Ухвала

від 10.01.2022 по справі 138/1694/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

10 січня 2022 року

м. Київ

справа № 138/1694/18

провадження № 61-16949ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2021 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 19 жовтня 2021 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Згідно з рекомендованим повідомленням поштового відправлення акціонерного товариства Укрпошта копію зазначеної ухвали суду касаційної інстанції направлено ОСОБА_1 на зазначену у касаційній скарзі адресу разом із зазначенням засобу зв`язку - номеру мобільного телефону заявника, однак кореспонденція повернулася на адресу Верхового Суду із позначенням причини повернення адресат відсутній за указаною адресою .

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

На усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направив до суду заяву про усунення недоліків з зазначенням того, що поштового повідомлення про направлення заявнику копії судового рішення апеляційної інстанції у справі немає, що, як на його думку, підтверджує, що оскаржуване судове рішення він не отримував, однак помилково вважаючи, що вимоги зазначеної ухвали про усунення недоліків касаційної скарги виконано.

Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки ОСОБА_1 не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, яким могла бути довідка суду апеляційної інстанції, оскільки з заяви на усунення недоліків від 15 грудня 2021 року вбачається, що про існування судового рішення апеляційної інстанції заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 29 жовтня 2021 року, хоча у касаційній скарзі міститься інша інформація, а саме: про існування дізнався після ознайомлення з матеріалами справи 05 жовтня 2021 року, разом з цим з касаційною скаргою заявник звернувся до суду 07 жовтня 2021 року, що не може відповідати дійсності.

Крім того, заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду, разом з цим, у касаційній скарзі та заяві ОСОБА_1 про усунення недоліків разом з доданими до неї матеріалами, зазначено про те, що в матеріалах справи міститься супровідний лист щодо надіслання, але не вручення кореспонденції заявнику.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Будь-якої інформації щодо звернення до суду із заявою про зміну місця проживання або місцезнаходження подана касаційна скарга разом з доданими до неї документами не містить.

Постанова Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2021 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 липня 2021 року та перебуває у вільному доступі.

Відповідно пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі неможливості вручення одержувачам, поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала касаційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, однак ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року заявником не виконана й відомості про те, що заявник вживав заходів щодо усунення недоліків своєї скарги у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Заявнику надавався строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак заявник не скористався своїми процесуальними правами, не проявив належної обачності у захисті своїх прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинно знаходити свою реалізацію, у тому числі, й у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Заявник не демонстрував готовність брати участь у розгляді цієї справи.

Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційної інстанції не можна визнати поважними.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції й так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми й змісту скарги, у тому числі й щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до ЄДРСР, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, Верховний Суд констатує, що заявником не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали заявнику та/або його представнику, вчасно звернутися до суду з касаційною скаргою.

Отже, сторона заявника не вжила заходів та вчасно не звернулася із касаційною скаргою, скориставшись своїми процесуальними правами з пропуском місячного строку на касаційне оскарження.

Указана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

Перевіряючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає, що зазначені заявником підстави не були зумовлені діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, тому не видаються переконливими й не виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, на застосування якого мають право розраховувати зацікавлені сторони.

Оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2021 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян