Постанова

від 28.12.2021 по справі 276/385/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/385/21 Головуючий у 1-й інст. Бобер Д. О.

Категорія 61 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Франчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 276/385/21 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 2 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Бобра Д.О.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки площею 2,88 га та площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Давидівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, а також майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідачі є спадкоємцями за законом першої черги після смерті матері. Також позивачка зазначає, що за життя мати склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповідала їй.

ОСОБА_1 вказує, що своєчасно не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки вважала, що, здійснюючи догляд за матір`ю, вступила у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном. Окрім того, вона з грудня 2018 року й до смерті матері проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначає, що після смерті матері вона перебувала у скрутному матеріальному становищі, що перешкоджало їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З врахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк, тривалістю два місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 .

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 2 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки - адвокат Паламар К.І., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зокрема, зазначає, що наявні в матеріалах справи довідки, видані виконкомом Хорошівської селищної ради, свідчать про те, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації з грудня 2018 року по 4 квітня 2020 року разом з матір`ю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала догляд за нею та вела разом з матір`ю спільне господарство.

Вказані обставини також підтвердили й допитані в судовому засіданні свідки.

Звертає увагу суду на ту обставину, що відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання її матері не спростовує ту обставину, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавицею.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не визнали апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін у справі - ОСОБА_7 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки площею 2,88 га ( кадастровий номер 1821181200:02:002:0157) та площею 2,82 га ( кадастровий номер 1821181200:02:002:0156) , призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки знаходяться на території Давидівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Окрім до складу спадкового майна входить право власності на майновий пай КСП імені Шевченка,

Матеріали спадкової справи свідчать про те, що спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у встановлений законом строк звернулися до Хорошівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Судом також встановлено, що за життя ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповідала ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Хорошівської державної нотаріальної контори від 4 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Частинами 1 та 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами частинами 1 та 3 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтся як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалася на ту обставину, що на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з матір`ю.

На підтвердження вказаної обставини позивачка надала суду довідки, видані виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради 21 жовтня 2020 року та 12 лютого 2021 року про те, що вона проживала без реєстрації з грудня 2018 року по 4 квітня 2020 разом з матір`ю ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснювала за нею догляд, спільно вели господарство.

Однак, наявна в матеріалах спадкової справи довідка, видана виконкомом Хорошівської селищної ради 23 жовтня 2020 року містить інформацію про те, що за шість місяців до смерті ОСОБА_7 , на день її смерті та на протязі шести місяців після смерті останньої за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та постійно не проживав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_1 з грудня 2018 року здійснювала догляд за своєю матір`ю ОСОБА_7 та фактично проживала разом з нею у будні дні в житловому будинку АДРЕСА_1 , а на вихідні дні у цьому житловому будинку перебував чоловік позивачки. Після смерті ОСОБА_10 позивачка разом зі своїм чоловіком на вихідні дні приїздили в с. Давидівка, підтримували у належному стані житловий будинок АДРЕСА_1 , обробляли присадибну земельну ділянку.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка, здійснюючи догляд за матір`ю, тимчасово проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 , проте факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з матір`ю на час відкриття спадщини не доведений належними та допустимими доказами, й відсутні підстави для застосування правил частини 3 статті 1268 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані у позові причини не є тими об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Та обставина, що ОСОБА_1 вважала, що прийняла спадщину внаслідок здійснення догляду за матір`ю, не є підставою для задоволення позову, оскільки незнання закону чи помилкове трактування положень цивільного законодавства не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 2 липня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: