Ухвала

від 16.12.2021 по справі 446/1822/21

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1822/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 року суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Самсін М. Л. , розглянувши заяву представника позивача адвоката Шейхо Камірана, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь борг у розмірі 1014984 грн. (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири грн.).

Крім того, представник позивача адвокат Шейхо Камірана, що діє в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу з ОСОБА_2 вжити заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом накладення арешту на: земельну ділянку (кадастровий номер 4622185200:01:007:0483, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 4622185200:01:007:0482, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 4622185200:01:007:0481, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 4622155400:01:008:0256, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; садовий будинок по АДРЕСА_2 ), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:04:017:0132.

В обґрунтування заяви посилається на те, що сума боргу за позовом є значною, тому відповідач з метою уникнення стягнення боргу у примусовому порядку, довідавшись про даний позов може відчужити належне йому майно, тому невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. У зв`язку з цим, на думку позивача, необхідно вжити заходів забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1, 6, 7, 8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. 6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. 7. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. 8. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд приймає до уваги, те, що забезпечення позову спрямоване, насамперед, проти дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити, знецінити його тощо. Припущення позивача, викладені у заяві, про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову повинні бути достатньо мотивованими. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, така правова позиція міститься у постанові ВС від 17 жовтня 2018 року №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Наприклад, якщо спір стосується частини нерухомого майна, то і будь-які заходи забезпечення позову є доцільними саме щодо спірної частини на яку претендує позивач. В іншому разі, забезпечення позову щодо цілого об`єкту нерухомості, порушить права відповідача або третіх осіб, у разі якщо вони є співвласниками об`єкту нерухомості. Якщо позов майнового характеру, де позовною вимогою є, наприклад, стягнення грошових коштів, то вартість майна відповідача щодо якого вживаються заходи забезпечення позову судом, повинна бути співмірною з ціною позову, докази цьому повинен надати позивач (експертна оцінка майна щодо якого вживаються заходи забезпечення, тощо). Такої ж аналогії слід притримуватись обираючи інші види забезпечення позову.

Наразі правова позиція Верховного Суду, полягає в тому, що слід розрізняти види забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони відчуження такого майна відповідачу. А отже, слід ретельно та правильно обрати вид забезпечення позову, адже від цього залежать правові наслідки виконання відповідної ухвали суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року справа №643/12369/19 пояснив, чим арешт майна відрізняється від заборони на відчуження майна. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Звертається увага на те, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову. Обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Суд при вирішенні даного питання повинен надати оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін.

Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Звертається увага на те, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову. Обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Суд при вирішенні даного питання повинен надати оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін.

Таким чином арешт є більш широким заходом забезпечення позову, оскільки включає в себе не тільки заборону на відчуження майна, а й інші обмеження у праві розпорядження майном, в той час як заборона на відчуження об`єкті нерухомого майна є вичерпним обмеженням та заходом, який не розповсюджується на інші права власника щодо цього майна, що є суттєвим в процесі виконання ухвали суду.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, а невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає необхідним заяву задовольнити частково та заборонити відчуження спірного нерухомого майна. Також суд враховує, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права та інтереси відповідача з приводу користування та володіння вказаними земельними ділянками та садовим будинком.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 4622185200:01:007:0483, площею 0,0295 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

Заборонити відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 4622185200:01:007:0482, площею 0,0341 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

Заборонити відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 4622185200:01:007:0481, площею 0,0366 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

Заборонити відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 4622155400:01:008:0256, площею 0,1467 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти любі дії спрямовані на відчуження садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:04:017:0132.

В задоволенні решти вимог заяви представника позивача адвоката Шейхо Камірана про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.Л. Самсін