Рішення

від 16.12.2021 по справі 914/1370/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 Справа № 914/1370/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука Олександра Анатолійовича

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії, вчиненої приватним нотаріусом, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участю представників :

від позивача ОСОБА_1 , Козак С.В.

від відповідача Заремба О.В.

від третьої особи не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука Олександра Анатолійовича про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії, вчиненої приватним нотаріусом, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зокрема в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить:

- поновити строк позовної давності;

- визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119", що оформлені протоколом загальних зборів №5 від 30.05.2020р.;

- cкасувати державну реєстрацію зміни керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" згідно протоколу загальних зборів №5 від 30.05.2020р. та зобов`язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука Олександра Анатолійовича внести відомості до державного реєстру і відновити попередню реєстрацію від 18.09.2019р. позивача як керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119";

- поновити позивача на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119";

- cтягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук Олександром Анатолійовичем по день винесення рішення суду.

Відповідно до заяви (вх.№3336/21 від 17.08.2021р.) про зміну (уточнення) предмета позову, яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 14.09.2021р., ОСОБА_1 просить:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119", що оформлені протоколом загальних зборів №5 від 30.05.2020р.;

- скасувати реєстраційну дію, вчинену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, за №14151070002048402 від 03.06.2020р.

- поновити позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119";

- cтягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем по день винесення рішення суду.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Слід зазначити, що в судовому засіданні 09.12.2021р. суд ухвалив відкласти розгляд питання про прийняття до розгляду доказів, що долучені позивачем до поданих ним письмових пояснень (вх.№29628/21 від 08.12.2021р.) та відкласти розгляд справи по суті на 16.12.2021р.

Крім того 14.12.2021р. позивачем подано клопотання (вх.№30139/21 від 14.12.2021р.) про долучення доказів до матеріалів справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні 16.12.2021р. позовні вимоги з врахуванням заяви (вх.№3336/21 від 17.08.2021р.) про зміну (уточнення) предмета позову підтримали повністю, позов просили задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві, у заяві про зміну (уточнення) предмета позову, а також у поданих поясненнях та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що наведені у поясненнях щодо предмета спору.

Щодо доказів, які долучені позивачем до письмових пояснень (вх.№29628/21 від 08.12.2021р.) та клопотання позивача (вх.№30139/21 від 14.12.2021р.) про долучення доказів до матеріалів справи суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно із частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, враховуючи те, що позивач не обґрунтував неможливості подання у встановлені строки доказів, які долучені ним до письмових пояснень (вх.№29628/21 від 08.12.2021р.), а також до клопотання (вх.№30139/21 від 14.12.2021р.), суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання та не приймати до розгляду вказані докази.

Разом з тим, слід також зазначити, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Третя особа в судове засідання 16.12.2021р. не з`явилася, причин неявки не повідомила, однак явка в судове засідання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука Олександра Анатолійовича судом не визнавалася обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке .

Як зазначено у позовній заяві, 25.07.2019р. на установчих зборах членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 відповідно до протоколу зборів №1 від 25.07.2019р. ОСОБА_1 було обрано головою правління ОСББ.

18.09.2019р. проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про реєстрацію №14151020000050254.

Відповідно до наказу №1 від 26.07.2019р. на підставі рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 від 25.07.2019р. ОСОБА_1 приступила до обов`язків голови правління ОСББ за сумісництвом на громадських засадах до часу передачі будинку від забудовника до ОСББ.

Згідно із наказом №2 від 01.11.2019р. ОСОБА_1 призначена виконувати обов`язки голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 на платній основі згідно прийнятого кошторису (прот.заг.зб.№2) з 01.11.2019р. за сумісництвом.

Як стверджує позивач, протягом всього часу роботи до нього не було жодних зауважень, однак в подальшому отримавши копію наказу №2 від 04.06.2020р., що підписаний новим головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" ОСОБА_5, ОСОБА_1 дізналась, що вказаним наказом відповідно до протоколу №5 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 від 30.05.2020р. та керуючись статтями 36, 41 КЗпП України її було звільнено з посади голови правління ОСББ Зелена-119 на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України - винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

У пунктах 2, 3, 4 Наказу № 2 від 04.06.2020р. зазначено:

- провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 по останній робочий день включно;

- внести до трудової книжки відповідний запис про дату та підставу;

- зобов`язати ревізійну комісію скласти звіт про роботу ОСОБА_1 з 25.07.2019 р. та до останнього її робочого дня - 04.06.2020р.

Як стверджує позивач, вказаний наказ №2 від 04.06.2020р. є протиправним, виданий неповноважною особою та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не зазначено суті порушення, а саме в чому полягали винні дії позивача, які стали причиною втрати довір`я і відсутність з боку позивача винних дій, які б могли викликати втрату довір`я.

Посилаючись на п.5 протоколу №5 від 30.05.2020р., в якому зазначено: Заслухали ОСОБА_2 , яка озвучила, що ОСОБА_1 порушила основні пункти статуту ОСББ Зелена-119 , ОСОБА_2 вважає недоцільною подальшу співпрацю з нею і запропонувала усунути та звільнити ОСОБА_1 з посади голови ОСББ Зелена-119 з 30.05.2020р. , позивач зазначає, що ОСОБА_2 не є співвласником будинку Зелена 119 і членом ОСББ.

При цьому ОСОБА_3 зазначає, що за жовтень 2019р. - березень 2020р. включно наявні акти ревізійної комісії, в яких відсутні жодні зауваження з приводу розпорядження позивачем товарно-матеріальними цінностями.

Щодо порушення порядку проведення загальних зборів позивач зазначає, що в даному випадку повідомлення про скликання (проведення) загальних зборів йому як власнику квартири АДРЕСА_1 чи як голові правління ОСББ не вручалось та поштою не направлялось.

Як вказує позивач, загальні збори були організовані та проведені в приміщенні паркінгу сторонніми особами, не співвласниками будинку та не членами ОСББ Зелена-119 . При цьому ОСОБА_1 зазначає, що на цих зборах не велась жодна реєстрація співвласників, а на зборах не було кворуму.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що на зборах були присутні особи, які представлялися представниками співвласників ОСББ Зелена-119 , однак вказані особи не мали жодних документів, які б підтверджували їх повноваження, і в порушення встановленого порядку підписувалися замість співвласників у протоколі зборів.

Крім того, як вказано у позовній заяві, під час голосування за загальних зборах враховувалися площі квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , які належать не одному, а двом співвласниками, і при цьому участь у голосуванні брали лише по одному співвласнику, хоча фактично зазначалися площі цих квартир, які належать двом, а не одному співвласнику.

Тобто, як вказав позивач, оскільки від квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 були присутні лише по одному із співвласників, то відповідно мала братися у розрахунок лише частина площі, яка належить одному співвласнику, який був присутній на зборах і брав участь у голосуванні, а не загальна площа, яка належить двом співвласникам.

ОСОБА_1 також посилається на те, що в додатках до протоколу зборів, в яких відображено результати голосування по кожному питанню порядку денного, в них відсутні відомості про документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення співвласників квартир будинку АДРЕСА_7 , що на думку позивача свідчить про сумнівність даних протоколу.

Отже, як вказано у позовній заяві, в даному випадку положення статуту щодо скликання та проведення загальних зборів, які відбулися 30.05.2020р., були порушені, а тому на думку позивача ці дії в сукупності протирічать статуту ОСББ Зелена-119 і фальсифікують результати зборів, які відбулися 30.05.2020р.

Щодо невідповідності питань, за які голосували учасники зборів позивач зазначає, що на голосування ставилося питання №5: Виконання умов договору з ОСОБА_1 та доцільність подальшої співпраці . А відтак, за твердженням позивача, за доцільність подальшої співпраці проголосувало 47 осіб, проти - 1, утримались - 3. Далі по тексту зазначено: співвласниками в кількості 47 осіб, частка яких становить 59,23% від загальної площі житлових і нежитлових приміщень та паркомісць вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління. Відомість про результати голосування по 5-му питанню порядку денного викладені в додатку №5 до Протоколу .

Однак, позивач звертає увагу на те, що в додатку до протоколу №5 стоять підписи щодо питання Усунення та звільнення ОСОБА_4 , тоді як з протоколу загальних зборів вбачається, що таке питання до порядку денного та на голосування не виносилося. Отже позивач вважає, що підписи ставили по питанню, яке не вносилося до порядку денного і не виносилося на голосування.

Як вказано у позовній заяві, всі протокольні питання прийняті з аналогічними порушеннями, з порушенням порядку скликання зборів, порядку реєстрації, порушеннях при підрахунку голосів, відсутності письмового опитування, що в сукупності на думку позивача доводить фальсифікацію протоколу загальних зборів співвласників ОСББ Зелена-119 від 30.05.2020р. №5.

Щодо невідповідності площ, врахованих при підрахунку голосів ОСОБА_3 зазначає, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень не відповідає тій площі, яка врахована при підрахунку голосів.

Так, відповідно до протоколу загальних зборів співвласників ОСББ Зелена-119 від 30.05.2020р. №5 загальна площа становить 7308,75кв.м. Однак, посилаючись на подану довідку видану АВР-БУД від 19.10.2020р., позивач стверджує, що фактична загальна площа суттєво відрізняється і є більшою.

Так, згідно із довідкою АВР-Буд від 19.10.2020р. в будинку по АДРЕСА_7 знаходиться 76 квартир загальною площею 5840,9 кв.м., нежитлових приміщень (комерційного призначення) - 783,4кв.м., кількість паркомісць - 36 шт. загальною площею 1084 кв.м. та комірок загальною площею 261,1кв.м.

На думку позивача, якщо брати до уваги те, що в протоколі при голосуванню врахована серед іншого також і площа паркомісць, тоді загальна площа по будинку, яка б мала бути врахована в протоколі, становить 7969,4 кв.м., що на 660,65 кв.м більше чим фактично (7969,4 кв.м. - 7308,75 кв.м. = 660,65кв.м).

Тобто, на переконання позивача, виходячи із наведених даних, враховуючи пункт 3.8. статуту ОСББ, правомочними можуть вважатися пропозиції, які ставились на голосування, і за які проголосували співвласники будинку площа яких в сумі становить 3984,7 кв.м (7969,4 кв.м : 2 = 3984,7 кв.м.).

Що стосується п`ятого питання порядку денного (усунення та звільнення позивача), в протоколі зборів містяться відомості, що співвласники в кількості 47 осіб, частка яких становить 59,23 % від загальної площі житлових і нежитлових приміщень та паркомісць, вирішено звільнити позивача з посади голови правління ОССБ Зелена-119 . Тобто, як зазначає позивач, 59,23% від площі 7308,75кв.м. (яка вказана в протоколі) буде становити 4328,97 кв.м.

При цьому, позивач вказує на те, що оскільки при підрахунку голосів враховано повну площу приміщень 28, 43, 50, 56, 47, за які підписався лише один співвласник, однак приміщення належать ще й іншим співвласникам, які на зборах присутні не були і свої підписи не ставили, тому при голосуванні на загальних зборах їхня площа не повинна враховуватися. Сума наведених позивачем площ разом становить 735,91кв.м, у зв`язку з чим ОСОБА_1 стверджує, що кворум для прийняття рішень на загальних зборів в даному випадку відсутній.

Враховуючи наведене, на думку позивача, загальні збори ОСББ Зелена-119 від 30.05.2020р. проведені з порушенням вимог закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту, тобто без належного повідомлення всіх співвласників та їх реєстрації на зборах, за участю залучених організаторами зборів великої кількості сторонніх людей, без належного оформлення протоколу та листків письмового опитування, невідповідності питань, за які голосували та підписувались.

Крім того, на думку ОСОБА_1 , на загальних зборах був відсутній кворум необхідний для прийняття рішень (невідповідність врахованих площ), а тому, на переконання позивача, рішення загальних зборів від 30.05.2020р., що оформлені протоколом №5 підлягають скасуванню.

Щодо наказу про звільнення ОСОБА_1 зазначає, що особа яка його підписала, не мала належних повноважень, оскільки її обрання було проведене також з порушенням.

При цьому позивач посилається на те, що відповідно до статуту, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , а тому як стверджує ОСОБА_1 , придбання ОСОБА_5 у власність паркомісця НОМЕР_2 не надає їй права голосу на зборах ОСББ та права входити до ОСББ нарівні з власниками житла й інших нежитлових приміщень.

