Постанова

від 21.12.2021 по справі 308/10671/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10671/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого - Джуги С.Д.

суддів - Кожух О.А., Куштана Б.П.

з участю секретаря: Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року у складі судді Бенци К.К., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання недійсним та скасування державного акту, -

в с т а н о в и в :

. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в якій просила суд: державний акт на право власності на земельну ділянку із кадастровим № 2124881800:12:010:0018, розташовану в с. Нижнє Солотвино (біля очисних споруд) Ужгородського району, виданий на прізвище ОСОБА_2 визнати недійсним та скасувати.

Позов мотивано тим, що вона ( ОСОБА_1 ) є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті її матері відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 та земельних ділянок, розташованих в с. Нижнє Солотвино. На житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, 19.11.2015 року нотаріусом було видано їй свідоцтво на спадщину за законом, а на земельні ділянки - відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів.Згідно з виписки з рішення 16 сесії 21 скликання Глибоцької сільської ради від 02.12.1993 року Про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства , передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,76 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 та 0,51 га для ведення підсобного селянського господарства, що розташована в селі Нижнє Солотвино (біля очисних споруд) громадянці ОСОБА_3 . У зв`язку із тим, що позивач не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері, на вказані земельні ділянки, через відсутністю правовстановлюючих документів на них (державних актів), 12.11.2015р. рішенням 2 сесії сьомого скликання Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , їй, ОСОБА_1 , надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наміченої у власність, площею 0,51 га - для ведення особистого селянського господарства із земель, наданих у користування в селі Нижнє Солотвино (біля очисних споруд) на території Руськокомарівської сільської ради. З метою складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вона звернулась до приватного підприємства Ужгеостар . Однак, листом за № 25 від 29.09.2016р. приватне підприємство Ужгеостар її повідомило, ще після проведення геодезичних робіт, виявилось, що на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 площею 0,51 га, яка перебуває у її користуванні накладається суміжна земельна ділянка гр. ОСОБА_2 , за кадастровим №2124881800:12:010:0018. Виходячи із цих даних вони не можуть закінчити роботу по розробленню проекту землеустрою. Разом із листом, ПП Ужгеостар надало їй схему накладення земельних ділянок одна на одну.

З урахуванням викладеного та із посиланням на положення абзацу 3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 р., статті 141, 155, 158, 116, 152, 152 ЗК України, ст. 16 ЦК України, позивач вважає свої права порушеними та просила задовольнити заявлений позов .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року закрито провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України через відсутність предмету спору.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, її представника, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній предмет спору.

З такими висновками не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в якому просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку із кадастровим № 2124881800:12:010:0018, розташовану в с. Нижнє Солотвино (біля очисних споруд) Ужгородського району, виданий ОСОБА_2 посилаючись на те, що після проведення геодезичних робіт встановлено, що на земельну ділянку, яка перебуває у її користуванні, накладається суміжна земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 із кадастровим № 2124881800:12:010:0018, внаслідок чого вона позбавлена можливості оформити право власності на належну їй земельну ділянку та порушено її законні права.

Тобто, як на момент звернення позивача із заявленим позовом, так і на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, предмет спору існував, існує на даний час. Між сторонами продовжують залишатися неврегульованими питання щодо належності спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 264, 265 ЦПК України, саме під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема: чи мали місце обставини(факти),якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; висновок суду про задоволення чи про відмову у позові щодо заявлених вимог.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вище зазначені вимоги процесуального закону та дійшов неправильного висновку про відсутність предмету спору та про наявність підстав для закриття провадження у справі, фактично залишивши невирішеним судовий спір у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених п. 2 ч. 1, ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору , а тому оскаржувана ухвала суду від 09 жовтня 2020 року, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання недійсним та скасування державного акту направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 04 січня 2022 року.

Головуючий:

Судді: