Рішення

від 10.01.2022 по справі 761/11546/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/11546/21

Провадження № 2/161/1417/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Чигринюк В.С.

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2021 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка обгрунтована наступним. 15.08.2007 року між ВАТ КБ Надра (правонаступник - ПАТ КБ Надра ) та ОСОБА_3 було укладено Договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/592, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 140000 дол. США на строк до 14.08.2014 року зі сплатою 14,4 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним правочином, ОСОБА_3 було передано в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_4 . Разом з тим, починаючи з 04.06.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Надра . У зв`язку з цим, 22.05.2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб був проведений електронний аукціон з продажу лоту № GL48N718070, переможцем якого, згідно Протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, стало ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп . На підставі наведеного, 17.07.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп було підписано (не укладено) Договір № GL48N718070_I_2 про відступлення прав вимог за кредитним договором № 6М/2007/840-МКЛ/592 від 15.08.2007 року та договором забезпечення до нього. Крім того, 17.07.2020 року між ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТзОВ Преміум Лігал Колекшн було підписано Договір № GL48N718070_І_2-N, за умовами якого права вимоги за борговими зобов`язаннями ОСОБА_3 , які виникли у неї перед ПАТ КБ Надра відступлено ТзОВ Преміум Лігал Колекшн . Однак, даний правочин слід визнати недійсним, оскільки ТзОВ Преміум Лігал Колекшн не є фінансовою установою. У свою чергу, на момент укладення зазначених вище договорів про відступлення прав вимог, продаж активів ПАТ КБ Надра по лоту № GL48N718070 ще не був завершений, а тому відступлення права вимоги фактично не могло відбутись. Зокрема, договори про відступлення прав вимог за кредитними та забезпечувальними договорами набули статусу укладені лише 18.08.2020 року, тобто саме після цієї дати ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп набуло статусу нового кредитора. Враховуючи наведене, позивачі просять суд визнати недійсним Договір № GL48N718070_І_2-N про відступлення прав вимог, що був посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 929, про відступлення прав вимог за кредитним договором № 6М/2007/840-МКЛ/592 від 15.08.2007 року, що був укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_3 та за Договором іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8504 від 15.08.2007 року, що був укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_4 , за умовами якого ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступив права вимоги на користь ТзОВ Преміум Лігал Колекшн , а також покласти на відповідачів судові витрати по справі.

30.07.2021 року від представника ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого останній зазначив, що Договір № GL48N718070_І_2 про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ КБ Надра та ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп , був укладений в порядку ст. ст. 512-514 ЦК України, та не є договором факторингу, а тому оскаржуваний Договір - є договором відступлення права вимоги, що не вимагає наявності у сторін такого правочину обов`язку мати статус фінансової установи. У свою чергу, Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_2 від 17.07.2020 року, виходячи з його змісту, набирає чинності з дня підписання та скріплення печатками, що відбулося 17.07.2020 року. Вважає, що позивачі не довели належними та допустимими доказами, яким чином заміна кредитора в зобов`язанні порушила їх права, як боржників за кредитними зобов`язаннями, а усі доводи позовної заяви зводяться до небажання останніх виконувати умови правочинів. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 50-55).

02.08.2021 року представником ТзОВ Преміум Лігал Колекшн було подано до суду відзив на позовну заяву, який вмотивований аналогічними запереченнями, що викладені у відзиві на позовну заяву ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп (а.с. 71-75).

11.08.2021 року від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ Надра з ринку надійшли письмові пояснення щодо предмету спору, які обгрунтовані наступним. Зазначає, що у даному випадку діє презумпція правомірності оскаржуваного договору, поки не буде доведено зворотне. Для визнання такого правочину недійсним, позивачі повинні довести конкретні факти порушення їх майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що їх права та законні інтереси як заінтересованих осіб безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Вважає, що даний позов є нерозривно пов`язаним з наявністю у позивачів юридичного інтересу щодо власних прав та обов`язків (правова вигода від судового рішення). Відтак, результат розгляду даного спору не передбачає наявність правового ефекту, свідчить про відсутність предмету спору як такого в межах пред`явленого позову. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 129-134).

В судовому засіданні представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, які викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТзОВ Преміум Лігал Колекшн в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову посилаючись на обставини, що викладені у його відзиві на позовну заяву. Просив у позові відмовити повністю.

Представники відповідача ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ПАТ КБ Надра будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н.В. до початку розгляду справи по суті подала до суду клопотання з проханням здійснювати дане судове провадження без її участі (а.с. 48).

З огляду на те, що представники ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп та ПАТ КБ Надра скористалися своїм правом на надання відзиву та письмових пояснень щодо предмету спору відповідно, в яких виклали свою позицію з приводу заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності останніх.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.08.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ Надра , правонаступником якого є ПАТ КБ Надра було укладено Договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/592, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 140000 дол. США на строк до 14.08.2014 року зі сплатою 14,4 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 15.08.2007 року між ОСОБА_4 (Майновий поручитель) та Банком було укладено Договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8504, за умовами якого Майновий поручитель передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0720 га., кадастровий номер 0722883700:01:001:2070, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Нерухоме майно) та належать ОСОБА_4 на праві власності.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2020 року, в ході процедури реалізації майна ПАТ КБ Надра , як неплатоспроможного банку, з електронного аукціону було реалізоване право вимоги банку за вищенаведеним кредитним та іпотечним договором. Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп .

17.07.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп був укладений договір про відступлення прав вимог № GL48N718070_I_2, за умовами якого, право вимоги, як за кредитним, так і за іпотечним договором, було передано останньому. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований за № 928.

Того ж дня, 17.07.2020 року, між ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТзОВ Преміум Лігал Колекшн був укладений договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_2-N, за умовами якого, право вимоги, як за кредитним, так і за іпотечним договором, було передано останньому. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований за № 929.

Позивач вважає незаконним укладення саме другого договору про відступлення права вимоги, посилаючись на те, що ТзОВ Преміум Лігал Колекшн не має статусу фінансової установи.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року №906/1174/18 зроблений наступний правовий висновок.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 11 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (далі - Закон № 2664-ІІІ) фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг вважається фінансовою послугою.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2664-ІІІ фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Щоб краще зрозуміти природу факторингу доцільно вдатися до історії його появи. Факторинг виник тоді, коли ринки збуту були віддалені від місць виробництва продукції, і фактори відігравали роль зв`язкових між виробниками та кінцевими покупцями. Факторингом у ті часи була, зокрема, посередницька послуга у торговельній діяльності, за допомогою якої виробник (постачальник) товару швидко та гарантовано отримував від посередника (фактора) кошти за товар (навіть до його поставки покупцеві), а покупець (торговець) цього товару отримував відстрочку в його оплаті, завдяки чому міг його перепродати, отримати кошти від кінцевого покупця та розрахуватись ними з фактором. За цю посередницьку послугу фактор отримував винагороду від продавця або покупця (торгівця).

З часом розвитку факторинг набув різних видів та форм, перестав бути посередницькою торговельною послугою, а фактор втратив функцію дистриб`ютора продукції.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

Згідно зі ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.

Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Зміст зобов`язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу.

Судом встановлено, що за результатами торгів ПАТ КБ Надра (первісний кредитор), який перебуває у процедурі ліквідації, та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , (новий кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги № №GL48N718070_I_2, за яким банк шляхом продажу відступив право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором.

Із наведеного вбачається, що за результатами торгів ПАТ КБ Надра визначив переможного покупця та продав йому майнове право вимоги виконання боржниками зобов`язань за кредитним та забезпечувальними договорами. Предметом спірного договору є відступлення прав вимог за плату (купівля-продаж). Метою укладення цього договору є отримання банком коштів для розрахунку зі своїми кредиторами у процедурі ліквідації.

Отже, за своєю правовою природою договір № GL48N718070_I_2 є договором купівлі-продажу майнового права, укладеним банком під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку з кредиторами, тому не може бути віднесений до договорів факторингу.

У справі, що розглядається, попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії, перебував у процедурі ліквідації та розпродував свої активи з метою розрахунку зі своїми кредиторами. Ця обставина суттєво відрізняє справу № 906/1174/18 від справ № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), №465/646/11 (провадження № 14-222цс18), № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20), в яких Велика Палата Верховного Суду прийняла постанови 11.09.2018 року, 31.10.2018 року та 10.11.2020 року відповідно.

Проте у постанові від 31.10.2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, який надалі застосувала у постанові від 10.11.2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20), про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові у справі № 906/1174/18, Велика Палата Верховного Суду відступити від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31.10.2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

З цього слідує, що правомірним було відступлення права вимоги лише за договором №GL48N718070_I_2, який був укладений безпосередньо між ПАТ КБ Надра та ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп , адже таке відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами здійснено за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Однак, подальший договір № GL48N718070_I_2-N, який укладений між ТзОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТзОВ Преміум Лігал Колекшн , поза процедурою реалізації майна банку, який перебував у процедурі ліквідації, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 465/646/11, яка уточнена постановою цього ж суду від 16.03.2021 року № 906/1174/18, адже відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи без статусу фінансової установи чи банку, поза процедурою продажу майна банку, що ліквідується, суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа.

В даному випадку сторонами не заперечується, що ТзОВ Преміум Лігал Колекшн статусу фінансової установи чи банку не має, а тому воно не вправі здійснювати обслуговування кредитного договору позивача.

З наведених вище мотивів суд дійшов висновку, що слід визнати недійсним договір № GL48N718070_I_2-N, про відступлення прав вимог, що був посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 929, про відступлення прав вимог за кредитним договором № 6М/2007/840-МКЛ/592 від 15.08.2007 року, що був укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_3 та за Договором іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8504 від 15.08.2007 року, що був укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_4 , за умовами якого ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступив права вимоги на користь ТзОВ Преміум Лігал Колекшн .

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів, у рівних частках слід стягнути судовий збір, який сплачений позивачами при зверненні до суду, а саме у розмірі по 227 грн. в користь кожного із них.

На підставі ст.ст. 509-514, 1077-1079 ЦК України, ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги - задовольнити.

Визнати недійсним Договір № GL48N718070_І_2-N про відступлення прав вимог, що був посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 929, про відступлення прав вимог за кредитним договором № 6М/2007/840-МКЛ/592 від 15.08.2007 року, що був укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_3 та за Договором іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8504 від 15.08.2007 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Надра та ОСОБА_4 , за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (код ЄДРПОУ: 40696815) та Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн (код ЄДРПОУ: 43490372) на користь ОСОБА_3 по 227 (двісті двадцять сім) грн. судового збору з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (код ЄДРПОУ: 40696815) та Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн (код ЄДРПОУ: 43490372) на користь ОСОБА_4 по 227 (двісті двадцять сім) грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачі:

ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , адреса місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205, код ЄДРПОУ: 40696815.

Товариство з обмеженою відповідальністю Преміум лігал колекшн , адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 13-А, кв. 12, код ЄДРПОУ: 43490372.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 13, нежитлове приміщення № 1 - № 5 (групи приміщень № 22) (літ. А).

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ: 20025456.

Повний текст рішення складений 12 січня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська