Рішення

від 24.11.2021 по справі 399/121/20

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/121/20

Провадження № 2/399/3/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2021 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про визнання договорів оренди недійсними,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_4 в якому просить суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки площею 11, 6801 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0057 та площею 5, 6100 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0059 від 23 серпня 2017 року, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, укладені між ним та ОСОБА_4 . Також просив зобов`язати відповідача повернути належні йому земельні ділянки, а також плату за фактичне користування земельними ділянками у розмірі 39269 (тридцять дев`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять ) грн. 49 коп.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 23 серпня 2017 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11, 6801 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0057, а також договір оренди земельної ділянки площею 5, 6100 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0059, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Дані договори оренди були укладені між ним та ОСОБА_4 . Від його імені договори оренди були підписані ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності. На момент укладення цих договорів оренди він постійно знаходився на території Республіки Вірменія, оскільки, у 2016 році померла його мати ОСОБА_6 , і він був змушений виїхати з України, а про наявність договорів та умови, на яких вони були укладені, йому взагалі не було відомо. Перед вимушеним виїздом за кордон, він мав намір самостійно обробляти і використовувати належні йому земельні ділянки, так як мав техніку для обробки і посіву землі. У зв`язку з необхідністю виїзду за кордон він опинився у скрутному становищі і під впливом тяжких життєвих обставин, тож він змушений був довірити управління належною йому землею ОСОБА_5 .

Лише у 2019 році він повернувся до України та дізнався, що договори оренди укладено на 49 (сорок дев`ять) років, а орендну плату визначено у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень без урахування індексації, що вкрай невигідно для нього, як орендодавця і власника земельних ділянок. Відповідно до нормативної грошової оцінки, проіндексованої станом на 10 лютого 2020 року, вартість земельної ділянки площею 11, 6801 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0057, становить 297771, 66 гр. і 3 відсотки становить 8933, 15 грн. А вартість земельної ділянки площею 5, 6100 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0059, становить 138555, 86 грн. і 3 відсотки становить 4156, 68 грн. Просив врахувати, що на час розгляду справи, середній розмір орендної плати за землю по Онуфріївському району становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки зі щорічною індексацією. У даних договорах сторонами недодержано встановленого мінімального розміру орендної плати, що у свою чергу свідчить про порушення норм законодавства і є вкрай невигідно для нього. Крім того, ОСОБА_5 повідомила йому, що при підписанні даних договорів оренди земельних ділянок, вона не була ознайомлена зі змістом вказаних договорів і не обговорювала ні з ним, ні з орендарем умови цих договорів, не отримувала кошти за оренду, чи користування земельними ділянками, не підписувала розписок про розрахунок за користування земельними ділянками. Ці договори були підписані нею на прохання орендаря та його сина, її батька, ОСОБА_7 . Ні про укладення договорів оренди землі, ні про їх істотні умови його повірена, ОСОБА_5 , йому не повідомила, так як і сама про них не знала, що є порушенням норм чинного законодавства, адже представник, вчиняючи правочин, діє не від власного імені, а від імені довірителя і виражає волю останнього, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Крім того, за весь час існування даних договорів, з 2017 по 2020 роки, ні він, ні його повірена ОСОБА_5 , взагалі не отримували жодної оплати за оренду даних земельних ділянок, що є порушенням норм чинного законодавства та умов договору. Примірники договорів оренди ні йому, ні ОСОБА_5 ніхто не передавав. І про ці договори та їх умови стало відомо від Державного реєстратора.

З цього приводу він особисто звертався до відповідача з проханням переглянути умови договорів та домовитись про оплату за фактичне використання земельних ділянок і подальше користування ними, на що останній категорично відмовився, заявив, що вони підписані відповідно до вимог законодавства, а гроші за увесь період оренди він віддав повіреній особі, тобто він заявив, що фактично купив ці земельні ділянки.

На даний час заборгованість за фактичне використання вказаних земельних ділянок становить 39269, 49 грн., із розрахунку 8933,15 грн. за земельну ділянку площею 11, 6801 га, кадастровий номер гривень 3524655100:02:000:0057 і 4156,68 грн. за земельну ділянку площею 5, 6100 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0059 за період з 2017 року по 2019 рік. До того ж, відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу У країни, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте, він взагалі не мав наміру передавати в оренду дані земельні ділянки і не бажав настання правових наслідків таких договорів, а його представник у даному випадку діяла без узгодження даних питань з ним. Оскільки відповідач з 2017 року використовує належні йому земельні ділянки, а плату за користування не сплачував, то він зобов`язаний відшкодувати йому плату за фактичне користування земельними ділянками. Вважає, що дані договори оренди земельних ділянок були укладені без його відома, на вкрай невигідних для нього умовах і він не отримував плату за користування земельними ділянками, його довірена особа не знала про їх суттєві умови, що у свою чергу є порушенням норм чинного законодавства і дає підстави для визнання даних договорів оренди недійсними.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.04.2020 року на адресу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від представника відповідача - адвоката Гулого А.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, дійсно, 23 серпня 2017 року між відповідачем та позивачем були укладені вищевказані договори оренди на підставі довіреності, якою ОСОБА_5 уповноважено укласти договори оренди землі та отримувати орендну плату за ними. Вказана довіреність нотаріально посвідчена і за своєю формою відповідає вимогам ст. 245 ЦК України. Неповідомлення повіреною особою довірителя про хід виконання доручення та непередача отриманих коштів на підставі довіреності є неналежним виконанням взятих на себе обов`язків може бути предметом спору у іншій справі між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Доводи про те, що а ні позивач, а ні його повірена особа не отримали орендну плату не відповідають дійсності, оскільки 18.02.2018 року довірена особа позивача ОСОБА_5 отримала від орендаря орендну плату за користування вищезазначеними земельними ділянками, у повному обсязі за весь строк користування (49 років), на підтвердження чого видала орендарю власноручно написану розписку. Більше того зазначена обставина може бути підставою для звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати, а не для визнання його не дійсним, але за умови доведення даного факту. Твердження, що довірена особа не знала про істотні умови договорів не відповідають дійсності, оскільки підписані договори оренди землі були надані представнику на ознайомлення, перед їх підписанням вона ознайомилася з їхніми змістом, та не мала жодних зауважень та інших пропозицій, щодо істотних умов договорів. Після підписання вищезазначених договорів представнику було надано по одному примірнику кожного договору.?

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2020 року зупинено провадження по справі та призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

20 квітня 2021 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від представника позивача - адвоката Сімонян Е.Р. надійшла заява про зміну предмету позову або підстави позову, оскільки первинний позовні вимоги були підготовлені за відсутності у позивача всіх документів, що наявні зараз в матеріалах справи. Отже, вважає, що є всі підстави для визнання договорів оренди недійсними, оскільки зазначений в договорах розмір орендної плати не відповідає п. 288.1 ст. 288 ПКУ, укладаючи договір оренди представник орендодавця діяла не в інтересах довірителя, представник за довіреністю не мала повноважень на отримання коштів згідно договору, розписка про отримання коштів згідно договору є недопустимим доказом отримання позивачем грошових коштів позивачем від відповіддача.

Передача в оренду земельної ділянки за ціною значно нижче середньої по регіону, на значний строк та на невигідних умовах, що вбачається з договору оренди, однозначно підтверджує дії представника не в інтересах довірителя. Довіреність, була видана ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_5 , 06.10.2016 строком на один рік тобто до 06.10.2017. Це підтверджується і листом нотаріуса Казарян Мері та письмовими поясненнями ОСОБА_5 . У розписці не зазначено, в чиїх інтересах діє ОСОБА_5 та на підставі якого документа. Не зазначено місце складання документу. Наявні підчистки та виправлення в ідентифікуючих даних - кадастровому номері. Крім того не назначено важливого реквізиту - суми, яку начебто одержала ОСОБА_5 . Отже, на думку представника позивача, можна стверджувати, що розписка є недопустимим доказом отримання ОСОБА_5 грошових коштів від ОСОБА_4 . Крім того, факт нетримання грошових коштів підтверджується протоколом опитування свідка ОСОБА_7 та третьої особи ОСОБА_5 . Просить змінити підставу позову по цивільній справі.

01.06.2021 року від представника відповідача - адвоката Гулого А.В. надійшов відзив на позовну заяву (після зміни підстав позову), відповідно до якого зазначено, що Указ Президента України Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 725/2008 від 19.08.2008 року, яким було запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки земельних часток (паїв) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансового-економічного стану орендаря не слід приймати до уваги, оскільки даний Указ носить рекомендаційний характер та не зумовлює обов`язкового його застосування у правовідносинах, які виникли і договорів оренди укладених між власником земельної ділянки та орендарем. Указ Президента України №92/2002 (92/2002 ) від 02.02.2002 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) є підзаконним нормативно-правовим актом, в той час, коли норми Закону України Про оренду землі , Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу по відношенню до Указів Президента України. Таким чином, мінімальна сума орендної плати законодавством з питань оренди землі з власниками земельних паїв не встановлена. Посилання позивача на рішення ВС не слід брати до уваги, оскільки об`єктом оренди у даних спорах були землі комунальної власності, при оренді яких, річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

Твердження позивача про невигідні умови договорів оренди не конкретизовані ним. Твердження позивача про те, що довіреність видана строком на 1 рік не відповідає дійсності, оскільки в самій довіреності строк її дії не зазначено. Згідно ч. 2 ст. 322 Цивільного кодексу Республіки Вірменія прийнятого Національними Зборами від 5 травня 1998 року № ЗР-239 - Засвідчена нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівку про термін її дії, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність. Оскільки довіреністю ОСОБА_5 було уповноважено діяти на території України та у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про скасування дії довіреності, слід вважати, що представник діяв з достатнім обсягом повноважень. Розписка, написана 18.02.2018 ОСОБА_5 повністю відповідає вимогам законодавства та підтверджує факт оплати оренди за користування земельними ділянками. Дана розписка містить відомості про отримувача коштів, підстави отримання, за який період, за які об`єкти оренди та від кого. Твердження відповідача в цій частині спростовуються наявними доказами в матеріалах справи. З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2021 справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сімонян Е.Р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у заяві про зміну підстав позову.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Гулий А.В. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, додані сторонами докази, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

За змістом ст. 15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правовою гарантією на судовий захист особистого немайнового або майнового права та інтересу особи являється ст. 16 ЦК України .

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 239 ЦК України , правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно зі ст. 238 ЦК України , представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України ).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 17.08.2016, виданого повторно, встановлено, що ОСОБА_8 змінив ім`я на ОСОБА_3 , про що 07.06.2010 року складено актовий запис № 3 /т. 1 а.с. 6/.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 010067 встановлено, що ОСОБА_8 на підставі рішення сесії Онуфріївської селищної Ради народних депутатів від 28.02.2001 року № 280 передано у приватну власність земельну ділянку площею 17, 29 гектарів, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т. 1 а.с. 7/.

Згідно довіреності, посвідченої 06 жовтня 2016 року ОСОБА_9 , нотаріусом нотаріальної території Нор Норк Республіки Вірменія, ОСОБА_8 уповноважив громадянку ОСОБА_5 бути його представником, в тому числі, з питань, пов`язаних з орендою земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Онуфріївського району Кіровоградської області /т. 1 а.с. 15/.

23 серпня 2017 року між власником землі ОСОБА_8 , від імені якого діє ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом нотаріальної території Нор Норк Республіки Вірменія Мері Карапетовною Казарян 06.10.2016 року, та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11, 6801 га, яка знаходиться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області кадастровий номер: 3524655100:02:000:0057 /т. 1 а.с. 8-10/.

Також, 23 серпня 2017 року між власником землі ОСОБА_8 , від імені якого діє ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом нотаріальної території Нор Норк Республіки Вірменія Мері Карапетовною Казарян 06.10.2016 року, та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5, 6100 га, яка знаходиться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області кадастровий номер: 3524655100:02:000:0059 /т. 1 а.с. 11-13/.

Пунктом 3.1 обох договорів встановлено, що вони укладені на строк 49 років з дати їх реєстрації. Згідно п. 4.1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, в розмірі 5000 грн. за кожну земельну ділянку, без урахування індексації, у строк до 31 грудня кожного року за поточний рік дії даного договору, при цьому орендна плата не може бути меншою, ніж встановлено чинним законодавством України.

Згідно нотаріально посвідченої 29 січня 2020 року заяви ОСОБА_5 підтвердила, що остання при підписанні договорів оренди земельних ділянок від 23 серпня 2017 року за кадастровими номерами 3524655100:02:000:0057, 3524655100:02:000:0059, які належать ОСОБА_10 , на користь ОСОБА_4 , не ознайомлювалась зі змістом вказаних договорів, не обговорювала з власником їх умов; не отримувала кошти за оренду чи користування вказаними земельними ділянками; не підписувала ніякі розписки про розрахунок за користування земельними ділянками. Приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малолітком П.І. засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 , який зроблено у його присутності /т. 1 а.с. 14/.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2020 року № 322/0/193-20 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,6100 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0059 складає 138555,86 грн. /т. 1 а.с. 16/.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2020 року № 323/0/193-20 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11,6801 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0057 складає 297771,66 грн. /т. 1 а.с. 17/.

В судовому засіданні досліджений оригінал розписки ОСОБА_5 від 18.02.2018, якою вона підтверджує отримання від ОСОБА_4 орендної плати за 49 років в повному обсязі за земельні ділянки, передані йому в оренду.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 09.02.2021, підписи від імені ОСОБА_5 на договорах оренди земельних ділянок від 23.08.2017 та у розписці про отримання грошових коштів від 18.02.2018 виконані особисто ОСОБА_5 . Ознак, які б свідчили про вплив на виконавця підписів будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів, виконання у незвичайних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи, не встановлено. Рукописний текст у розписці виконаний особисто ОСОБА_5 /т. 2 а.с. 6-10/.

Згідно повідомлення нотаріуса нотаріальної території Єреван Казарян Мері за вих. № 394 від 07.09.2019, відповідно до п.1 ст. 322 Цивільного Кодексу РР термін дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії не зазначений у довіреності, то залишається в силі протягом одного року з дати його видачі, тому термін дії довіреності, виданої шостого жовтня дві тисячі шістнадцятого року і завіреної ОСОБА_11 , нотаріусом нотаріальної території Нор Норк РВ під номером 2521, закінчився шостого жовтня дві тисячі сімнадцятого року /т. 2 а.с. 46/.

Частиною 1 статті 232 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення представником правочину від імені особи, яку він представляє в особистих інтересах, а отже не доведені правові підстави для визнання укладених представником позивача договорів недійсними.

Судом встановлено, що на момент укладення оспорюваних правочинів позивач мав намір на укладення саме договорів оренди належних йому земельних ділянок, на що уповноважив ОСОБА_5 . Сторони укладених договорів ствердили, що ці договори відповідають їх інтересам. Волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, договори не приховує іншого правочину і спрямовані на реальне настання наслідків які обумовлені в них.

Отже, суд вважає, що саме на момент укладення оспорюваних правочинів не існувало підстав визнання їх недійсними, усі сумніви та зміна намірів і ставлення до укладених сторонами правочинів, що виникли після моменту укладення, не впливають на їх дійсність, а можуть слугувати виключно підставами для їх розірвання, якщо це передбачено законом для такої правової ситуації.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договорів оренди земельних ділянок площею 11,6801 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0057 та площею 5, 6100 га, кадастровий номер: 3524655100:02:000:0059, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, недійсними, оскільки позивачем не доведено неправильного сприйняття ним фактичних обставин при укладанні спірних правочинів про оренду земельних ділянок, які були укладені за добровільної згоди сторін, які були ознайомлені з їх змістом та мали можливість спірні договори не укладати.

Твердження третьої особи ОСОБА_5 , якою були укладені договори від імені позивача, спростовуються висновками судово-почеркознавчої експертизи від 09.02.2021, тому суд не бере їх до уваги.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути належні йому земельні ділянки, а також плату за фактичне користування земельними ділянками у розмірі 39269 грн. 49 коп. також не підлягає задоволенню, враховуючи, що відповідач користується спірними земельними ділянками на підставі договорів оренди.

Враховуючи, що 22 квітня 2020 року /т. 1 а.с. 49/ від представника відповідача адвоката Гулого А.В. надійшло клопотання про надання доказів про понесені витрати на правничу допомогу згідно умов договору протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, це питання буде вирішено судом окремо.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 89 , 141 , 259 , 264-265 ЦПК України , суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про визнання договорів оренди недійсними відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 2 грудня 2021 року.

Суддя М.М. Лях