Ухвала

від 14.02.2023 по справі 753/7985/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7985/21

провадження № 6/753/63/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

з секретарем судового засідання Римар М.М.

за участі заявника представникавідповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , про відстрочення, розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року у справі за позовом гаражно-будівельного кооперативу «№ 2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу,

в с т а н о в и в:

до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , про відстрочення, розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Гусак О.С.

У судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду повідомлялись належним чином.

Вивчивши доводи та обґрунтування заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд доходить до наступного висновку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року задоволено позов гаражно-будівельного кооперативу «№2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь гаражно-будівельного кооперативу «№2» 65 658 грн 96 коп заборгованості за несплачену компенсацію витрат кооперативу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, 2 270 грн судового збору та 4 320 грн 28 коп витрат на правничу допомогу.

Постановою Київського апеляційного суду від 7 грудня 2022 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року змінено, зменшено заборгованість за несплачену компенсацію витрат кооперативу, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь гаражно-будівельного кооперативу «№2» з 65 658 грн 96 коп. до 58 753 грн 75 коп., судові витрати з 6 590 грн 28 коп до 2 031 грн 20 коп. Стягнуто з гаражно-будівельного кооперативу «№ 2» (місце знаходження: м. Київ, вул. Волго-Донська, 61, код ЄДРПОУ 24262650) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 358 грн 21 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь гаражно-будівельного кооперативу «№ 2» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 грн.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач та її дочка у зв`язку з військовою операцією російської федерації проти України виїхали у Німеччину, ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем з 2011 року, з 24 лютого 2022 року не має можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність, яка була її єдиним джерелом доходу. Посилаючись на наведені обставини, просив задовольнити заяву.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами четвертою, п`ятою вказаної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно із статтею 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

На підтвердження обґрунтування заяви, ОСОБА_1 надав лише докази перебування ОСОБА_2 за кордоном, доказів припинення ФОП, розмір доходів ОСОБА_2 , належності відповідачу майна, не надав.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 зазначив, що він є батьком відповідача, ОСОБА_2 одружена, де перебуває її чоловік та чим він займається він не знає, зазначив, що ОСОБА_2 продала свій ФОП, і на ці кошти живе за кордоном, на праві власності за нею зареєстровано два гаражі.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Наведені заявником обставини, що перешкоджають виконанню судового рішення, суд не може повною мірою оцінити в розрізі їх впливу на об`єтивну можливість виконати судове рішення у визначений строк або в сток встановлений у разі задоволення заяви, оскільки не конкретизовано та не описано, як кожна з наведених обставин впливає на можливість виконання зазначеного рішення.

Щодо визнання Торгово-промисловою палатою України форс-мажарною обставиною (обставиною непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, у зв`язку з чим було припинено ФОП ОСОБА_2 суд не бере до уваги, доказів припинення ФОП та неможливість здійснення підприємницької діяльності у м. Києві суду не надано.

Заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення до завершення військової агресії російської федерації проти України та скасування режиму воєнного стану, однак процесуальним законодавством (ч. 5 ст. 435 ЦПК України) передбачено максимальний термін відстрочення в один рік з дня ухвалення такого рішення, а часові рамки зазначених заявником обставин об`єктивно не можуть бути визначенні.

Доводи наведені у заяві представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду не свідчать про те, що після закінчення воєнного стану ОСОБА_2 в змозі буде виконати судове рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не надали суду доказів на підтвердження наявності обставин, які мають винятковий характер. Незадовільний майновий стан в розумінні статті 435 ЦПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого нею порядку його виконання.

Також, боржником суду не доведено, що в разі розстрочки виконання рішення вона зможе добровільно виконати судове рішення в зазначений нею в заяві період, з урахуванням того, що відповідно до частини п`ятої статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а отже враховуючи вказану ОСОБА_2 суму заборгованості, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Керуючись статтями 260-261, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , про відстрочення, розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року у справі за позовом гаражно-будівельного кооперативу «№ 2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: