Рішення

від 30.11.2021 по справі 557/634/20

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №557/634/20

Провадження №2/557/63/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року смт.Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання Довгалець Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Величко О.М.

представника відповідача - адвоката Петрука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

До Гощанського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову вказує, що позивач є власником земельної ділянки, що розташована в смт Гоща Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372. Вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової і громадської забудови, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). При винесенні меж земельної ділянки в натурі (на місцевість), проектною організацією було виявлено помилку, допущену при виготовленні документації із землеустрою на попередніх землевласників (земельна ділянка розташовувалась на проїзній частині АДРЕСА_1 ), позивач звернувся із заявою в проектну організацію на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , змінюючи конфігурацію земельної ділянки.

При обстеженні було встановлено, що його земельна ділянка у південно-західному напрямку межує із земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 , кадастровий номер 5621255100:01:002:0149. При встановленні меж належної позивачу на праві власності земельної ділянки в натурі (на місцевість) встановлено, що огорожа гр. ОСОБА_2 розташована на відстані 1,5 м. від межі її земельної ділянки в сторону земельної ділянки позивача і проходить по його земельній ділянці.

При погоджені Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 03.01.2020 року із власниками суміжних земельних ділянок, відповідачка відмовилась погоджувати (підписувати) даний акт.

Комісією Гощанської селищної ради 16 січня 2020 року складено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано викладені вище факти та зазначено, що межу між земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 винесені проектною організацією відповідно до даних Державного земельного кадастру згідно державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 відмовилася визнавати винесення меж земельної ділянки в натурі і погоджувати межі між земельними ділянками зі своєї сторони та повідомила, що її влаштовує існуюча загорожа. Крім того, що незаконно зайняту частину вона використовує для паркування автомобіля біля свого будинку. При тому, що ОСОБА_2 своїх документів щодо встановлення меж земельної ділянки не надала, щоб встановити межі ділянки згідно документів. Будь-якої згоди на зміну меж земельних ділянок та встановлення огорожі по своїй земельній ділянці позивач не надавав. Вважає, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які права користування належною йому земельною ділянкою.

Комісія прийшла до висновку, що межа зі сторони відповідачки має відповідати даним Державного земельного кадастру, вважала за можливе погодити межу зі сторони гр. ОСОБА_2 . Вищевказаний акт земельної комісії був затверджений рішенням Гощанської селищної ради № 1481 від 14 лютого 2020 року.

Позивач вважає, що відповідач фактично без жодних правових підстав використовує частину належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки, самочинно встановила огорожу, добровільно усунути перешкоди в користуванні не бажає, чим грубо порушує його права власника земельної ділянки щодо вільного володіння та користування належним майном.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 91, 103, 106 ЗК України, просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: смт. Гоща, Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, шляхом демонтування (знесення) самочинно встановленої огорожі, що знаходиться на належній ОСОБА_1 земельній ділянці; стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

У відзиві на позовну заяву (з поданими уточненнями 31.08.2020) відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним, оскільки в неї є право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , де визначено межі земельних ділянок, будь-яких обмежень щодо користування земельною ділянкою під час реєстрації не було, ще в 2008 році Гощанська селищна рада надала їй дозвіл на будівництво будинку та встановила межі земельної ділянки, відстань від огорожі до будинку складає 4 м, 10.03.2008 було здійснено винос в натуру осей розбивки будівель, огорожа була встановлена ще в 2008 році, тому вважає, що відповідачем має бути Гощанська селищна рада, а не вона, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 19.05.2020, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 07.09.2020, відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічного позову та уточненого зустрічного позову.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 21.10.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, та просив суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, та просив суд задовольнити позов. Вказав, що дійсно є накладення на ділянку позивача самочинно встановленої огорожі, добровільно усунути дане накладення відповідачка відмовляється.

В судовому засіданні відповідач позов не визнала, вказала, що вона правомірно набула право власності на земельну ділянку, виготовила всю необхідну документацію та правомірно встановила огорожу ще в 2008 році, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача адвокат Петрук О.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає позов безпідставним, оскільки відповідач правомірно набула право власності на земельну ділянку, виготовила всю необхідну документацію та правомірно встановила огорожу ще в 2008 році, в задоволенні позову просить відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що відповідачка - це його дружина. На момент оформлення документів на будинок та земельні ділянки вони перебували у шлюбі. У 2008 році отримали всі необхідні дозволи, межові знаки, та розпочали будівництво будинку. Огорожу як вперше визначили, так вона є і до цього часу. В 2019 зареєстрували право власності на дане майно. Земельна ділянка 0,12 га, що відповідає дійсності. По системі координат земельного кадастру ділянку не перевіряли.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він в 2008 році працював в Гощанському РВ РРФ Центру ДЗК та приймав участь в оформленні земельної ділянки для ОСОБА_2 , здійснював заміри земельної ділянки. На той час не було єдиної системи координат, прилад тахеометр допускав похибку до 1 м на рівній площині, при нахилі - похибка до 3 м, тому і виникло дане накладення при внесенні в систему координат. Фактично змістилася вся АДРЕСА_1 на 1,5 - 3 м. По GPS на той час точки не звіряли, встановили межові знаки, суміжні землекористувачі не заперечували, виготовили документацію. Накладення виникло через те, що на той час не звіряли всі ділянки в системі координат кадастрового реєстру.

Суд, заслухавши сторін та представників сторін, допитавши свідків, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована в смт Гоща Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області Савчук Н.Г., згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 187614785 від 05.11.2019, за позивачем зареєстроване право власності на дану земельну ділянку. Вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової і громадської забудови, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 7-10).

Позивачем було виготовлено технічну документації із землеустрою на дану земельну ділянку (а.с.11-34).

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 03.01.2020, відповідач ОСОБА_2 як власник суміжної земельної ділянки відмовилася від підпису (а.с.19).

Комісією Гощанської селищної ради 16 січня 2020 року складено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що межу між земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 винесені проектною організацією відповідно до даних Державного земельного кадастру згідно державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (а.с.32-33).

Згідно рішення Гощанської селищної ради № 1481 від 14 лютого 2020 року, затверджено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 від 16.01.2020 (а.с.34).

В 2008 році ОСОБА_2 було передано під охорону і зберігання межові знаки границь її земельної ділянки, представником Гощанського РВ РРФ Центру ДЗК Гурським О.Г. в присутності представника Гощанської селищної ради Дмитрієнко Т.Ю., однак в даному акті не зазначено дату передачі даних межових знаків. (а.с.50).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 136415642 від 04.09.2018, за відповідачем зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5621255100:01:002:0149 (а.с.51), дана земельна ділянка належить відповідачу згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.59).

25.04.2008 для ОСОБА_2 інспекцією ДАБК у Рівненській області було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 180, було затверджено план забудови земельної ділянки індивідуального забудовника, акт виносу в натуру осей розбивки будівель, внесено інформацію в поданій декларації про готовність об`єкту до експлуатації, виготовлено будівельний паспорт (а.с.58, 60, 62, 63, 69-71, 81-83, 94-103).

Рішенням Гощанської селищної ради № 38 від 21.02.2008 було надано дозвіл для ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації та будівництво житлового будинку на земельній ділянці 0,12 га в АДРЕСА_1 (а.с.61).

14.07.2021 судом за участі сторін по справі та їх представників в порядку ст. 250 ЦПК України за участю спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_5 з використанням технічних засобів було оглянуто земельні ділянки сторін, перевірено точки координат меж земельних ділянок сторін, встановлено що південно-західна точка крайньої межі земельної ділянки ОСОБА_1 знаходиться на території господарства ОСОБА_2 на відстані приблизно півтора метра від огорожі. Згідно бази даних, межі земельної ділянки ОСОБА_2 зміщені приблизно на 1,5 м. (а.с.135-136).

Судом оглянуто складені план земельних ділянок сторін з фотокопіями, на якому відображено конфігурації земельних ділянок, місце розташування огорожі, встановленої відповідачем, з яким сторони погодилися та підтвердили в судовому засіданні, що план відповідає дійсності та наявна огорожа між земельними ділянками, яка зображена і на фото, наданим стороною відповідача суду.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час огорожа між земельними ділянками сторін, встановлена відповідачкою, фактично проходить по земельній ділянці позивача.

Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування, таке ж право встановлено статтею 152 ЗК України для користувача земельної ділянки.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорювання права.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Частинами 2,3 ст.152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідач, являючись власником суміжного житлового будинку, встановила огорожу навколо належного їй будинку, що підтверджується як поясненнями позивача, так і поясненнями відповідача та свідків, актом обстеження, складеним комісією, утвореною Гощанською селищною радою.

Даний факт знайшов своє підтвердження і в ході огляду земельної ділянки, який був проведений при виїзді на місце під час розгляду справи в суді.

Відповідно дост.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.317 та ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і ці права він здійснює на власний розсуд.

Частина 1 ст.321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, відповідач, встановивши дану огорожу на частині земельної ділянки, що належить на праві приватної власності позивачу, протиправно обмежує його у здійсненні права власності.

Частина 2 ст.152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю та передбачає способи захисту прав громадян на земельні ділянки. Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відновлення становища, яке існувало до порушення цих прав.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не усунула порушення права позивача на володіння земельною ділянкою, то його право підлягає захисту у судовому порядку.

Оскільки за результатами розгляду даної справи, суд прийшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, стягнення відповідних судових витрат проводиться з відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: смт Гоща Рівненського (Гощанського) району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер 5621255100:01:002:0372, шляхом демонтування (знесення) самочинно встановленої огорожі, що знаходиться на належній ОСОБА_1 земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати про справі - сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення виготовлено 04.01.2022 року.

С у д д я Д.В. Пацко