Ухвала

від 05.01.2022 по справі 1-50/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №1-50/11 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 539 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

засудженого: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянула увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомирі кримінальнепровадження заапеляційною скаргоюзасудженого ОСОБА_6 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про звільнення від додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна,

в с т а н о в и л а:

Вказаною ухвалоюсуду відмовленоу задоволенніклопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_6 був засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за ст.ст. 187 ч. 2, 69 ч. 1, 71 КК України на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного майна. Вирок набрав законної сили 23.05.2012 року, визначені ст. 80 КК України строки давності не закінчились, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання.

Також, суд вказав, що 30.05.2012 року до відділу ДВС Коростенського МРУЮ було направлено виконавчий лист про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_6 .

Відповідно до листа в.о.начальнику відділу ДВС Коростенського міськрайонного відділу Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) Стаднік Яни виконавче провадження 09.01.2018 року було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржникавідсутнє майно,на якеможе бутизвернено стягнення в рахунок погашення боргу.

01.10.2020 року Коростенський міськрайонний суд в черговий раз направив виконавчий лист №1-50/11 на виконання до відділу державної виконавчої служби. На даний інформація щодо стану виконання судового рішення в частині конфіскації 1/2 частини майна ОСОБА_6 за виконавчим листом №1-50/11 в матеріалах кримінального провадження відсутня.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про звільнення від відбування додаткового покарання у виді конфіскації 1/2 частини майна, яке є його власністю у зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку суду від 25 квітня 2012 року.

Вказує, що був засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за ст.ст. 187 ч. 2, 69 ч. 1, 71 КК України на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного майна.

Строк покарання обчислювався з 14.01.2009 року. Злочин, за який його було засуджено, вчинено 10.12.2008 року, тобто з дня вчинення злочину минуло 12 років. Він відбув основне покарання повністю 14.01.2014 року та відповідно до ст.ст. 88, 89 КК України є особою, яка не має судимості.

На його переконання арешт, який був накладений постановою Коростенського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ в Житомирській області від 24.09.2012 року на 1/2 частини майна та оголошення розшуку майна боржника, про який він дізнався в липні 2021 року під час переоформлення квартири, підлягає скасуванню, оскільки вирок у цій частині не був виконаний у визначений строк, передбачений ст. 80 КК України.

Заслухавши доповідача,пояснення засудженого ОСОБА_6 та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувального вироку його не було виконано в такі строки: десять років у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засуджені до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

На переконанняколегії суддівсуд першоїінстанції вповній мірідотримався вказанихвимог законута дійшовдо обґрунтованоговисновку,що невстановлено підставдля звільненнязасудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного йому вироком суду додаткового покарання у виді конфіскації 1/2 частини належного майна, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 був засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за ст.ст. 187 ч. 2, 69 ч. 1, 71 КК України на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного майна. Вирок набрав законної сили 23.05.2012 року.

Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 про те, що арешт, накладений постановою Коростенського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ в Житомирській області від 24.09.2012 року на 1/2 частини майна підлягає скасуванню, оскільки вирок у цій частині не був виконаний у визначений строк, передбачений ст. 80 КК України, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Зважаючи нате,що ОСОБА_6 був засудженийза вчиненнятяжкого злочину,передбаченого ч.2ст.187КК Українидо покарання- 5 (п`ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі, тому строк давності виконання обвинувального вироку, щодо призначеного йому вироком суду додаткового покарання у виді конфіскації майна, згідно ст. 80 КК України становить 10 років, та фактично не сплинув на час розгляду клопотання судом першої інстанції.

Що стосується інших доводів засудженого ОСОБА_6 про те, що строк відбування основного покарання він відбув повністю 14.01.2014 року, а тому і сплинули строки давності виконання вироку суду в частині додаткового покарання не можна визнати слушними, оскільки відповідно до вимог ст. 80 КК України особа звільняється від відбування призначеного вироком суду покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в зазначений у ч. 1 ст.80 КК Українистрок, а вирок щодо ОСОБА_6 набрав чинності 23.05.2012 року.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргузасудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про звільнення від додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна - без змін.

Судді: