ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/554/18
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Гребеннікова Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Шиманський О.Л. - ордер АІ №1083199 від 27.01.2021 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Малеванчук І.В. - ордер РН-584№010 від 27.10.2021 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Лаванда 9"
до Товариства з обмеженою відповідальністю" Либідь-12"
про усунення перешкод в користуванні власністю та знесення нежитлового приміщення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" (далі - ТОВ "Лаванда-9") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" (далі - ТОВ "Либідь-12") про:
- усунення перешкод у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастроном", розташованого за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, буд.1/42;
- знесення нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, буд.3-а, що належить ТОВ "Либідь-12".
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.10.2018 у задоволенні даного позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 27.01.2021 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Верховного суду від 11.08.2021, постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.10.2018 у справі № 906/554/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У вказаній постанові Верховний суд зазначив, що:
- суд апеляційної інстанції не встановлював наявності доказів на підтвердження можливості усунення допущених відповідачем порушень та проведення перебудови, а також доказів, що знесення самочинного будівництва є єдиним способом захисту порушених прав позивача;
- суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач у своїй позовній заяві посилався та обґрунтовував свої позовні вимоги порушенням державних будівельних норм України ДБН 360-92 **; також позивач у своєму позові посилався та обґрунтовував неможливість доступу до будівлі, інженерних систем будинку, їх з`єднань, проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни, перешкоджання в належному володінні та користуванні позивачем своїм майном, тощо, однак зазначеним доводам місцевий господарський суд належної оцінки не надав.
За результатами автоматизованого розподілу судових справ, справу №906/554/18 передано для розгляду судді Вельмакіній Т.М.
Ухвалою від 13.09.2021 суд прийняв справу № 906/554/18 до свого провадження за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2021.
Ухвалою від 12.10.2021 відкладено підготовче засідання на 04.11.2021.
Досліджуючи письмові пояснення №41 від 04.10.2021, судом було враховано, що у п. 2 їх прохальної частини позивач просить розглядати справу за вимогою про знесення в наступній редакції: "2) знести фундамент та стіну будівлі нежитлове приміщення магазину "Взуття" за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 3-а, смт. Попільня, Житомирської області, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" на межі земельної ділянки, де знаходиться належна товариству з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" будівля магазину "Гастроном", що розташована за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42 і перенести фундамент та стіну будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" на відстань не менше одного метра від межі між земельними ділянками, розташованих по вулиці вул. Богдана Хмельницького, 3-а, та вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42, в смт. Попільня, Попільнянський район, Житомирської області".
Ухвалою від 04.11.2021 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, викладену у письмових поясненнях №41 від 04.10.2021 (п.2 пояснень №41 від 04.10.2021) та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 15.11.2021.
Ухвалою від 15.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/554/18 до судового розгляду по суті на 25.11.2021.
В судовому засіданні 25.11.2021 суд оголосив перерву до 14.12.2021.
В судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, з урахуванням письмових пояснень №41 від 04.10.2021 (а.с. 97-91, т.4) та заперечень на пояснення відповідача (а.с. 141-143, т.4).
Представник відповідача позов заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовні заяву (а.с .52-56, т. 1) та у поясненнях (а.с .108-110, т.4). Звертав увагу суду на те, що земельна ділянка позивача, яка межує із земельною ділянкою відповідача, не має кадастрового номера; в експертному висновку йдеться про нове будівництво, а фактично було здійснено реконструкцію, до якої застосовуються інші ДБН, ніж до нового будівництва. Також пояснив, що задоволення вимоги про знесення фундаменту та стіни будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" призведе до неможливості використання за призначенням всього приміщення магазину, оскільки в частині приміщення, про часткове знесення якої просить позивач, розміщені комунікації, зокрема, котельня, які забезпечують функціонування всього магазину. Зауважив, що не звернув увагу, під час висловлення своєї позиції стосовно п.2 пояснень №41 від 04.10.2021, на ч.4 ст. 46 ГПК України.
За вказаного, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з ч.4 ст. 46 ГПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання.
Разом з тим суд враховує, що предмет позову, це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тому повинна бути ч і т к о визначена позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Як вбачається зі змісту п.4 ч.3 ст. 162 ГПК України, предмет позову кореспондується зі способом (способами) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або іншим способом (способами) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, згідно позовної заяви позивач просить усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастроном" шляхом знесення нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, буд.3-а, що належить ТОВ "Либідь-12".
Згідно прохальної частини письмових пояснень №41 від 04.10.2021 позивач просить усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастроном" шляхом знесення фундаменту та стіну будівлі нежитлове приміщення магазину "Взуття" за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 3-а, смт. Попільня, Житомирської області, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" на межі земельної ділянки, де знаходиться належна товариству з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" будівля магазину "Гастроном", що розташована за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42 і перенести фундамент та стіну будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" на відстань не менше одного метра від межі між земельними ділянками, розташованих по вулиці вул. Богдана Хмельницького, 3-а, та вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42, в смт. Попільня, Попільнянський район, Житомирської області".
Тобто, як згідно позовної заяви, так і згідно прохальної частини письмових пояснень №41 від 04.10.2021, позивач просить усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні належним йому нерухомим майном шляхом знесення нерухомого майна відповідача, що свідчить не про зміну письмовими поясненнями обраного способу захисту вцілому, а лише про зменшення заявлених обсягів такого знесення, що є правом позивача та не впливає на оцінку судом обґрунтованості вимог позивача про усунення перешкод у користуванні/розпорядженні належним йому нерухомим майном шляхом знесення нерухомого майна відповідача.
Також суд враховує, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин.
В судовому засіданні 14.12.2021 оголошувалась перерва до 21.12.2021.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено Верховним судом у постанові від 11.08.2021 у даній справі, що судами встановлено наступне.
ТОВ "Лаванда 9" згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.08.2013 № 8174545 є власником будівлі магазину "Гастраном", розташованої на вул. Б. Хмельницького 1/42 в смт. Попільня Попільнянського району Житомирської області, загальною площею 378,6 м2.
26.11.2012 постановою правління Попільнянського РСТ № 19 "Про виділення активів, пасивів та відповідної частини зобов`язань новоствореному СТ "Либідь-12" та про членство в споживчому товаристві" та за Актом прийому-передачі від 26.11.2012 у власність споживчому товариству "Либідь-12" було передано магазин загальною площею 51,4 м2, по вул. Б. Хмельницького (Леніна) 3а в смт. Попільня.
ТОВ "Либідь-12", як правонаступник СТ "Либідь-12", стало власником нежитлового приміщення магазину загальною площею 51,4 м2 та отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.06.2013 № 4382739.
16.09.2013 рішенням Попільнянської селищної ради Житомирської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в користування на умовах оренди" було затверджено проект землеустрою щодо відведення і передачі ТОВ "Либідь-12" земельної ділянки з земель комунальної власності Попільнянської селищної ради площею 0,0140 га, кадастровий номер 1824755100:01:009:0335, з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 3 роки, з комерційним використанням - для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, розташованої по вул. Б. Хмельницького, 3-а в смт. Попільня.
В цей же день, 16.09.2013, на виконання вищевказаного рішення, між Попільнянською селищною радою та ТОВ "Либідь-12" укладено договір оренди землі № 38, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.
22.10.2013 рішенням Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області № 119 "Про надання дозволу на реконструкцію житлових будинків та магазину" ТОВ "Либідь-12" надано дозвіл на реконструкцію магазину, розташованого за адресою: смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, 3а, згідно з проектом виданим відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації.
29.10.2015 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) № 6261/15, на реконструкцію існуючої нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови магазину продовольчих товарів на загальну площу 178,61м2.
09.02.2016 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області подано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що належить до I-III категорії складності.
29.11.2016 між Попільнянською селищною радою та ТОВ "Либідь-12" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,014 га, кадастровий номер 1824755100:01:009:0335, який зареєстровано в реєстрі за № 1746.
Після проведеної реконструкції ТОВ "Либідь-12" стало власником нежитлового приміщення, магазину загальною площею 175,3 м2, розташованого за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького 3 а, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.04.2017 № 85125053 .
Позивач стверджує, що в ході реконструкції відповідач грубо порушив будівельні норми, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, які полягають у вільному користуванні магазином Гастроном .
Зокрема вказує, що:
- в результаті проведеної реконструкції фактично побудовано новий, втричі більший магазин впритул із магазином Гастроном , елементи магазину вбудовані в дах магазину Гастроном , а максимальна відстань між їх стінами в деяких місцях становить не більше 40 см;
- за візуальним спостереженням, будівля магазину значно виходить за межі земельної ділянки, що належить відповідачу, іншим дозвільним документам, що є грубим порушенням ДБН, санітарних норм, інших обов`язкових правил і норм.
- своїми протиправними діями відповідач обмежив вільний доступ до газової мережі, яка проходить по зовнішній стіні магазину "Гастраном", що в свою чергу робить неможливим її огляд, профілактичне обстеження і ремонт та може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням Наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 "Про затвердження правил безпеки систем газопостачання";
- такі незаконні дії відповідача грубо порушують правила пожежної безпеки, затуляють шляхи евакуації, що в свою чергу, також може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням норм, зазначених в таблиці №1 Додатку 3.1. "Протипожежні вимоги (обов`язкові)" ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44;
- відповідач значно обмежив природне освітлення окремого приміщення магазину "Гастраном", а також його інсоляцію, що є порушенням п. 9.3.1. ДБН В.2.2-9-2009" "Громадські будинки та споруди. Основні положення".
Вищенаведене порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив приписи п. 3.13 та 3.25 Державних будівельних норм України 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 та приписи п. 4.6, 5.1, 9.3.1 , 10.01, 11.1, 11.2, 14,5 Державних будівельних норм України В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2010р. №264, що призвело до перешкоджання в належному володінні та користування позивачем своїм майном, зокрема, у догляді за будівлею та здійсненні її поточного ремонту.
Також позивач наголошує, що відповідач перешкоджає у проведенні каналізаційної мережі між магазинами, оскільки не надав позивачу відповідь на лист із зазначеного питання, на даний час в магазині "Гастроном" не працюють санітарні вузли, туалети і водозливи.
Зазначені обставини позивач підтвердив також у запереченнях (а.с. 89 - 92, т.1).
Додатково, у поясненнях від 04.10.2021 (а.с. 87-91,т.4), позивач зазначив, що враховуючи намір провести інженерні комунікації, які перешкоджає провести відповідач, усвідомлює, що знесення приміщення, яке належить відповідачу, є крайньою мірою, однак, знесення лише частини будівлі не завдасть руйнації самій будівлі та не створить великих збитків відповідачу. Зауважив, що з приводу зазначеного, враховуючи наміри провести каналізаційні мережі між магазинами, надіслав відповідачу лист про проведення перебудови, також неодноразово звертався до відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, які відмовились реагувати, надавши формальні відписки.
Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 52-56, т.1), заперечень (а.с. 89 - 92, т.1) та пояснень (а.с.108-110, т.4) позовні вимоги заперечив. Пояснив, що реконструкцію житлової будівлі по вул. Б.Хмельницького 3а в смт. Попільня під магазин непродовольчих товарів здійснено ним на належній йому на праві власності земельній ділянці на підставі дозволу Попільнянської селищної ради, з дотриманням належним чином затверджених органами містобудування, архітектури та будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 13 від 12.12.2013, у повній відповідності до розробленого генеральним ліцензійним проектувальником і затвердженим проектом такої реконструкції, реєстрацією декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Зауважив, що позивач не зазначив у позовній заяві жодного дозвільного документа, якого відповідач не отримав для здійснення реконструкції будівлі, або отримав його з порушенням встановленого порядку, не вказав жодного виду будівельних робіт, які виконані всупереч проекту реконструкції будівлі або інших дозвільних документів.
Пояснив, що збільшення площі реконструйованої будівлі відбулося не за рахунок її розширення зі сторони належного позивачу магазину "Гастраном", що підтверджується витягом з проекту - схеми розташування об`єкту реконструкції з ескізного проекту.
Посилання позивача на те, що внаслідок реконструкції будівля вийшла за межі наданої відповідачу земельної ділянки для її будівництва і обслуговування, як стверджує відповідач, не відповідає дійсності, оскільки базується тільки на його візуальному спостереженні. Насправді будівля знаходиться на відведеній для цього земельній ділянці, що підтверджується планом земельної ділянки та схемою її розташування на ній.
Доводи позивача про те, що реконструкцією будівлі відповідач створив йому перешкоди в експлуатації і обслуговуванні газових мереж відповідач вважає надуманими, оскільки Магазин "Гастроном" не обладнаний газовими приладами, позивач не є споживачем послуг з газопостачання, не має відповідного договору на споживання газу та газових мереж у володінні. Зображена на доданих позивачем до позовної заяви фотознімках газова труба та стіна, по якій вона проходить, не належать позивачу, експлуатується зовсім іншою особою, власником приміщення аптеки.
Вважає необґрунтованими доводи позивача в частині того, що відповідач перешкоджає йому у проведенні каналізаційних мереж, оскільки позивач має право розробити технічні умови на приєднання його будівлі до централізованих каналізаційних мереж селища Попільня, розробити, затвердити відповідний проект такого приєднання та виконати необхідні роботи з проведення каналізації.
Наголосив на тому, що здійснював реконструкцію, а не будував нове приміщення, тому відстані між будівлями, менші допустимих, могли існувати ще до їх забудови попередніми власниками, в тому числі внаслідок порушення будівельних норм при будівництві будівлі позивача, а не відповідача. Доказів того, що відстані між будівлями до реконструкції були більшими, ніж після реконструкції, позивач не надав.
У відповіді на відзив (а.с. 73 - 76, т.1) та у запереченнях (а.с. 89 - 92, т.1) кожна із сторін також заперечила доводи протилежної сторони.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статей 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Як зазначалось вище, позивач ставить вимогу усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастраном", розташованого за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, буд.1/42 та знести фундамент та стіну будівлі нежитлове приміщення магазину "Взуття" за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 3-а, смт. Попільня, Житомирської області, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" на межі земельної ділянки, де знаходиться належна товариству з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" будівля магазину "Гастраном", що розташована за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42 і перенести фундамент та стіну будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" на відстань не менше одного метра від межі між земельними ділянками, розташованих по вулиці вул. Богдана Хмельницького, 3-а, та вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42, в смт. Попільня, Попільнянський район, Житомирської області".
Враховуючи обраний позивачем спосіб усунення перешкод у користуванні належним йому майном - шляхом знесення, суд враховує таке.
Згідно ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Тобто перебудова самочинно збудованого об`єкта може бути проведена лише за рішенням суду за таких умов: а) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил; в) за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Тобто, збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках і в порядку, передбачених ч.ч.4,7 ст. 376 ЦК України.
При цьому, згідно з ч.7 ст. 376 ЦК України, вимога про знесення може мати місце лише тоді, якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення.
Водночас суд враховує, що зважаючи на приписи ст. 376 ЦК України, з урахуванням змісту ст. 16, 386 ЦК України, позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
Також суд враховує, що згідно з ч.1 ст. 376 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин та на час звернення до суду), житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Тобто, щоб здійснити будівництво, громадянин чи юридична особа зобов`язані: - набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою; - одержати у встановленому містобудівельним законодавством порядку відповідні документи, які дають право на виконання будівельних робіт чи належно затверджений проект.
У випадку, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст. 376 ЦК України).
Верховний Суд під час розгляду справ за позовами про знесення самочинно збудованого нерухомого майна у справах: № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14 сформулював такі правові висновки:
- відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;
- у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;
- знесення самочинного будівництва є к р а й н ь о ю мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Аналогічний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №642/1536/17-ц правовим висновком про те, що системний аналіз положень статей 376 ЦК України, 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, з а у м о в и , щ о о с о б а, я к а з д і й с н и л а с а м о ч и н н е будівництво, в і д м о в и л а с ь від здійснення п е р е б у д о в и.
Слід зазначити, що позивач не ґрунтує свої вимоги на відсутності у відповідача належним чином оформленого права на земельну ділянку під будівлею, оскільки спір в цій частині обставин відсутній, що підтверджено і наданими до справи доказами та вбачається із письмових пояснень позивача №41 від 04.10.2021. Натомість у позовній заяві вказав, що за візуальним спостереженням, будівля магазину значно виходить за межі земельної ділянки, яка належить відповідачу, іншим дозвільним документам, що є грубим порушенням ДБН, санітарних норм, інших обов`язкових правил і норм.
За вказаного, суд враховує, що матеріали справи містять висновок судової земельно-технічної експертизи №8802 від 26 червня 2020 року (а.с. 89-95, т.2), згідно якого судовим експертом було зроблено висновок, що відповідно до наданого топографо-геодезичного знімання, будівля магазину "Взуття", що знаходиться за адресою:13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, 3а, розташована частково за межами земельної ділянки з к/н 1824755100:01:009:0335 (дивитись додаток 1 до висновку). Дві частини будівлі розташовані за межами земельної ділянки к/н 1824755100:01:009:0335. Перша частина з північно-східної сторони площа 0,8 м.кв. (дивитись додаток 2 до висновку), друга частина з південної та південно-західної сторін площа 8,0 м.кв. (дивитись додаток 3 до висновку).
Тобто, вказаним висновком підтверджено та вбачається з додатків до нього, що частина приміщення відповідача, щодо якої позивач просить задовольнити вимогу про знесення, частково розташована за межами належної відповідачу земельної ділянки к/н 1824755100:01:009:0335 з південної та південно-західної сторін площа 8,0 м.кв. (дивитись додаток 3 до висновку). Натомість, вказане не свідчать про будь - яке порушення прав позивача щодо користування належною йому земельною ділянкою, оскільки, згідно матеріалів справи судом було встановлено, що земельна ділянка площею 0,014га, за адресою: смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, 3-а, на якій знаходиться магазин "Взуття", що належить ТОВ "Либідь-12", зареєстрована за останнім на праві власності, з кадастровим номером 1824755100:01:009:0335 (а.с. 58, т.1), а земельна ділянка, на якій знаходиться магазин "Гастроном", належить ТОВ "Лаванда-9", що підтверджується державним актом на право постійного користування землею ЖТ-04-30-000014 від 28.01.199 (а.с. 106-109, т.1). Оскільки вказаний державний акт не містить кадастрового номера земельної ділянки та чітко встановлених меж земельної ділянки, вказане унеможливлює встановлення тієї обставини, чи порушив відповідач межі земельної ділянки позивача.
Оскільки вимоги позивача обґрунтовано тим, що в ході реконструкції відповідач грубо порушив приписи Державних будівельних норм України 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 та приписи Державних будівельних норм України В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2010р. №264, що призвело до перешкоджання в належному володінні та користування позивачем своїм майном, зокрема, у догляді за будівлею та здійсненні її поточного ремонту, суд враховує таке.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 725/5630/15-ц) .
За вказаного суд враховує, що на виконання рішення Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області від 22.10.2013 №119 "Про надання дозволу на реконструкцію житлових будинків та магазину" (а.с. 18, т.1) відповідачем було замовлено, а архітектором Сергієнко Л.М. розроблено проект реконструкції існуючої нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови під магазин непродовольчих товарів на орендованій земельній ділянці по вул.Б.Хмельницького, 3-а в смт.Попільня, Житомирська область (а.с.59-63, т.1);
23.10.2015р подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури №6261/15 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області, в якій зокрема зазначено, що загальна площа об`єкту будівництва 178,61 кв.м. (а.с.64-65, т.1).
08.02.2016р було подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності (а.с.66-68, т.1).
Після проведеної реконструкції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" є власником нежитлового приміщення, магазину загальною площею 175,3кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького 3-а, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85125053 від 14.04.2017 (а.с.57, т.1).
У рішенні у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - ЗУ № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
У відповідності до ч.ч.2,4 ст.26 № 3038-VI, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно з п.5 ст.26 цього Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до ч.2 ст.37 ЗУ № 3038-VI, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з ч.1 ст.38 ЗУ № 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41-1 ЗУ № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) (в редакції на час подання відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт 29.10.2015)), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 3 Положення, основним завданням Держаржбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.
Згідно з пунктом 4 Положення, Держбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами Держархбудінспекції.
Враховуючи те, що на Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області покладено обов`язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері містобудівної діяльності, а також той факт, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності відповідачу, суд дійшов висновку, що введення в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького,3-а, яке належить на праві власності ТОВ "Либідь-12", здійснювалось у встановленому законом порядку.
Зі змісту поданої Декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 23.10.2015 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності від 08.02.2016р, вбачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було проведено будівельний контроль та проведено реєстрацію житлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови під магазин непродовольчих товарів в смт.Попільня, вул.Хмельницького, 3а, яка належить СТ "Либідь-12", без будь-яких приписів або зауважень (а.с .66-68, т.1).
За наведених обставин, нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького 3-а, та належить на праві власності відповідачу, було введено в експлуатацію та зареєстровано в установленому законодавством порядку, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Висновків відповідних установ, повноважних здійснювати будівельний нагляд і контроль, стосовно встановленого ними факту недотримання відповідачем певних вимог і нормативів при реконструкції з розширенням належної йому будівлі, до матеріалів справи позивачем не надано.
Суд враховує, що матеріали справи містять висновок судової будівельно-технічної експертизи №8803 від 26 червня 2020 року (а.с. 97-107, т.2), згідно якого експертом зроблено висновок, що будівля магазину "Взуття", що знаходиться по вул.Б.Хмельницького, 3а в смт. Попільня не відповідає вимогам Державних будівельних норм України ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", щодо:
- дотримання протипожежних розривів: між існуючою одноповерховою будівлею магазину "Гастроном" і новозбудованою двоповерховою будівлею магазину "Взуття";
- дотримання відстані до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступної конструкції стіни для забезпечення догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту.
Однак, вищевказаний експертний висновок не впливає на оцінку доказів у даній справі, так як експертом проводилося дослідження новобудови, а фактично мала місце реконструкція старої будівлі. При цьому висновок експерта не містить аналізу та дослідження як саме будувалося реконструйоване приміщення, оскільки, за твердженням відповідача, збільшення площі реконструйованої будівлі відбулося не за рахунок її розширення зі сторони належного позивачу магазину "Гастроном", що підтверджується витягом з проекту - схеми розташування об`єкту реконструкції з ескізного проекту. Однак, доказів на спростування чи підтвердження зазначеної відповідачем інформації матеріали справи не містять. Питання щодо істотного порушення будівельних норм і правил при проведенні реконструкції на вирішення експерту не ставилося.
Крім того суд враховує, що навіть при наявності беззаперечного висновку експерта про істотне порушення будівельних норм і правил, чи про відхилення від проекту, обов`язковому врахуванню судом, при ухваленні рішення про знесення, підлягають вимоги ч.7 ст. 376 ЦК України, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14.
Так, матеріали справи не містять, а позивачем не надано докази звернення позивача до відповідача про проведення відповідної перебудови та відмови останнього від її проведення, оскільки саме після відмови від такої перебудови допускається заявлення вимоги про знесення самочинного будівництва, згідно з ч.7 ст376 ЦК України. Зазначене також вказує на відсутність спору між сторонами щодо знесення, наявність якого, згідно ст. 1, 12 ГПК України, є обов`язковою обставиною для звернення до господарського суду. При цьому лист від 30.09.2021 судом не береться до уваги, оскільки останній був направлений відповідачу під час розгляду справи в суді.
Оскільки, на час звернення до суду, були відсутні передумови для проведення знесення приміщення, так як доказів звернення до відповідача про проведення перебудови та відмови від її проведення позивачу не надходило, відповідно, неможливість такої перебудови не встановлено, рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову не приймалося, у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, виходячи з обґрунтування позовних вимог грубим порушенням відповідачем будівельних норм і правил, зокрема і в частині виходу за межі відведеної відповідачу земельної ділянки.
Водночас суд вважає за доцільне зауважити, що ст. 376 ЦК України визначає в и к л ю ч н і підстави для здійснення п е р е б у д о в и чи з н е с е н н я саме с а м о в і л ь н о г о будівництва. При цьому враховуються і визначені вказаною статтею передумови такої перебудови та знесення.
За відсутності вказаних підстав та передумов, спосіб захисту права власності, шляхом пред`явлення негаторного позову, має полягати у зобов`язанні відповідача вчинити відповідні дії для усунення існуючих перешкод чи утриматися від вчинення певних дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Тому, обґрунтування позовних вимог іншими.обставинами (зокрема тим, що своїми протиправними діями відповідач обмежив вільний доступ до газової мережі, яка проходить по зовнішній стіні магазину "Гастраном", що в свою чергу робить неможливим її огляд, профілактичне обстеження і ремонт та може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням Наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 "Про затвердження правил безпеки систем газопостачання"; такі незаконні дії відповідача грубо порушують правила пожежної безпеки, затуляють шляхи евакуації, що в свою чергу, також може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням норм, зазначених в таблиці №1 Додатку 3.1. "Протипожежні вимоги (обов`язкові)" ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44; - відповідач значно обмежив природне освітлення окремого приміщення магазину "Гастраном", а також його інсоляцію, що є порушенням п. 9.3.1. ДБН В.2.2-9-2009" "Громадські будинки та споруди. Основні положення"; - відповідач перешкоджає у проведенні каналізаційної мережі між магазинами, оскільки не надав позивачу відповідь на лист із зазначеного питання, на даний час в магазині "Гастроном" не працюють санітарні вузли, туалети і водозливи), не підлягає задоволенню у визначений позивачем спосіб.
Водночас суд враховує, що до матеріалів справи не надано доказів неможливості доступу до будівлі, інженерних систем будинку, їх з`єднань, проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни, перешкоджання в належному володінні та користуванні позивачем своїм майном, тощо. Зокрема, не надано належних доказів наявності в користуванні позивача вказаних інженерних мереж та щодо їх розміщення. Жодних приписів компетентних органів щодо усунення вказаних позивачем порушень матеріали справи не містять.
Зокрема, зсилання позивача на те, що відповідачем чиняться протиправні дії щодо облаштування каналізації, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження таких обставин, зокрема і ті, які б свідчили про дійсні наміри та необхідність облаштувати каналізацію саме в межах земельної ділянки між будівлями сторін у місці їх наближення.
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки позивачем не доведено належними доказами обґрунтованість його позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9" до Товариства з обмеженою відповідальністю" Либідь-12" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.01.22
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2021 |
Оприлюднено | 10.01.2022 |
Номер документу | 102447494 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні