Рішення

від 17.12.2021 по справі 551/1322/19

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/1322/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Барабан Ю.С.,

представника позивача - адвоката Говорової С.Л.,

представника відповідача - адвоката Шведенка П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоди щодо розірвання договору оренди землі та скасування рішення про припинення іншого речового права, -

в с т а н о в и в :

27 грудня 2019 року ТОВ Агрофірма ім. Довженка звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки В.М. про визнання недійсною угоди щодо розірвання договору оренди землі та скасування рішення щодо припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування поданого позову, представник позивача послався на те, що 01 січня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_2 передала у оренду ТОВ Агрофірма ім. Довженка строком на десять років, належну їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 524168, виданого 21 травня 2001 року земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:004:0276, яка розташована на території Шишацького району Полтавської області.

27 травня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночною О.В. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 вересня 2017 року без відому позивача зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:004:0276.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 будь - яких претензій стосовно неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки не висловлювала, з пропозицією про дострокове розірвання правочину, як того вимагає Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, не зверталася, згода позивача на його розірвання не надавалася. Угода про дострокове розірвання договору оренди землі є сфальсифікованою, шляхом поставлення на ній минулої дати - 05 вересня 2017 року та реального проставлення відповідачем ОСОБА_2 підпису на ній. Датою укладання угоди вважає травень 2019 року, яка від імені ТОВ Агрофірма ім.Довженка підписана неповноважною особою ОСОБА_3 , якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Єдиною особою уповноваженою на підписання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім.Довженка Жилін С.В.

Дострокове розірвання договору оренди землі в супереч волі орендаря, на думку позивача, призвело до спричинення ТОВ Агрофірма ім. Довженка матеріальних збитків та упущеної вигоди.

Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та підтвердження приватним нотаріусом такого права є незаконними, так як грубо порушують права ТОВ Агрофірма ім.Довженка , оскільки останнє впродовж 2014 - 2019 років відкрито користувалося зазначеною земельною ділянкою, здійснюючи її сільськогосподарський обробіток, використовуючи її згідно з цільовим призначенням.

Зважаючи на те, що Угода про розірвання договору оренди земельної ділянки підписана від імені позивача не уповноваженою особою та всупереч його волі, рішення про державну реєстрацію припинення такого права також підлягає скасуванню.

Одночасно позивач подав клопотання про витребування у відповідача ОСОБА_2 оригіналу угоди про розірвання договору оренди землі, укладеного 05 вересня 2017 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року провадження у справі за позовом ТОВ Агрофірма ім. Довженка відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання о 11 год. 00 хв. 05 лютого 2020 року.

Поряд з цим, відповідача ОСОБА_2 зобов`язано надати суду оригінал угоди про розірвання договору оренди землі, укладеного 05 вересня 2017 року між нею та ТОВ Агрофірма ім. Довженка / а.с.116, т.1 /.

21 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шведенко П.Ю. звернувся до суду з повідомленням про неможливість надати оригінал витребуваної судом угоди,у зв`язку з її викраденням / а.с.118, т.1 /.

31 січня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шведенка П.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про недоведення позивачем факту відсутності вчинення правочину та обставин, які б свідчили про його недійсність, тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити / а.с.127-136, т.1 /.

05 лютого 2020 року, в ході розгляду справи, судом задоволено клопотання представника позивача - адвоката Говорової С.Л. про відкладення підготовчого засідання та зобов`язано представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шведенка П.Ю. направити позивачу копію угоди та довіреність ОСОБА_2 на представництво її інтересів ОСОБА_4 , а позивачу надано право надати відповідь на відзив. Наступною датою підготовчого засідання визначено 14 год. 30 хв. 03 березня 2020 року / а.с.165-166, т.1 /.

10 лютого 2020 року від представника позивача - адвоката Говорової С.Л. на адресу суду надійшло клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, а провадження по справі, - зупинити / а.с.173, т.1 /.

Ухвалою суду від 03 березня 2020 року клопотання представника позивача - адвоката Говорової С.Л. про проведення експертизи задоволено та, як наслідок, призначено у справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділенні Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса / а.с.190-191, т.1 /.

Крім того, 03 березня 2020 року від представника позивача - адвоката Говорової С.Л. на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача - адвоката Шведенка П.Ю. / а.с.176-177, т.1 /.

21 квітня 2020 року від Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса до суду надійшло клопотання про надання оригіналу угоди про розірвання договору оренди землі, укладеного 05 вересня 2017 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_2 .

Крім того, завідувач відділення ОСОБА_5 просив погодити термін проведення експертизи понад 90 календарних днів, у зв`язку з можливістю проведення експертизи лише після попередньої оплати її вартості, надання усіх необхідних документів, та, враховуючи черговість надходження матеріалів і виробниче навантаження експерта.

Листом від 22 квітня 2020 року суд повідомив сторони про необхідність надання суду оригіналу спірної угоди про розірвання договору оренди землі.

При цьому, судом також було погоджено, запропонований експертним відділенням, строк виконання експертизи.

Листом за вих. №551/1322/19/1743/20 від 06 травня 2020 року на адресу позивача та представника позивача направлено копію рахунку вартості робіт за проведення судово - технічної експертизи документів.

14 травня 2020 року на адресу суду від генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка надійшла копія платіжного доручення про оплату вартості призначеної експертизи.

28 липня 2020 року цивільна справа №551/1322/19 за позовом ТОВ Агрофірма ім.Довженка до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки В.М. про визнання недійсною угоди щодо розірвання договору оренди землі та скасування рішення про припинення іншого речового права повернулася до суду з повідомленням про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року провадження у справі поновлено та призначено проведення підготовчого судового засідання о 13 год. 00 хв. 02 вересня 2020 року /а.с.240 т.1 /.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні о 11 год. 00 хв. 13 жовтня 2020 року.

Разом з тим, зазначеною ухвалою суду за клопотанням представника позивача - адвоката Говорової С.Л. до матеріалів справи долучено ряд письмових доказів та за клопотанням представників сторін у судове засідання викликано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 / а.с.13-14, т.2 /.

14 грудня 2020 року за клопотанням представника позивача - адвоката Говорової С.Л. у державного нотаріуса витребувано інформацію щодо кола осіб, які зверталися із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

24 грудня 2020 року до суду від державного нотаріуса надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру / а.с.53, т.2 /.

12 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Говорової С.Л. про заміну відповідача ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на правонаступника, - спадкоємця ОСОБА_1 / а.с.71, т.2 /.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року залучено до участі у справі замість померлого відповідача ОСОБА_2 її правонаступника ОСОБА_1 / а.с.75-76, т.2 /.

20 липня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шведенка П.Ю. надійшло клопотання про витребування документів щодо набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку / а.с.107, т.2 /.

В ході проведення судового засідання 21 липня 2021 року суд, заслухавши думку представника позивача - адвоката Говорової С.Л., зазначене клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шведенка П.Ю. залишив без розгляду, проведення судового засідання у справі відкладено до 13 год. 30 хв. 13 серпня 2021 року / а.с.109-110, т.2 /.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Шведенка П.Ю. витребувано докази у справі, проведення судового засідання відкладено до 11 год. 00 хв. 20 жовтня 2021 року / а.с.125-126 т.2 /.

Представник позивача - адвокат Говорова С.Л. у судовому засіданні просила позов задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені. При цьому, звертала увагу суду на те, що оскаржувана угода фактично підписана бувшим генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка у травні 2019 року, де від імені товариства діяла не уповноважена на те особа, яка не мала в своєму розпорядженні печатки товариства та діяла в супереч його реальним інтересам. Також звертала увагу суду на те, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 вересня 2017 року не містить інформації про місце укладення цього правочину, у ній не зазначено, в який конкретно пункт договору вносяться зміни щодо строку дії договору оренди землі, дати припинення дії договору.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шведенко П.Ю. не визнав позовні вимоги, просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі, вказуючи на безпідставність та недоведеність заявлених ТОВ Агрофірма ім. Довженка вимог належними і допустимими доказами.

Крім того зазначив, що з огляду на обставини викладені позивачем, спірна угода про дострокове розірвання договору оренди може бути визнана нікчемною, а не недійсною.

Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, відповідач - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В.М. у судове засідання не з`явилася, причин своєї неявки не повідомила.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_8 , суд, зважаючи на те, що неявка будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача ОСОБА_8 .

Вислухавши думку учасників справи, пояснення свідків, перевіривши фактичні обставини справиналежними і допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, згідно з ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями частини 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ч. 1 ст. 627 ЦК України /.

За ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму /оренди/ земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою ст.14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору /частина перша статті 638 ЦК України/.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 являється спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 / а.с.53, т.1 /.

01 січня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки / а.с.11, т.1 /.

Відповідно до умов укладеного договору орендодавець ОСОБА_2 надала, а орендар ТОВ Агрофірма ім. Довженка прийняв у платне, строкове користування на десять років належну ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №524168, виданого 21 травня 2001 року, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.88 га. з кадастровим №5325781600:00:004:0276, що розташована на території Шишацького / нині - Миргородського / району Полтавської області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49980253, право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано 16 грудня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького РУЮ Маренич О.М. / а.с.22, т.1 /.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 цього ж Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналогічне положення викладене й у п.37, 38 Договору оренди землі від 01 січня 2014 року / а.с.13, т.1/.

Таким чином, угода про розірвання договору є правочином, на який розповсюджуються норми матеріального права щодо правових наслідків недодержання сторонами на момент вчинення правочину вимог закону.

05 вересня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі ОСОБА_3 укладено угоду про розірвання Договору оренди землі від 01 січня 2014 року / а. с. 162, т. 1 /.

При цьому, дану угоду замість ОСОБА_2 підписала ОСОБА_1 .

У той же час, довіреністю від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси, в тому числі й в земельних питаннях / а. с. 163, т. 1 /.

Документів на представлення інтересів ОСОБА_2 ОСОБА_1 , станом на вересень 2017 року, сторонами не надано.

З пояснень позивача вбачається, що останній не визнає факт укладення 05 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В.М. Угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 01 січня 2014 року, вважає її сфальсифікованою, шляхом поставлення на ній минулої дати - 05 вересня 2017 року, яка замість орендодавця ОСОБА_2 , підписана ОСОБА_1 . При цьому, вказує, що зазначена Угода підписана неповноважною особою Скочком В.М.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними, і водночас такі правочини можуть бути визнані недійсними.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Верховний Суд України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16 дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону, у зв`язку з його оспоренням та невизнанням іншими особами.

У даному випадку, вказуючи на недотримання вимог укладення спірного договору, позивач, який не позбавлений права подачі позову до суду про застосування наслідків недійсності правочину, вимоги про встановлення нікчемності оспорюваного договору до суду не заявив, а захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним способом та не матиме реальне відновлення порушених прав позивача.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зобов`язаний діяти у межах, наданих йому актами цивільного законодавства, та не звільняє його від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для визнання оскаржуваної угоди недійсною, так і скасування рішення про припинення речового права, яке не може ґрунтуватися на припущеннях. Своїми цивільними і процесуальними правами позивач розпоряджається, а право на судовий захист і обов`язок доказування позову здійснює на власний розсуд /ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України/. Позиція позивача щодо абсолютизації права на відповідне звернення до суду, яка зводиться до необхідності по суті автоматичного задоволення вимоги в разі її пред`явлення, без врахування факту виникнення спору про право та змагального цивільного процесу, без з`ясування та доказування відповідних обставин у контексті спірного питання, помилкова.

За правилами ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Виходячи з положень ст.15 ЦК України та ст.5 ЦПК України, позивачем не зазначено та не доведено, в чому саме полягає порушення приватним нотаріусом Ганночкою В.М. його прав у зв`язку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, вибрав не правильний спосіб захисту, відтак підстави для задоволення даного позову відсутні.

Питання судових витрат, що складаються з сплати судового збору, суд вирішує у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоди щодо розірвання договору оренди землі та скасування рішення про припинення іншого речового права, - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.

Головуючий суддя: