Справа № 953/12507/21
н/п 2/953/3112/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря - Черниш О.М.,
за участю представника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
01.07.2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 борг грошові кошти у розмірі 3640000 грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11350 грн 00 коп., та 454 грн 00 коп.
В обгрунтування зазначених вимог посилається на наступне. В березні 2021 року до позивача звернувся відповідач з проханням надати йому у позику у сумі 3640000 (три мільйони шістсот сорок тисяч) грн. 00 коп. строком до 08.05.2021 для придбання квартири у власність. 04.03.2021 року відповідач отримав вказану позикову суму, яку зобов`язався повернути до 08.05.2021, вказані обставини підтверджуються розпискою від 04.03.2021 року. Однак, вказані кошти відповідач у визначений строк не повернув. Позивач надіслав відповідачу лист-претензію від 01.07.2021, однак вона була залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Позивач та його представник - адвокат Кривенко Е.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
01.07.2021 вказана позовна заява надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.
01.07.2021 до суду разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Зуб Г.А.
06.07.2021 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано 06.07.2021.
Ухвалою судді від 08.07.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження в ній за правилами загальними позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.07.2021 забезпечені позовні вимоги ОСОБА_2 по справі шляхом накладення заборони відчуження 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 6310136600:09:006:0031, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний № 803918463101); та 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 99,8 кв.м., житловою площею 48,9 кв.м. (реєстраційний № 100140163101), що належить на праві спільної часткової власності Сархава ОСОБА_4 - до вирішення справи по суті.
05.07.2021 до суду надійшла заява про забезпеченя позову, яка розподілена судді Зуб Г.А.
Ухвалою суду від 08.07.2021 забезпечені позовні вимоги ОСОБА_2 по справі шляхом накладення заборони відчуження на автомобіль марки SUZUKI JIMNY 1462, 2020 року випуску, сірого кольору, р.н. НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 ,№ шасі НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 - до вирішення справи по суті.
Ухвалою суду від 29.10.2021 виправлено допущені описки у ухвалі про відкриття провадження від 08.07.2021, та у ухвалі про забезпечення позову від 08.07.2021 по справі №953/12507/21.
Ухвалою суду від 29.10.2021 виправлено допущені описки у ухвалі про забезпечення позову від 08.07.2021 по справі №953/12507/21.
Ухвалою суду від 22.11.2021 було закрито підготовче провадження по справі, та справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
17.12.2021 протокольною ухвалою суду в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, та в частині допиту свідка ОСОБА_5 представник позивача в подальшому відмовився у зв`язку з відсутністю перекладача.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає цивільно-правовий договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики, як встановлено ст. 1047 ЦК України, укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
В матеріалах справи міститься оригінал боргової розписки, в якій зазначено, що відповідач ОСОБА_3 отримав в борг кошти від ОСОБА_2 в розмірі 3 640 000грн. 00коп. (три мільйони шістсот сорок тисяч гривень 00коп.) строком до 08.05.2021 готівкою в повному розмірі за адресою АДРЕСА_2 . в присутності двох свідків ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, в судовому засіданні встановлено, що 04.03.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якої відповідач отримав у позику від позивача грошові кошти в розмірі 3640000 (три мільйони шістсот сорок тисяч) грн. 00 коп., які зобов`язувався повернути в строк до 08.05.2021 року без нарахування відсотків.
В судовому засіданні 17.12.2021 року була допитана в якості свідка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підтвердила фактичні обставини отримання відповідачем від позивача в борг кошти в розмірі 3640000 (три мільйони шістсот сорок тисяч) грн. 00 коп. готівкою в повному розмірі за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою від 01.07.2021 про повернення вказаних коштів, однак вона залишена останнім без задоволення.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Статтею 204 ЦК України передбачено презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
Таким чином, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановивши, що укладений позивачем та відповідачем письмовий договір позики є не лише фактом укладення договору, а й передачі позикодавцем грошової суми позичальнику, суд приходить до висновку про виникнення між вказаними сторонами боргового зобов`язання.
Так, підписана відповідачем розписка підтверджує як факт укладення договору позики та зміст умов цього договору, так і факт отримання ним від позивача грошової суми та обов`язок її повернути. Доказів недійсності вказаного договору позики до суду зі сторони відповідача надано не було.
Зобов`язання, як зазначено в ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 29 червня 2016 року у справі №6-1188цс16 Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
З огляду на зазначене, суд вважає, що уклавши договір позики, у відповідача виникли зобов`язання по поверненню позики.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги договору позики відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням ст.ст. 526-530 ЦК України, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення суми коштів за борговою розпискою.
Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 11350 грн., а в іншій частині відмовляє, оскільки ухвалою суду від 08.07.2021 заява про забезпечення позову була задоволена судом частково, та є правом позивача, а не його обов`язком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 204, 525,610, 612, 625, 630, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суму боргу у розмірі 3640 000 (три мільйони шістсот сорок тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати по оплаті ссудового збору в розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_2 , місцеперебування: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 31 грудня 2021 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2021 |
Оприлюднено | 05.01.2022 |
Номер документу | 102398316 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні