Рішення

від 29.11.2021 по справі 753/7985/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7985/21

провадження № 2/753/6182/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

з секретарем Осадчуком С.В.,

за участю: представника позивача Білонога О.О.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом гаражно-будівельного кооперативу № 2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року гаражно-будівельний кооператив №2 (далі - позивач, кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 101430 грн 11 коп..

Позов обґрунтований тими обставинами, що позивач є неприбутковою юридичною особою та здійснює обслуговування гаражних боксів розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за вказаною адресою. Стверджує, що хоч і відповідач фактично відмовилась від вступу у члени кооперативу, у неї виникає обов`язок щомісячно компенсувати витрати кооперативу за користування землею, зберіганню і утриманню гаража, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків, затверджених Загальними зборами членів кооперативу для членів кооперативу та обов`язково виконувати вимоги Статуту кооперативу.

Однак, отримуючи вказані послуги, відповідач не сплачує їх вартості, у зв`язку з чим за період з 1 листопада 2018 року по 1 квітня 2021 року за нею утворилась заборгованість, яку і просить стягнути позивач. Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. та 6480 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року відкрито по справі спрощене позовне провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

1 липня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. Вказував на те, що у провадженні суду знаходиться справа між цими ж сторонами, у якій позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 1 червня 2017 року по 1 листопада 2019 року. Крім того, зазначив, що відповідач ніколи не була членом гаражно-будівельного кооперативу №2 та не зобов`язана виконувати положення його Статуту. З 6 грудня 2018 року відповідач стала членом іншого діючого автомобільного кооперативу - МАК №2 , який згідно зі Статутом взяв на себе обов`язки на обслуговування автомобільних боксів, зокрема і № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Також у відзиві вказано, що відповідачем сплачений земельний податок за 2018 та 2019 роки.

6 серпня 2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відповідь на відзив у якій вказує, що існування гаражно-будівельних кооперативів нерозривно пов`язано із земельними ділянками. У зв`язку зі створенням 14 червня 1963 року гаражно-будівельного кооперативу №2 було надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час будь-яких рішень про передачу земельної ділянки за вказаною адресою обслуговуючому кооперативу М АВТОКООПЕРТИВ №2 станом на дату розгляду справи не приймалось. У зв`язку з тим, що належні відповідачу гаражні бокси розташовані на території позивача, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 фактично відмовилась від вступу у члени гаражно-будівельного кооперативу №2 , у неї виникає обов`язок щомісячно компенсувати вищевказані витрати кооперативу. Також зазначив, що сплачені відповідачем кошти в рахунок земельного податку за 2019 рік були їй повернуті, як помилково сплачені.

У поданих до суду запереченнях до відповіді на відзив відповідач вказує, що частина заборгованості заявлена до стягнення є предметом розгляду іншої справи, яка перебуває у провадженні суду. Також вказує, що у позивач та обслуговуючий кооператив М АВТОКООПЕРТИВ № 2 мають однакові права на користування земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 . Відповідач скористалась своїм правом вибору та з 6 грудня 2018 року є членом кооперативу МАК №2, належні їй гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 входять до складу і обслуговуються МАК № 2.

22 жовтня 2021 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, що утворилась за період з 1 листопада 2019 року по 1 квітня 2021 року у розмірі 65 658 грн 96 коп..

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволені в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та запереченнях до відповіді на відзив.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачає ч. 3, ст. 12 та ч. 1, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування від 7 квітня 2010 року та 16 березня 2010 року відповідно, що підтверджується копією договору дарування гаражного боксу від 7 квітня 2010 року та інформаційною довідкою ГЖ-2017 № 1521, виданою 18 травня 2017 року комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , а також не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Обслуговування та утримання вказаних гаражних боксів на підставі рішення Виконкому Дарницької ради народних депутатів м. Києва №501 від 15 липня 1963 року, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 5.3 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу № 2, для вступу до кооперативу необхідно:

- подати заяву на ім`я Голови Кооперативу з проханням про прийняття в члени Кооперативу. В заяві обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по-батькові, місце та дата народження, серія та номер паспорта, ким і коли він виданий, місце постійного проживання, реєстрації, номер телефону (домашнього, мобільного) та зобов`язанням про виконання вимог Статуту Кооперативу;

- внести вступний та пайовий внесок в розмірах і в строк, що встановлений Загальними зборами (Зборами уповноважених) членів Кооперативу;

- додати до заяви копію ідентифікаційного коду, копію документу, що підтв6ерджуєю право власності на гараж, розміщений на території Кооперативу, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (при його наявності).

Відповідач будучи власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , розташованих на території гаражно-будівельного кооперативу №2, особисто не зверталась до останнього з питання вступу до члені кооперативу та відповідно питання про прийняття її до членів кооперативу не розглядалось.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач, отримуючи послуги з утримання та обслуговування гаражних боксів з 1 листопада 2019 року по 1 квітня 2021 року, не сплачує вартість за отримані послуги, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість по сплаті компенсаційних і експлуатаційних витрат по гаражному боксу № НОМЕР_1 у розмірі 28083 грн та по гаражному боксу № НОМЕР_2 у розмірі 25696 грн 50 коп., а разом 53 779 грн 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 10739 грн 91 коп.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 1139 грн 55 коп.

Оскільки відповідач не виконує свій обов`язок по сплаті компенсаційних витрат кооперативу, то суд приходить до висновку про стягнення з неї на користь позивача сума боргу у розмірі 53 779 грн 50 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 10739 грн 91 коп. та три відсотки річних у розмірі 1139 грн 55 коп., а всього 65 658 грн 96 грн.

Таким чином з врахуванням викладеного, оскільки відповідач отримувала послуги з обслуговування та утримання гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які здійснювались позивачем, однак не сплачувала позивачу вартості отриманих послуг, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що твердження представника відповідача щодо того, що обслуговуванням належних відповідачу гаражних боксів здійснюється кооперативом МАК № 2 не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Зокрема встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не передавалась в користування/обслуговування кооперативу МАК № 2, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 7 травня 2020 року № 0570202/3-8407.

Крім того, не знайшли свого підтвердження і ствердження представника відповідача, що ОСОБА_1 сплачено земельний податок за 2018 та 2019 року, оскільки доказів на підтвердження сплати коштів за 2018 рік відповідачем суду не надано, а кошти сплачені на рахунок гаражно-будівельного кооперативу № 2 у розмірі 694 грн 83 коп в рахунок сплати земельного податку за 2019 рік були повернуті відповідачу відповідно до платіжного доручення № 138 від 3 січня 2020 року з призначенням платежу - повернення помилково перерахованих коштів.

Крім того, представник позивача у позовній заяві просив вирішити питання про стягнення судових витрат.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничих послуг № Р/01042021/ХВ-16 від 1 квітня 2021 року, актом №ОУ-297 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 9 квітня 2021 року, платіжним дорученням №35 від 2 квітня 2021 року на суму 4320 грн.

Детальний опис наданих позивачу правових послуг зазначений в акті №ОУ-297 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 9 квітня 2021 року

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Надане позивачем платіжне доручення №35 від 2 квітня 2021 року на суму 4320 грн. підтверджують здійснення ним оплати за договором про надання правничих послуг № Р/01042021/ХВ-16 від 1 квітня 2021 року в загальному розмірі 4320 грн.

Враховуючи, що позов задоволено, витрати позивача на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь гаражно-будівельного кооперативу №2 в у розмірі 4320 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2270 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 223, 244, 245, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 257, 509, 526, 610, 625 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь гаражно-будівельного кооперативу № 2 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Волго-Донська, буд. 61, код ЄДРПОУ 24262650) 65658 грн 96 коп. заборгованості за несплачену компенсацію витрат кооперативу з урахування інфляційних втрат та 3% річних, 2270 грн. судового збору та 4320 грн. 28 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 72249 грн 24 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2021 року .

Суддя О.С. Гусак