Постанова

від 11.05.2022 по справі 399/121/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2022 року м. Кропивницький

справа № 399/121/20

провадження № 22-ц/4809/511/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кропивницький безучасті сторін цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гулого Андрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2022, суддя Лях М.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів оренди недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів оренди недійсними.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гулого Андрія Васильовича про стягнення витрат на правничу (юридичну) допомогу.

В апеляційній скарзі ставитьсяпитання про скасування додаткового рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Зазначено зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити їх ринкову вартість.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.02.2022 справу призначено до розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Відмовляючи узадоволенні заяви,суд першоїінстанції зазначив,що рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Під час винесення судового рішення не вирішено питання про стягнення судових витрат по справі.

Одночасно з відзивом на позовну заяву 22.04.2020 представником відповідача, адвокатом Гулим А.В. подано заяву про надання доказів сплати правничої допомоги згідно умов договору протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду /а.с. 49/, надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 9000 грн /а.с. 48/.надано копію ордера серії ВА № 1003842 від 14.04.2020 /а.с.47/.

30 листопада 2021 року представником відповідача адвокатом Гулим А.В. в якості доказу понесених судових витрат по справі надано дублікат квитанції про сплату відповідачем за послуги згідно договору № 306 від 14.04.2020 в сумі 15000 грн /а.с. 239/ при цьому детального опису робіт(наданих послуг) до договру про надання професійної правничої допомоги , як і самого договору, суду не надано.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки детального опису робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої допомоги, як і самого договору, суду не надано.

Справа розглядаласьсудом апеляційноїінстанції за правилами,встановленими для розгляду справи впорядку спрощеного позовногопровадження з викликом учасниківсправи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів оренди недійсними.

Одночасно з відзивом на позовну заяву 22.04.2020 представником відповідача адвокатом Гулим А.В. подано заяву про надання доказів сплати правничої допомоги згідно умов договору протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду /а.с. 49/, надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 9000 грн /а.с. 48/. надано копію ордера серії ВА № 1003842 від 14.04.2020 /а.с.47/.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.11.2021 у задоволенні позову відмовлено. Судом не вирішувалось питання по судових витратах.

30 листопада 2021 року представником відповідача адвокатом Гулим А.В. в якості доказу понесених судових витрат по справі надано дублікат квитанції про сплату відповідачем за послуги згідно договору № 306 від 14.04.2020 в сумі 15000 грн /а.с. 239 т.2/.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст. 134 ЦПК України:

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з положеннями частин першої шостої статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5)У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6) Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, разом з відзивом на позовну заяву 22.04.2020 представником відповідача адвокатом Гулим А.В. подано заяву про надання доказів оплати правничої допомоги згідно умов договору та подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 9000 грн /а.с. 48/, а також надано копію ордера серії ВА № 1003842 від 14.04.2020 /а.с.47/.

30 листопада 2021 року представником відповідача адвокатом Гулим А.В. в якості доказу понесених судових витрат по справі надано дублікат квитанції про сплату відповідачем за послуги згідно договору № 306 від 14.04.2020 в сумі 15000 грн /а.с. 239 т.2/.

Детального опису робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої допомоги в розмірі 15000 грн. суду не надано.

11.01.2022 адвокатом Гулим А.В. на електронну адресу суду першої інстанції направлено копію договору про надання правничої допомоги № 306 від 14.04.2020, ордер (а.с. 21 25 т.3).

Матеріали справи не містять будь-яких актів складених судом першої інстанції про те, що виявлено відсутність копії договору про надання правничої допомоги № 306 від 14.04.2020.

Згідно копії договору про надання правничої допомоги № 306 від 14.04.2020, який наданий як додаток до апеляційної скарги вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Андрія Гулого» в особі керуючого бюро адвоката Гулого Андрія Васильовича укладено даний договір.

Згідно додатку №1 до договору № 306 до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить: 3000 грн. попередняня оплата послуг у справі про визнання договорів оренди недійсними, по 1000 грн. за кожну участь адвоката в судових засіданнях, 3000 грн. остаточна оплата правничої допомоги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що представником відповідача було надано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. згідно детального опису робіт (наданих послуг), відповідно витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 9 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, то відповідно такі порушення є підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвокатаГулого АндріяВасильовича вінтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2022 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: