Рішення

від 22.12.2021 по справі 922/3503/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3503/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради, м. Ізюм та КП "Благоустрій міста Ізюм", м. Ізюм до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", м. Полтава про стягнення стягнення 583081,40 грн. за участю представників:

позивача (УЖКГ Ізюмської міської ради) - не з`явився;

позивача (КП "Благоустрій міста Ізюма") - не з`явився;

відповідача - адвокат Рекотова Т.А., ордер на надання правової допомоги серії ПТ № 230070 від 21.09.21р.;

прокурор - Мурза О.В., посвідчення № 063289 від 16.04.21р.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради (м. Ізюм) та КП "Благоустрій міста Ізюм" (м. Ізюм) звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (м. Полтава) на користь КП "Благоустрій міста Ізюм" (м. Ізюм) надмірно сплачені кошти в сумі 600683,29 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

24.09.21р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.10.21р. від прокурора надійшла відповідь на відзив.

Підготовче провадження по справі №922/3503/21 було продовжено на 30 днів по 01.12.21р. та відкладено підготовче засідання протокольною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 20.10.21р.

04.11.21р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.11.21р. від прокурора надійшли письмові пояснення по справі.

25.11.21р. від відповідача надійшли письмові заперечення на пояснення прокурора.

Підготовче засідання у справі №922/3503/21 було закрито протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 26.11.21р. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.12.21р. на 14:00 годину.

29.11.21р. від прокурора надійшла уточнена позовна заява, в якій прокурор просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти в сумі 583081,40 грн.

Суд, дослідивши дану заяву, зазначає про те, що положення Господарського процесуального кодексу України, зокрема стаття 42 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до положень ч.1 п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Як вбачається зі змісту наданої уточненої позовної заяви (вх.№ 28078 від 29.11.2021р.), вона являється заявою про зменшення розміру позовних вимог, тому судом розцінюється така заява, як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки вищезазначена заява (а.с. №164-210 том 2) була подана до суду у відповідності до ст.42 ГПК України, суд приймає її до розгляду та задовольняє, подальший розгляд справи ведеться з урахуванням нової ціни позову.

17.12.21р. від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог (уточнену позовну заяву).

В судовому засіданні по справі №922/3503/21 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 22.12.21р.

Прокурор в судовому засіданні 22.12.21р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача (Управління ЖКГ Ізюмської міської ради) в судове засідання 22.12.21р. не з`явився.

Представник позивача (КП "Благоустрій міста Ізюма") в судове засідання 22.12.21р. не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.21р. проти позову заперечував у повному обсязі.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Ізюмською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю.

При вивченні питання дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що 16.01.2019 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-16-000396-a) КП "Благоустрій міста Ізюма" оприлюднено оголошення UA-2019-01-16-000396-a про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів, зокрема, бензину А-92 у кількості 21000 літрів, бензину А-95 у кількості 1000 літрів та дизельного палива у кількості 100000 літрів з терміном поставки товарів до 31.12.2019 з очікуваною вартістю закупівлі 3880900,00 гривень.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ ТОВ "Татнефть-АЗС-Україна" з ціновою пропозицією 2622120,00грн., з яким 26.02.19 укладено договір №2719 Із/Т про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти (далі-договір).

Відповідно до п.1.1-1.2. договору продавець зобов`язується поставити покупцю у 2019 році бензин А-95 у кількості 1000л, А-92 в кількості 21000л та дизельне паливо у кількості 100000 л, загальною кількістю 122000 л.

Відповідно до п.п.3.1.,3.3. ціна договору становить 2622120,00 грн., ціна за одиницю товару на момент укладення договору визначається згідно акцептованої цінової пропозиції та вказана у специфікації на товар, що є невід`ємною частиною договору та відповідно становить: Бензину А-95 - 23,04 грн/л з ПДВ; Бензину А-92 - 21,48 грн/л з ПДВ; Дизельного палива 21,48 грн/л з ПДВ.

Разом з тим, під час виконання договору до нього укладено 27 додаткових угод (далі - ДУ), частина з яких містить положення про підвищення ціни на товар та відповідно зменшення обсягів закупівлі.

Так, додатковою угодою №1 від 14.03.2019 збільшено ціну бензину А-95 з 23,04 грн/л до 25,32 грн/л (на 9,89 %), А-92 з 21,48 грн/л до 23,58 грн/л (на 9,78%), ДП з 21,48 грн/л до 23,58 грн/л (на 9,78%) та зменшено обсяг товару, який закуповується.

Крім того, додатковою угодою №2 від 21.03.2019 збільшено ціну бензину А-95 з 25,32 грн/л до 27,78 грн/л (ще на 9,72 % вище від ціни встановленої ДУ №1), А-92 з 23,58 грн/л до 25,92 грн/л (ще на 9,92% вище ціни встановленої ДУ №1), ДП з 23,58 грн/л до 25,92 грн/л (ще на 9,92% вище від ціни встановленої ДУ №1) та зменшено обсяг товару, який закуповується.

Додаткова угода №3 від 01.04.2019 не змінює ні ціни за одиницю товару, ні кількості придбаного товару, а лише змінює умови фінансування за даним договором, а саме встановлює що він буде оплачений частково за власні кошти підприємства у сумі 2522120, грн. та кошти місцевого бюджету у сумі 100000 грн.

Після цього, додатковою угодою №4 від 03.04.2019 збільшено ціну ДП з 25,92 грн/л до 27,78 грн/л (ще на 7,18% вище від ціни встановленої ДУ№2), бензину А-92 з 25,92 грн/л до 26,94 грн/л (ще на 3,93% вище від ціни встановленої ДУ№2) та зменшено обсяг товару, який закуповується.

Додатковою угодою №5 від 08.04.2019 внесено зміни щодо реквізитів сторін, правомірність зміни реквізитів сторін у даному позові не оспорюється.

Додатковою угодою №6 від 15.04.2019 сторони домовилися про внесення змін до п.1 додаткової угоди №4 від 03.04.2019, а саме у першому рядку вказаного пункту після слів "Дизельне паливо" додано слова "та Бензин А-92". Усі інші пункти додаткової угоди №6 від 15.04.2016, зокрема відомості щодо переліку товару, його кількості та ціни за одиницю повністю дублюють зміст Додаткової угоди №4 від 03.04.2019.

Додаткова угода №7 від 17.04.2019 не вносить жодних змін до договору окрім умов співфінансування.

Після чого, додатковою угодою №8 від 03.05.2019 збільшено ціну ДП з 27,78 грн/л до 29,58 грн/л, тобто на 6,48% збільшено, порівняно з ціною яка встановлювалася ДУ №4.

В подальшому, додатковою угодою №9 від 16.05.2019 збільшено ціну бензину А-92 з 26,94 грн/л до 28,68 грн/л, тобто на 6,46% вище від ціни встановленої ДУ№8 та зменшено ціну ДП з 29,58 грн/л до 29,34 грн/л, тобто на 0,8%.

Додаткова угода №10 від 17.05.2019 самостійно не змінює ні ціну договору, ні кількість та вартість товару, а лише визначає умови співфінансування під час сплати суми коштів, визначених додатковою угодою №9.

Додатковою угодою №11 від 29.05.2019 зменшено ціну дизельного палива порівняно з ціною встановленою додатковою угодою №9 від 16.05.2019.

Додатковою угодою №12 від 13.06.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною встановленою додатковою угодою №11 від 29.05.2019.

Додатковою угодою №13 від 27.06.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою додатковою угодою №12 від 13.06.2019.

Додаткова Угода №14 від 02.07.2019 не вносить жодних самостійних змін до договору окрім умов співфінансування, під час сплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами.

Додатковою угодою №15 від 08.07.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №13 від 27.06.2019.

Додатковою угодою №16 від 18.07.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №15 від 08.07.2019.

Додатковою угодою №17 від 19.07.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №16 від 18.07.2019.

Додаткова Угода №18 від 07.08.2019 не вносить жодних самостійних змін до договору, окрім умов співфінансування, визначеної попередніми ДУ.

Додатковою угодою №19 від 07.08.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №17 від 19.07.2019.

Додатковою угодою №20 від 22.08.2019 зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №19 від 07.08.2019.

Додатковою угодою №21 від 03.09.2019, якою зменшено ціну дизельного палива порівняно з ціною, встановленою ДУ №20 від 22.08.2019р.

Додаткова Угода №22 від 20.09.2019 аналогічно ДУ №3, №7 та №10, 14, 18 не вносить жодних самостійних змін до договору, окрім умов співфінансування, під час сплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами.

Додаткова Угода №23 від 31.10.2019 аналогічно ДУ №3, №7 та №10, 14, 18 та 22 не вносить жодних самостійних змін до договору, окрім умов співфінансування, під час сплати суми коштів, визначеної попередніми ДУ. Ціна товарів, визначена даною ДУ, є тотожною ціні, визначеній Додатковою угодою №21 від 03.09.2020.

Додатковою угодою №24 від 26.02.2019 сторонами узгоджено продовження строку дії договору №2719-Із/Т від 26.02.2019 на час достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, узгодили обсяги закупівлі та встановили ціну на паливо на рівні цін, визначених попередніми ДУ.

Зокрема, бензину А-95 на рівні 27,78 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №2), А-92 - 26,70 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №20), дизельного палива - 27,00 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №21).

Додатковою угодою №25 від 29.01.2020, ціну бензину А-92 знижено до 25,26 грн/л, дизельного палива знижено до 25,86 грн/л, ціна бензину А-95 не змінювалася.

Додатковою угодою №26 від 10.03.2020, ціну бензину А-92 знижено до 24,90 грн/л, дизельного палива знижено до 25,44 грн/л.

Додатковою угодою №27 від 20.03.2021 сторонами припинено дію договору за домовленістю сторін.

Документальним обґрунтуванням для укладання додаткових угод, якими було збільшено ціну за одиницю товару, стали надані відповідачем документи, зокрема, довідки Харківської торгово - промислової палати про вартість пального.

За твердженнями прокурора, вивченням протоколів засідання тендерного комітету, на яких вирішувалися питання внесення змін до договору в частині збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару встановлено, що такі зміни (відповідно до змісту протоколів) ініціювалися листами постачальника, який посилався на коливання цін на ринку та надавав довідки Торгово-промислової палати, що містять відомості про рівень роздрібних цін на паливо.

Проте, за твердженнями прокурора, додаткові угоди до договору №2719-Із/Т, укладені всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки надані постачальником документи, на підтвердження необхідності внесення змін до договору, не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору, у зв`язку з чим, на переконання прокурора, вони є нікчемними, а, отже, існують підстави для вимоги про повернення відповідачем необґрунтовано сплачених коштів в розмірі 583081,40 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує про відсутність доведеного факту нікчемності додаткових угод. За твердженнями відповідача, оскільки відсутня була і судова практика Верховного Суду, на яку посилається прокурор у позові, крім того відповідач вважає, що достатність документального підтвердження вирішується безпосередньо сторонами контракту при встановленні об`єктивних обставин, які зумовлюють зміну ціни товару.

Так, відповідач вважає, що довідка Харківської ТПП підтверджує факт зміни ціни на паливо на ринку, крім того, є аргументом в суперечках з перевіряючими органами та такі довідки приймаються до розгляду судовими та правоохоронними органами. Отже, на переконання відповідача, довідки торгово - промислової палати, яка є повноважним органом, що має право, зокрема, здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару, містять інформацію про рівень ціни на певні нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали на певну дату.

Таким чином, відповідач зауважує, що з аналізу наявної в них інформації та ціни за одиницю продукції, визначеної у договорі, укладеного між сторонами, періодичного отримання довідок, можна встановити чітку динаміку цін у бік збільшення чи зменшення.

