Ухвала

від 13.01.2022 по справі 734/1661/19

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 734/1661/19

6/729/1/22 р.

У Х В А Л А

13 січня 2022 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н.О., отримавши матеріали цивільної справи за клопотанням Jakob Dietrich, E.K., Internationale Spedition Und Osteuropa Logistik (Якоб Дітріх, Е.К. Інтернаціонале Шпедіціон Унд Остеуропа Логістік) і Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) до Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс смт. Козелець Чернігівської області про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (клопотання представника стягувача адвоката Кафтанова А.Л. про видачу і надіслання дубліката виконавчого листа),-

В С Т А Н О В И В:

12.01.2022 відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями, після задоволення самовідводу судді Бойко В.І., зазначена справа, була розподілена та передана на розгляд судді Булиги Н.О.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя Булига Н.О. також вважає, що наявні підстави для заявлення самовідводу, виходячи з такого.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.31 ЦПК України, передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Як встановлено з розпорядження Т.в.о. голови Козелецького районного суду В.В.Соловей, до канцелярії Козелецького районного суду Чернігівської області 13 травня 2019 року надійшло клопотання ОСОБА_1 , ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ ШПЕДІЦІОН УНД ОСТЕУРОПА ЛОГІСТІК в особі представника Кафтанова Андрія Леонідовича до Агропромислового виробничого підприємства АГРОТРАНССЕРВІС про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 13.05.2019 року справа розподілена на суддю Бараненка С.М.

Ухвалою від 29 грудня 2021 року заяву представника стягувача ОСОБА_2 про відвід судді Бараненка С.М. - задоволено.

Згідно розпорядження № 354 керівником апарату був здійснений перерозподіл справи. Справу перерозподілено на суддю Соловей В.В.

Ухвалою від 30 грудня 2021 року заяву про самовідвід судді Соловей В.В. - задоволено.

За вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, згідно п.2.3.50 положення про автоматизовану систему документообігу суду був здійснений повторний автоматичний перерозподіл вищезазначеного клопотання, але програмою Д-З надано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначення головуючого не відбулося. Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Станом на 04 серпня 2021 року у Козелецькому районному суді Чернігівської області працює чотири судді.

Суддя Домашенко Ю.М. перебуватиме у щорічній основній відпустці 04.01.2021-05.01.2021 (наказ № 88-в від 09.12.2021). Розподіл справ здійснюється з 29.12.2021 року.

Суддя Іванюк Т.І. перебуватиме у щорічній основній відпустці з 20.12.2021 - 14.01.2022 року (наказ №86-в від 03.12.2021, наказ № 88-в від 09.12.2021 від 09.12.2021).

У Козелецькому районному суді Чернігівської області неможливо утворити склад суду для судового розгляду вищезазначеної цивільної справи.

Виходячи із вище викладеного та керуючись п.2 ч.1, ч.4 ст.31, ч.3 ст.41 ЦПК України цивільну справу №734/1661/19 (провадження 2-і/734/4/21) ЯКОБ ДІТРІХ, Е.К., ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ ШПЕДІЦІОН УНД ОСТЕУРОПА ЛОГІСТІК в особі представника Кафтанова Андрія Леонідовича до Агропромислового виробничого підприємства АГРОТРАНССЕРВІС про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передано на розгляд іншому суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, тобто до Бобровицького районного суду Чернігівської області.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.

Суд, як передбачено в статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Законом України Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини , визначено, що інститут підсудності безпосередньо повязаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі Zand v.Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 реалізуючи своє право на судовий захист звернувся у відповідності до вимог процесуального закону до Козелецького районного суду Чернігівської області з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно ст.8 цього ж Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Визначаючи неможливість провести повторний авторозподіл справи та направляючи її на розгляд до Бобровицького районного суду Чернігівської області, Козелецький районний суд Чернігівської області не дотримався зазначених норм, оскільки:

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України Про судоустрій і статус суддів , суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.

Згідно ч.1 ст.56 цього ж Закону, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.

Як передбачено в п.3.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 р. № 173, яку було погоджено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.12.2013р. № 11-2038/0/4-13, повторний автоматичний розподіл судових справ здійснюється у порядку, встановленому Положенням про АСДС, з урахуванням особливостей автоматичного розподілу документів, затверджених рішенням зборів суддів.

Згідно п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 02.04.2015р. № 25 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 02.04.2015р. № 45, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

Виходячи з цього, перебування суддів Домашенко Ю.М. та Іваннюка Т.І. у відпустці не є підставою для передачі справи до іншого суду, оскільки відповідний автоматичний розподіл цієї справи повинен був здійснений автоматизованою системою у перший робочий день після закінчення відповідної відпустки.

Враховуючи, що направлення даної цивільної справи з Козелецького районного суду Чернігівської області до Бобровицького районного суду Чернігівської області здійснено без дотримання вимог п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, та з грубим порушенням ст. ст. 32, 36, 40 ЦПК України, шляхом штучного створення обставин, які унеможливлюють утворення складу суду, порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та фактично створюють умови, за якими необхідно приймати до розгляду справу з порушенням правил територіальної підсудності, визначених ЦПК України, що не усуває можливих наслідків, передбачених ст.378 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України однією із підстав для самовідводу судді є порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Вищевказані обставини та норми законодавства свідчать про наявні та очевидні порушення порядку визначення судді для розгляду даної справи при передачі її з Козелецького районного суду Чернігівської області до Бобровицького районного суду Чернігівської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З врахуванням обґрунтованості заяви судді Булиги Н.О. про самовідвід з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, наявність очевидних порушень порядку визначення судді для розгляду даної справи при передачі з Козелецького районного суду Чернігівської області до Бобровицького районного суду, а саме вимог п. п. 2.3.27 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд доходит висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36-41, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, розділами VII, VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід судді Булиги Н.О. - задовольнити.

Цивільну справу за клопотанням Jakob Dietrich, E.K., Internationale Spedition Und Osteuropa Logistik (Якоб Дітріх, Е.К. Інтернаціонале Шпедіціон Унд Остеуропа Логістік) і Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) до Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс смт. Козелець Чернігівської області про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (клопотання представника стягувача адвоката Кафтанова А.Л. про видачу і надіслання дубліката виконавчого листа) - передати до канцелярії суду на автоматизований розподіл відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Булига