Постанова

від 08.12.2022 по справі 557/634/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 557/634/20

Провадження № 22-ц/4815/610/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: Боймиструк С.В.

судді: Вейтас І.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Мороз А.В.,

учасники справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувшись до суду, в обґрунтування позову вказує, що він є власником земельної ділянки розташована в смт. Гоща Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, яка відноситься до земель житлової і громадської забудови, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). При винесенні меж земельної ділянки в натурі (на місцевість), проектною організацією було виявлено помилку, допущену при виготовленні документації із землеустрою на попередніхземлевласників (земельна ділянка розташовувалась на проїзній частині АДРЕСА_1 ), позивач звернувся із заявою в проектну організацію на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , змінюючи конфігурацію земельної ділянки.

При обстеженні було встановлено, що його земельна ділянка у південно-західному напрямку межує із земельною ділянкою гр. ОСОБА_4 , кадастровий номер 5621255100:01:002:0149. При встановленні меж належної позивачу на праві власності земельної ділянки в натурі (на місцевість) встановлено, що огорожа гр. ОСОБА_4 розташована на відстані 1,5 м. від межі її земельної ділянки в сторону земельної ділянки позивача і проходить по його земельній ділянці.

При погоджені Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 03.01.2020 року із власниками суміжних земельних ділянок, відповідачка відмовилась погоджувати (підписувати) даний акт.

Комісією Гощанської селищної ради 16 січня 2020 року складено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано викладені вище факти та зазначено, що межу між земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 винесено проектною організацією відповідно до даних Державного земельного кадастру згідно державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_4 відмовилася визнавати винесення меж земельної ділянки в натурі і погоджувати межі між земельними ділянками зі своєї сторони та повідомила, що її влаштовує існуюча загорожа. Крім того, що незаконно зайняту частину вона використовує для паркування автомобіля біля свого будинку. При тому, що ОСОБА_4 своїх документів щодо встановлення меж земельної ділянки не надала, щоб встановити межі ділянки згідно документів. Будь-якої згоди на зміну меж земельних ділянок та встановлення огорожі по своїй земельній ділянці позивач не надавав. Вважає, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які права користування належною йому земельною ділянкою.

Комісія прийшла до висновку, що межа зі сторони відповідачки має відповідати даним Державного земельного кадастру, вважала за можливе погодити межу зі сторони гр. ОСОБА_4 . Вищевказаний акт земельної комісії був затверджений рішенням Гощанської селищної ради № 1481 від 14 лютого 2020 року.

Позивач вважає, що відповідач фактично без жодних правових підстав використовує частину належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки, самочинно встановила огорожу, добровільно усунути перешкоди в користуванні не бажає, чим грубо порушує його права власника земельної ділянки щодо вільного володіння та користування належним майном.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 91, 103, 106 ЗК України, просить суд зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою за адресою: смт. Гоща, Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, шляхом демонтування (знесення) самочинно встановленої огорожі, що знаходиться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці; стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усуненняперешкод вкористуванні земельноюділянкою, задоволено повністю.

Зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою за адресою: смт Гоща Рівненського (Гощанського) району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер 5621255100:01:002:0372, шляхом демонтування (знесення) самочинно встановленої огорожі, що знаходиться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати про справі сплачену суму судового збору в розмірі 840 грн. 40 коп.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає рішення суду першої інстанції незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у рішенні не вказано, які саме межі земельної ділянки зміщені приблизно на 1,5 м. (це межі земельної ділянки ОСОБА_4 чи межі земельної ділянки ОСОБА_2 .?) Якщо це межі земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 , то які саме межі зміщені і в яку сторону?

Вважає помилковим висновок суду, що на даний час огорожа між земельними ділянками сторін, встановлена відповідачкою, фактично проходить по земельній ділянці позивача, адже огорожа не може проходити по земельній ділянці позивача ОСОБА_2 . Спірна огорожа між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебуває у первинному стані з весни 2008 року, а тому, з урахуванням того, що позивач ОСОБА_2 набув права власності на суміжну земельну ділянку лише в листопаді 2019 року, його земельна ділянка може лише межувати з земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_5 (відповідно до фактично встановленої у 2008 роц огорожі).

Також стверджує, що визначення судом першої інстанції "самочинно встановленої огорожі, що знаходиться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці", є такою обставиною, яка недоведена Позивачем.

Крім того, зазначає, що під час комісійного обстеження земельних ділянок гр.. ОСОБА_2 та гр.. ОСОБА_4 комісією не було враховано, що межа земельної ділянки ОСОБА_4 з північної сторони визначена ще в 2008 році і у випадку перенесення огорожі на 1,5 м. зменшиться загальна площа земельної ділянки ОСОБА_4 на 60 кв.м., що є недопустимим. Також не взято до уваги, що можливість перенесення огорожі на 1,5 м. можливе лише у випадку перенесення огорожі на відстань 1,5 м в південному напрямку, де розташована суміжна ділянка іншого власника. Для визначення таких змін необхідний висновок експерта. Затвердивши такий акт без участі ОСОБА_4 було порушено її право власності на землю.

У відповідача ОСОБА_4 є право власності на земельну ділянку де визначено межі земельної ділянки 30 м х 40 м. (витяг з ДРРПНМ від 29.08.2018 №136415642. Крім права власності на земельну ділянку також є право власності на житловий будино (витяг з ДРРПНМ від 29.08.2018 №136420348). Будь-яких обмежень щодо користування земельною ділянкою з 2008 року та під час реєстрації права власності у 2018 році - не було. Огорожа з північної сторони встановлена на відстані 4 м. від фундаменту будинку і не змінювалась з моменту встановлення у 2008 році.

Також вказує, що у випадку перенесення огорожі на відстань 1,5 м. водопостачальні комунікації, що виконані згідно проекту, будуть пролягати під новою огорожею, що недопустимо за правилами техніки безпеки. Крім того, відстань від будинку до огорожі за планом будівельного паспорта (4 метри) передбачає протипожежні та санітарні норми, а менша відстань недопустима (протипожежна безпека)

З урахуванням викладеного просить скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що розташована в смт Гоща Гощанського району Рівненської області, площею 0,1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області Савчук Н.Г., згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 187614785 від 05.11.2019, за позивачем зареєстроване право власності на дану земельну ділянку. Вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової і громадської забудови, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 7-10).

Позивачем було виготовлено технічну документації із землеустрою на дану земельну ділянку (а.с.11-34).

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 03.01.2020, відповідач ОСОБА_4 як власник суміжної земельної ділянки відмовилася від підпису (а.с.19).

Комісією Гощанської селищної ради 16 січня 2020 року складено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що межу між земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 винесені проектною організацією відповідно до даних Державного земельного кадастру згідно державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_4 (а.с.32-33).

Згідно рішення Гощанської селищної ради № 1481 від 14 лютого 2020 року, затверджено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 від 16.01.2020 (а.с.34).

14.07.2021 судом за участі сторін по справі та їх представників в порядку ст. 250 ЦПК України за участю спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_7 з використанням технічних засобів було оглянуто земельні ділянки сторін, перевірено точки координат меж земельних ділянок сторін, встановлено що південно-західна точка крайньої межі земельної ділянки ОСОБА_2 знаходиться на території господарства ОСОБА_4 на відстані приблизно півтора метра від огорожі. Згідно бази даних, межі земельної ділянки ОСОБА_4 зміщені приблизно на 1,5 м. (а.с.135-136).

Слід зазначити, що судова земельно-технічна експертиза в даній справі для вияснення виниклих в спорі питань не проводилась.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2022 року в справі 557/240/21 визнано незаконним і скасовано рішення Гощанської селищної ради № 1481 від 14 лютого 2020 року «Про затверджено акту встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 ».

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Положеннями ст. 79-1 Земельного кодексу України визначеного порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Так відповідно зазначеної статті формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно ст. 90 ЗК Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2,ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Як встановлено судом згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 136415642 від 04.09.2018, за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,12га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5621255100:01:002:0149 (а.с.51), дана земельна ділянка належить відповідачу згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.59).

На даній земельній ділянці розміщено житловий будинок загальною площею 212.1 м2, який є власністю відповідачки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де вказується про реєстрацію права власності №136420348 від 04.09.2018 (а.с. 83).

В 2008 році ОСОБА_4 було передано під охорону і зберігання межові знаки границь її земельної ділянки, тобто винесення в натуру меж земельної ділянки площею 0,12 га (а.с.50).

Рішенням Гощанської селищної ради № 38 від 21.02.2008 було надано дозвіл для ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації та будівництво житлового будинку на земельній ділянці 0,12 га в АДРЕСА_1 (а.с.61).

25.04.2008 для ОСОБА_4 інспекцією ДАБК у Рівненській області було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 180, було затверджено план забудови земельної ділянки індивідуального забудовника, акт виносу в натуру осей розбивки будівель від 10 березня 2008 року (а.с. 100), внесено інформацію в поданій декларації про готовність об`єкту до експлуатації, виготовлено будівельний паспорт (а.с.58, 60, 62, 63, 69-71, 81-83, 94-103).

Тобто, станом на2008рік межіземельної ділянкита їїконфігурація буливизначені. Відповідно до визначених меж та з урахуванням плану забудови проводилось будівництво будинку, проведення комунікацій та встановлювалась спірна огорожа й будь-яких заперечень у суміжних землекористувачів не виникало, зокрема й у попереднього власника земельної ділянки позивача.

Укладаючи 05 листопада 2019 року договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1199 га, в смт. Гоща Гощанського району Рівненської області, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, ОСОБА_2 повинен був розуміти, що він придбав земельну ділянку на умовах, з цільовим призначенням, у межах, розмірах і конфігурації, які визначені для попереднього власника, та відповідно до даних Державного земельного кадастру.

Також слід звернути увагу, що спеціаліст землевпорядник ОСОБА_7 під час проведення окремої процесуальної дії, вчиненої поза судовим засіданням вказав, зокрема, що необхідно привести у відповідність до огорожі межі земельної ділянки або ж поміняти конфігурацію земельної ділянки.

Водночас з долученої довідки обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 від 29.10.2021 року також вбачається, що наявне зміщення у південно-західному напрямку на 1,5 м., що не відображено інженером-землевпорядником ОСОБА_8 в плані земельних ділянок до протоколу проведення окремої процесуальної дії від 14.07.2021 року.

Обраний спосіб захисту права на належну йому земельну ділянку, яке ОСОБА_2 вважає порушеним, шляхом демонтування та перенесення спірної огорожі відповідачкою суперечить вимогам ст.13 ЦК України та фактично призведе до порушення прав власника ОСОБА_4 на її земельну ділянку та вплине на сформованість та встановлення її меж та зменшення її площі.

Ще звертаючись до суду ОСОБА_2 зазначав про помилку при виготовленні документації на попередніх власників, тобто фактично помилку при землеустрої належної йому тепер земельної ділянки, якщо така мала місце, він вирішив виправити за рахунок площі земельної ділянки відповідачки, яка була сформована задовго до нього.

Отже, заявлених позовних вимог ОСОБА_2 не довів.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1260 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2022 року.

Головуючий : Боймиструк С.В.

Судді: Вейтас І.В.

Ковальчук Н.М.