Рішення

від 02.07.2021 по справі 276/385/21

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/385/21

Провадження по справі №2/276/738/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_7 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельні ділянки площею 2,88 га та 2,82 га, що знаходяться на території Давидівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області та майнові паї члена КСП імені Шевченка. Вона є спадкоємцем майна по заповіту. Позивач 04.02.2021 року зверталась до державного нотаріуса Хорошівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на що отримала відмову, оскільки пропущено шестимісячний строк, встановлений ст.1270 ЦК України. Вона вважає, що пропустила вказаний строк з поважної причини, оскільки вважала, що так як з грудня 2018 року доглядала за матір`ю, спільно з нею проживала та вступила у фактичне володіння та розпорядження майном, а тому спадщина переходить їй автоматично, а також мала тяжке матеріальне становище, оскільки всі заощадження були витрачені на поховання матері.

Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, після набрання рішенням законної сили.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити, позивач додатково зазначила, що з грудня 2018 року проживала разом з мамою в АДРЕСА_1 , доглядала її, оскільки мати хворіла та інколи їздила до м. Житомира, де проживали її чоловік з дітьми, після чого поверталась до матері. Після смерті матері вона з чоловіком майже щотижня приїзжали до будинку матері у с. Давидівка, робили у ньому ремонтні роботи, використовували присадибну ділянку для вирощування продуктів. Також позивач в судовому засіданні зазначила, що подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не змогла вчасно, так як в державі було введено жорсткий карантин і вона не могла прибути до нотаріальної контори.

Відповідачі направили до суду відзив на позовну заяву в якому зазначили, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі та вважають їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 прийняли спадщину після її смерті у встановлений законом строк. ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавала. Вважають, що вказані позивачем підстави пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини є неповажними та зазначають, що надані позивачем довідки селищної ради про те що, вона проживала без реєстрації з матір`ю є сумнівними та суперечать довідці від 23.10.2020 №508, в якій зазначено, що із спадкодавицею ОСОБА_7 ніхто постійно не проживав.

Відповідач 3 - ОСОБА_6 направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, зазначили, що у позивача відсутні поважні причини для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно копії заповіту від 07.09.2016 року ОСОБА_7 все належне їй майно заповідала ОСОБА_1 .

Згідно копій державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ №739175 і серії ЯА №880138 та копій свідоцтв про право власності на майнові паї члена КСП серії ЖИ-6 №037746 і №334087 ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належать земельні ділянки площею 2,88 га та 2,82 га, що знаходяться на території Давидівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області, а також майнові паї члена КСП ім.Шевченка.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №501 від 21.10.2020 року ОСОБА_7 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із довідок виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №500 від 21.10.2020 року та №96 від 12.02.2021 року слідує, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації з грудня 2018 року по 04.04.2020 року разом з матір`ю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за нею догляд та спільно вели господарство.

Як пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживають у с. Давидівка Хорошівського району неподалік від будинку померлої ОСОБА_7 , позивач дійсно доглядала свою матір з грудня 2018 року та фактично проживала з нею у будні дні в будинку по АДРЕСА_1 , а на вихідні її підміняв чоловік, який приїздив з м. Житомира, так як працював там. Після смерті ОСОБА_7 позивач та її чоловік практично кожні вихідні приїзжали з міста Житомира до с. Давидівка Хорошівського району, у тому числі на громадському транспорті, де обробляли город та доглядали за будинком ОСОБА_7 . З яких причин позивач своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини свідкам не відомо.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст.1223 ЦК України , однак вона не прийняла спадщину за заповітом після смерті спадкодавця, в порядку та строк встановлений чинним законодавством, тому позивачу ОСОБА_1 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №76/02-31 від 04.02.2021 року державного нотаріуса Хорошівської державної нотаріальної контори було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановленого чинним законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК . При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З спадкової справи №61/2020 до майна померлої ОСОБА_7 видно, що вона, заведена у зв`язку з подачею заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які прийняли спадщину.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судовий порядок продовження даного строку застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них, заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила вказаний строк.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" , суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 23.04.2020 року у справі № 755/21472/15-ц, від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020року у справі №450/1383/18.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачу було відомо про смерть спадкодавця, її матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони проживали на території однієї області, на лікуванні чи за кордоном позивач не перебувала, що в судовому засіданні підтвердила сама позивач. Починаючи з дня смерті спадкодавця позивач мала можливість подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу як особисто так і засобами поштового зв`язку, однак вказаних дій з метою прийняття спадщини вона не вчинила. У лютому 2021 року , тобто більш ніж через 6 місяців, позивач звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про намір вступу у спадщину.

Посилання позивача на те, що вона в нотаріальну контору в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не звернулась, оскільки вважала, що доглядала матір - ОСОБА_7 та вступила у фактичне володіння та розпорядження майном, а тому спадщина переходить їй автоматично, а також мала тяжке матеріальне становище, суд не може визнати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вказані обставини не є об`єктивними, непереборними, істотними перешкодами для подання позивачем відповідної заяви до нотаріальної контори. Разом з тим, як пояснила сама позивач у судовому засіданні після смерті матері ОСОБА_7 вона за кордоном або на стаціонарному лікуванні не перебувала.

Також, суд вважає не обгрунтованими доводи позивача щодо неможливості своєчасного подання заяви до нотаріальної контори після смерті матері в зв`язку із введенням жорсткого карантину, оскільки в цей період діяльність нотаріальних контор не зупинялась, оператори поштового зв`язку продовжували здійснювати свою діяльність, а як зазначили в судовому засіданні позивач та свідки, ОСОБА_1 з чоловіком практично кожні вихідні приїзжали з міста Житомира до с. Давидівка Хорошівського району, у тому числі на громадському транспорті, де обробляли город та доглядали за будинком матері, а тому позивач об`єктивно мала можливість звернутися до нотаріальної контори для подання відповідної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Доводи позивача про те, що вона фактично проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини правового значення для суті спірних правовідносин не мають, оскільки предметом доказування у даній справі є передбачена частиною 3 ст.1272 Цивільного кодексу України поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини, що не залежить від місця проживання спадкоємця на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеного слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавала, спадщину не прийняла, а тому не може бути відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у позові до ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку, які б підтверджували наявність обставин, що об`єктивно перешкодили їй своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті її матері.

Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений ОСОБА_1 свідомо та без поважних причин, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.1218, 1223, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.07.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач 4: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Головуючий суддя: Д.О. Бобер