Рішення

від 21.12.2021 по справі 910/2590/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2021Справа № 910/2590/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянув у відкритих судових засіданнях господарську справу

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА"

про стягнення вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі 5078480 грн

Представники сторін:

Від позивача: Савченко М.О. адвокат

Від відповідача: Берьозкіна Ю.В. адвокат

Вільний слухач: Шуман В.П.

ОБСТАВИН И СПРАВИ:

ОСОБА_1 , як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА", що вибув, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА" про стягнення 5 078 480,00 грн - вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі товариства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням загальних зборів товариства від 15.01.2018, яке оформлене протоколом № 65, була задоволена заява позивача про вихід зі складу учасників товариства та прийнято рішення про здійснення розрахунку відповідно до чинного законодавства та Статуту товариства на дату 31.12.2017. 09.01.2019 відповідач перерахував на рахунок позивача суму 1 074 500,00 грн, яка на думку позивача, не відповідає розміру належної йому частки, оскільки загальна вартість майна товариства на час виходу складала 37 804 328 грн, а вартість частки позивача (16,30%) 6 162 105,46 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2019 відкрив провадження у справі № 910/2590/19 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.03.2019 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/2590/19 шляхом накладення арешту на квартиру та транспортні засоби.

08.04.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. При здійсненні розрахунку суми, що підлягає виплаті позивачу відповідачем було враховано, що позивач оплатив /вніс свій вклад до статутного капіталу лише в розмірі 5,21%, а не 16,3%, як зазначає позивач.

25.04.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив та клопотання про призначення у справі комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, економічної та товарознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів у відповідача.

20.05.2019 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.07.2019 призначив у справі судову експертизу, проведення якої доручив Київському Науково-дослідному інституту судових експертиз в особі Чернігівського відділення, на вирішення якої поставлено питання: Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" (ідентифікаційний код: 25640097), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів товариства станом на 14.12.2017 провадження у справі зупинив до закінчення судової експертизи та отримання висновку експерта.

22.08.2019 судовими експертами Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Чернігівського відділення було подано до суду клопотання про узгодження питань та надання додаткових матеріалів для проведення комплексної судової експертизи № 3154-3157/19-24.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.09.2019 задовольнив клопотання судових експертів Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Чернігівського відділення про узгодження питань та надання додаткових матеріалів для проведення комплексної судової експертизи № 3154-3157/19-24 та зупинив провадження у справі № 910/2590/19 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.09.2019 у справі № 910/2590/19 встановив відповідачу строк для надання витребуваних у клопотанні експертів матеріалів, необхідних для проведення експертизи, до 20.10.2019.

18.10.2019 відповідач через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду та пояснення щодо необхідності додаткового строку для подання усього обсягу витребуваних матеріалів, з метою виконання клопотання експертів, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та надання учасникам справи додаткового часу для виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 до 29.11.2019.

05.12.2019 матеріали справи №910/2590/19 було направлено до Чернігівського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

19.12.2019 до суду від Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Чернігівського відділення надійшло клопотання № 3154-3157/19-24 від 17.12.2019 про оплату вартості експертизи та погодження термінів проведення експертизи у строк більше трьох місяців.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.12.2019 задоволив клопотання Чернігівського відділення Київського Науково-дослідному інституту судових експертиз про оплату експертного дослідження та погодження строків проведення експертизи по справі № 910/2590/19, зобов`язав позивача у строк до 20.01.2020 надати докази оплати експертизи по рахунку № 18926 від 17.12.2019 на суму 252 456,00 грн.

13.01.2020 до суду з експертної установи надійшло повідомлення про зміну реквізитів для оплати, необхідність оплати вартості експертизи у строк до 31.01.2020, яке суд ухвалою від 23.01.2020 задовольнив.

27.02.2020 до суду з експертної установи надійшло клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського Науково-дослідному інституту судових експертиз Рубана Т.І. про проведення обстеження, яке необхідне для надання судової комплексної експертизи в частині оціночно-будівельної експертизи по справі № 910/2590/19, в якому він просив забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, належні умови його роботи при проведенні обстеження об`єктів дослідження, яке суд задовольнив, ухвалою від 03.03.2020.

Проте, 06.04.2020 від Чернігівського відділення Київського Науково-дослідному інституту судових експертиз засобами поштового зв`язку до суду надійшов лист, у якому експертною установою повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVІD-19 обстеження об`єктів дослідження, яке було заплановано на 08.04.2020, не відбудеться, а про дату огляду буде повідомлено додатково.

17.08.2020 засобами поштового зв`язку з експертної установи до суду надійшло клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського Науково-дослідному інституту судових експертиз Рубана Т.І. про проведення обстеження, яке необхідне для надання висновку судової комплексної експертизи в частині оціночно-будівельної експертизи по справі № 910/2590/19, в якому він просить забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об`єкту дослідження та належні умови його роботи при проведенні обстеження об`єктів дослідження (м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.52, кв.10, м.Київ; вул.Євгена Сверстюка, буд.52, кв.11, м.Київ; вул.Євгена Сверстюка, буд.52, кв.12), м.Київ; яке заплановане на 09 вересня 2020 року, за результатами розгляду клопотання, суд постановив ухвалу від 18.08.2020.

07.09.2020 до суду з експертної установи надійшло клопотання судових експертів Чернігівського відділення Київського Науково-дослідному інституту судових експертиз Рубана Т.І., Шевченко К.В. та Курінного В.В. про проведення обстеження, яке необхідне для надання висновку судової комплексної експертизи в частині оціночно-будівельної експертизи № 910/2590/19, в якому експерти просять забезпечити їх прибуття, безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, належні умови їх роботи при проведенні обстеження об`єкту дослідження - Яготинського механічного заводу (адреса: вул. Київська, 1, м. Яготин, Київської області), яке заплановано на 07.10.2020, ухвалою від 09.09.2020 суд задовольнив клопотання експертів.

27.10.2020 від представника позивача (адвоката Савченко М.О.) засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання про витребування документів судом у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ТМА для передачі їх для проведення комплексної експертизи. У клопотанні представник повідомив, що 07.10.2020 експертами було проведено обстеження об`єкту дослідження - Яготинського механічного заводу за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Київська, 1, проте при здійсненні огляду території Яготинського механічного заводу, експертами Чернігівського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Рубан Т.І. та Курінним В.В. за участю позивача та представників відповідача, було виявлено, що відповідачем не надано експертам документи та інформацію щодо такого нерухомого та рухомого майна, яке було у власності ТОВ Фірма ТМА на дату виходу позивача зі складу учасників (14.12.2017): камера фарбувально-сушильна; трансформаторна підстанція 10 КВА; 2 вантажно-самохідних візка; 2 токарні станки 1М-165; Відрізний фрезерний станок 8В67; радіально-свердильний станок; станок 4 -валковий вигинальний гідравлічний для листового металу 4R HSS-25-350; дифузійний апарат КД2-А30; Ошпаріватель ОС-25/30; чавунна підлога для облаштування промислового призначення.

10.11.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення копії запиту ТОВ Фірма ТМА до Голови Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та копія висновку науково-практичної експертизи на запит ТОВ Фірма ТМА .

18.12.2020 від експерта Чернігівського відділення КНІДСЕ Марини Дорошко надійшло клопотання про надання матеріалів повторно, у зв`язку з тим, що клопотання експерта від 16.08.2019 було судом задоволено частково.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.12.2020 поновив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду клопотання експерта. Суд частково задовольнив клопотання судового експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Чернігівського відділення про надання додаткових матеріалів повторно для проведення судової товарознавчої експертизи № 3154-3157/19-24, провадження у справі № 910/2590/19 зупинив до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

06.07.2021 до Господарського суду міста Києва експертною установою повернено матеріали справи № 910/2590/19 та надано висновок експертів від 24.06.2021 №3154-3157/19-24/3022-3366/21-24.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.07.2021 поновив провадження у справі № 910/2590/19, підготовче засідання призначив на 03.08.2021, запропонував учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням висновку експертів.

28.07.2021 відповідач подав додаткові пояснення по справі щодо наданого висновку експертів.

02.08.2021 представником позивача через відділ діловодства суду подані: заява про зменшення позовних вимог, заява про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат і клопотання про повернення переплати судового збору.

В заяві про зменшення позовних вимог представник позивача просить вважати уточненими позовні вимоги в сторону зменшення у розмірі 3 663 127,81 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 3 663 127,81 грн. вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі, при цьому в розрахунку розміру позовних вимог, виходячи із висновку експертів, розмір частки позивача розраховує наступним чином: 28423000 грн. Х 16,30% (частка позивача)=4632949 грн., за мінусом 1074500 грн. (виплаченої суми), сума заборгованості становить 3558449,00 грн, посилаючись на п. 4.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 та ч.2 ст. 625 ЦК України загальний розмір позовних вимог визначив як: 3558449,00 грн сума заборгованості, 82450, 69 грн - інфляційне збільшення, 22228,12 грн. три проценти річних.

В заяві про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 663 127,81 грн. вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі, а також стягнути 54946,92 грн. судового збору, 252456,00 грн. витрат на проведення експертизи № 3154-3157/19-24 та витрати на професійну правову (правничу) допомогу, розмір яких буде підтверджений доказами у строк до закінчення судових дебатів.

В клопотанні про повернення переплати судового збору представник позивача просить ухвалити рішення про повернення позивачу переплати судового збору в розмірі 21230,28 грн.

Вказані заяви та клопотання прийняті судом до розгляду ухвалою від 03.08.2021.

Господарський суд міста Києва протокольною ухвалою від 28.09.2021 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 02.11.2021.

У засіданнях суду 02.11.2021, 23.11.2021, 14.12.2021 оголошувались перерви до 23.11.2021, 14.12.2021, 21.12.2021.

18.11.2021 представником позивача подане клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень щодо витрат на професійну правничу допомогу та доказів здійснення таких витрат, в яких зазначив, що загальна вартість послуг правничої допомоги, що оплачені позивачем адвокатам, становить 63000,00 грн.

22.11.2021 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

17.12.2021 засобами електронного зв`язку та 21.12.2021 засобами поштового зв`язку представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи промови у судових дебатах.

У судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК Україна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до ст. 148 ЦК України, яка була чинною станом на дату виходу позивача зі складу учасників товариства, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства. Судам слід враховувати, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов`язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені ст. 54 Закону України "Про господарські товариства". Водночас, обов`язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов`язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати (п. п. 4.14 та 4.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Відповідно до ст. 66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

За змістом ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Статтею ?12 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що товариство є власником: майна, переданого йому переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14).

Звертаючись з позовною заявою до суду, ОСОБА_1 зазначає, що вартість його частки складає 16,30 % , яка розрахована, виходячи з даних висновку експертів від суми дійсної (ринкової) вартості усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", у тому числі основних засобів, необоротних та оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 14.12.2017 при умові врахування судом: даних балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ Фірма "ТМА" на 14.12.2017; пояснень ТОВ Фірма "ТМА" №669/2 від 19.11.2019, в частині того, що виконання гарантійних зобов`язань є вкрай невизначеними; даних додатку №1 до протоколу загальних зборів учасників №85 від 10.12.2018 в частині не врахування у вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТМА" сум податку на додану вартість з отриманих авансів та податкового кредиту на передоплату постачальникам, та округлено становить 28423000,00 грн ( згідно заяви про зменшення позовних вимог, поданої до суду 02.08.2021).

14.12.2017 позивач звернувся з заявою про вихід зі складу засновників/учасників ТОВ ФІРМА ТМА та просив виплатити належну йому частку у розмірі 16,30% в грошовому еквіваленті.

Рішенням загальних зборів товариства від 15.01.2018, яке оформлене протоколом № 65, була задоволена заява позивача про вихід зі складу учасників товариства та прийнято рішення про здійснення розрахунку відповідно до чинного законодавства та Статуту товариства на дату 31.12.2017.

09.01.2019 відповідач перерахував на рахунок позивача суму 1 074 500,00 грн, яка на думку позивача, не відповідає розміру належної йому частки, оскільки загальна вартість майна товариства на час виходу складала 37 804 328 грн, а вартість частки позивача (16,30%) 6 162 105,46 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", у тому числі основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів товариства станом на 14.12.2017?

Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи №3154-3157/19-24/3022-3366/21-24 від 24.06.2021 експертами надано наступні відповіді:

в межах наданих на дослідження документів, дійсна (ринкова) вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", у тому числі основних засобів, необоротних та оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 14.12.2017:

- при умові врахування судом даних балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ Фірма "ТМА" на 14.12.2017 округлено становить 26017000,00 грн;

- при умові врахування судом: даних балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ Фірма "ТМА" на 14.12.2017; пояснень ТОВ Фірма "ТМА" №669/2 від 19.11.2019, в частині того, що виконання гарантійних зобов`язань є вкрай невизначеними; даних додатку №1 до протоколу загальних зборів учасників №85 від 10.12.2018 в частині не врахування у вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТМА" сум податку на додану вартість з отриманих авансів та податкового кредиту на передоплату постачальникам, округлено становить 28423000,00 грн;

Відповідно до п. 4.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", учаснику, який вийшов, має бути виплачена вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна не виробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

Відповідно до положень ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", що був чинний на дату подання заяви про вихід, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Майно та зобов`язання підприємства обліковуються на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерела їх формування. Тому вартість частини майна товариства, пропорційної частці в статутному капіталі, що підлягає виплаті учаснику, за загальним правилом визначається на підставі балансу товариства.

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов`язки.

У частині 1 статті 66 та статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, належної до виплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

Аналогічні положення містяться в п. 30 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , відповідно до якого при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

З огляду на викладене, для визначення розміру дійсної (ринкової) вартості усього майна відповідача, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 14.12.2017 слід враховувати дані офіційного документу - балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 14.12.2017, тому для встановлення дійсної (ринкової) вартості усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" станом на 14.12.2017 суд приймає до уваги визначену експертами суму лише на підставі даних балансу (звіту про фінансовий стан), яка округлено становить 26017000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, положень ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу. При цьому, відповідне право на одержання вартості частини майна при виході з господарського товариства виникає в учасника товариства лише після внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Аналогічна позиція також міститься і у постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2016 у справі №904/82/15.

Сплата учасником своєї частки в статутному капіталі товариства має бути підтверджена певними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, банківськими виписками, прибутково-касовими ордерами, виписками з рахунку, довідками, актами приймання-передачі майна тощо.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оплатив (вніс) свою частку у статутному капіталі відповідача лише до моменту його збільшення у сумі 71883,00 грн у той час, коли розмір статутного капіталу складав ще 441000,00 грн.

На момент виходу у позивача було чинним та не виконаним зобов`язання щодо оплати своєї частки у сумі 153111,28 грн у збільшеному статутному капіталі відповідача, розмір якого було визначено в сумі 1380333,00 грн. Зазначене підтверджується наступним.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", оформленого протоколом №41 від 05.04.2016, збільшено статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів до 441000,00 грн. Тому, частку ОСОБА_1 було збільшено до 71883,00 грн, що становило 16,3% статутного капіталу. Позивач вніс (доплатив) свій вклад до статутного капіталу у сумі 5688,42 грн 01.09.2016.

30.06.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", результати яких оформлені протоколом №55. На вказаних загальних зборах прийнято рішення, зокрема, про збільшення статутного капіталу товариства до 1380333,00 грн., частку ОСОБА_1 було збільшено до 224994,28 грн, що становило 16,30% статутного капіталу.

08.12.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА", результати яких оформлені протоколом №60. На зборах були присутні всі учасники товариства. Одним з питань порядку денного зборів було питання щодо зменшення статутного капіталу товариства та підписання нової редакції статуту.

Разом з цим, після обговорення учасниками товариства вказаного питання загальні збори одноголосно вирішили не зменшувати розмір статутного капіталу товариства та не підписувати і не реєструвати нову редакцію статуту, а всім учасникам внести у якості оплати за пропорційно розподілені учасникам товариства частки від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинський механічний завод", що було приєднано до статутного капіталу згідно з рішенням загальних зборів від 30.06.2017, у загальній сумі 939333,00 грн, з яких, зокрема, ОСОБА_1 необхідно сплатити товариству грошові кошти у сумі 153111,28 грн у строк не пізніше 6 (шести) календарних місяців з дати прийняття рішення.

При цьому протоколи загальних зборів № 55 від 30.06.2017 і №60 від 08.12.2017 підписано всіма учасниками товариства, в тому числі і ОСОБА_1 без зауважень.

Проте, ОСОБА_1 так і не сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" грошові кошти в сумі 153111,28 грн у якості свого вкладу до статутного капіталу. Доказів такої сплати матеріали справи не містять.

Заява про вихід позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" датована 14.12.2017, тобто після прийнятого рішення про збільшення розміру статутного капіталу і встановленого у ньому обов`язку про необхідність внесення грошових коштів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства зобов`язані, зокрема: додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Отже, з огляду на вищезазначене, при здійснені розрахунку суми, що підлягала виплаті ОСОБА_1 , слід враховувати той факт, що позивач оплатив/вніс свій вклад до статутного капіталу лише у розмірі 71883,00 грн, що становить 5,21% (фактично внесена частка статутного капіталу): 1380333,00 (розмір статутного капіталу) / 71883,00 * 100%, а не 16, 30 % (розмір частки згідно установчих документів).

З набуттям 17.06.2018 чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №22 75-VIIІ врегульовані ці питання, зокрема, учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу, вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (стаття 24 Закону).

Позивач не довів суду та надав жодного доказу на підтвердження того, яка ж сума була ним оплачена (внесена) у якості вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА".

На момент виходу у позивача було чинним і не виконаним зобов`язання щодо оплати своєї частки у сумі 153111,28 грн у збільшеному статутному капіталі відповідача.

При цьому, факт оплати/внесення позивачем вкладу до статутного капіталу товариства у розмірі 71883,00 грн не заперечується учасниками справи.

Отже, для встановлення дійсної (ринкової) вартості усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" станом на 14.12.2017 слід приймати до уваги визначену експертами суму на підставі даних балансу (звіту про фінансовий стан), яка округлено становить 26017000,00 грн.

Як наслідок, розмір частини дійсної (ринкової) вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" у грошовому еквіваленті пропорційно розміру фактично оплаченої частки (5,21%) у статутному капіталі станом на 14.12.2017, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 1355485,70 грн та згідно розрахунку: 26017000,00 грн. (дійсна (ринкова) вартість усього майна згідно висновку експертів) х 5,21%.

Зважаючи на часткову виплату вартості частини майна у сумі 1074500,00 грн, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення частини вартості майна у розмірі 280 985,70 грн (1 355 485,70 грн - 1 074 500,00 грн).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, в заяві про зменшення позовних вимог, заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми ТМА 82 450,69 грн інфляційних втрат та 22228,12 грн 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2018 по 28.02.2019 на суму боргу 3558449,00 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТМА" перед позивачем з виплати останньому вартості частини майна товариства становить 280 985,70 грн, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах заявленого періоду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 6510,55 грн інфляційних втрат. та 1755,20 грн 3% річних.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, в розмірі 280985,70 грн - вартості частини майна товариства, 6510,55 інфляційних втрат та 1755,20 грн 3 % річних. В решті позовних вимог належить відмовити в зв`язку з безпідставністю нарахування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору та часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, проведення судової експертизи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача 63 000,00 грн витрат правничої допомоги.

Згідно з ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено:

- ордер серія ОД № 297353 від 28.01.2019, виданий адвокатом Мельниченко Т.С. на представлення інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 14.12.2018;

- копію договору про надання правової допомоги № б/н від 14.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 (довірителем) та адвокатом Мельниченко Т.С. (повіреним), за умовами якого повірений зобов`язався надавати довірителю правову допомогу на умовах та у порядку, що визначені цим договором та діючим законодавством, а довіритель - оплатити надання правової допомоги та компенсувати інші витрати, необхідні для виконання договору щодо питання стягнення вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі ТОВ Фірма ТМА ;

- копію Акту від 09.07.2019 про надання правової допомоги за договором про надання послуг № б/н від 14.12.2018 на суму 38 000,00 грн із детальним переліком наданих послуг правової допомоги адвокатом

- копії квитанцій до прибуткових касових ордерів від 14.01.2019 на суму 27500,00 грн, від 16.04.2019 на суму 5500,00 грн, 08.07.2019 на суму 5500,00 грн, всього на суму 38 000,00 грн грошових коштів, прийнятих від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 14.12.2018.;

- ордер серія № АІ № 1006553 від 16.09.2019, виданий адвокатом Савченко М.О. на представлення інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2019;

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.09.2019, укладеного між адвокатом Савченко М.О. (адвокатом) та Лисюком П.І. (клієнтом);

- копію додаткової угоди № 1 від 16.09.2019 до договору № б/н від 16.09.2019, за умовами п.1.1 якої сторони погодили надання адвокатом клієнту правової допомоги з питань, пов`язаних з веденням справи у Господарському суді міста Києва № 910/2590/19 із визначенням вартості послуг 500,00 грн за 1 годину послуг адвоката;

- копію акту наданих послуг від 31.07.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.09.2019 на суму 15 000,00 грн;

- копію меморіального ордера від 16.09.2021 на суму 15 000,00 грн;

- копію акту наданих послуг від 10.11.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.09.2019 на суму 9500,00 грн;

- копію Звіту про надані послуги від 10.11.2021 із переліком наданих послуг;

- копії меморіальних ордерів від 12.11.2021 на суму 4500,00 грн, від 15.11.2021 на суму 4999,99 грн.

Судом встановлено, що представники позивача Мельниченко Т.С. та Савченко М.О. є адвокатами, вказані відомості розміщені також в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження надання адвокатами послуг з правової допомоги у господарській справі № 910/2590/19 та прийняття клієнтом таких послуг сторони складено та підписано акти надання послуг від 09.07.2019 на суму 38 000,00 грн, від 31.07.2021 на суму 15 000,00 грн, від 10.11.2021 на суму 9500,00 грн з переліком наданих послуг та визначення вартості послуг.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 63 000,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвоката з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем заперечень не подано, доказів на підтвердження порушення критерію реальності наданих позивачу адвокатами послуг професійної правничої допомоги, їх неспівмірності з ціною позову та обсягом проведених адвокатом робіт, детальний опис яких долучено до справи не надано; клопотання про зменшення заявленого розміру не заявлялось.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/2590/19, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і за відсутності заперечень відповідача та з огляду на те, що позов у даній справі задоволено частково, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 974,68 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА"(01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд. 31, код ЄДРПОУ 25640097) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 280 985 (двісті вісімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 70 коп. заборгованості, 6510 (шість тисяч п`ятсот десять) гн 55 коп інфляційних втрат, 1755 (одну тисячу сімсот п`ятдесят п`ять) грн 20 коп 3% річних, 4 338 (чотири тисячі триста тридцять вісім) грн 77 коп судового збору, 19 934 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 68 коп витрат на проведення судової експертизи, 4974 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) грн 68 коп витрат на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04.01.2022

Суддя О.М.Ярмак