Рішення

від 13.12.2021 по справі 607/8124/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2021 Справа №607/8124/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Комінярської О.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Гуцалюка А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради про визнання незаконним наказу про оголошення догани від 05.02.2021 року, зняття половини мінімальної заробітної плати та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради про визнання незаконним наказу про оголошення догани від 05.02.2021 року, зняття половини мінімальної заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що він перебував на лікуванні в Микулинецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації із 14.01.2021 року по 03.02.2021 року. Зранку, 04.02.2021, він з Микулинецької лікарні зателефонував керівнику комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 , однак останній на телефонний дзвінок не відповів. Через декілька хвилин відбулась телефонна розмова із ОСОБА_2 який погрожував йому. Далі, не дочекавшись лікуючого лікаря щоб забрати виписку із лікарні, він залишив медичний заклад і поїхав на роботу. З`явившись на роботі, йому запропонували звільнитись за власним бажанням, інакше пригрозили звільнити за ініціативою роботодавця. Дізнався, що його обвинувачували у тому, що він був відсутній на робочому місці 04.02.2021 понад три години, що є недоведеним за твердженням позивача.

Позивач вказав, що за вказаних обставин керівник комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради безпідставно застосував до нього 05.02.2021 дисциплінарне стягнення у виді догани та без будь-яких аргументованих підстав виплатив тільки половину заробітної плати. Вважає, що такі дії відповідача є спробою створити нестерпні умови праці, спрямовані на його звільнення, що є неправомірним.

Із вказаних підстав позивач просить визнати незаконними: застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді догани від 05.02.2021 та безпідставне зняття половини мінімальної заробітної плати за травень місяць 2021 та наступні місяці до вступу рішення в законну силу, а також стягнути із відповідача у його користь 1 гривню грошового відшкодування завданої моральної шкоди, що пов`язано із приниженням честі та гідності.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що як слідує з листка непрацездатності, який долучений до позовної заяви, позивач у справі перебував на лікарняному з 14.01.2021 по 03.02.2021 та мав приступити до роботи з 04.02.2021. Сторона відповідача вчинила комплекс заходів, який передує застосуванню до винної особи дисциплінарного стягнення. Зокрема, було заактовано факт відсутності на роботі працівника, запропоновано позивачу надати пояснення щодо причин відсутності на робочому місці на що позивач відмовився. Далі роботодавцем за порушення трудової дисципліни, відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, до позивача ОСОБА_1 було застосовано більш м`який вид дисциплінарного стягнення у виді догани.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив у якій вказав, що при застосуванні дисциплінарного стягнення слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Позивач вказав, що керівник не зміг пояснити предмет проступку, а саме яке його розпорядження не було виконане позивачем, в чому полягала вина, не доведено наявності дисциплінарного проступку. Крім цього, просить врахувати, що при прийнятті на роботу він підписав посадову інструкцію водія автотранспортних засобів від 03.04.2018 року у якій передбачена умова, що позивач працює в режимі ненормованого робочого дня, за графіком складеним виходячи з годинного робочого тижня. Вказав, що йому не оплачувалась заробітна плата за вихід на роботу о 5 годині ранку чи завершення роботи о 2 годині ночі, ремонт машини у вихідні чи святкові дні. Не враховано, що він працював сумлінно та чесно, виконував свої та чужі функції своєчасно і точно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків медичний директор КНП ТОЛФД ТОР ОСОБА_3 , головний бухгалтер ОСОБА_4 , старша медична сестра ОСОБА_5 , інспектор з кадрів ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили факт відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці (на території комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради) 04.02.2021 з 8.30 год. до 10.45 год., та в обідню перерву з 12.25 год. до 14 год. Вказали, що факт відсутності позивача на робочому місці зафіксований у відповідному акті від 04.02.2021, зміст якого відповідає фактичним обставинам справи. Також, підтвердили факт відмови позивача надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін у справі та пози свідків встановив наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 працював на посаді водія комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради, що не заперечується сторонами справі.

Згідно копії листка непрацездатності серії АДШ №092532, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 14.01.2021 по 03.02.2021, зобов`язаний стати до роботи - 04.02.2021.

Згідно довідки КНП Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації Тернопільської обласної ради № 407, ОСОБА_1 дійсно знаходився на стацлікуванні в Микулинецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації.

Згідно Акту про факт запізнення на роботу № 1 від 04.02.2021, який складений медичним директором ОСОБА_3 , старшою медичною сестрою ОСОБА_5 , інспектором з кадрів ОСОБА_6 , 04.02.2021 водій ОСОБА_1 запізнився на роботу на дві години 15 хвилин, зокрема з 8 год. 30 хв. до 10 год. 45 хв. та порушив правила трудового розпорядку в обідню перерву. За графіком робочого часу обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 18 хв. на робочому місці; по факту з 12 год. 25 хв. до 14 год. 00 хв.

Згідно повідомлення про надання письмових пояснень № 1 від 05.02.2021 ОСОБА_1 пропонувалось надати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці 04.02.2021 з 8.30 год. до 10.45 год., та в обідню перерву з 12.25 год. до 14 год.

Згідно Акту про відмову від підпису № 1 від 05.02.2021, який складений директором ОСОБА_3 , старшою медичною сестрою ОСОБА_5 , інспектором з кадрів ОСОБА_6 , у їхній присутності генеральний директор (головний лікар) ОСОБА_2 вручив водію ОСОБА_1 повідомлення про надання письмових пояснень щодо факту запізнення на роботу 04.02.2021, але він відмовився розписатися в його отриманні.

Наказом Генерального директора комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради № 21 від 05.02.2021 у зв`язку із порушенням трудової дисципліни - запізненням на роботу, на підставі ст. 147 КЗпП України, пункту 26 Правил внутрішнього трудового розпорядку - оголошено водію ОСОБА_1 догану за порушення трудової дисципліни.

10.03.2021 року Генеральним директором комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 видано наказ № 51-к про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розпису згідно якого у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, спрямованими на підвищення оптимізації штату працівників закладу, керуючись п.1 ст. 40, 43, 49-2 КЗпП України, наказано з 01.04.2021 скоротити чисельність і штат КНП ТОЛФД ТОР і вивести зі штатного розпису такі штатні одиниці (посади): поряд з іншими, 0,5 ставки (посади) водія автотранспортних засобів. Попередити працівників КНП ТОЛФД ТОР, які обіймають посади, перелічені у цьому наказі, про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підлягають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади, які вони можуть обіймати у відповідності до освітнього рівня, спеціальності, стажу роботи. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

10.03.2021 видано Генеральним директором КНП ТОЛФД ТОР ОСОБА_2 попередження про скорочення штату працівників на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого останнього повідомляється (попереджається), що відповідно до наказу Про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розпису від 10.03.2021 № 51-к у зв`язку із скороченням витрат на утримання закладу та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці, внесення змін до штатного розпису з 01.06.2021, керуючись ст. 49 КЗпП України, адміністрація КНП ТОЛФД ТОР попереджає, що з 10 травня 2021 року у штатному розписі залишається 0,5 ставки водія автотранспортних засобів, відповідно ОСОБА_1 підлягає переведенню на 0,5 ставки з 10.05.2021.

Згідно Акту про відмову від підпису №2 від 10.03.2021, який складений директором ОСОБА_3 , головним бухгалтером ОСОБА_4, старшою медичною сестрою ОСОБА_5 , інспектором з кадрів ОСОБА_6 , цей акт складено про те, що у їхній присутності генеральний директор (головний лікар) ОСОБА_2 вручив водію ОСОБА_1 попередження про скорочення штату працівників. Водій ОСОБА_1 відмовився підписати попередження про скорочення штату працівників.

Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Положеннями ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, зібрані по справі докази, проаналізувавши пояснення сторін та показання свідків вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи із наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , працюючи на посаді водія у комунальному некомерційному підприємстві Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради, 04.02.2021 був відсутній на робочому місці (на території комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради) понад три години, зокрема з 8.30 год. до 10.45 год., та в обідню перерву з 12.25 год. до 14 год., що доводиться відповідним актом про факт запізнення на роботу № 1 від 04.02.2021 та показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Факт відсутності на робочому місці (на території комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради) позивачем в ході розгляду справи не спростований, доказів, які б свідчили про протилежне позивачем не надано.

Твердження позивача про те, що він був присутнім на робочому місці є голослівними та не доведені у встановленому законом порядку за допомогою належних та допустимих засобів доказування.

Посилання відповідача на те, що по відношенню до нього встановлений ненормований робочий день не заслуговують на увагу, оскільки згідно пункту 1 Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Мінсоцполітики України від 10.10.1997 № 7 (Рекомендація № 7) ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Отже, виходячи із наведеного визначення, застосування режиму ненормованого робочого дня не дає позивачу підстав не дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та не звільняє від обов`язку своєчасно прибути на робоче місце та заздалегідь підготувати його до виконання трудових обов`язків, розпочати роботу відповідно до встановленого на підприємстві режиму робочого дня, бути присутніми на робочому місці протягом робочого часу, крім перерви на відпочинок і харчування.

Отже, суд вважає, що відповідачем доведено, що зі сторони позивача ОСОБА_1 04.02.2021 мало місце порушення трудової дисципліни, що виразилось у відсутності на робочому місці 04.02.2021 з 8.30 год. до 10.45 год., та в обідню перерву з 12.25 год. до 14 год., в той час, як під трудової дисципліною розуміється, в тому числі, дотримання та не порушення внутрішнього трудового розпорядку, зокрема: прибути на робоче місце та заздалегідь підготувати його до виконання трудових обов`язків, розпочати роботу відповідно до встановленого на підприємстві режиму робочого дня, бути присутніми на робочому місці протягом робочого часу, крім перерви на відпочинок і харчування.

Встановивши порушення трудової дисципліни, відповідачем, у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 149 КЗпП України, запропоновано позивачу ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці 04.02.2021, на що останній відмовився, що доводиться відповідним актом № 1 від 05.02.2021 та показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Отже, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано, правомірно, з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством України, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни: запізнення на роботу, у виді догани, яке не є найсуворішим стягненням відповідно до положень ч.1 с. 147 КЗпП України, про що прийнято відповідний наказ № 21 від 05.02.2021.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани слід відмовити у повному обсязі за недоведеністю вказаних вимог.

Суд вважає, що до задоволення не підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 про безпідставне зняття половини мінімальної заробітної плати за травень місяць 2021 року та усі наступні місяці, оскільки 10.03.2021 року Генеральним директором комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 видано наказ № 51-к про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розпису згідно якого у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, спрямованими на підвищення оптимізації штату працівників закладу, керуючись п.1 ст. 40, 43, 49-2 КЗпП України, наказано з 01.04.2021 скорити чисельність і штат КНП ТОЛФД ТОР і вивести зі штатного розпису такі штатні одиниці (посади): поряд з іншими, 0,5 ставки (посади) водія автотранспортних засобів. Попередити працівників КНП ТОЛФД ТОР, які обіймають посади, перелічені у цьому наказі, про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підлягають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади, які вони можуть обіймати у відповідності до освітнього рівня, спеціальності, стажу роботи. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Такий наказ доводився до відома позивача ОСОБА_1 , однак останній відмовився підписувати попередження про скорочення штату працівників, що довдиться відповідним актом №2 від 10.03.2021.

Отже, твердження позивача про те, що йому неправомірно та безпідставно не виплачена у травні місяці 2021 року та наступних місяцях половина заробітної плати є необґрунтованим.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факту порушення його трудових прав відповідачем, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення у його користь 1 гривні грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради про визнання незаконним наказу про оголошення догани від 05.02.2021 року, зняття половини мінімальної заробітної плати та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль, вул.. Старий Ринок, 1а, код ЄДРПОУ 02009399.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич