Рішення

від 10.01.2022 по справі 402/623/21

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №402/623/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2022 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді: Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання - Кульчицької Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Благовіщенське Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Благовіщенська міська рада, приватний нотаріус Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Тетяна Станіславівна про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

До Ульяновського районного суду Кіровоградської області звернулася адвокат Сьора Оксана Миколаївна, яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Благовіщенська міська рада, приватний нотаріус Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Тетяна Станіславівна про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на земельну ділянку.

Позов до суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 ( діду позивачів) , який проживав у с.Йосипівка Благовіщенського району Кіровоградської області було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №430608 на підставі розпорядження від 29.03.2002 року №174-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №29, ділянка № НОМЕР_1 , площею 2.22 га та Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №430663 на підставі розпорядження від 29.03.2002 року №174-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №30, ділянка № НОМЕР_2 , площею 2.22 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , залишивши заповіт на спадщину у розмірі 5/12 часток земельної ділянки площею 2,2172 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0057, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області кожному з онуків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та на спадщину у розмірі 5/12 часток земельної ділянки площею 2,2197 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0058, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області кожному з онуків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Звернувшись до приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Т.С. було заведено спадкову справу № 16/2010 та отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом 30 вересня 2020 року - ОСОБА_8 про право власності на 5/12 часток земельної ділянки з кадастровим номером: 3525582500:02:000:0057 та 5/12 земельної ділянки з кадастровим номером: 3525582500:02:000:0058, та ОСОБА_9 про право власності на 5/12 часток земельної ділянки з кадастровим номером: 3525582500:02:000:0057 та 5/12 земельної ділянки з кадастровим номером: 3525582500:02:000:0058, що підтверджуються витягами від 05 жовтня 2020 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 81 Земельного Кодексу України:

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземці, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є іноземцями - громадянами Латвійської Республіки, це підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 та копією паспорта серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 і їм двом тепер належить 10/12 частин земельної ділянки площею 2,2172 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0057, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області та площею 2,2197 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0058, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Оскільки, після смерті ОСОБА_5 - спадкоємцем за законом залишилася його законна дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому 1/6 частина земельної ділянки повинна була б належати їй.

Однак, ОСОБА_10 не встигла оформити право власності на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 і ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, тому вступити в спадщину відповідно до черги спадкування за законом мала б бути донька ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка змінила своє прізвище на " ОСОБА_12 " при укладенні шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_13 , після її смерті з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась до приватного нотаріуса її донька ОСОБА_3 ( яка змінила своє прізвище після укладення шлюбу) для вступу у спадщину, як спадкоємець, так, як на момент смерті баби ОСОБА_10 проживала разом з останньою.

Крім того, у померлої ОСОБА_10 є ще одна донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка про свої спадкові права заяву не подавала та не виявила бажання приймати спадщину.

ОСОБА_10 за час свого життя склала на свою частку спадку заповіт на ім`я свого онука ОСОБА_4 .

Отже, набувачами прав на іншу 1/6 частку у праві спільної власності на вищезазначену земельну ділянку у рівних частках є ОСОБА_3 , яка здійснила прийняття спадщини шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Т.С. і є її правонаступником та спадкоємцем за законом, та внук ОСОБА_10 за заповітом ОСОБА_4 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бажають виділити в натурі свою частку зі спільного майна й після отримання свої свідоцтв про вступ у спадщину в 2020 році вони зверталися з письмовими проханнями до відповідачів для досягнення домовленості щодо нотаріального посвідчення договору про виділення в натурі частки нерухомого спільного майна, однак, як на час їх звернення до відповідачів, так і на теперішній час, спадкові права всіх відповідачів на вказану земельну ділянку не оформлені.

Позивачі просять позов задовольнити та виділити в натурі частки у спільній частковій власності на земельну ділянку.

Представник позивачів - адвокат Сьора О.М. в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, якою підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, якою визнає заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву, якою визнає заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу у його відсутності.

31.08.2021 року Ульяновським районним судом у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого розгляду.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судове засідання проводиться без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

За частиною 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 ( діду позивачів) , який проживав у с.Йосипівка Благовіщенського району Кіровоградської області було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №430608 на підставі розпорядження від 29.03.2002 року №174-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №29, ділянка № НОМЕР_1 , площею 2.22 га ( а.с. 60) та Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №430663 на підставі розпорядження від 29.03.2002 року №174-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №30, ділянка № НОМЕР_2 , площею 2.22 га ( а.с. 82).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 помер, про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 ( а.с.58).

ОСОБА_5 за час свого життя, склав заповіт на спадщину у розмірі 5/12 часток земельної ділянки площею 2,2172 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0057, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області кожному з онуків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та на спадщину у розмірі 5/12 часток земельної ділянки площею 2,2197 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 3525582500:02:000:0058, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області кожному з онуків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в свою чергу отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом ( а.с. 28, а.с.32, а.с. 37, а.с.43).

Після смерті після смерті ОСОБА_5 - спадкоємцем за законом залишилася його законна дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому 1/6 частина земельної ділянки повинна була б належати їй, однак вона померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с.116) та не встигла оформити право власності на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 , тому вступити в спадщину відповідно до черги спадкування за законом мала б бути донька ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка змінила своє прізвище на " ОСОБА_12 " при укладенні шлюбу ( а.с. 118 зі зворотом).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_13 , після її смерті з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась до приватного нотаріуса її донька ОСОБА_3 ( яка змінила своє прізвище після укладення шлюбу) для вступу у спадщину, як спадкоємець, так, як на момент смерті баби ОСОБА_10 проживала разом з останньою.

ОСОБА_10 за час свого життя склала на свою частку спадку заповіт на ім`я свого онука ОСОБА_4 .

Отже, набувачами прав на іншу 1/6 частку у праві спільної власності на вищезазначену земельну ділянку у рівних частках є ОСОБА_3 , яка здійснила прийняття спадщини шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Т.С. і є її правонаступником та спадкоємцем за законом, та внук ОСОБА_10 за заповітом ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивач не порушує, частка позивача в спільній частковій власності складається із конкретних приміщень, що розподілили власники добровільно та підтверджується технічним паспортом, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч.1ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. У відповідності до ч.1, ч.3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 88 Земельного кодексу України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник у спільній частковій власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 від 15.05.05.2013 року висловив правову позицію, згідно з якою прийшов до висновку, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Також, у справі № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічних висновків дійшов і 15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи № 345/2723/17, провадження № 61-5032св18 (ЄДРСРУ № 72793666) досліджував питання щодо критеріїв припинення права на частку в спільному майні.

Суд вказав, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Окрім цього, право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників і при цьому суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.1ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, згідно з ч.4ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наявність можливості виділення частки в натурі в праві спільної часткової власності, визнання відповідачем позову, а також наявність законних підстав для визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок позивача, оскільки ним не заявлено вимоги про їх стягнення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 319, 328, 358, 364, 365 ЦК України, ст.ст.2, 4, 13, 81-82,89,141, 206, 263-265,354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Виділити ОСОБА_6 із земельної ділянки кадастровий номер 3525582500:02:000:0057, загальною площею 2.2172 га, яка розташована на території села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області в натурі 5/12 частину вказаної земельної ділянки, у вигляді земельної ділянки площею 0,9238 та визнати за ОСОБА_8 право власності на виділену в натурі земельну ділянку площею 0,9238 га, що розташована в межах села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.

Виділити ОСОБА_7 із земельної ділянки кадастровий номер 3525582500:02:000:0057, загальною площею 2.2172 га, яка розташована на території села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області в натурі 5/12 частину вказаної земельної ділянки, у вигляді земельної ділянки площею 0,9238 та визнати за ОСОБА_8 право власності на виділену в натурі земельну ділянку площею 0,9238 га, що розташована в межах села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.

Виділити ОСОБА_6 із земельної ділянки кадастровий номер 3525582500:02:000:00587, загальною площею 2.2197 га, яка розташована на території села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області в натурі 5/12 частину вказаної земельної ділянки, у вигляді земельної ділянки площею 0,924875 та визнати за ОСОБА_8 право власності на виділену в натурі земельну ділянку площею 0,924875 га, що розташована в межах села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.

Виділити ОСОБА_7 із земельної ділянки кадастровий номер 3525582500:02:000:00587, загальною площею 2.2197 га, яка розташована на території села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області в натурі 5/12 частину вказаної земельної ділянки, у вигляді земельної ділянки площею 0,924875 та визнати за ОСОБА_8 право власності на виділену в натурі земельну ділянку площею 0,924875 га, що розташована в межах села Йосипівка Благовіщенської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.Ю.Ясінський