегівському районі прийняла рішення про погодження вказаним громадянам проектів землеустрою.

На підставі зазначених погоджень 14.03.2014 виконувач обов`язків голови Берегівської РДА - Горват B.C., в м. Берегово, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши законність та обґрунтованість видачі начальником управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області ОСОБА_26 таких погоджень, в порушення ч. 4 ст. 12 Закону України Про приватизацію державного майна , ст. 92 Земельного кодексу України, Закону України Про Державний земельний кадастр , а саме в період проведення процедури приватизації державного майна, без вилучення зазначеної ділянки у встановленому законом порядку, без погодження з користувачем або судового рішення про вилучення землі, без дотримання порядку щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, всупереч нормам чинного земельного законодавства, підписав розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо відведення двадцяти громадянам земельних ділянок зі зміною цільового призначення для індивідуальної дачної забудови в урочищі Чопівська Гора на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, наслідком чого стало оформлення права приватної власності зазначених осіб на земельні ділянки загальною площею 1,4551 га, хоча вказані ділянки на момент передачі у приватну власність, згідно висновку земельно-технічної експертизи № 08/17 від 05.07.2017, за державним актом І-ЗК № 000444 від 06.07.95 перебували у користуванні ПАТ Берегово-Тиса , яким здійснювалась щомісячна сплата земельного податку та право користування якого у встановленому законом порядку не припинялося і передбачених ст. 412 ЦК України підстав для його припинення не було.

На підставі зазначених розпоряджень ОСОБА_27 , погоджених з начальником управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області Шинкевич Е.И., державним реєстратором Берегівського районного управління юстиції в період 2014 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно незаконно внесено відомості та зареєстровано право приватної власності гр. ОСОБА_14 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0258 вартістю станом на момент реєстрації 95 тис. грн., ОСОБА_15 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0260 вартістю 95 тис. грн., ОСОБА_16 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0261 вартістю 95 тис. грн., ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0262 вартістю 105 тис. грн., ОСОБА_17 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0263 вартістю 97 тис. грн., ОСОБА_18 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0264 вартістю 91 тис. грн., ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0715га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0265 вартістю 110 тис. грн., ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0266 вартістю 110 тис. грн., ОСОБА_20 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0267 вартістю 119 тис. грн., ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0754 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0268 вартістю 117 тис. грн., ОСОБА_28 на земельну ділянку площею 0,0748 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0269 вартістю 131 тис. грн., ОСОБА_29 на земельну ділянку площею 0,0715 газа кадастровим номером 2110200000:03:001:0270 вартістю 121 тис. грн., ОСОБА_24 на земельну ділянку площею 0,0774 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0271 вартістю 105 тис. грн., ОСОБА_25 на земельну ділянку площею 0,0786 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0272 вартістю 107 тис. грн., ОСОБА_30 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0273 вартістю 119 тис. грн., ОСОБА_31 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0274 вартістю 116 тис. грн., ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0275 вартістю 154 тис. грн., ОСОБА_23 на земельну ділянку площею 0,0764 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0276 вартістю 162 тис. грн., ОСОБА_22 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0277 вартістю 149 тис. грн. та ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 110200000:03:001:0278 вартістю 90 тис. грн.

Всього внаслідок безпідставної видачі ОСОБА_32 розпоряджень про затвердження проектів землеустрою, а також незаконних дій ОСОБА_9 - з державної власності незаконно вибуло 1,4551 га земель сільськогосподарського призначення, ринкова вартість яких у відповідності до висновку судової земельно-оціночної експертизи № 08/17 від 05.07.2017 станом на момент реєстрації права приватної власності в сукупності становила 2 млн. 290 тис. грн.

При цьому отримання коштів сплати земельного податку за період 2014-2017 років ПАТ Берегово-Тиса складає 628134 грн., хоча в цей період останнє було позбавлено права користування вищевказаними землями.

Ухвалою Берегівського районного суду від 05.06.2020 у справі № 297/2307/19 кримінальне провадження за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070060000002, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_9 обвинуваченої за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та № 42015070060000007 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України - закрито у зв`язку з закінченням строків давності та звільнено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою обставиною.

Ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено ухвалу в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, передача земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (правонаступниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ) - відбулася внаслідок вчинення кримінального правопорушення посадовими особами (виконувачем обов`язків голови Берегівської РДА - Горват B.C. та начальником управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області Шинкевич Е.Й.) без вилучення земельних ділянок із постійного користування ПАТ Берегово-Тиса , а також без дотримання порядку щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

До того ж указані землі відносились до земель сільськогосподарського призначення державної власності, тому районна державна адміністрація прийняла розпорядження з перевищенням своїх повноважень, оскільки згідно ст. 122 ЗК України районна державна адміністрація не мала права ними розпоряджатись.

Натомість, у силу ч. 4 ст. 122 ЗК України, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб, належали центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Оскільки земельні ділянки вибули з володіння власника (держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області) поза його волею, тому такі слід витребувати від кінцевого добросовісного набувача ОСОБА_4 в порядку ст. 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі N 367/2022/15-ц зазначила висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки спірні земельні ділянки вибули з державної власності на підставі розпоряджень в.о. голови Берегівської РДА від 14.03.2014, які підлягають визнанню недійсними та скасуванню в судовому порядку через їх незаконність, волі держави на таке вибуття не було. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 січня 2017 року у справі N 916/2131/15, від 23 листопада 2016 року у справі N 916/2144/15, від 2 листопада 2016 року у справі N 522/10652/15-ц і від 5 жовтня 2016 року у справі N 916/2129/15 та з висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі N 367/2022/15-ц, та у постанові від 26 листопада 2019 року у справі N 914/3224/16.

Установлення цього факту є достатнім для висновку про те, що у позивача наявні правові підстави для витребування земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем ОСОБА_4 до вирішення спору в суді першої інстанції було подано заяву про застосування позовної давності (а.с.245-251 т. 1), яку мотивовано тим, що при належному здійсненні прокурорського нагляду за додержанням Берегівською РДА законів, прокуратура могла і повинна була дізнатися про видачу оспорюваних розпоряджень, а отже перебіг позовної давності почався у день їх видачі 14.03.2014 та закінчився 14.03.2017.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами довідалася та могла довідатися у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

На момент прийняття оспорюваний розпоряджень згідно ст. 19 Закону України Про прокуратуру N 1789-XII від 05.11.1991 прокурору надавалися повноваження нагляду за додержанням і застосуванням законів, однак указаний закон втратив чинність згідно із Законом України N 1697-VII від 14.10.2014.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 19 Закону України Про прокуратуру N 1789-XII (у редакції чинній на момент прийняття розпоряджень) перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Берегівська місцева прокуратура, заперечуючи твердження ОСОБА_4 про початок перебігу позовної давності, стверджувала, що до 2015 року жодних заяв про порушення законності стосовно виділення спірних земельних ділянок не надходило, перевірки за даним фактом прокуратурою не проводилися. Протилежного відповідачем ОСОБА_4 не доведено, до матеріалів справи не надано доказів проведення перевірки виконання законів за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності у період до 2015 року (зокрема до 18.03.2015).

Таким чином, про порушення прав та інтересів держави стало відомо з моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження № 42015070060000002 (відомості внесено 18.03.2015) відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_9 обвинуваченої за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Відтак початок позовної давності слід обчислювати з 18.03.2015.

Отже, позов подано 20.12.2017 з дотриманням строку позовної давності.

Оцінюючи обставини у сукупності, апеляційним судом встановлено, що розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації, якими передано у власність спірні земельні ділянки, прийнято з порушенням вимог земельного законодавства; передача у власність відбулася внаслідок вчинення кримінального правопорушення посадовими особами (виконувачем обов`язків голови Берегівської РДА - Горват B.C. та начальником управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області Шинкевич Е.Й.), кримінальне провадження щодо них закрито у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ухвалою Берегівського районного суду від 05.06.2020 у справі № 297/2307/19, таке звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою обставиною; Берегівська районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися спірними землями сільськогосподарського призначення державної власності, компетентним органом не приймалось рішення про зміну цільового призначення землі; земельні ділянки передано без вилучення із постійного користування ПАТ Берегово-Тиса .

За таких обставин, позов Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області - підлягає задоволенню - оспорювані розпорядження слід визнати недійсними та скасувати, а земельні ділянки - витребувати з незаконного володіння на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області як органу, до компетенції якого віднесено розпорядження землями держаної власності сільськогосподарського призначення.

Таким чином, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 376 ЦПК України, з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків обставинам справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З наявних у справі доказів вбачається, що при пред`явленні позову Прокуратурою Закарпатської області було сплачено 13195,00 гривень судового збору. Отже, на користь Закарпатської обласної прокуратури з 6 відповідачів із кожного підлягало сплаті 2199,16 гривень (13195,00 : 6 = 2199,16) судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та оскільки частку ОСОБА_5 слід поділити порівну між двома правонаступниками - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , тому, відповідно, з ОСОБА_1 (котра є також відповідачем за іншою окремою вимогою) слід стягнути 3298,74 гривень (2199,16 : 2 + 2199,16 = 3298,74), а з ОСОБА_6 - 1099,58 гривень (2199,16 : 2 = 1099,58).

При поданні апеляційної скарги Прокуратурою Закарпатської області було сплачено 19792,50 гривень. Отже, на користь Закарпатської обласної прокуратури з 6 відповідачів підлягало сплаті 3298,75 гривень судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, та оскільки частку судового збору ОСОБА_5 слід поділити порівну між двома правонаступниками - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , тому, відповідно, з ОСОБА_1 слід стягнути 4948,13 (3298,75 : 2 + 3298,75 = 4948,13), а з ОСОБА_6 - 1649,38 гривень. Відтак загалом на користь Закарпатської обласної прокуратури з ОСОБА_1 підлягає стягненню 8246,87 гривень, а з ОСОБА_6 2748,96 гривень судового збору. При цьому на користь Закарпатської обласної прокуратури слід стягнути з Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 5497,91 гривень з кожного.

При поданні апеляційної скарги ПАТ Берегово-Тиса було сплачено також 19792,50 грн. З урахуванням вищенаведеного розрахунку на користь ПАТ Берегово-Тиса із Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 3298,75 гривень з кожного, а також із ОСОБА_1 4948,13 гривень, із ОСОБА_6 1649,38 гривень - у відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 368, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Публічного акціонерного товариства БЕРЕГОВО-ТИСА - задовольнити.

Рішення Берегівського районного суду від 01 березня 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 83 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 85 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 86 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_3 .

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 88 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_5 .

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області:

- земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0265, яка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора в районі АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0266, яка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора в районі АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0761 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0274, яка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора в районі АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0754 га за кадастровим номером: 2110200000:03:001:0268, яка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Закарпатської області в урочищі Чопівська гора в районі АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь Закарпатської обласної прокуратури з ОСОБА_1 8246,87 гривень (у тому числі 3298,74 гривень понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 4948,13 гривень у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції).

Стягнути на користь Закарпатської обласної прокуратури з ОСОБА_6 2748,96 гривень у відшкодування судових витрат (у тому числі 1099,58 гривень понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 1649,38 гривень у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції).

Стягнути на користь Закарпатської обласної прокуратури з Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 5497,91 гривень з кожного, (у тому числі 2199,16 гривень понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 3298,75 гривень у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції).

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства БЕРЕГОВО-ТИСА із Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 3298,75 гривень з кожного, а також із ОСОБА_1 4948,13 гривень, із ОСОБА_6 1649,38 гривень - у відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 грудня 2021 року.

Головуюча:

Судді: