Постанова

від 22.12.2021 по справі 120/7619/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7619/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

23 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

секретар судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Могилів-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позов задоволено частково, ухвалено:

- визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу державних службовців) від 11.11.2020 року №52, в частині припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 зі служби 11.11.2020, у зв`язку з скороченням штату державних службовців та реорганізацією, на підставі пункту 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- поновити ОСОБА_1 з 12.11.2020 у Могилів-Подільському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на посаді головного спеціаліста відділення комплектуванняабо рівнозначній тій, яку він займав до звільнення;

- стягнути з Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2020 по 02.08.2021 включно в сумі 104820,61 грн, з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів;

- стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у яких просили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що дії Ямпільського районного військового комісаріату, правонаступником якого є Могилів-Подільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у вигляді видання наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2020 №52 є результатом виконання вимог та наказів вищестоящого керівництва, в підпорядкуванні якого перебуває відповідач, щодо здійснення реформування військових комісаріатів у районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідачі звертають увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 №117-ІХ, абзац другий частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» виключено, а саме, скасовано норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Отже, дію законодавства про працю на подібні правовідносини обмежено, а відповідні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про державну службу», що виключає необхідність застосування норм законодавства про працю в частині закріпленого обов`язку переведення особи, посада якої скорочується, на рівнозначну або нижчу посаду.

Судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме редакцію статті 87 Закону України «Про державну службу», яка зазнала значних змін після прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 №440-ІХ. Для припинення державної служби шляхом скорочення посади державної служби достатньо лише зміни структури або штатного розпису державного органу навіть без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що на дату його звільнення реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_2 не відбулось, а посада, яку він обіймав, не скорочена та не внесено змін в структуру та штатний розпис Ямпільського РВК. При звільненні позтвачу не запропоновано іншої посади.

Також відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про державну службу» в частині рівного доступу до державної служби, оскільки всі інші працівники були переведені на інші посади, а звільнено було лише позивача, при цьому в зв`язку з чим відповідачем було прийнято саме таке рішення є незрозумілим, внаслідок чого вбачається нерівність між працівниками Ямпільського районного військового комісаріату в доступі до державної служби.

Представники відповідачів в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідачі фактично погодилися із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційних скарг відповідачів.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 10.04.2017 по 11.11.2020 працював на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.05.2020 позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця.

27.08.2020 ОСОБА_1 попередженням №6 від 27.08.2020 повідомлено про те, що у зв`язку з проведенням організаційних заходів посада, яку він обіймає, підлягає скороченню. Зазначено, що при наявності вакантних посад йому буде запропонована інша посада, а у разі відмови, в термін до 31.10.2020 він буде звільнений за пунктом 1 частини 1 ст.87 Закону України « Про державну службу».

Відповідне попередження позивача здійснено на виконання наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №103 від 27.08.2020 Про попередження особового складу про звільнення у зв`язку із скороченням посад, який прийнятий відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 23.12.2019 №Д-322/1/11дск, директиви командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.03.2020 №4дск, згідно із якими, ІНФОРМАЦІЯ_4 до 31.10.2020 переформовують у Япільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №52 від 11.11.2020 припинено державну службу головного спеціаліста відділення комплектування Ямпільського РВК Кінзерського з 11.11.2020, у зв`язку з скороченням штату державних службовців та реорганізацією (п. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу).

Позивач вважає своє звільнення незаконним, а тому звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що скорочення посади державної служби внаслідок затвердження структури та штатної чисельності державного органу не відбулося, тобто підстава припинення державної служби позивача, яка зазначена в оскаржуваному наказі, документально не підтверджена. Звільнення державного службовця з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав державного службовця.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України "Про державну службу" дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на дату звільнення позивача) державна служба може припинятися за ініціативою суб`єкта призначення.

Пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних Службовців;

2) скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців;

3) реорганізація державного органу.

Відповідно до вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році та з метою удосконалення організаційно-штатних структур військових частин оперативного командування на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов Витяг із Директиви командувача військ Оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.09.2020 №8дск згідно якого Військовим комісарам обласних військових комісаріатів, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було поставлено завдання: протягом 3 діб з отримання директиви видати відповідний наказ щодо проведення організаційного заходу у військових комісаріатах, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки; з отриманням штатів, переліків змін до штатів на протязі 1 доби з дня отримання, видати накази щодо введення в дію штатів, переліку змін до штатів; видати накази про призначення (перепризначення) особового складу відповідно до номенклатури призначення.

Згідно додатку 2 до Витягу із Директиви командувача військ Оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2020 № 8дск вносилися зміни до директиви командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.03.2020 № 4дск Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 в 2020 році. Так, одним із заходів ставилося здійснити переформування до 31.10.2020 Ямпільського районного військового комісаріату м. Ямпіль Вінницької області, що утримується за штатом №43/040-04, чисельністю 19 військовослужбовців та 8 працівників у Ямпільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та утримувати за штатом №43/062-51(01), чисельністю 15 військовослужбовців та 7 працівників (зі зміною штатної чисельності працівників - 6), дислокувати на попередніх фондах, підпорядкувати військовому комісару Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно витягу із штату №43/062 у Ямпільському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (3 розряд) утворився новий основний підрозділ - відділення призову, що частково є правонаступником попереднього відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки функції відділення комплектування Ямпільського районного військового комісаріату розподіленні між двома основними підрозділами Ямпільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме відділення призову та відділення рекрутингу та комплектування.

Таким чином у відділенні призову за штатом розміщені чотири нових посади: начальник відділення, старший офіцер, офіцер та головний спеціаліст.

Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.11.2020 №202 на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск та Директиви командувача військ Оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.09.2020 № 8дск було введено в дію з 12.11.2020 штати Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Вінницької області № 43/057, № 43/059, № 43/061, №43/062.

Вказаний наказ від 06.11.2020 №202 був доведений до ІНФОРМАЦІЯ_1 10.11.2020 телеграмою №9/5/3565 від 10.11.2020 у якій Ямпільському РВК також поставлено завдання: 11.11.2020 звільнити державних службовців; 12.11.2020 ввести в дію штати та розпочати роботу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2020 №103 позивача було попереджено 27.08.2020 про проведення організаційних заходів та про скорочення посади на якій він перебуває.

Колегія суддів зазначає, що для припинення державної служби шляхом скорочення посади державної служби достатньо лише зміни структури або штатного розпису державного органу навіть без скорочення чисельності або штату державних службовців. При цьому законодавець не ставить можливість скорочення посади за ініціативою суб`єкта призначення в залежність від того чи відбулась кардинальна або ж незначна зміна структури, або чи змінилися при цьому завдання і функції посади.

З порівняльного аналізу структури і штатного розпису Ямпільському РВК та Ямпільського РТЦК та СП вбачається, що в Ямпільському РВК фактично відбулися організаційно-структурні зміни, а, отже, були правові підстави для скорочення посад державних службовців.

Таким чином, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність скорочення посади позивача.

Апеляційний суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 №117-ІХ, абзац другий частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» виключено, а саме, скасовано норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ, яким внесені зміни до Кодексу законів про працю України, а 13.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 №440-ІХ щодо внесення аналогічних змін у Закон України «Про державну службу».

Вказаними законами змінено порядок скорочення державних службовців, зокрема, внесено зміни до статей 22 та 87 Закону України «Про державну службу», якими врегульовано питання звільнення державних службовців. Обмежено дію законодавства про працю на подібні правовідносини, а відповідні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про державну службу», що виключає необхідність застосування імперативних норм законодавства, про працю в частині закріпленого обов`язку переведення особи, посада якої скорочується, на рівнозначну або нижчу посаду.

Так, статтю 49-2 КЗпП України доповнено частиною шостою, відповідно до якої вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

1) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

2) у разі вивільнення державних службовців, в тому числі, внаслідок скорочення чисельності або штату органу, положення частини 2 статті 40 КЗпП України (про те, що звільнення, в тому числі, внаслідок скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу) та положення частини 2 статті 49-2 КЗпП України (про те, що при вивільнені працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишенні на роботі) не застосовуються.

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин дія норм законодавства про працю, а саме, частини другої статті 40, частини другої та третьої статті 49-2 КЗпП України не поширювались на державних службовців в силу приписів частини п`ятої статті 40 КЗпП України та статей 3, 5 Закону «Про державну службу», такі відносини були врегульовані статтею 22 Закону України «Про державну службу», що передбачає не обов`язок, а право суб`єкта призначення за власним рішенням у разі реорганізації, ліквідації державного органу і т.п. перевести державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду чи пропонувати іншу рівноцінну посаду державного службовця.

При цьому, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 87 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка зазнала значних змін після прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року №440-ІХ.

З урахуванням наведених норм, відповідачі не були зобов`язані пропонувати позивачу (державному службовцю) іншу або рівнозначну посаду в Ямпільському РТЦК та СП навіть враховуючи наявність вакантних посад.

Аналогічну позицію викладено в роз`ясненнях Національного агентства України з державної служби від 20.02.2020 №86 р/з щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (ст.87 Закону України «Про державну службу»), наданою відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України «Про державну службу» (як органом, який має право надавати роз`яснення з питань застосування Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, розміщеною на офіційному сайті цього органу.

Отже, державну службу ОСОБА_1 припинено правомірно з підстав скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Побічно суд враховує й те, що згідно наказу Військового комісара Ямпільського РТЦК та СП від 13.11.2020 №146 оголошено добір на заміщення вакантних посад державної служби, на період карантину, у Ямпільському РТЦК та СП з внесенням даної інформації на сайт Національного агентства України з питань державної служби. Однак ОСОБА_1 на дану інформацію не відреагував та участь у доборі не приймав.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Могилів-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 грудня 2021 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.