Таким чином, позивач вважає, що оспорюваний наказ про звільнення ОСОБА_1 видано особою, яка не мала на те належного права, оскільки, як зазначає позивач, згідно із статутом ОСББ Зелена-119 та Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 не мала права претендувати на посаду голови правління ОСББ Зелена-119 .

Також, позивач на підставі згідно із ст.235 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 08.02.1995р. №100 заявила позовну вимогу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем по день винесення рішення суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про скасування реєстраційної дії, що вчинена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, за №14151070002048402 від 03.06.2020р.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119", що оформлені протоколом загальних зборів №5 від 30.05.2020р.;

- скасувати реєстраційну дію, вчинену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, за №14151070002048402 від 03.06.2020р.

- поновити позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119";

- cтягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем по день винесення рішення суду.

Відповідач проти позову заперечив подавши письмові заперечення, в яких Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 .

Зокрема відповідач зазначає про те, що датою запланованих зборів було попередньо визначено дату 30.05.2020р., про що було відомо самому позивачеві з дошки оголошень ОСББ, повідомлень усім мешканцям будинку на вайбер групу ОСББ, особистого повідомлення позивачу членами ініціативної групи.

Як стверджує відповідач, 19.05.2020р. одним з членів ініціативної групи (вже повторно) письмово рекомендованим листом надіслано екс-голові ОСББ ОСОБА_1 повідомлення про час та місце проведення загальних зборів ОСББ, проте рекомендована кореспонденція знаходиться в підприємстві поштового заявку на зберіганні, як така, що не отримана (відмова в отриманні) позивачем.

Крім того, за твердженням відповідача 19.05.2020р. на ім`я ОСОБА_1 було надано (вручено) нарочно та розміщено на дошці оголошень ОСББ звернення - вимогу про надання нею на зборах звіту за пророблену нею за час роботи на посаді Голови правління ОСББ роботу та оригіналів фінансових документів, натомість таких дій останньою не вчинено, документів не надано досі.

На переконання відповідача вказані дії позивача в їх сукупності свідчать про те, що екс-голова ОСББ ОСОБА_1 не мала бажання отримати документальне повідомлення про час та місце проведення загальних зборів ОСББ, умисно та всіляко ухилялась від отримання письмових викликів на збори.

Тим не менше, як вказав відповідач, попри не бажання отримати належні письмові виклики на збори ОСББ, 30.05.2020р. позивач особисто прибула на загальні збори, взяла слово та не заперечувала щодо порядку їх проведення, на яких жодного звіту своєї діяльності не надала.

Як вказано у письмових запереченнях, попри те, що ОСОБА_1 відмовилась отримати нарочно наказ про своє звільнення з посади та надати трудову книжку, остання на виконання протоколу зборів ОСББ від 30.05.2020р., наказу про звільнення від 04.06.2020р. та ініціативного листа від 07.06.2020р. безперешкодно надала новообраному голові правління ОСББ ОСОБА_5 ряд документів з питань діяльності ОСББ (оформлено актом прийому - передачі), а також виконала власноруч розписку про те, що узгодила саме з ОСОБА_5 питання по передачі на 16.06.2020р. частини документів.

Тобто на переконання відповідача починаючи з 04.06.2020р., а згодом з 10.06.2020р. ОСОБА_1 було відомо про те, що ОСОБА_5 є новообраним головою правління ОСББ, якому позивач (на виконання рішення загальних зборів від 30.05.2020р.) актом від 10.06.2020р. добровільно (комісійно) передала ряд правовстановлюючих документів ОСББ, серед яких і статут та печатку юридичної особи.

Таким чином, відповідач вважає нелогічним твердження ОСОБА_1 про те, що лише 25.06.2020р. вона дізналась про своє звільнення з посади, оскільки саме на виконання протоколу зборів ОСББ (з додатками) від 30.05.2020р., наказу про звільнення від 04.06.2020р. та листа-вимоги від 07.06.2020р. ОСОБА_1 вчинено дії які вказують на складання нею повноважень, передачу матеріалів ОСОБА_5 .

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" у письмових запереченнях заявило про необхідність застосування судом строку позовної давності, оскільки про існування наказу про звільнення ОСОБА_1 було відомо ще починаючи з 04.06.2020р., а 10.06.2020р. саме на виконання рішення зборів та наказу про звільнення розпочалась передача ОСОБА_1 документів новообраному голові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку задовольнити позов частково з таких підстав .

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 5 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як встановлено судом, позивач заявив позовні вимоги про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119", що оформлені протоколом загальних зборів №5 від 30.05.2020р.;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, за №14151070002048402 від 03.06.2020р.

- поновлення позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119";

- cтягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем по день винесення рішення суду.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Слід зазначити, що спір у даній справі не належить до трудових, адже як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №145/166/18 (провадження № 14-524цс19), рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Разом з тим вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які можуть бути предметом трудового спору, є похідними від вимог щодо правомірності припинення його повноважень та, відповідно, не можуть бути у цій справі розглянуті до вирішення первісної вимоги.

Зважаючи на те, що спір у даній справі стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, тому він підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим строк давності у цьому спорі є загальний (3 роки) та позивачем не пропущений.

Для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсними спірного рішення ОСББ суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2019р., укладеним з продавцем - ТОВ АВР-Буд .

Метою створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є забезпечення захисту прав його співвласників, належного утримання та використання спільного майна, участі співвласників в управлінні, передбачених законодавством та статутними документами (стаття 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно із вимогами статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та пунктів 3.1., 3.2. і 3.3. статуту ОСББ Зелена-119 органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, серед іншого, відноситься і обрання членів та голови правління об`єднання.

Частинами 17, 18, 19 статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків встановлено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Статтею 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до пункту 3.12. статуту ОСББ, виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам.

Членів правління, Голову правління та його заступника обирають на загальних зборах з числа співвласників, строком на 1 рік. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів (п.3.13. Статуту ОСББ).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСББ Зелена-119 зареєстровано в реєстрі 18.09.2019р., надано ідентифікаційний код 43237509. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.01.2020р., як додана до позовної заяви, ОСОБА_1 - керівник.

Як встановлено судом, відповідно до наказу №1 від 26.07.2019р. на підставі рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 від 25.07.2019р. ОСОБА_1 приступила до обов`язків голови правління ОСББ за сумісництвом на громадських засадах до часу передачі будинку від забудовника до ОСББ.

Згідно із наказом №2 від 01.11.2019р. ОСОБА_1 призначена виконувати обов`язки голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 на платній основі згідно прийнятого кошторису (прот.заг.зб.№2) з 01.11.2019р. за сумісництвом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції Закону України від 14.05.2015 р. N 417-VIII) загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (стаття 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до п.3.5. статуту ОСББ, правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Згідно із пунктом 3.6. статуту ОСББ, у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники будинку. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде Голова Загальних зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомив позивача про проведення загальних зборів 30.05.2020р. у відповідності до п.3.5. статуту ОСББ, тобто не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів шляхом вручення ОСОБА_1 під розписку або шляхом направлення їй рекомендованого листа на її адресу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019р. у справі №923/876/16 зазначила, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ "Зелена-119", проведених 30.05.2020р., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 особа, загальна площа у їх власності 7308,75 кв.м, у зборах взяли участь особисто співвласники у кількості 50 осіб та їх представники у кількості 3 осіб. Порядок денний зборів:

1) обрання головуючого та секретаря загальних зборів;

2) розгляд питання щодо стану гідроізоляції будинку;

3) звіт голови правління про його роботу терміном до 25.07.2019р.;

4) звіт ревізійної комісії про її роботу терміном від 25.07.2019р.

5) виконання умов договору з п. ОСОБА_1 та доцільність подальшої співпраці;

6) інше.

Відповідно до порядку денного по першому питанню присутні прийняли рішення обрати головуючого ОСОБА_5 та секретаря загальних зборів ОСОБА_6 . Підсумки голосування: за - 45 співвласників, проти - 1, утримався - 4.

По другому питанню присутніми прийнято рішення про розгляд стану гідроізоляції будинку та призначення комісії для контролю за усуненням проблем гідроізоляції паркінгу і комірок. Підсумки голосування: за - 48 співвласників, проти - 0, утримався - 0.

За третім та четвертим питанням жодне питання не виносилось на голосування.

По п`ятому питанню присутніми прийнято рішення про усунення та звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ Зелена-119 з 30.05.2020р. Підсумки голосування: за - 47 співвласників, проти - 1, утримався - 3.

По шостому питанню Інше присутніми прийнято рішення:

- обрання членів ревізійної комісії. Підсумки голосування: за - 53 співвласників, проти - 0, утримався - 0;

- обрання членів правління ОСББ Зелена-119 . Підсумки голосування: за - 49 співвласників, проти - 0, утримався - 0;

- призначення головою правління ОСББ Зелена-119 ОСОБА_5 з 03.06.2020р. Підсумки голосування: за - 44 співвласників, проти - 0, утримався - 2.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19).

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку даний спір слід розглядати у межах прав та інтересів позивача, які на його думку, порушені прийнятими 30.05.2020р. рішеннями загальних зборів виходячи з предмету і підстав позову, при цьому запобігаючи порушенню прав та інтересів інших членів ОСББ, які голосували на загальних зборах та погоджуються з прийнятими рішеннями, оскільки інтереси членів ОСББ можуть не збігатись.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2021р. у справі № 910/10275/20, необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Так, статтею 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що співвласник має право:

- брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання;

- обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;

- знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;

- одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;

- вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;

- одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Суд звертає увагу, що не повідомивши позивача про проведення загальних зборів 30.05.2020р. у відповідності до п.3.5. статуту ОСББ та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , відповідач позбавив можливості ОСОБА_1 - як співвласника багатоквартирного будинку, і як голову правління ОСББ не тільки ознайомитись із проектом порядку денного, але й можливості сформувати своє бачення щодо питань порядку денного, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні та можливо вплинути на формування волі інших членів ОСББ при прийнятті загальними зборами певних рішень.

Втім, враховуючи предмет та підстави позову, судом встановлено, що доводи позивача фактично зводяться до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 наступними питаннями, що розглядалися на загальних зборах 30.05.2020р., а саме:

- питання № 5, про усунення та звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ Зелена-119 з 30.05.2020р.

- питання № 6, про призначення головою правління ОСББ Зелена-119 ОСОБА_5 з 03.06.2020р.

Слід зазначити, що як на факт порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 шостим питанням порядку денного, позивач зокрема посилається на те, що наказ про звільнення ОСОБА_1 підписала особа, яка не мала належних повноважень, оскільки її обрання було проведене з порушенням.

При цьому позивач посилається на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , а тому, як стверджує ОСОБА_1 , придбання ОСОБА_5 у власність паркомісця НОМЕР_2 не надає їй права голосу на зборах ОСББ та права входити до ОСББ нарівні з власниками житла й інших нежитлових приміщень.

Водночас, позивач вважає, що згідно із статутом ОСББ Зелена-119 та Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 не мала права претендувати на посаду голови правління ОСББ Зелена-119 .

Так, відповідно до пункту 3.13. Статуту ОСББ, членів правління, голову правління та його заступника обирають на загальних зборах з числа співвласників , строком на 1 рік.

З інформаційної довідки № 232576245 від 15.11.2020р., яка долучена до позовної заяви, судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 28.05.2020р., придбала машиномісце НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_7 .

Проте, відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п.п. 1, 3 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до примітки пункту 6.46 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів у підземних гаражах поділ машиномісць перегородками на окремі бокси не допускається.

Згідно з додатком Б до ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів машиномісце (на автостоянці чи в гаражі) - це площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, яка складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (захисних зон) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.

Також, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), машино-місце - необхідна для встановлення одного автомобіля площа, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (захисних зон) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що машиномісце не відноситься до нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, і тим більше до квартири, а відтак ОСОБА_5 обрана головою правління ОСББ всупереч положенням Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 , оскільки не є співвласником багатоквартирного будинку відповідно до Статуту та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Щодо пункту 6 порядку денного загальних зборів - Інше , суд зазначає наступне.

По шостому питанню Інше присутніми прийнято рішення:

- обрання членів ревізійної комісії. Підсумки голосування: за - 53 співвласників, проти - 0, утримався - 0;

- обрання членів правління ОСББ Зелена-119 . Підсумки голосування: за - 49 співвласників, проти - 0, утримався - 0;

- призначення головою правління ОСББ Зелена-119 ОСОБА_5 з 03.06.2020р. Підсумки голосування: за - 44 співвласників, проти - 0, утримався - 2.

Тобто, за результатами розгляду питання шостого порядку денного, зазначеного як Інше , фактично обрано (переобрано) членів ревізійної комісії, членів правління ОСББ та голову правління, що на думку суду є грубим порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, оскільки члени ОСББ не могли належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо цих питань та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Проект порядку денного, що був викладений у запрошенні на загальні збори, долучено відповідачем до пояснення (вх. № 18260/21 від 05.08.2021р.).

Проте, як вже було зазначено судом, даний спір розглядається у межах прав та інтересів позивача, які на його думку, порушені прийнятими 30.05.2020р. рішеннями загальних зборів виходячи з предмету і підстав позову, при цьому запобігаючи порушенню прав та інтересів інших членів ОСББ, які голосували на загальних зборах та згідні з прийнятими рішеннями, оскільки інтереси членів ОСББ можуть не збігатись.

Таким чином, з огляду на викладене, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 , оформлених протоколом № 5 від 30.05.2020р. підлягає задоволенню частково, а саме в частині таких питань:

- порядку денного № 5 Виконання умов договору з п. ОСОБА_1 та доцільність подальшої співпраці ;

- порядку денного № 6 Інше в частині призначення Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 ОСОБА_5 з 03.06.2020р. .

Що стосується тверджень позивача про відсутність кворуму та порушення порядку обрахунку голосів (невідповідність площ при підрахунку голосів) тощо, суд зазначає таке.

На підтвердження наявності чи відсутності кворуму та порушення порядку обрахунку голосів, матеріали справи містять протокол загальних зборів від 30.05.2020р. з додатками, довідку ТОВ АВР-Буд від 19.10.2020р., пояснення сторін, інші докази які не входять у предмет доказування тощо.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі N 923/875/19).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Однак, поданими доказами неможливо встановити наявність чи відсутність обставин (станом на 30.05.2020р.), на які, з урахуванням положень статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", покликається позивач. Суд не може покладатись лише на доводи про які стверджує сторона, не підтверджуючи ці доводи належними та допустимими доказами. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд вважає, що для підтвердження фактичних обставин про наявність чи відсутність кворуму та порушення порядку обрахунку голосів, про які стверджує позивач, недостатньо протоколу загальних зборів, довідки ТОВ АВР-Буд та пояснень сторони. Водночас, законність та легітимність прийнятих загальними зборами рішень презюмується , якщо інше не встановлено судом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як про це зазначено у статті 74 ГПК України, водночас жодна із сторін у даній справі не зверталась з клопотанням про витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України, зокрема для витребування реєстраційної справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 тощо.

Тим не менше, наявність чи відсутність кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття на цих зборах рішень не впливає на прийняте судом рішення про визнання частково недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 , оформленого протоколом від 30.05.2020р.

Щодо вимоги про скасування реєстраційної дії, вчиненої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем за №14151070002048402 від 03.06.2020 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119" та стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 середнього заробітку (за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем) суд зазначає таке.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд відзначає, що заявлена вимога про скасування реєстраційного запису по цій справі є похідною та підлягає вирішенню в цьому провадженні. Це повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 (справа №11-479апп18 (№805/4506/16-а), від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, від 16.10.2018 у справі №П/811/1296/17, від 04.06.2019 у справі №826/4204/18, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а, від 19.09.2018 у справі №802/4213/13-а, від 02.11.2018 у справі №821/893/15-а, від 23.11.2018 у справі №822/2202/16.

Також, судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі №904/5857/17 зазначено, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Зазначена вимога має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

З огляду на задоволення позовних вимог про визнання частково недійсними рішень загальних зборів співвласників ОСББ Зелена-119 в частині усунення та звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління, вимоги про скасування реєстраційної дії за №14151070002048402 від 03.06.2020р., поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік . Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Слід зазначити, що позивач вперше із позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії, вчиненої приватним нотаріусом, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу звернувся 22.07.2020р. до Личаківського районного суду м.Львова.

Однак ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 19.03.2021р. справу №463/6624/20 провадженням закрито та роз`яснено позивачу - ОСОБА_1 про право на звернення з таким позовом в порядку господарського судочинства.

Позовна заява з вищезазначеним предметом позову до Господарського суду Львівської області була подана ОСОБА_1 19.05.2021р. При цьому необхідність у неодноразових перенесеннях судових засідань як під час підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті була зумовлена діями самого позивача, оскільки ОСОБА_1 неодноразово подавалися додаткові пояснення щодо предмета спору, а також докази, що були долучені до цих пояснень. А як вбачається з матеріалів справи, лише 23.11.2021р. з письмовими поясненнями (вх. № 28023/21) долучено копії всіх додатків до протоколу загальних зборів від 30.05.2020р., проте до позовної заяви помилково долучені додатки до протоколу які не стосуються предмету спору.

Враховуючи вищенаведені положення статті 235 Кодексу законів про працю, зважаючи на те, що спір про поновлення на роботі розглядається більше одного року з вини позивача, суд дійшов висновку прийняти рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, але не більш як за один рік, що становить 84000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки №5 від 02.06.2020р. про доходи, що видана ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995р. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , середньоденна заробітна плата складає 350,00 грн., а середньомісячна заробітна плата - 7000,00 грн. Вказана довідка видана за два попередніх місяця з дати звільнення, а саме за квітень 2020р. та за травень 2020р.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , судом встановлено, що до стягнення за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем, однак не більше як за один рік, підлягає 84000,00 грн.

При цьому ОСОБА_5 хоч і значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань новим керівником з 03.06.2020р., однак судом також враховано і те, що повний розрахунок з ОСОБА_1 у зв`язку з її звільненням був проведений по 04.06.2020р. включно.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до господарського суду підтверджується квитанцією від 18.05.2021р. на суму 2270,00 грн. та квитанцією від 21.05.2021р. на суму 2270,00 грн.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 4540,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат позивача на професійну правову допомогу адвоката складає 16000,00 грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із поданих матеріалів, 19.03.2021р. між адвокатом Козак Оленою Вікторівною (адвокат) та ОСОБА_3. (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №12, відповідно до умов якого оплата праці адвоката здійснюється за домовленістю між сторонами. Клієнт зобов`язується виплатити адвокатові, за надання правової допомоги гонорар, сума якого встановлюється за домовленістю і становить 5000,00 грн. одним платежем або частинами не пізніше року після фактичного надання послуг. Гонорар охоплює правничу допомогу щодо підготовки позову до Господарського суду Львівської області до ОСББ Зелена і пов`язані з цим послуги (консультування тощо).

Крім того, 19.10.2021р. між адвокатом Козак Оленою Вікторівною (адвокат) та ОСОБА_3. (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №48, відповідно до умов якого оплата праці адвоката здійснюється за домовленістю між сторонами. Клієнт зобов`язується виплатити адвокатові, за надання правової допомоги гонорар, сума якого встановлюється за домовленістю і становить 11000,00 грн. одним платежем або частинами не пізніше року після набранням рішення суду у справі №914/1370/21 чинності. Гонорар охоплює правничу допомогу в суді першої інстанції.

У матеріалах справи міститься ордер, серії ВС №1089888, виданий адвокатом Козак О.В. на надання правничої допомоги ОСОБА_3. у Господарському суді Львівської області.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ознайомившись поданими позивачем доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є обгрунтованими, відповідають критерію розумності та підтвердженні матеріалами справи, відтак підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-119 , оформлених протоколом № 5 від 30.05.2020р., з наступних питань:

- порядку денного № 5 Виконання умов договору з п. ОСОБА_1 та доцільність подальшої співпраці ;

- порядку денного № 6 Інше в частині призначення Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 ОСОБА_5 з 03.06.2020р. .

3 . Скасувати реєстраційну дію, вчинену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем за №14151070002048402 від 03.06.2020 року.

4 . Поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-119".

5 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена 119 (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 119, ідентифікаційний код 43237509) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 84000,00 грн. середнього заробітку (за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком Олександром Анатолійовичем), 4540,00 грн. судового збору та 16000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

6 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7 . Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.12.2021р.

Суддя Петрашко М.М.