Постанова

від 29.12.2021 по справі 140/2705/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Кзензюк А.Я.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року ЛьвівСправа № 140/2705/21 пров. № А/857/13143/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Багірова Рустама Алігейдаровича який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Дрімко про ухвалення додаткового рішення у справі №140/2705/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала на розгляді справа №140/2705/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" (далі по тексту ТзОВ Дрімко ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. в позові відмовлено.

01.12.2021р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ТзОВ "Дрімко" задоволено.

Суд скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. №140/2705/21 та прийняв нову постанову якою адміністративний позов задовольнив.

Зокрема, суд визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA205100/2020/00014/2 від 15.10.2020р. та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168 від 15.10.2020р.

Крім того суд, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби в користь ТзОВ Дрімко" суму в розмірі - 11350 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

06.12.2021р. представник позивача ТзОВ Дрімко" - Багіров Р.А. подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

Із змісту заяви видно, що позивач у зв`язку із переглядом рішення суд першої інстанції в суді апеляційної інстанції поніс витрати по оплаті послуг професійної правничої допомоги у розмірі 23 900 грн. 00 коп.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

п.3 ч.1 ст.252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача Багіров Р.А. надав апеляційному суду рахунки-фактури № 134 від 17.12.2020р, № 32 від 22.03.2021р, №76 від 05.07.2021р, №134 від 02.12.2021р, виписки з рахунку АТ КРЕДОБАНК від 29.12.2020р., 28.07.2021р., 03.12.2021р., акт прийому передачі наданих послуг від 06.12.2021р.

Із змісту вказаних документів видно, що позивач поніс витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 23900 грн., а саме: (переговори та консультації з клієнтом на предмет необхідності надання додаткових документів, узгодження позиції щодо обраних форм та способів захисту інтересів клієнта, підготовка та направлення запитів; цінової експертизи товару, заяв, позову, апеляційної скарги, представництво інтересів в суді).

Колегія суддів звертає увагу що заява про ухвалення додаткового судового рішення та докази понесених витрат на правничу допомогу, представник позивача Багіров Р.А. подав в межах строку визначеному п.7 ст.139 КАС України, тобто, п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

16.12.2021р. на адресу суду надійшло клопотання Волинської митниці Держмитслужби в якому останній не погоджується із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу, вважає зазначену суму неспівмірною та необґрунтованою.

ч.3 ст.139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, відповідно до змісту наведеної статті склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

ч.3 ст.4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видно, що до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Колегія суддів вважає, що сума в розмірі 23900 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг виходячи з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції дійшов висновків, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України". У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Крім того, слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

В матеріалах даної справи наявні належним чином складенні оформленні та підписанні, документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань митного органу, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Так, колегія суддів вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в розмірі 5000 грн., оскільки заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною. При цьому, враховує складність справи, затрачений час адвоката на надання таких послуг та враховує критерій розумності та реальності їхнього розміру.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для митного органу, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у справі Баришевський проти України , у справі Двойних проти України , у справі Меріт проти України ,заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що до відшкодування підлягає сума в розмірі 5000 гривень замість 23900 гривень, з врахуванням складністю справи, обсягом наданих послуг на виконання робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Керуючись ст.ст.52,139,252,306,321,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Багірова Рустама Алігейдаровича який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Дрімко про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 140/2705/21 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (вул. Призалізнична,13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350 код ЄДРПОУ: 43350888) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрімко (місце реєстрації: Іваничівське шосе, буд.3, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400 код ЄДРПОУ: 37786070) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повний текст постанови складений 10.01.2022р.