Рішення

від 22.12.2021 по справі 333/3591/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

рішення

Іменем України

22 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Поштаренко В.К.,

справа № 333/3591/18

провадження № 2/333/27/21

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Демиденко Дар`я Анатоліївна

відповідач - ОСОБА_2

представник відповідача - адвокат Щаслива Тетяна Степанівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

20 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передала відповідачу в якості позики грошові кошти у розмірі 23 754 доларів США, що на момент укладення договору еквівалентно 622 355,29 грн., а відповідачка зобов`язалась повернути отримані кошти позивачу у строк не пізніше 21 червня 2018 року. На підтвердження отримання грошових коштів, ОСОБА_1 складено розписку.

Станом на 10 липня 2018 року відповідачем позика повернута не була.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, суму позики не повернула, позивач просить стягнути з неї суму заборгованості у розмірі 622 355,29 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6673,28 грн.

Відзив на позовну заяву

18 грудня 2018 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Россохи М.О. надійшов відзив, в якому вказано, що ОСОБА_2 не укладала договір позики з ОСОБА_1 , не складала розписку, яка міститься в матеріалах справи, та не отримувала жодних грошових коштів за цим договором позики. Більш того зазначила, що ОСОБА_1 за своїм матеріальним станом не могла передати в позику суму у розмірі 23 754 доларів США, оскільки її річний дохід значно менший ніж зазначена сума, вказана в договорі позики. З огляду на викладене представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01 серпня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (з повідомленням) викликом сторін.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2018 року підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року залишено без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, заборонено Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (управління по Комунарському району), здійснювати реєстрацію місця проживання/перебування будь яких осіб у квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року залишено без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року залишено без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та скасувала ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року заяву задоволено позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 , на підставі угоди про розподіл спільного майна подружжя від 19 лютого 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою І.О.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Щасливої М.О., про зупинення провадження у цивільній справі № 333/3591/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 333/6777/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року провадження по справі відновлено, призначено судове засідання.

У судове засідання 22 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 не з`явилась, від представника позивача - адвоката Демиденко Д.А. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача. Зазначила, що вони з позивачем наполягають на заявлених позовних вимогах, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують.

У судові засідання 02 грудня 2021 року та 22 грудня 2021 року відповідач, повідомлена своєчасно та належним чином, не прибула, причини неявки суду не відомі. У наданому суду відзиві на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі.

Установлені судом фактичні обставини у справі.

20 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до п.п.1.1, 2.1, 5.1 якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у розмірі 23 754 доларів США, що у грошовому еквіваленті складає 622 355,29 грн., а позичальник зобов`язується повернути зазначену позику в обумовлений строк - не пізніше 21 червня 2018 року. Договір набуває чинності з моменту передачі позикодавцем суми позики і діє до повернення позичальником позики у повному обсязі, сплати неустойки (штрафу, пені) та збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням останнім власних зобов`язань.

Згідно із розпискою про отримання грошових коштів від 20 грудня 2017 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 754 доларів США, що у грошовому еквіваленті складає 622 355,29 грн. та зобов`язується їх повернути до 21 червня 2018 року.

Позиція суду та нормативно правове обґрунтування

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

У Постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року по цивільній справі №154/3443/19 колегія суддів дійшла висновку, що наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення спорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Оскільки між сторонами був укладений договір позики за яким відповідачу були надані грошові кошти, які їм до теперішнього часу їм не повернуті, то суд вважає за підстави для ухвалення рішення суду про задоволення позову наявні.

Розподіл судових витрат

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6673,28 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 626, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 200, 206, 247, 265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість за договором позики від 20 грудня 2017 року у розмірі 622 355 (шістсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 673,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 22 грудня 2021 року .

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва