Ухвала

від 04.01.2022 по справі 420/15681/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15681/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА- МАРІН до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА-МАРІН (далі - позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України з проханням визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500058/2 від 15.10.2020 року та картки відмови № UA500500/2020/5009 від 15.10.2020 р.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив Одеської митниці Держмитслужби з проханням відмовити у задоволенні позову та надійшло клопотання про залучення третьої особи до участі у справі - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Ухвалою суду від 27.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України.

17.11.2021 року від Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у її задоволенні.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року позовну заяву Товариство залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову, а саме надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

30 грудня 2021 року до суду надійшла заява Товариства щодо постановленої судом ухвали 28 грудня 2021 року. В заяві позивач наголошує на тому, що ним не пропущено строк звернення до суду та підстави для поновлення пропущеного строку відсутні. Предметом спірних правовідносин є оскарження рішення про коригування митної вартості від 15.10.2020 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є рішеннями суб`єкта владних повноважень, тобто предметом оскарження у даній справі є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання платника податків, оскільки митна вартість, скоригована таким рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, як платник податків повинен сплатити до вiдповiдного бюджету. Відповідач - митний орган спірними рішеннями здійснив адміністрування митних платежів, а саме - збільшив базу оподаткування імпортованих товарів (митну вартість товарів), що призвело до збільшення сплачених позивачем податків. Таким чином, Одеська митниця Держмитслужби в процесі виконання покладених на неї законом обов`язків щодо адміністрування митних платежів, у розумінні Податкового кодексу України є контролюючим органом. Отже, відносини позивача, як платника податків, з Одеською митницею Держмитслужби, що виникають у сфері адміністрування митних платежів, а також права позивача, зокрема, на оскарження до суду рішень відповідача, у т.ч. про визначення митної вартості, урегульовано Податковим кодексом України. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю у 1095 днів. Таким чином, пунктом 56.18 ст.56 ПК України безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме: визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення). За таких обставин, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень про визначення митної вартості становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішень, що оскаржуються.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом, або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2020 року № № UA500500/2020/500058/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15 жовтня 2020 року № UA500500/2020/5009.

За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Враховуючи те, що позивач у цій справі оскаржує рішення, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Щодо посилань представника позивача на пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, яким на його думку, безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення) суд зазначає наступне.

За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У той же час, відповідно до частини 5 статті 24 Митного кодексу України оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Системний аналіз частини першої статті 29 Митного кодексу України та частини 5 статті 24 Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

Частина перша статті 29 Митного кодексу України передбачає право на оскарження рішень митних органів безпосередньо до суду та встановлює, що у такому разі їх оскарження здійснюється у порядку, визначеному законом. При цьому такого закону зазначена норма не називає.

Частина ж 5 статті 24 Митного кодексу України імперативно вказує, що податкове повідомлення-рішення митного органу (як рішення митного органу) оскаржується у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Тобто, зазначена норма, на відміну норми частини першої статті 29 Митного кодексу України, прямо називає (конкретизує) рішення митного органу (податкове повідомлення-рішення) та імперативно вказує на закон (Податковий кодекс України), у порядку, встановленому яким, здійснюється оскарження цього рішення.

Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, саме оскарження податкових повідомлень-рішень, а не будь-яких інших рішень митного органу, як помилково вважає представник позивача, здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Проте, як уже було зазначено вище, предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а не податкові повідомлення-рішення митного органу.

Тому, з урахуванням предмета позову, а також вимог положень частини першої статті 29 та частини 5 статті 24 Митного кодексу України застосування до спірних правовідносин строку, який передбачений Податковим кодексом України для оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, у суду відсутні.

Посилання представника позивача на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 815/2541/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 826/19630/16, від 09 лютого 2021 року у справі № 826/17509/16 суд оцінює критично, оскільки у межах спірних правовідносин суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.

Так, у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17 Верховний Суд зазначив таке: Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень органів доходів і зборів (частина 5 статті 24 МК України). У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України .

Більше того, суд зауважує також те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі, не була непередбачуваною.

Так, у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а Верховний Суд також зазначив, що враховуючи те, що позивач в даній справі оскаржує рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України .

Аналогічний висновок було викладено також і у постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 813/1276/16.

Крім того, у рішенні від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Великої Британії Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п`ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Суд встановив, що оскаржувані у межах цієї справи рішення митного органу прийняті 15 жовтня 2020 року.

З цим адміністративним позовом до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування зазначених рішень митного органу позивач звернувся 30 серпня 2021 року, що підтверджується штамом вхідної кореспонденції Одеського окружного адміністративного суду вх. № 15393/21 від 30 серпня 2021 року.

Таким чином, позивач пропустив встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Оскільки протягом більш ніж 10 місяців з моменту прийняття митним органом оскаржуваних рішень та карток відмови позивач не ставив питання щодо їх правомірності, то подання позовної заяви, за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірних рішень та карток відмови матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

В той же час, суд звертає увагу на те, що поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.

Крім того, позивач не надав заяв (клопотань) про поновлення пропуску строку звернення до суду та визнання поважними причин його пропуску, а у своїй заяві від 30.12.2021 року зазначив, що вважає, що строк звернення до суду не пропущено.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження у справі, а подана 30.12.2021 року відповідачем заява не містить прохання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та позивачем не наведено жодних підстав для визнання поважними причин пропуску цього строку, позовну заяву Товариства належить залишити без розгляду на підставі пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 171, 229, 240, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА-МАРІН (вул. Дальницька, 54, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41989888) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук