Ухвала

від 10.01.2022 по справі 500/415/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 січня 2022 року

м. Київ

справа № 500/415/15

провадження № 61-20054ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб: Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, відділу Держземагентства в Ізмаїльському районі Одеської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом та просив суд, а саме: зобов?язати відповідача звільнити земельну ділянку та поновити первісний стан земельної ділянки у вигляді ріллі шляхом викорчування дерев, вивозу дерев за межі земельної ділянки, оранки, боронування земельної ділянки; стягнути збитки у вигляді сплаченого ним земельного податку за період часу 2013-2016 року у розмірі 707 грн, упущеної вигоди за оренду землі у розмірі 7 895 грн через перешкоджання відповідачем у використанні земельної ділянки; вартість отриманого відповідачем за продаж персиків 189 982 грн 35 коп.; шкоду за самовільне використання земельної ділянки у розмірі 32 541 грн; моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом та просила стягнути з позивача грошові кошти, а саме: оскільки згодою позивача був закладений персиковий сад, що налічує 1 100 дерев, вартість яких складає суму у розмірі 221 080 грн.; на обробку і утримання дерев, за висновком експерта, витрачено суму у розмірі 1 482 551 грн; стягнути з позивача отримані без правової підстави (договору) суму у розмірі 18 тис. грн; судові витрати.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов?язано ОСОБА_2 звільнити від закладеного саду земельну ділянку, право власності на яку площею 3,00 гектари визнано за ОСОБА_1 у межах, встановлених державним актом на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 26 січня 2011 року за № 121/А-2011 та поновити стан цієї земельної ділянки площею 3,00 гектари до вигляду, що існував станом на 24 червня 2008 року. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8 398 грн.

07 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 13 грудня 2021 року, в якій заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскаржувані судові рішення змінити в частині відмови у задоволенні його позову.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Так зазначена касаційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, однак суд касаційної інстанції не має на це достатніх підстав, оскільки не надано належних доказів для такого поновлення.

До касаційної скарги додано копію конверта суду апеляційної інстанції зі штрих-кодовим ідентифікатором про надіслання заявнику копії оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, яке, згідно з даними офіційного сайту акціонерного товариства Укрпошта , вручно особисто 29 жовтня 2021 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку разом із підтверджуючими цьому доказами.

Відтак, відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судові рішення, які оскаржує заявник свідчить про існування первісних та зустрічних вимог майнового (стягнення грошових коштів, стягнення боргу та моральної шкоди) та немайнового характеру (визнання договорів недійсними).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 218 грн.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом другим пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , визначено, що у разі якщо в апеляційному або касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за

наслідками розгляду первісного й зустрічного позовів, тоді заявник, який не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачувати з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як убачається зі змісту касаційної скарги заявник не погоджуються із судовими рішеннями, які прийнято за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів.

Таким чином, заявник зобов`язаний сплатити судовий збір у частині первісного та зустрічного позовів.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, таким чином 4 167 грн 60 коп. (208 380 грн 35 коп.*1%*200%)

Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 4 167 грн 60 коп.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, ураховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить посилання на те, що він інвалід ІІ групи, не надавши цьому відповідні докази.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян