Постанова

від 17.07.2019 по справі 500/415/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 500/415/15-ц

провадження № 61-9306св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

треті особи: Кам`янська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, відділ Держземагентства в Ізмаїльському районі Одеської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду

у складі судді Таварткіладзе О. М. від 09 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який

було уточнено, до ОСОБА_2 , треті особи: Кам`янська сільська

рада Ізмаїльського району Одеської області, відділ Держземагентства

в Ізмаїльському районі Одеської області, про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, площею 3,00 га, розташованої на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, якою незаконно користується

ОСОБА_2 , облаштувавши на ній персиковий сад. На його вимоги про звільнення земельної ділянки та проведення її у попередній стан відповідачка не реагує. Зазначеними незаконними діями йому завдано майнових збитків у вигляді сплати податків на землю, а також моральної шкоди.

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом,

в якому посилаючись на такі самі фактичні обставини, вказувала, що за згодою позивача на спірній земельній ділянці був закладений персиковий сад, що налічує 1 100 дерев, вартість яких складає 221 080 грн. У подальшому він обіцяв укласти договір оренди земельної ділянки. Також вона витратила на обробку та утримання дерев згідно висновку експерта 1 482 551 грн. Зазначені кошти просила стягнути з позивача на її користь. Крім того,

у зв`язку із неукладання договору оренди земельної ділянки з позивачем просила стягнути з нього отримані без правової підстави грошові кошти

у розмірі 18 тис. грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у складі

судді Жигуліна С. М. від 12 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов 'язано ОСОБА_2 звільнити від закладеного саду земельну ділянку, площею 3,00 га, право власності на яку визнано за ОСОБА_1 у межах, встановлених державним актом на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 26 січня 2011 року за № 121/А-2011. Зобов`язано ОСОБА_2 поновити стан земельної ділянки, площею 3,00 га, у межах, встановлених державним

актом на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 26 січня 2011 року за № 121/А-2011, у вигляді, що існував станом на 24 червня 2008 року. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 398 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявником на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 26 лютого 2019 року про залишення його апеляційної скарги без руху надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій наведено інші підстави, ніж ті, які апеляційним судом було визнано неповажними. Проте наведені заявником інші поважні підстави для поновлення такого строку судом також визнано неповажними.

Крім того, суд зазначив, що держава не забезпечила нормальне функціонування судової системи, у зв 'язку з чим в апеляційному суді працюють лише 16 суддів у судовій палаті з розгляду цивільних справ. При цьому у судді Таварткіладзе О. М. у провадженні з січня 2019 року по квітень 2019 року перебуває 445 справ, а тому розглянути всі справи по суті із вчиненням необхідних процесуальних дій є неможливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом

норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного

суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2019 року за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Кам`янська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, відділ Держземагентства

в Ізмаїльському районі Одеської області, про витребування майна

з чужого незаконного володіння, стягнення збитків, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не звернув уваги на те, що 14 грудня

2018 року він отримав копію рішення районного суду, в якому проголошено лише вступну та резолютивну частини. При цьому у тексті цього рішення зазначено, що особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним текстом рішення суду з 22 грудня 2018 року. Таким чином, він не міг отримати копію повного тексту рішення районного суду 14 грудня 2018 року, як помилково зазначив апеляційний суд, так як воно на цей час виготовлено не було. 22 грудня 2018 року він звернувся із заявою до суду про отримання копії повного тексту рішення суду від 12 грудня 2018 року, яке отримав лише 26 грудня 2018 року, що підтверджується відміткою суду про видачу такої копії рішення суду саме 26 грудня 2018 року. Отже, строк на апеляційне оскарження ним не пропущено, а висновки суду є помилковими.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із положенням частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове ухвала апеляційного суду не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог процесуального закону належним чином не перевірив доводи ОСОБА_1 про те, що 14 грудня 2018 року він отримав копію рішення районного суду від 12 грудня 2018 року, в якому проголошено лише вступну та резолютивну частини . При цьому

у тексті цього рішення зазначено, що особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним текстом рішення суду з 22 грудня 2018 року. Таким чином, він не міг отримати копію повного тексту рішення районного суду 14 грудня 2018 року, оскільки на цей час воно виготовлено ще не було.

При цьому ОСОБА_1 зазначав, що він приймав всі заходи для отримання повного тексту рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року, оскільки 22 грудня 2018 року він звернувся до суду першої інстанції із заявою про отримання копії рішення суду від 12 грудня 2018 року, яке отримав лише 26 грудня 2018 року, що підтверджується відміткою суду про видачу такої копії рішення суду саме

26 грудня 2018 року (т. 2, а. с. 216).

Апеляційний суд зазначені доводи ОСОБА_1 належним чином не врахував та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду, чим позбавив його доступу до правосуддя.

При цьому апеляційний суд не врахував таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України в редакції Закону від 02 червня

2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) однією з основних засад судочинства є забезпечення права

на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи

у випадках та порядку, встановлених ЦПК України та закріплених у статті 17 цього Кодексу.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина

ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення пункту 10 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року).

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення і формальне обмеження у праві на апеляційне оскарження завдає шкоди суті праву на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

У справі Bellet v. France ( Белле проти Франції , рішення від 04 грудня

1995 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ( Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії , рішення від 28 жовтня 1998 року) та у справі Miragall Escolano

and others v. Spain ( Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , рішення

від 13 січня 2000 року) Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у справі Воловік проти України (рішення від 06 грудня 2007 року) нагадує, що якщо апеляційне оскарження існує

в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Колегія суддів звертає увагу апеляційного суду й на те, що наведені суддею мотиви для відмови у відкритті апеляційного провадження, зокрема, те, що держава не забезпечила достатню кількість суддів та кваліфікованого допоміжного персоналу, а, отже, належне функціонування судової системи, що призвело до надмірного навантаження і унеможливлює розгляд справ

у розумні строки, а в Одеському апеляційному суді зменшилось кількість суддів, які розглядають цивільні справи, до 16 суддів, і у судді-доповідача Таварткіладзе О. М. з січня 2019 року по квітень 2019 року надійшло 445 справ, а таке навантаження виходить за межі фізичних можливостей,

а тому неможливо у кожній справі відкривати апеляційне провадження, здійснювати інші процесуальні дії та розглядати справу по суті - є такими, що не стосуються споживачів суддівських послуг, учасників справи, оскільки згідно зі статтями 55, 124 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод їм гарантується доступ до суду та справедливий судовий розгляд.

Зазначені нелегітимні обмеження права на доступ до суду не відповідають принципу пропорційності й порушують сутність права на доступ до суду.

При цьому розумність тривалості провадження має оцінюватись в аспекті обставин конкретної справи, а не в аспекті завантаженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Erkner And Hofauer v. Austria ,

24 March 1987, § 64), а постійна завантаженість судів не може виправдати надмірну тривалість проваджень у державі (рішення Європейського суду з прав людиниу справі Markovskiv . The former Yugoslav Republic of Macedonia , no . 22982/03, § 39, 02 November 2006).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець