Постанова

від 11.01.2022 по справі 320/12948/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12948/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Мєзєнцева Є.І.,

Собківа Я.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Київській області до Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головного управління ДПС у Київській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду до Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство (далі - відповідач, КП Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство ), в якому просило (з урахуванням зменшення позовних вимог):

- стягнути з Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 041 179, 36 грн. з рахунків Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належать такому платнику податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом в розмірі 1 041 179, 36 грн. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи, спрямовані на погашення вказаної податкової заборгованості, однак вона залишається не погашеною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року даний адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що відповідач доказів погашення боргу у сумі 1 041 179, 36 грн. суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, тому заявлена позивачем сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податкова вимога відповідачу по узгодженій сумі грошового зобов`язання, саме: податкової декларації з податку на додану вартість від 16 квітня 2019 року у розмірі 26 496,00 гри.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2019 року у розмірі 39 368,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19 липня 2019 року у розмірі 41 961.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19 серпня 2019 року у розмірі 50 197.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19 вересня 2019 року у розмірі 38 162,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 жовтня 2019 року у розмірі 60 657.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 листопада 2019 року у розмірі 57 053.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 17 грудня 2019 року у розмірі 57 480.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 16 січня 2020 року у розмірі 66 061,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 17 лютого 2020 року у розмірі 35 746,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 березня 2020 року у розмірі 54 454,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 квітня 2020 року у розмірі 46 003,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2020 року у розмірі 52 248.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 липня 2020 року у розмірі 56 950,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 серпня 2020 року у розмірі 46 503.00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 16 вересня 2020 року у розмірі 50 962,00 грн. - не направлялася, докази направлення позивачем під час розгляду справи не надавалися.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він наполягав на її безпідставності та законності оскаржуваного рішення. Вказав, що податковий борг у відповідача виник на підставі самостійно поданих податкових декларацій та прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень - рішень і нарахованої пені по податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, частині чистого прибутку, що вилучається до державного бюджету, земельному податку з юридичних осіб, рентній платі за спеціальне використання води, рентній платі за користування надрами. У добровільному порядку КП Рокитнянське ЖЕП узгоджені податкові зобов`язання не сплачує. Тому на виконання вимог статті 59 ПКУ йому було направлено податкову вимогу від 05 грудня 2008 року №2/1115.

Також позивач просив замінити сторону ГУ ДПС у Київській області його правонаступником.

Так, згідно Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року №643, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

В свою чергу, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної податкової політики на території Київської області.

У зв`язку з реорганізацією правонаступником ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) замінено на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на викладене, наведене вище клопотання підлягає задоволенню.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття уповноваженого на участь у справі представника через хворобу.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство (код ЄДРПОУ: 35799423; місцезнаходження: Київська обл., Рокитнянський р-н., смт Рокитне, вул. Ентузіастів, буд.7), зареєстровано з 12 березня 2008 року як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №13451020000000349.

Контролюючим органом виставлено КП Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство податкову вимогу форми Ю2 від 05 грудня 2008 року №2/1115, яка отримана підприємством 05 грудня 2008 року.

Відповідачем подано до контролюючого органу: податкову декларацію з податку на додану вартість від 16 квітня 2019 року на суму 26 496,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 червня 2019 року на суму 39 368,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 липня 2019 року на суму 41 961,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 серпня 2019 року на суму 50 197.00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 вересня 2019 року на суму 38 162,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 жовтня 2019 року на суму 60 657,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 листопада 2019 року на суму 57 053,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 17 грудня 2019 року на суму 57 480,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 16 січня 2020 року на суму 66 061,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 17 лютого 2020 року на суму 35 746,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 березня 2020 року на суму 54 454,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 квітня 2020 року на суму 46 003,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 15 травня 2020 року на суму 47 540, 00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 червня 2020 року на суму 52 248,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 липня 2020 року на суму 56 950,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 серпня 2020 року на суму 46 503,00 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 16 вересня 2020 року на суму 50 962,00 грн.

ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форм Н від 02 червня 2020 року №0104955004, яким визначено платнику податків податкове зобов`язання за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/коригування розрахунків до податкових накладних в сумі 132, 50 грн., яке вручено позивачу за довіреністю згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №09601001195523.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За пп. 14.1.39 п. 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно підпункту 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Як зазначалося вище, комунальним підприємством подано до контролюючого органу ряд податкових декларацій з податку на додану вартість з період з березня 2019 року по серпень 2020 року. Крім того, частину податкового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2020 року №0104955004, яке визнається відповідачем.

Таким чином, грошове зобов`язання з податку на додану вартість, визначене КП Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство самостійно у податкових деклараціях, а також нараховане контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0104955004, є узгодженим.

Щодо твердження відповідача про те, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість було сплачено підприємством у повному обсязі, то слід зазначити, що відповідно до даних ІКП КП Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство сума недоїмки станом на 2020 рік становила 836 741, 49 грн.

Згідно довідки та розрахунку податкового боргу ГУ ДПС у Київській області за відповідачем рахується борг у розмірі 1 041 179, 36 грн., який складається з податку на додану вартість згідно поданих звітних податкових декларацій та нарахованої пені.

В ході розгляду справи судом встановлено, а апелянтом жодним чином не спростовано, що за період з 2019 по 2020 роки відповідачем здійснювалася сплата податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними доручення, разом з тим, згідно даних ІКП, відповідач, з урахуванням існуючої заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи, сплачені кошти відповідно до п.87.9 статті 87 ПК України були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення.

Таким чином, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, податковий орган правомірно спрямовував сплачені відповідачем кошти на погашення існуючої недоїмки.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів добровільної сплати суми узгодженого грошового зобов`язання у розмірі 1 041 179, 36 грн., або його адміністративного чи судового оскарження.

Згідно п. 56.1, 56.3 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп. 56.17.1 п. 56.17 статті 56 ПК України).

Згідно пп. 56.17.1 п. 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до п. 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкової вимоги, а також оскарженням її в судовому порядку, тому суми грошових зобов`язань, нараховані податковим органом, необхідно вважати узгодженими.

Згідно п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, обґрунтованими є вимоги податкового органу щодо стягнення з Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 041 179, 36 грн. з рахунків Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належать такому платнику податків.

Відтак, під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з`ясував обставини, що мають значення для її вирішення.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити позивача Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків