Вирок

від 04.01.2022 по справі 592/10370/18

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/10370/18

Провадження № 1-кп/592/107/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12017200440003051, відомості за яким 11.08.2017 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєлгород, РФ, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді майстра ділянки АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання , РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, який має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу похилого віку, пенсіонерку, яка має статус дитина війни , який має вищу освіту, громадянина України, українця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора: ОСОБА_5 , представника потерпілого: адвоката ОСОБА_6 , захисниці обвинуваченого: адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

Посадовою інструкцією майстра ділянки 1-ї групи котельно-зварювальної ділянки № 5, котельно-зварювального цеху № 16 ПАТ Сумське НВО , затвердженою начальником цеху № 16 ОСОБА_8 , ОСОБА_3 передбачено наступне: п. 2 Обов`язки: - п. 2.14. Забезпечувати безпечні нешкідливі умови праці на робочих місцях. Брати участь в розслідуванні нещасних випадків, виявлення та усунення причини їх виникнення; - п. 2.16. Дотримуватись трудової та виробничої дисципліни, вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору ПАТ, нормативно-правових актів з охорони праці і пожежної безпеки; - п. 2.18. Контролювати дотримання працівниками дільниці трудової і виробничої дисципліни, вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору ПАТ, нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки. п. 4 Відповідальність: - п. 4.1. За невиконання чи неналежне виконання трудових обов`язків, встановлених даною посадовою інструкцією, положенням підрозділу, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Уставом ПАТ, колективним договором ПАТ, майстер несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Відповідно до Інструкції з охорони праці № 18 для електрозварників ручної електродугової зварки, автоматичної зварки під шаром флюсу, в середовищі захисних газів, електрошлакової зварки, а також працюючих на зварювальних установках і маніпуляторах: - п. 1.5. До зварювальних робіт на висоті допускаються електрозварники, які мають розряд не нижче третього; - п. 1.12. Роботодавець зобов`язаний на кожному робочому місці забезпечити виконання заходів, зазначених у п. 1.5. цих Правил, а також: забезпечити працівників необхідними засобами захисту, технологічною оснасткою, спеціальним одягом та спеціальним взуттям; призначити працівників, відповідальних за організацію і безпечне виконання робіт на висоті.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що 10.08.2017 року о 16 годині 30 хвилин, розпочавши робочу зміну, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки цеху № 16, ОСОБА_9 отримав від безпосереднього керівника робіт на другій зміні майстра дільниці цеху № 16 ОСОБА_3 змінне завдання на приварку на зварювальній установці DEUMA кільця поз. 118.01 до кришки поз. 1.2750.351.118-00 (далі кришка) та розпочав його виконання. О 17 годині 00 хвилин, виконуючи змінне завдання за допомогою мостового крану, яким керувала машиніст крану (кранівник) цеху № 16 ОСОБА_10 , ОСОБА_9 перемістив кришку на горизонтально розташовану планшайбу поворотного столу зварювального маніпулятора STD-2000 фірми DEUMA-GmbH (ФРН) інв. № 9374 і. Вивільнивши цепний строп, ОСОБА_9 закінчив роботу з мостовим краном. Після цього ОСОБА_10 відігнала мостовий кран на місце його стоянки і більше постраждалого не бачила. В подальшому, вивченням розташування кришки, обладнання, інструменту й інших засобів виробництва було встановлено, що, знаходячись переважно на робочому майданчику маніпулятора, ОСОБА_9 займався встановленням і закріпленням кришки в кулачках планшайби маніпулятора та підготовкою зварювальної установки фірми DEUMA-GmbH до проведення зварювальних робіт. Перед перервою, близько 19 години 45 хвилин майстер дільниці цеху № 16 ОСОБА_3 , проходячи по прольоту де знаходяться зварювальні установки DEUMA , побачив ОСОБА_9 , який сидів на бетонній підлозі цеху, прихилившись спиною до станини маніпулятора. На підлозі під ОСОБА_9 була пляма темно-бурого кольору, а його одяг був забруднений. В подальшому ОСОБА_9 від отриманих травм помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в лікарні КЗ СОР Сумська обласна клінічна лікарня . Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 708/478 від 01.09.2017 року смерть ОСОБА_9 наступила 12.08.2017 року внаслідок закритої черепно-мозкової травми, переломів склепіння та основи черепу, субарахноідального крововиливу, набряку-стискування головного мозку. Тілесні пошкодження у виді травми голови мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті, є небезпечним для життя, по цій ознаці кваліфікуються як тяжкі. Згідно висновку експерта судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 3798 від 31.05.2018 року: електрозварювальні роботи підпадають під перелік робіт з підвищеною небезпекою. За умови, виконання електрозварником ОСОБА_9 робіт, що передбачають перебування ним на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше, згідно п. 2.1. Правил з охорони праці під час виконання робіт на висоті, будуть вважатись роботами на висоті та підпадати під перелік робіт з підвищеною небезпекою. Кваліфікація ОСОБА_9 за професією електрозварника відповідала характеру робіт, що виконувались ним станом на 10.08.2017 року. Причиною настання нещасного випадку з ОСОБА_9 є наявність на зварювальному маніпуляторі DEUMA , де ним проводились роботи, неогороджених перепадів по висоті робочого місця більше 1,3 м всупереч вимогам п. п. 1.5. , 1.12. Правил з охорони праці під час виконання робіт на висоті, п .п. 2.24.9. , 3.23.2. Інструкції з охорони праці № 18 та п. п. 4.5. , 4.9. Інструкції з охорони праці № 1. Під час виконання ОСОБА_9 робіт на зварювальному маніпуляторі DEUMA не були виконані вимоги наступних нормативно-правових актів з охорони праці та посадових інструкцій: - майстром ділянки 1 групи ОСОБА_3 - п. п. 1.5. , 1.12. Правил з охорони праці під час виконання робіт на висоті та п. 2.14. посадової інструкції майстра ділянки 1 групи (ДИ 16-12-11) . Невиконання вищевказаних вимог нормативно-правових актів з охорони праці та посадової інструкції майстром ділянки 1 групи ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_9 . Таким чином, протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на ПАТ Сумське НВО його майстром ділянки 1 групи, який зобов`язаний їх дотримуватись, що призвело до загибелі 12.08.2017 року ОСОБА_9 , ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тобто в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини (т. 1 а. п. 2-6) .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 10.08.2017 року він дійсно допустив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Цивільний позов прокурора він визнав повністю. Крім того, він просив затвердити мирову угоду за цивільним позовом потерпілого. Також в судовому засіданні він подав письмову заяву про застосування до нього Закону України Про амністію від 22.12.2016 року, який набрав законної сили 07.09.2017 року, та звільнити його від відбування покарання (т. 2 а. п. 72) .

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку (т. 2 а. п. 72) .

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи Відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 , згідно ч. 5 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, відноситься до тяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином.

Має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. п. 43, 44, 75) .

Має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу похилого віку, пенсіонерку, яка має статус дитина війни (т. 2 а. п. 45-49) .

Раніше не судимий (т. 2 а. п. 77) .

Згідно довідці диспансерного відділення комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер № 628п/01-11 від 10.07.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернення з приводу надання психіатричної допомоги в закладі відсутні (т. 2 а. п. 78) .

Згідно довідці диспансерного відділення комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер № 601н/01-10 від 10.07.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а. п. 79) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; - наявність на утриманні непрацездатної матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особи похилого віку, пенсіонерки, яка має статус дитина війни ; - повне визнання винним своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, наявність на утриманні винного непрацездатної матері при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винного непрацездатної матері розуміється як надання винним відповідній особі матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для такої особи. Крім того, наявність на утриманні винного непрацездатної матері, окрім її матеріального забезпечення, означає також, що винний здійснює догляд за нею, оскільки ця особа потребує стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винного, після засудження останнього.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, повне визнання особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні кримінального правопорушення, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було (т. 1 а. п. 5) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги положення п. є ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році , із змісту якого вбачається, що, керуючись принципом гуманізму, відповідно до ст. 92 Конституції України, положень КК України і Закону України Про застосування амністії в Україні Верховна Рада України постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку.

До того ж, суд вважає за необхідне взяти до уваги положення абз. 1 ст. 15 Закону України Про амністію у 2016 році , згідно якому особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Також, суд вважає за необхідне взяти до уваги абз. 1 ст. 6 Закону України Про застосування амністії в Україні , згідно якому особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основного покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років та додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати керівні посади на строк 1 (один) рік. Вид та розмір основного покарання суд визначає, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади в даному випадку є обов`язковим, оскільки, на думку суду, воно має на меті в подальшому дисциплінування обвинуваченого та запобігання порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Отже, суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади.

Але оскільки обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка на день набрання чинності Законом України Про амністію у 2016 році № 1810-VIII від 22.12.2016 року, має мати, яка досягла 70-річного віку, тобто на день ухвалення вироку він має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу похилого віку, пенсіонерку, яка має статус дитина війни , тобто він є суб`єктом амністії, враховуючи думку прокурора, думку представника потерпілого, думку захисниці обвинуваченого, думку обвинуваченого ОСОБА_3 , які наполягали на застосуванні до останнього положень п. є ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році № 1810-VIII від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, як до особи, яка на день набрання чинності цим Законом має мати, яка досягла 70-річного віку, враховуючи те, що застосування амністії є обовязком, а не правом суду, враховуючи те, що особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, відтак суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. є ст. 1, ст. 15 Закону України Про амністію у 2016 році № 1810-VIII від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, ст. ст. 1, 6 Закону України Про застосування амністії в Україні № 392/96-ВР від 01.10.1996 року.

Прокурором Сумської місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_11 27.07.2018 року під час досудового розслідування був заявлений цивільний позов про стягнення з відповідача: ОСОБА_3 в інтересах комунального закладу Сумська обласна клінічна лікарня , 40000, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 48, р/р 31414544018001 УДК у Сумській обл. , МФО 899998, код 23632949, код бюджетної класифікації доходів 24060300 Інші надходження про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 5720,02 грн. . Оскільки матеріали даного кримінального провадження містять документальне підтвердження вказаних витрат, відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_11 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення у повному обсязі (т. 1 а. п. 13, 14, т. 2 а. п. 80) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50-52, 55, 65-67, 272 КК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 272 КК України основне покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років та додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати керівні посади на строк 1 (один) рік.

На підставі п. є ст. 1, ст. 15 Закону України Про амністію у 2016 році , ст. ст. 1, 6 Закону України Про застосування амністії в Україні звільнити ОСОБА_3 від відбування призначених судом основного та додаткового покарання.

Цивільний позов прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_11 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 в інтересах комунального закладу Сумська обласна клінічна лікарня , 40000, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 48, р/р 31414544018001 УДК у Сумській обл. , МФО 899998, код 23632949, код бюджетної класифікації доходів 24060300 Інші надходження про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 5720,02 грн. задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального закладу Сумська обласна клінічна лікарня 5720,02 грн. на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1