Також, за твердженнями відповідача, додатковими угодами № 9, 11, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 21, 25, 26 до договору було зменшено ціну на бензин та дизельне паливо. При цьому, документальне обґрунтування такої зміни ціни (зменшення) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" не вимагається.

Таким чином, відповідач вважає, що твердження прокурора щодо нікчемності додаткових угод № 9, 11, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 21, 25, 26 у зв`язку із неналежним документальним обґрунтуванням зменшення ціни, на переконання відповідача, є цілком безпідставними та не аргументованими, адже такі зміни відповідали (не суперечили) вимогам ч. 4 ст. 6 вищевказаного Закону, а, отже, не можуть бути нікчемними.

У відзиві на уточнену позовну заяву, відповідачем, також, вказується про відсутність визначених законом підстав для звернення прокурора до суду та зазначається, що неправильно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а також невірно визначено позивача.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч.4,5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товарів всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави.

Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Прокурор звертається до господарського суду в інтересах Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради та КП "Благоустрій міста Ізюма" з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1. Статуту КП "Благоустрій міста Ізюма", затвердженого рішенням 100 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24.12.2019 №2651 засновником та власником підприємства є Ізюмська міська рада, уповноваженим органом засновника - виконавчий комітет Ізюмської міської ради. Пунктами 4.1.,4.3. та 4.5. Статуту передбачено, що підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності, госпрозрахунку, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом. Може виступати позивачем та відповідачем у суді.

Крім того, ст.8 Статуту врегульовано правові відносини між засновником (Власником), уповноваженим органом та підприємством.

Так, відповідно до п. 8.3. виконавчий комітет Ізюмської міської ради має право отримувати повну інформацію щодо діяльності підприємства; знайомитися з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншими документами; надавати підприємству допомогу у вигляді грошових коштів, майна, обладнання та інших матеріальних цінностей, необхідних для діяльності підприємства; встановлювати рівень рентабельності діяльності підприємства; контролювати виконання завдань, покладених власником на підприємство.

Враховуючи, що КП "Благоустрій міста Ізюма" наділене повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених ним же бюджетних коштів, у зв`язку з чим правильно визначений другим позивачем за даним позовом.

Крім того, відповідно до п.1.1., 1.2. та 1.5. Положення про Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради, - Управління є юридичною особою, яка здійснює власні та делеговані повноваження з питань житлово-комунального господарства Ізюмської об`єднаної територіальної громади з правом ведення поточних бюджетних, позабюджетних та спеціальних рахунків в органі Державної казначейської служби України відповідно до затверджених Ізюмською міською радою та виконавчим комітетом цільових призначень.

Управління є юридичною особою - головним розпорядником коштів визначених бюджетом Ізюмської об`єднаної територіальної громади, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в відділенні Державного казначейства та розрахункові рахунки в установах банків, печатку з зображенням малого Державного Герба України і своїм найменуванням, бланки та інші реквізити. Управління є виконавчим органом міської ради. Пунктом 2.2. вищевказаного положення, до завдань Управління серед іншого віднесено забезпечення контролю за здійсненням на території Ізюмської об`єднаної територіальної громади належного функціонування ЖКГ.

Крім того, пунктом 4.2. положення передбачено, що Управління має право здійснювати контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями - одержувачами коштів.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 7,9 ч.5 ст.22 Бюджетного Кодексу України, Управління, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та контроль роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, здійснює контроль за взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними вказаних коштів.

Враховуючи той факт, що придбання палива за договором 2719-Із/Т від 26.02.2019 здійснювалося на умовах співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету та власних коштів підприємства саме Управління ЖКГ Ізюмської міської ради має виступати у якості позивача у даному випадку.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону, використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Втім, а ні позивачем по даній справі - КП "Благоустрій міста Ізюма", а ні іншим позивачем по справі - Управлінням ЖКГ Ізюмської міської ради, - не було вжито заходів щодо повернення надмірно сплачених бюджетних коштів.

Водночас, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність змін до укладеного між сторонами договору (якщо така буде судом встановлена), на підставі яких кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави, оскільки пасивна поведінка позивачів такому відновленню не сприяє.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" направлено відповідні листи-повідомлення до КП "Благоустрій міста Ізюма", Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради та безпосередньо до міської ради.

Від Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради отримано відповідь від 27.05.2021 №278 з якої слідує, що вказаним суб`єктом підстав для звернення до суду не вбачається, заходи судового захисту інтересів держави не вживались та вживатись не будуть.

Від Ізюмської міської ради отримано відповідь від 26.05.2021 №344 з якого слідує, що міська рада з позовом про стягнення надмірно сплачених коштів не зверталася та наміру звертатися не має.

Від КП "Благоустрій міста Ізюма" отримано відповідь від 09.07.2021 відповідно до змісту якої, підприємством не вбачається підстав для стягнення з ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" надмірно сплачених коштів.

Отже, з вказаних листів уповноважених органів наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується. Вказане було розцінено прокурором як бездіяльність уповноважених органів у даному випадку.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами, та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У частині 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.7 ч.2 ст.22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

За приписами ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

У постанові від 27 липня 2021 року по справі №922/2030/20 Верховним судом зазначено, що метою регулювання, передбаченого ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації). (п.п. 55.20. - 55.21.)

Документальним обґрунтуванням для укладання додаткових угод в даному випадку стали надані відповідачем документи, зокрема, довідки Харківської торгово- промислової палати, що містять відомості про рівень роздрібних цін на паливо.

Водночас, подані ТОВ "Татнефть-АЗС-Україна" документи не підтверджують коливання ціни бензину та дизельного палива за 1 літр в сторону збільшення, а лише зазначають середню ринкову ціну на вказані товари.

В довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціни бензину та дизельного палива на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, у вказаних довідках не зазначено, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на бензин та дизельне паливо на території окремих регіонів України.

Таким чином, вказані довідки не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання договору.

Втім, добровільно взявши на себе відповідні зобов`язання за договором ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", в результаті укладання оспорюваних додаткових угод, поставило КП "Благоустрій міста Ізюма" лише 1300 літрів бензину А-92 та дизельного палива за ціною визначеною договором від 26.02.2019 №2719 Із/Т.

Так, протоколами засідання тендерного комітету, на яких вирішувалися питання внесення змін до договору в частині збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару встановлено, що такі зміни (відповідно до змісту протоколів) ініціювалися листами постачальника, який посилався на коливання цін на ринку та надавав довідки Торгово-промислової палати. (а.с. №97-117 том 1)

У якості обґрунтування необхідності укладення Додаткової угоди №1 від 14.03.2019 та Додаткової угоди №2 від 21.03.2019 постачальником надано довідку Харківської торгово-промислової палати від 05.03.2012 №223/19, що містить відомості про рівень роздрібних цін на паливо станом на 04.03.2019.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін Додатковою угодою №4 від 03.04.2019 та №8 від 03.05.2019 надано довідку від 02.04.2019 №344/19, що містить відомості про рівень роздрібних цін на паливо станом на 01.04.2019.

Для укладення Додаткової угоди №9 від 16.05.2019 використано аналогічну попереднім довідку від 06.05.2019 №477/19, що містить відомості про рівень роздрібних цін на паливо станом на 02.05.2019.

Не зважаючи на те, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, довідки від 05.03.2012 №223/19 та від 02.04.2019 №344/19 використано постачальником у якості обґрунтування необхідності укладення чотирьох додаткових угод.

Разом з тим, кожна з вищевказаних довідок не містить відомостей про коливання ціни у період саме з дати укладення Договору до дня ініціювання відповідних змін, а лише констатує її верхню та нижню межу щодо кожного виду товару, яка існувала станом на 04.03.2021, 01.04.2021 та 02.05.2021.

Крім того, відповідно до довідки від 05.02.2019 Харківської торгово-промислової палати, виготовленої на замовлення ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" №109/19 від 01.02.2019 про рівень роздрібних цін з урахуванням ПДВ, відповідно до якої, станом на 04.02.2019 на ринку м. Харкова та Харківської області ціна бензину А-95 становила 25,90-29.99 грн/л. бензину А-92 - 24,90-28,99 грн/л, ДП - 25,80-29,99 грн/л, газу скрапленого /пропан-бутан автомобільний) - 9,90-11,49 грн/л.

Враховуючи те, що договір №2719 Із/Т з ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" укладено 26.02.2019, а ціна встановлена у вказаному договорі відповідає ціновій пропозиції учасника від 05.02.2019, станом на день подання цінової пропозиції та на день укладення договору ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" було обізнано про рівень ринкової ціни, оскільки отримало вищевказану довідку з інформацією про рівень цін станом на 05.02.2019.

Крім того, зі змісту довідок, якими постачальник обґрунтовував коливання ціни: від 05.03.2019 (на замовлення №223/19 від 01.03.2019); від 02.04.2019 (на замовлення №344/19 від 29.03.2019); від 06.05.2019 (на замовлення №477/19 від 02.05.2019); від 05.02.2019 (на замовлення №109/19 від 01.02.2019), яку постачальником отримано до підписання договору, вбачається, що за період лютого - травня 2019 року нижня межа ринкових цін бензину А-95 виросла на 5,37 %, верхня на 6,67 %, бензину А-92 на 5,58% та 6,9%, ДП на 4,61% та 3,33% відповідно. В той же час, за вказаний період зміни до договору в частині ціни на товар вносилися п`ять разів, а сукупне збільшення вартості бензину А-95 становить 20,57%, бензину А-92 - 33,51%, ДП - 36,59%, що не є співмірним коливанню цін, яке обґрунтовується довідками Торгово-промислової палати, поданими постачальником.

Слід зазначити, відповідно до інформації Державної служби статистики щодо рівня цін на бензин та дизельне паливо у 2019 році, доступної за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ct/sctp/sctp_2019_u.xlsx, тенденція до зниження ціни спостерігалася протягом всього 2019 року, окрім квітня та травня 2019, коли відбулося незначне збільшення ціни, однак вже в червні тенденція до зниження поновилась:

№ п/пТовари (послуги)- предст-киОд/в ИМГруд 2018СічЛютБерезКвітТравЧервЛипСерпВересЖовтЛистГруд 47 Бензин л 29,31 27,58 27,29 27,23 27,75 28,93 28,87 27,96 27,65 27,58 27,55 27,49 26,98 А-92 48Бензинл 30,43 28,69 28,38 28,33 28,85 30,03 29,99 29,08 28,77 28,7 28,68 28,62 28,09 А- 95 49Дизельнел 30,21 28,61 28,24 28,18 28,33 29,57 29,34 28,39 28 27,95 27,99 27,87 27,45 пальне

Слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 зробив такий висновок: "...Суди попередніх інстанцій не надали оцінки фактам суттєвої зміни ринкової ціни за такий короткий період; обставинам того, що ціна товару у тендерній пропозиції могла бути усвідомлено занижена для отримання замовлення, а після укладення договору закупівлі приведена у відповідність із ринковою. В таких випадках додаткова угода щодо зміни ціни договору спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання контракту. Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції, зловживань та корупційних дій робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановленим преамбулою та ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"...".

У постанові від 23.01.2020 у справі №907/788/18 Верховний Суд звертається до постанови Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи №915/1868/18 та викладеної у ній позиції, зокрема, про наступне. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма п.2 ч.4 ст. 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту ч.1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Проте, у постанові від 27 липня 2021 року по справі №922/2030/20 Верховний Суд звертає увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самому листі Мінекономіки. (п. 55.10.)

Крім того, Верховний суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 зазначив, що надані постачальником довідки торгово-промислових палат не є належними доказами на підтвердження коливання ціни на пальне, оскільки, вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових цін на пальне на певну дату та не доводять їх коливання (пункт 8.12).

Аналогічної правової позиції у тотожних правовідносинах дотримується Верховний суд у постановах від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19 у постановах від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2021 року по справі №922/2030/20 зауважує, що є помилковим висновок про те, що положення ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" є достатньою підставою для обох сторін договору для збільшення ціни товару. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Аналогічний висновок зроблений в постанові ВС КГС від 04 серпня 2021 року по справі №912/994/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Так, сторонами договору, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав, в порушення ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору про закупівлю за державні кошти, укладено додаткові угоди №№ 1, 2, 4, 8 та 9 якими підвищено ціни на предмет договору, а також зменшено обсяги бензину А-92, А-95 та дизельного палива, який планується закупити.

Зважаючи на вищевикладене, додаткові угоди №№ 1, 2, 4, 8 та 9 до договору №2719-Із/Т укладено між ТОВ "Татнефть-АЗС-Україна" та КП "Благоустрій м. Ізюма" всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки надані постачальником документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору, у зв`язку з чим такі додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст.ст. 36,37 Закону "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Крім того, до договору внесено ряд інших змін (окрім змін ціни в бік збільшення додатковими угодами №1,2,4,8 та 9), зокрема про таке.

Додаткова угода №3 від 01.04.2019 не змінює ні ціни за одиницю товару, ні кількості придбаного товару, а лише змінює умови фінансування за даним договором, а саме встановлює що він буде оплачений частково за власні кошти підприємства у сумі 2522120, грн. та кошти місцевого бюджету у сумі 100000 грн.

Додаткова угода №5 від 08.04.2019 фактично дублює п.1. та п.1.2. додаткової угоди №4 від 03.04.2019, якими вже внесено зміни до тексту договору. Таким чином, її нікчемність в цій частині випливає з нікчемності ДУ №4 від 03.04.2019.

Крім того, Додатковою угодою №5 від08.04.2019 внесено зміни щодо реквізитів сторін, правомірність зміни реквізитів сторін у даному позові не оспорюється.

Додатковою угодою №6 від 15.04.2019 сторони домовилися про внесення змін до п.1 Додаткової угоди №4 від 03.04.2019, а саме у першому рядку вказаного пункту після слів "Дизельне паливо" додано слова "та Бензин А-92". Усі інші пункти ДУ №6 від 15.04.2016, зокрема відомості щодо переліку товару, його кількості та ціни за одиницю повністю дублюють зміст ДУ №4 від 03.04.2019, у зв`язку з чим, її нікчемність в цій частині випливає з нікчемності ДУ №4 від 03.04.2019.

Зокрема, ціна бензину А-95 зазначена у ДУ №4 та №6 вже на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 25,41% більше, дизельного палива на 29,33% більше.

Додаткова угода №7 від 17.04.2019 аналогічно ДУ №3 не вносить змін до договору, крім умов співфінансування.

Додатковою угодою №9 від 16.05.2019 внесено зміни до договору в частині зменшення ціни дизельне пальне з 29,59 грн. до 29,34 грн. та збільшення ціни на бензин А-92 з 26,94 грн/л до 28,68 грн/л.

В частині зменшення ціни дизельного палива вищевказана ДУ угода також є нікчемною, оскільки у разі нікчемності попередніх додаткових угод, ціна дизельного палива, встановлена даною ДУ на 36,59% вища від ціни даного товару встановленої договором, що в свою чергу суперечить вимогам п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Нікчемність ДУ №10 від 17.05.2019 випливає з нікчемності ДУ №9, оскільки ДУ №10 самостійно не змінює ні ціну договору, ні кількість та вартість товару, а лише визначає умови співфінансування під час сплати суми коштів, визначених ДУ №9, яка є нікчемною.

Додаткова угода №11 від 29.05.2019, якою зменшено ціну дизельного палива порівняно з ціною, встановленою ДУ №9 від 16.05.2019, у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни товарів перевищують ціну товару встановлено договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 33,52% більша, а дизельного пального на 35,75 % більша.

Додаткова угода №12 від 13.06.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною встановленою Додатковою угодою №11 від 29.05.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та Бензину А-92) товарів перевищують ціну товару встановлену Договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в Договорі, А-92 на 32,40% більша, а дизельного пального на 34,91 % більша.

Додаткова угода №13 від 27.06.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та Бензину А-92 порівняно з ціною встановленою Додатковою угодою №12 від 13.06.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та Бензину А-92) товарів перевищують ціну товару встановлену договором більше ніж 10% а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 31,00% більша, а дизельного пального на 33,52 % більша.

Додаткова Угода №14 від 02.07.2019 аналогічно ДУ №3, №7 та №10 не вносить змін до договору, крім умов співфінансування, під час оплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами, які є нікчемними. Отже, нікчемність даної Додаткової угоди випливає з нікчемності попередніх.

Додаткова угода №15 від 08.07.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та бензину А-92 порівняно з ціною встановленою ДУ №13 від 27.06.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та бензину А-92) товарів перевищують ціну товару встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 29,05% більша, а дизельного пального на 30,72 % більша.

Додаткова угода №16 від 18.07.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та бензину А-92 порівняно з ціною встановленою ДУ №15 від 08.07.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та бензину А-92) товарів перевищують ціну товару встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 26,53% більша, а дизельного пального на 29,33 % більша.

Додаткова угода №17 від 19.07.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та бензину А-92 порівняно з ціною встановленою ДУ №16 від 18.07.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та бензину А-92) товарів перевищують ціну товару, встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А-92 на 25,97% більша, а дизельного пального на 28,77 % більша.

Додаткова Угода №18 від 07.08.2019 аналогічно ДУ №3, №7 та №10, 14 не вносить змін до договору, крім умов співфінансування, під час оплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами, які є нікчемними.

Додаткова угода №19 від 07.08.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №17 від 19.07.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та бензину А-92) товарів перевищують ціну товару, встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни, встановленої в договорі, А-92 на 24,86% більша, а дизельного пального на 27,65 % більша.

Додаткова угода №20 від 22.08.2019, якою зменшено ціну дизельного палива та бензину А-92 порівняно з ціною, встановленою ДУ №19 від 07.08.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива та Бензину А-92) товарів перевищують ціну товару, встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни, встановленої в договорі, А-92 на 24,30% більша, а дизельного пального на 26,81 % більша.

Додаткова угода №21 від 03.09.2019, якою зменшено ціну дизельного палива порівняно з ціною встановленою ДУ №20 від 22.08.2019 у разі визнання попередніх угод нікчемними, є також нікчемною у зв`язку з тим, що визначені в ній ціни (навіть з урахуванням зниження ціни дизельного палива) товарів перевищують ціну товару, встановлену договором більше ніж на 10%, а саме: ціна бензину А-95 на 20,57% більша від ціни встановленої в договорі, А- 92 на 24,30% більша, а дизельного пального на 25,69 % більша.

Додаткова Угода №22 від 20.09.2019 аналогічно ДУ №3, №7 та №10, 14, 18 не вносить змін до договору, крім умов співфінансування, під час оплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами, які є нікчемними.

Додаткова Угода №23 від 31.10.2019 аналогічно ДУ №№ 3, 7, 10, 14, 18 та 22 не вносить змін до договору, крім умов співфінансування, під час оплати суми коштів, визначеної попередніми додатковими угодами, які є нікчемними. Ціна товарів, визначена даною ДУ, є тотожною, ціні визначеній ДУ №21 від 03.09.2020.

Додатковою угодою №24 від 26.02.2019 сторонами узгоджено продовження строку дії договору №2719-Із/Т від 26.02.2019 на час достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, узгодили обсяги закупівлі та встановили ціну на паливо нарівні цін, визначених попередніми ДУ, які є нікчемними. Зокрема, бензину А-95 на рівні 27,78 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №2), А-92 - 26,70 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №20), дизельного палива - 27,00 грн/л (дана ціна встановлювалася ДУ №21). За таких обставин, у разі нікчемності попередніх додаткових угод ціна, встановлена ДУ №24 більше ніж на 10 % перевищує ціну встановлену договором №2719-Із/Т від 26.02.2019, що вказую на те, що дана додаткова угода також є нікчемною в силу закону.

Додатковою угодою №25 від 29.01.2020, ціну бензину А-92 знижено до 25,26 грн/л (що на 17,6% більше ціни встановленої в договорі), дизельного палива знижено до 25,86 грн/л (на 20,39% більше ціни встановленої в договорі), ціна бензину А-95 не змінювалася. Таким чином, у разі нікчемності попередніх ДУ, додаткова угода №25 є нікчемною, оскільки встановлена нею ціна більше ніж на 10% перевищує ціну встановлену договором.

Додатковою угодою №26 від 10.03.2020, ціну бензину А-92 знижено до 24,90 грн/л (що на 15,92% більше ціни встановленої в договорі), дизельного палива знижено до 25,44 грн/л (на 18,44% більше ціни встановленої в договорі). Таким чином, у разі нікчемності попередніх ДУ, додаткова угода №26 є нікчемною, оскільки встановлена нею ціна більше ніж на 10% перевищує ціну встановлену договором.

Додатковою угодою №27 від 20.03.2021 сторонами припинено дію договору за домовленістю сторін.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що нікчемними є усі додаткові угоди до договору М2719-Із/Т від 26.02.2019, якими встановлювалася ціна товару, відмінна від ціни встановленої у договорі, не зважаючи на її збільшення чи зменшення, оскільки при укладенні вказаних додаткових угод не дотримано вимоги п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо обґрунтованості зміни ціни.

Нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 ЦК "Купівля-продаж". (Постанова ВС КГС від 04 серпня 2021 року по справі №912/994/20)

У ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нікчемність додаткових угод до договору №2719-Із/Т від 26.02.2019 свідчить про те, що зобов`язання сторін регулюються договором без урахування змін, внесених додатковими угодами.

Правові наслідки недійсності правочину врегульовано ст. 216 ЦК України, за змістом частини 1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, КП "Благоустрій міста Ізюма" відповідно до видаткових накладних протягом 2019-2020 років за вказаним договором прийнято бензин А-92, А-95 та дизельне паливо зокрема:

видаткова накладна №И3000000023 від 11.03.2019: прийнято бензин А-95 у кількості 100 літрів за ціною 19,2 грн/л без ПДВ на загальну суму 1920,0 грн, бензин А-92 у кількості 200 літрів за ціною 17,9 грн/ л без ПДВ на загальну суму 3580,0 грн, ДП у кількості 1000 літрів за ціною 17,9 грн/л без ПДВ на загальну суму 17900,0 грн, загалом на 23400 грн. без ПДВ, 28 080,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000027 від 15.03.2019: прийнято талони на бензин А-95 у кількості 100 літрів за ціною 21,10 грн/л без ПДВ на загальну суму 2110,0 грн, бензин А-92 у кількості 300 літрів за ціною 19,65 грн/ л без ПДВ на загальну суму 5895,0 грн, ДП у кількості 1200 літрів за ціною 19,65 грн/л без ПДВ на загальну суму 23580,0 грн, загалом на 31 585, 0 грн без ПДВ, 37902, 0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000030 від 22.03.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 300 літрів за ціною 21,60 грн/ л без ПДВ на загальну суму 6480 грн, ДП у кількості 1000 літрів за ціною 21.60 грн/л без ПДВ на загальну суму 21600 грн, загалом на 28080,0 грн без ПДВ, 33 696,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000035 від 25.03.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 500 літрів за ціною 21,60 грн/ л без ПДВ на загальну суму 10800 грн, ДП у кількості 2000 літрів за ціною 21.60 грн/л без ПДВ на загальну суму 43200,0 грн, загалом на 54000,0 без ПДВ, 64800,0 з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000039 від 03.04.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 2000 літрів за ціною 22,45 грн/ л без ПДВ на загальну суму 44900 грн, ДП у кількості 1660 літрів за ціною 23.15 грн/л без ПДВ на загальну суму 38429 грн, загалом на 83329 грн без ПДВ, 99 994,8 з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000052 від 19.04.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 600 літрів за ціною 22,45 грн/ л без ПДВ на загальну суму 13470 грн, ДП у кількості 3020 літрів за ціною 23.15 грн/л без ПДВ на загальну суму 69913,0 грн, загалом на 83383 грн без ПДВ, 100059,60 з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000057 від 03.05.2019: прийнято талони на ДП у кількості 3000 літрів за ціною 24,65 грн/л без ПДВ на загальну суму 73950,0 грн без ПДВ, 88740,0 з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000064 від 16.05.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 23,90 грн/ л без ПДВ на загальну суму 23900 грн, ДП у кількості 3000 літрів за ціною 24,45 грн/л без ПДВ на загальну суму 73350,0 грн, загалом на 97250,0 грн без ПДВ, 116700,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000076 від 29.05.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 23,90 грн/ л без ПДВ на загальну суму 23900 грн, ДП у кількості 3500 літрів за ціною 24.30 грн/л без ПДВ на загальну суму 85050,0 грн, загалом на 108950,0 грн без ПДВ, 130740,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000084 від 13.06.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 23,70 грн/ л без ПДВ на загальну суму 23700 грн ДП у кількості 3500 літрів за ціною 24.30 грн/л без ПДВ на загальну суму 84525,0 грн, загалом на 108225, 0 грн без ПДВ, 129870,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000087 від 27.06.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 400 літрів за ціною 23,45 грн/ л без ПДВ на загальну суму 9380 грн, ДП у кількості 1500 літрів за ціною 23,90 грн/л без ПДВ на загальну суму 35850 грн, загалом на 45230 грн без ПДВ, 54276,0 грн з ПДВ

видаткова накладна №И3000000089 від 08.07.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 23,10 грн/ л без ПДВ на загальну суму 23100 грн, ДП у кількості 3500 літрів за ціною 23,40 грн/л без ПДВ на загальну суму 81900 грн, загалом на 105000 грн без ПДВ, 126000 з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000095 від 08.07.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 22,55 грн/ л без ПДВ на загальну суму 22550 грн, ДП у кількості 2350 літрів за ціною 23,05 грн/л без ПДВ на загальну суму 54167,50 грн, загалом на 76717,5 грн без ПДВ, 92061 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000098 від 19.07.2019: прийнято талони на ДП у кількості 1140 літрів за ціною 23,05 грн/л без ПДВ на загальну суму 26277,0 грн без ПДВ, 31532,4 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000105 від 07.08.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 22,35 грн/ л без ПДВ на загальну суму 22350 грн, ДП у кількості 3500 літрів за ціною 22,85 грн/л без ПДВ на загальну суму 79975,0 грн, загалом на 102325,0 грн без ПДВ, 122790,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000113 від 22.08.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 22,25 грн/ л без ПДВ на загальну суму 22250 грн, ДП у кількості 3500 літрів за ціною 22,70 грн/л без ПДВ на загальну суму 79450 грн, загалом на 101700 грн без ПДВ, 122040 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000120 від 03.09.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 22,25 грн/ л без ПДВ на загальну суму 22250 грн, ДП у кількості 3500 літрів за ціною 22.50 грн/л без ПДВ на загальну суму 78750 грн, загалом на 101000 грн без ПДВ, 121200 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000125 від 03.09.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 1000 літрів за ціною 22,25 грн/ л без ПДВ на загальну суму 22250 грн, ДП у кількості 2810 літрів за ціною 22.50 грн/л без ПДВ на загальну суму 63225 грн, загалом на 85475,0 грн без ПДВ, 102570,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000127 від 13.09.2019: прийнято талони на бензин А-95 у кількості 300 літрів за ціною 23,15 грн/ л без ПДВ на загальну суму 6945 грн, ДП у кількості 1190 літрів за ціною 22.50 грн/л без ПДВ на загальну суму 26775,0 грн, загалом на 33720,0 грн без ПДВ, 40464,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000132 від 23.09.2019: прийнято талони на бензин А-95 у кількості 200 літрів за ціною 23,15 грн/ л без ПДВ на загальну суму 4630 грн, бензин А-92 у кількості 1500 літрів за ціною 22,25 грн/л на суму 33375,0 грн, ДП у кількості 3000 літрів за ціною 22.50 грн/л без ПДВ на загальну суму 67500 грн, загалом на 105505 грн без ПДВ, 126606 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000139 від 07.10.2019: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 2500 літрів за ціною 22,25 грн/л на суму 55625,0 грн, ДП у кількості 2500 літрів за ціною

22.50 грн/л без ПДВ на загальну суму 56250,0 грн, загалом на 111875,0 грн без ПДВ, 134250,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000146 від 31.10.2019: прийнято талони на ДП у кількості 3500 літрів за ціною 22,50 грн/л без ПДВ на загальну суму 78750,0 грн без ПДВ, 94500,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000162 від 21.11.2019: прийнято талони на ДП у кількості 5000 літрів за ціною 22,50 грн/л без ПДВ на загальну суму 112500,0 грн без ПДВ, 135000,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000171 від 05.12.2019: прийнято талони на ДП у кількості 4000 літрів за ціною 22,50 грн/л без ПДВ на загальну суму 90000,0 грн без ПДВ, 108000,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000184 від 20.12.2019: прийнято талони на ДП у кількості 5000 літрів за ціною 22,50 грн/л без ПДВ на загальну суму 112500,0 грн без ПДВ, 135000,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000008 від 29.01.2020: прийнято талони на бензин А-92 у кількості 2500 літрів за ціною 21,05 грн/л на суму 52625,0 грн, ДП у кількості 4500 літрів за ціною 21,55 грн/л без ПДВ на загальну суму 96975,0 грн без ПДВ, загалом на 149600, 0 грн без ПДВ, 179520,0 грн з ПДВ;

видаткова накладна №И3000000016 від 13.02.2020: прийнято талони на ДП у кількості 4500 літрів за ціною 21,55 грн/л без ПДВ на загальну суму 96975,0 грн без ПДВ, 116370,0 грн з ПДВ.

видаткова накладна №И3000000024 від 10.03.2020: прийнято талони на бензин А-95 у кількості 150 літрів за ціною 21,55 грн/л без ПДВ, на суму 3232,5 грн, бензин А-92 у кількості 700 літрів за ціною 20,75 грн/л без ПДВ на суму 14525 грн, ДП у кількості 5450 літрів за ціною 21,20 грн/л без ПДВ на загальну суму 115540,0 грн без ПДВ, загалом на 133297,0 грн без ПДВ, 159957,0 грн з ПДВ.

Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується факт отримання протягом 2019 року: бензину А-95 у кількості 700 літрів, бензину а-92 у кількості 17300 л, дизельного палива у кількості 68870 л.

Фактично покупцем на виконання умов договору №2719-Із/Т перераховано постачальнику грошові кошти у сумі 2832719 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

№10 від 17.04.2019 на суму 99994,8 грн,

№11 від 16.05.2019 на суму 100000 грн,

№12 від 24.05.2019 на суму 100005,2 грн,

№798 від 10.06.2019 на суму 100712,4 грн,

№878 від 26.06.2019 на суму 200000 грн,

№13 від 11.07.2019 на суму 100000 грн,

№1024 від 19.07.2019 на суму 100000 грн.,

№14 від 20.08.2019 на суму 100000 грн,

№1280 від 23.08.2019 на суму 100000 грн,

№1348від 03.09.2019 на суму 100000 грн,

№1349 від 03.09.2019 на суму 21200 грн,

№1418 від 12.09.2019 на суму 100000 грн,

№1500 від 23.09.2019 на суму 100000 грн,

№15 від 26.09.2019 на суму 40464 грн,

№16 від 26.09.2019 на суму 109536 грн,

№1612 від 08.10.2019 на суму 100000 грн,

№1744 від 29.10.2019 на суму 100000 грн,

№1870 від 19.11.2019 на суму 200000 грн,

№1986 від 04.12.2019на суму 150000 грн,

№2106 від 19.12.2019 на суму 200000 грн,

№186від 29.01.2020на суму 54959,4 грн,

№299 від 14.02.2020 на суму 100170 грн,

№552 від 26.03.2020на суму 150000 грн,

№648 від 04.2020 на суму 100000 грн,

№747 від 17.04.2020 на суму 45890 грн,

№1011 від 21.05.2020 на суму 83000 грн,

№1038 від 21.05.2020 на суму 76787 грн.

Грошові кошти, оплата яких здійснена платіжними дорученнями №№10,11,12, 13,14,15,16 на суму 650000 грн., - є бюджетними коштами, які надійшли з казначейського рахунку, про що свідчать відмітки безпосередньо у дорученні (банк платника).

Таким чином, розрахунок суми, що необґрунтовано сплачена КП "Благоустрій м. Ізюма" відповідачу протягом 2019 року за договором №2719- Із/Т від 26.02.2019 виглядає наступним чином: сума фактично сплачена за отримане паливо (з урахуванням змін ціни на підставі додаткових угод) - сума належна до сплати за фактично отримане паливо за ціною, передбаченою договором №2719-Із/Т від 26.02.2019 = сума, що необґрунтовано сплачена з боку КП "Благоустрій м. Ізюма" на користь відповідача ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна".

Кількість фактично отриманого палива (у вигляді талонів) протягом строку виконання умов договору (отримання документально підтверджено видатковими накладними):

Бензин А-95 - 700 л (2019 року) + 150 л (2020 року) = 850 л

Бензину А-92 - 17 300 л (2019 року) + 3 200 л (2020 року) = 20500 л

Дизельного палива - 68 870 л (2019 року) + 14 450 л (2020 року) = 83320 л

Сума, фактично сплачена за отримане паливо за договором №2719-Із/Т від 26.02.2019 та ДУ до нього (протягом усього строку дії договору) становить 2832719грн з ПДВ, з них (підтверджується платіжними дорученнями).

Сума належна до сплати за ціною, передбаченою договором №2719-Із/Т від 26.02.2019 (без урахування зміни ціни за ДУ) = кількість отриманого бензину А-95 відповідно до видаткових накладних Х на ціну, передбачену договором + кількість отриманого бензину А-92 відповідно до видаткових накладних Х на ціну, передбачену договором + кількість отриманого дизельного палива відповідно до видаткових накладних Х на ціну, передбачену договором.

Ціна бензину А-95, передбачена договором становить 23,04 грн/л з ПДВ

Ціна бензину А-92, передбачена договором становить 21,48 грн/л з ПДВ

Ціна дизельного палива, передбачена договором становить 21,48 грн/л з ПДВ

(Враховуючи те, що ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" є платником податку на додану вартість, ціна товару зазначається з урахуванням ПДВ)

850 л х 23,04 + 20 500 л х 21,48 + 83 320 х 21,48 =

= 19584 + 440340 + 1789713,6 = 2249637,6 грн

Таким чином, сума що необґрунтовано сплачена КП "Благоустрій міста Ізюма" протягом строку дії договору відповідачу = 2832719,00 грн. - 2249637,60 грн. = 583081,40грн.

Згідно з положеннями ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, на підстав вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 583081,40 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; ст. ст. 1, 22, 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі"; ст.ст. 11, 525, 526, 651, 655, 669, 670, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 175, 179, 180 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 53, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (36010, м. Полтава, вул. Половки, 62, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюм" (64309, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Червоногірська, 74, код ЄДРПОУ 34978610) надмірно сплачені кошти в сумі 583081,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (36010, м. Полтава, вул. Половки, 62, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, будинок 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 8746,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "04" січня 2022 р.

Суддя Л.В. Шарко