Рішення

від 10.01.2022 по справі 607/8551/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2022 Справа №607/8551/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства індивідуальних забудовників Наука , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Лучаківського, 14 , Державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки під час розгляду справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу, а тому, просить стягнути з позивача на користь відповідача 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представників позивача, при цьому, подавши письмові заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, посилаючись на те, що витрати на правничу допомогу, заявлені відповідачем є неспівмірними, а враховуючи те, що відповідач не заявляв клопотання про їх стягнення з позивача до судових дебатів, і непідтвердження їх належними, достатніми та допустимими доказами, не можуть бути стягнуті з позивача, а тому, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, заперечення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.12.2021 - ухвалено відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства індивідуальних забудовників Наука , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Лучаківського, 14 , Державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання права власності на квартиру.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1 статті 264 ЦПК України.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене, слід виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Правничу допомогу відповідачу надав адвокат, яка діяв на підставі договору про надання правничої допомоги № 23/21-ц від 14.06.2021, укладений між адвокатом Рукавець О.В. та ТІЗ Наука .

На підтвердження факту витрат на оплату послуг адвоката, представником відповідача надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 23/21-ц від 14.06.2021, укладений між адвокатом Рукавець О.В. та ТІЗ Наука ; квитанції до прибуткового касового ордера № 23/21-ц від 18.06.2021 на суму 2 500,00 грн та № 23/1/21-ц від 20.12.2021 на суму 13 500,00 грн; акт виконаних робіт у цивільній справі № 607/8551/21 від 20.12.2021 на загальна суму 16 000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правову допомогу, взявши до уваги вищевказані докази на підтвердження факту витрат на оплату послуг адвоката, дійшов висновку про те, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді (16 000,00 грн) є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді, встановлення судом, що звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності на квартиру є передчасним і він обрав неефективний спосіб захисту, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, зокрема, суд не приймає до уваги зазначена адвокатом Рукавцем О.В. кількість годин, витрачених на участь у судових засіданнях, оскільки до витрат включені судові засідання, в яких представник відповідача не приймав участь через їх відкладення, а також, враховуючи, що представник позивача заперечує проти розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Частиною 5 статті 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 270, 273, 352-355ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства індивідуальних забудовників Наука витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство індивідуальних забудовників Наука , місцезнаходження: вул. Кривоноса, 2А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 25694179.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Лучаківського, 14 , місцезнаходження: вул. Лучаківського, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 36585580;

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Додаткове рішення суду складено та підписано 10 січня 2022 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко