Постанова

від 23.05.2022 по справі 906/554/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року Справа № 906/554/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

представники сторін в судове засідання не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 21.12.2021, повне рішення складено 05.01.2022, у справі № 906/554/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-12"

про усунення перешкод в користуванні власністю та знесення нежитлового приміщення

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" про:

- усунення перешкод у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастроном", розташованого за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул. Б. Хмельницького, 1/42;

- знесення нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, 3-а, що належить ТОВ "Либідь-12".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.10.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 27.01.2021 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 11.08.2021, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.10.2018 у справі № 906/554/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції містить вказівки щодо:

- суд апеляційної інстанції не встановлював наявності доказів на підтвердження можливості усунення допущених відповідачем порушень та проведення перебудови, а також доказів, що знесення самочинного будівництва є єдиним способом захисту порушених прав позивача;

- суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач у своїй позовній заяві посилався та обґрунтовував свої позовні вимоги порушенням державних будівельних норм України ДБН 360-92 **; також позивач у своєму позові посилався та обґрунтовував неможливість доступу до будівлі, інженерних систем будинку, їх з`єднань, проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни, перешкоджання в належному володінні та користуванні позивачем своїм майном, тощо, однак зазначеним доводам місцевий господарський суд належної оцінки не надав.

11.10.2021 до Господарського суду Житомирської області ТОВ «Лаванда-9» подало письмові пояснення (вих. №41 від 04.10.2021), згідно з прохальною частиною яких позивач просить:

"1) усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні об`єктом нерухомого майна - будівлею магазину "Гастроном", розташованою за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, 1/42;

2) знести фундамент та стіну будівлі нежитлове приміщення магазину "Взуття" за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 3-а, смт. Попільня, Житомирської області, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" на межі земельної ділянки, де знаходиться належна товариству з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" будівля магазину "Гастроном", що розташована за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42 і перенести фундамент та стіну будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" на відстань не менше одного метра від межі між земельними ділянками, розташованими по вулиці вул. Богдана Хмельницького, 3-а, та вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42, в смт. Попільня, Попільнянський район, Житомирської області" /т. 4 а.с. 87-91/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.11.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, викладену у письмових поясненнях № 41 від 04.10.2021 (п. 2 пояснень № 41 від 04.10.2021) /т. 4 а.с. 129-130/.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було проведено будівельний контроль та проведено реєстрацію житлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови під магазин непродовольчих товарів в смт. Попільня, вул. Хмельницького, 3а, яка належить СТ "Либідь-12", без будь-яких приписів або зауважень, що підтверджується поданою Декларацією про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 23.10.2015 та Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності від 08.02.2016.

За наведених обставин, нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького 3-а, та належить на праві власності відповідачу, було введено в експлуатацію та зареєстровано в установленому законодавством порядку, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано докази звернення ТОВ "Лаванда-9" до ТОВ "Либідь-12" про проведення відповідної перебудови та відмови останнього від її проведення, оскільки саме після відмови від такої перебудови допускається заявлення вимоги про знесення самочинного будівництва, згідно з ч.7 ст.376 ЦК України. Зазначене також вказує на відсутність спору між сторонами щодо знесення, наявність якого згідно з ст. 1, 12 ГПК України є обов`язковою обставиною для звернення до господарського суду.

Крім того оскільки на час звернення до суду, були відсутні передумови для проведення знесення приміщення, так як доказів звернення до відповідача про проведення перебудови та відмови від її проведення позивачу не надходило, відповідно, неможливість такої перебудови не встановлено, рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову не приймалося, у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, виходячи з обґрунтування позовних вимог грубим порушенням відповідачем будівельних норм і правил, зокрема і в частині виходу за межі відведеної відповідачу земельної ділянки.

Також судом першої інстанції враховано, що до матеріалів справи не надано доказів неможливості доступу до будівлі, інженерних систем будинку, їх з`єднань, проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни, перешкоджання в належному володінні та користуванні позивачем своїм майном, тощо. Зокрема, не надано належних доказів наявності в користуванні позивача вказаних інженерних мереж та щодо їх розміщення. Жодних приписів компетентних органів щодо усунення вказаних позивачем порушень матеріали справи не містять.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/554/18 скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- в позовній заяві відсутні будь-які посилання позивача на відповідні норми ст. 376 ЦК України. Позивач не обґрунтовував свої позовні вимоги цією нормою права та нe посилався на неї. Крім того, в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 № 906/554/18 також відсутнє будь-яке посилання на ст. 376 ЦК України;

- ТОВ Лаванда 9 неодноразово зверталось до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють контроль за вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, однак вказані органи не провели заходи державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду та відмовились реагувати на наявні порушення прав і законних інтересів ТОВ Лаванда-9 надавши формальні відписки, після чого ТОВ Лаванда 9 змушено було звертатись за захистом свого порушеного права до суду;

- позивач стверджує, що до позовної заяви додано беззаперечний доказ, що підтверджує перешкоджання відповідачем належним чином користуватись його будівлею, що належить апелянту, а саме копію листа від 21.03.2018 відповідь на який не надано;

- суд першої інстанції не надав будь-якого правового обґрунтування зазначеним у позовній заяві порушенням Державних будівельних норм України ДБН 360-92**, що свідчить про повне ігнорування висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 11.08.2021 по справі № 906/554/18.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/554/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2022.

28.03.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Либідь-12» надійшов відзив, в якому відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення /т. 4 а.с. 192/.

В судове засідання 06.04.2022 позивач та відповідач участі уповноважених представників не забезпечили, клопотань про розгляд справи без їх участі не подавали.

Ухвалою суду від 06.04.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.05.2022 об 12:00 год.

В судове засідання 11.05.2022 позивач та відповідач участі уповноважених представників не забезпечили, клопотань про розгляд справи без їх участі не подавали, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /т. 4 а.с. 208-209/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 06.04.2022 явка представників сторін в судове засідання 11.05.2022 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників учасників справи, оскільки їхня неявка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лаванда 9" згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.08.2013 № 8174545 є власником будівлі магазину "Гастроном", розташованої на вул. Б. Хмельницького 1/42 в смт. Попільня Попільнянського району Житомирської області, загальною площею 378,6 м2.

26.11.2012 постановою правління Попільнянського РСТ № 19 "Про виділення активів, пасивів та відповідної частини зобов`язань новоствореному СТ "Либідь-12" та про членство в споживчому товаристві" та за Актом прийому-передачі від 26.11.2012 у власність споживчому товариству "Либідь-12" було передано магазин загальною площею 51,4 м2, по вул. Б. Хмельницького (Леніна) 3а в смт. Попільня.

ТОВ "Либідь-12", як правонаступник СТ "Либідь-12", стало власником нежитлового приміщення магазину загальною площею 51,4 м2 та отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.06.2013 № 4382739.

16.09.2013 рішенням Попільнянської селищної ради Житомирської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в користування на умовах оренди" було затверджено проект землеустрою щодо відведення і передачі ТОВ "Либідь-12" земельної ділянки з земель комунальної власності Попільнянської селищної ради площею 0,0140 га, кадастровий номер 1824755100:01:009:0335, з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 3 роки, з комерційним використанням - для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, розташованої по вул. Б. Хмельницького, 3-а в смт. Попільня.

16.09.2013, на виконання вищевказаного рішення селищної ради, між Попільнянською селищною радою та ТОВ "Либідь-12" укладено договір оренди землі № 38, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.

22.10.2013 рішенням Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області № 119 "Про надання дозволу на реконструкцію житлових будинків та магазину" ТОВ "Либідь-12" надано дозвіл на реконструкцію магазину, розташованого за адресою: смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, 3а, згідно з проектом виданим відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації.

29.10.2015 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) № 6261/15, на реконструкцію існуючої нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови магазину продовольчих товарів на загальну площу 178,61м2.

09.02.2016 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області подано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що належить до I-III категорії складності.

29.11.2016 між Попільнянською селищною радою та ТОВ "Либідь-12" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,014 га, кадастровий номер 1824755100:01:009:0335, який зареєстровано в реєстрі за № 1746.

ТОВ "Либідь-12" після проведеної реконструкції стало власником нежитлового приміщення, магазину загальною площею 175,3 м2, розташованого за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького 3а, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.04.2017 № 85125053.

Позивач, вказуючи про порушення своїх прав та законних інтересів, які полягають у вільному користуванні магазином Гастроном, у позовній заяві посилається на грубе порушення в ході реконструкції будівельних норм відповідачем, а саме:

- в результаті проведеної реконструкції фактично побудовано новий, втричі більший магазин впритул із магазином Гастроном, елементи магазину вбудовані в дах магазину Гастроном, а максимальна відстань між їх стінами в деяких місцях становить не більше 40 см;

- за візуальним спостереженням, будівля магазину значно виходить за межі земельної ділянки, що належить відповідачу, іншим дозвільним документам, що є грубим порушенням ДБН, санітарних норм, інших обов`язкових правил і норм.

- своїми протиправними діями відповідач обмежив вільний доступ до газової мережі, яка проходить по зовнішній стіні магазину "Гастроном", що в свою чергу робить неможливим її огляд, профілактичне обстеження і ремонт та може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням Наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 "Про затвердження правил безпеки систем газопостачання";

- такі незаконні дії відповідача грубо порушують правила пожежної безпеки, затуляють шляхи евакуації, що в свою чергу, також може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням норм, зазначених в таблиці №1 Додатку 3.1. "Протипожежні вимоги (обов`язкові)" ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44;

- відповідач значно обмежив природне освітлення окремого приміщення магазину "Гастроном", а також його інсоляцію, що є порушенням п. 9.3.1. ДБН В.2.2-9-2009" "Громадські будинки та споруди. Основні положення".

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.10.2018 у справі № 906/554/18, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції містить вказівки щодо:

- суд апеляційної інстанції не встановлював наявності доказів на підтвердження можливості усунення допущених відповідачем порушень та проведення перебудови, а також доказів, що знесення самочинного будівництва є єдиним способом захисту порушених прав позивача;

- суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач у своїй позовній заяві посилався та обґрунтовував свої позовні вимоги порушенням державних будівельних норм України ДБН 360-92 **; також позивач у своєму позові посилався та обґрунтовував неможливість доступу до будівлі, інженерних систем будинку, їх з`єднань, проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни, перешкоджання в належному володінні та користуванні позивачем своїм майном, тощо, однак зазначеним доводам місцевий господарський суд належної оцінки не надав.

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

ТОВ "Лаванда-9" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення фундаменту та стіни будівлі нежитлове приміщення магазину "Взуття" за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 3-а, смт. Попільня, Житомирської області, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" на межі земельної ділянки, де знаходиться належна товариству з обмеженою відповідальністю "Лаванда-9" будівля магазину "Гастроном", що розташована за адресою: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1/42 і перенести фундамент та стіну будівлі нежитлового приміщення магазину "Взуття" на відстань не менше одного метра від межі між земельними ділянками.

Судом встановлено, що ТОВ "Либідь-12", як правонаступник СТ "Либідь-12", стало власником нежитлового приміщення магазину загальною площею 51,4 м2 по вул. Б. Хмельницького (Леніна) 3а в смт. Попільня та отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.06.2013 № 4382739.

На виконання рішення Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області "Про надання дозволу на реконструкцію житлових будинків та магазину" від 22.10.2013 № 119 відповідач:

- замовив, а архітектор Сергієнко Л.М. розробив проект реконструкції існуючої нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови під магазин непродовольчих товарів на орендованій земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 3-а в смт. Попільня, Житомирська область /т. 1 а.с. 59-63/;

- 23.10.2015 подав Декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інтежерно-транспортної інфраструктури) №6261/15 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області, в якій зокрема зазначено, що загальна площа об`єкту будівництва 178,61 кв.м /т. т. 1 а.с.64-65/;

- 08.02.2016 подав до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності /т. 1 а.с.66-68/.

Після проведеної реконструкції Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-12" є власником нежитлового приміщення, магазину загальною площею 175,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького 3-а, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 85125053 від 14.04.2017 /т. 1 а.с.57/.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до ч. 2, 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (надалі Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 4 Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами Держархбудінспекції.

Враховуючи, що на Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області покладено обов`язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері містобудівної діяльності, а також той факт, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності ТОВ «Либідь-12», суд дійшов висновку, що введення в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, 3-а, яке належить на праві власності ТОВ "Либідь-12", здійснювалось у встановленому законом порядку.

Зі змісту поданої Декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 23.10.2015 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до I-III категорії складності від 08.02.2016 вбачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було проведено будівельний контроль та проведено реєстрацію житлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови під магазин непродовольчих товарів в смт. Попільня, вул. Хмельницького, 3а, яка належить СТ "Либідь-12", без будь-яких приписів або зауважень.

За наведених обставин, нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького 3-а, та належить на праві власності відповідачу, було введено в експлуатацію та зареєстровано в установленому законодавством порядку, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Лаванда-9» та відповідач ТОВ "Либідь-12" є власниками суміжних будівель, що знаходяться за адресами: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вулиця Богдана Хмельницького, 1/42, загальною площею 378,6 кв.м та Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вулиця Богдана Хмельницького, 3-а, загальною площею 175,3 кв.м.

Земельна ділянка площею 0,014 га, що знаходиться за адресою: смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, 3-а, на якій знаходиться магазин "Взуття", що належить ТОВ "Либідь-12" зареєстрована за останнім на праві власності, з кадастровим номером 1824755100:01:009:0335. Отже відповідач є власником як нерухомого майна, так і земельної ділянки, на якій це майно знаходиться.

Земельна ділянка, на якій знаходиться магазин "Гастроном", належить ТОВ "Лаванда-9" на підставі державного акту на право постійного користування землею ЖТ-04-30-000014 від 28.01.1994. Натомість вказаний державний акт не містить кадастрового номера земельної ділянки та чітко встановлених меж земельної ділянки, що унеможливлює встановлення тієї обставини, чи порушив відповідач межі земельної ділянки позивача.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № 8802 від 26 червня 2020 року, призначеної ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, будівля магазину "Взуття", що по вул. Б. Хмельницького, 3а в смт. Попільня, розташована частково за межами виділеної земельної ділянки з кадастровим номером 1824755100:01:009:0335. З північно-східної сторони будівлі магазину "Взуття" - площею 0,8 м2 та з південно-західної сторони - площею 8,0 м2 /т. 2 а.с. 89-95/.

Отже відповідач не порушив меж земельної ділянки, яка надана в користування позивачу за Державним актом на право постійного користування землею ЖТ-04-30-000014 від 28 січня 1994 року /т.1 а.с. 100/, а виступ ТОВ "Либідь-12" при будівництві магазину стався за межі земельних ділянок інших землекористувачів, які не є учасниками по даній справі, що визнавалося позивачем в процесі розгляду справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2020 у справі № 725/5630/15-ц:

«Згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовній спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Таким чином, за змістом ст. 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами ст. ст. 3, 15, 16, 391 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, згідно з якими власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном у разі його порушення, невизнання або оспорювання».

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8803 від 26 червня 2020 року, призначеної ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, будівля магазину "Взуття", що знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 3а в смт. Попільня не відповідає вимогам Державних будівельних норм України ДБН 360-92** "Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки: - не дотримано протипожежні розриви між існуючою одноповерховою будівлею магазину "Гастроном" і новозбудованою двоповерховою будівлею магазину "Взуття"; - не дотримано відстані до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни для забезпечення догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту /т. 2 а.с. 97-107/.

За результатами проведеного заміру та відповідно до топографічно-геодезичної зйомки земельної ділянки кадасторовий номер 1824755100:01:009:0335 з розташуванням на ній будівлі магазину судовим експертом встановлено, що фактично новозбудована двоповерхова будівля магазину «Взуття», розташована на межі виділеної земельної ділянки, а віддаль між існуючою одноповерховою будівлею магазину «Гастроном» (майно ТОВ «Лаванда-9») та новозбудованою двоповерховою будівлею магазину «Взуття» (майно ТОВ «Либідь-12») місцями становить: 0,29-0,58 метра.

Тобто згідно з висновком експертизи судовим експертом проведено огляд об`єкту дослідження - новозбудованої двоповерхової будівлі магазину "Взуття", майна ТОВ "Либідь-12" та встановлено, що означена будівля не відповідає вимогам Державних будівельних норм України ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо дотримання відстані між будівлями позивача та відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказаний експертний висновок не впливає на оцінку доказів у даній справі, оскільки експертом проводилося дослідження новобудови, а фактично мала місце реконструкція старої будівлі магазину, що знаходився на земельній ділянці за адресою смт. Попільня, вул. Грушевського, 3а. При цьому висновок експерта не містить аналізу та дослідження як саме будувалося реконструйоване приміщення, оскільки, за твердженням відповідача, збільшення площі реконструйованої будівлі відбулося не за рахунок її розширення зі сторони належного позивачу магазину "Гастроном", що підтверджується витягом з проекту - схеми розташування об`єкту реконструкції з ескізного проекту. Доказів на спростування чи підтвердження зазначеної відповідачем інформації матеріали справи не містять. Питання щодо істотного порушення будівельних норм і правил при проведенні реконструкції на вирішення експерту не ставилося.

Крім того навіть при наявності беззаперечного висновку експерта про істотне порушення будівельних норм і правил, чи про відхилення від проекту, обов`язковому врахуванню судом, при ухваленні рішення про знесення, підлягають вимоги ч.7 ст. 376 ЦК України, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Позивач всупереч ч. 7 ст. 376 ЦК України не надав докази звернення до відповідача про проведення відповідної перебудови та відмови останнього від її проведення, оскільки саме після відмови від такої перебудови допускається заявлення вимоги про знесення самочинного будівництва. Відповідно спір між сторонами щодо знесення будівлі відсутній. Судом першої інстанції вірно не взято до уваги лист позивача від 30.09.2021, оскільки останній був направлений відповідачу під час розгляду справи в суді.

Одночасно обґрунтування позовних вимог іншими обставинами (зокрема обмеження відповідачем вільного доступу до газової мережі, яка проходить по зовнішній стіні магазину "Гастраном", що в свою чергу робить неможливим її огляд, профілактичне обстеження і ремонт та може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням Наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 "Про затвердження правил безпеки систем газопостачання"; порушенням правил пожежної безпеки, затуляють шляхи евакуації, що в свою чергу, також може призвести до тяжких наслідків і є грубим порушенням норм, зазначених в таблиці №1 Додатку 3.1. "Протипожежні вимоги (обов`язкові)" ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44; - обмеження природного освітлення окремого приміщення магазину "Гастраном", а також його інсоляцію, що є порушенням п. 9.3.1. ДБН В.2.2-9-2009" "Громадські будинки та споруди. Основні положення"; - перешкоджанням у проведенні каналізаційної мережі між магазинами, оскільки не надав позивачу відповідь на лист із зазначеного питання, на даний час в магазині "Гастроном" не працюють санітарні вузли, туалети і водозливи), не є підставами для задоволення позову у визначений позивачем спосіб.

Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що у позовній заяві відсутні будь-які посилання позивача на відповідні норми ст. 376 ЦК України. Позивач не обґрунтовував свої позовні вимоги цією нормою права та нe посилався на неї.

Так у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу "jura novit curia" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність посилання у позовній заяві на ст. 376 ЦК України, оскільки суд повинен застосувати при вирішенні спору ту норму матеріального права, яка регулює спірні відносини між сторонами незалежно від того, зазначена вона в позовній заяві чи ні.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються як необґрунтовані.

З огляду на вищевикладене, апеляційним судом встановлено, на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/554/18 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання 11.05.2022 учасники справи не з`явилися, тому датою ухвалення постанови у цій справі слід вважати дату складання повного текксту судового рішення.

Керуючись ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда 9" рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/554/18 - залишити без задоволення.

Рішення рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/554/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287-291 ГПК України.

Справу № 906/554/18 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "24" травня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.