Рішення

від 23.12.2021 по справі 910/14064/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2021Справа № 910/14064/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс

до 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

2. Партнерство з обмеженою відповідальністю DWF LAW

про визнання недійсним договору

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Камбуров О.М.

від відповідача-1 Шевченко Ю.А.

від відповідача-2 не з`явились

В судовому засіданні 23.12.2021р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 11.01.2022р., проте, через завантаженість суду протягом відповідного періоду, повне рішення було складено 13.01.2022р.

СУТЬ СПОРУ:

16 вересня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Спенсерс (позивач) надійшла позовна заява, в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір від 10.04.2020 року, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Партнерством з обмеженою відповідальністю DWF LAW за результатами конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів ФГВФО та/або АТ Дельта Банк у судових процесах щодо відшкодування шкоди, заподіяної АТ Дельта Банк та/або його кредиторам, пов`язаними з банком особами, у закордонних юрисдикціях.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір був укладений всупереч приписам чинного законодавства та є недійсним в розумінні положень статті 203 Цивільного кодексу України. Позивач вказує, що викладене підтверджується фактами, встановленими рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2020р. у справі №640/6917/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2021 року та зупинене провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.03.2021р. було поновлено провадження у справі та призначено підготовче провадження на 14.09.2021р. через відсутність доказів належного повідомлення про час та дату судового засідання відповідача-2, зупинене провадження у справі.

В судовому засіданні 14.09.2021р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів у відповідача-1 (примірник оспорюваного договору), представник відповідача-1 повідомив суд про можливість надання такого доказу в наступне судове засідання, судом було оголошено перерву до 21.09.2021р.

В судовому засіданні 21.09.2021р. було оголошено перерву до 07.10.2021р.

В судовому засіданні 07.10.2021р. було постановлено ухвалу про витребування доказів у відповідача-1 та про відкладення підготовчого засідання до 02.11.2021р.

В судовому засіданні 02.11.2021р. представник відповідача-1 звернувся до суду з клопотанням про проведення засідань у даній справі в закритому режимі, через те, що наданий суду доказ (оспорюваний договір) містить конфіденційну інформацію, суд постановив ухвалу про задоволення клопотання відповідача-1 через його обґрунтованість на підставі частини 8 статті 8 ГПК України.

За наслідками судового засідання 02.11.2021р. було оголошено перерву до 09.11.2021р.

Судове засідання 09.11.2021р. не відбулось через перебування судді Коткова О.В. на лікарняному, чергове засідання було призначено на 23.11.2021р.

23.11.2021р. до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого ФГВФО проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки позивачем не доведено ознак недійсності оспорюваного правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.

В судовому засіданні 23.11.2021р. представник відповідача-1 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі через те, що 23.11.2020р. між відповідачами було укладено договір про припинення оспорюваного договору. За таких обставин відповідач-1 вважає, що у даній справі відсутній предмет спору. Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував. Судом було оголошено перерву до 30.11.2021р.

В судовому засіданні 30.11.2021р. судом було постановлено ухвали про відмову в задоволенні клопотання відповдача-1 про закриття провадження у справі та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.12.2021р.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповдача-1 про закриття провадження у справі, суд керувався тим, що укладення договору між відповідачами про припинення оспорюваного договору, не свідчить про відсутність предмету спору та не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Викладене, серед іншого, узгоджується із правовою позицією закріпленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №905/1227/18.

В судовому засіданні 23.12.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічного акціонерного товариства Дельта Банк , згідно з яким, з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічного акціонерного товариства Дельта Банк .

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 2 жовтня 2015 року № 181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації АТ Дельта Банк , призначено уповноважену особу Фонду гарантування.

13.11.2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення про проведення конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або AT Дельта Банк у судових (кримінальних, цивільних, господарських) процесах щодо відшкодування шкоди (збитків), заподіяної(-их) AT Дельта Банк та/або його кредиторам, пов`язаними із банком особами, у закордонних юрисдикціях. Метою Конкурсу є залучення юридичної компанії для реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб права звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди до пов`язаної з банком особи, в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , тобто, для реалізації покладених на нього законом функцій державного управління у сфері ліквідації банків.

13.11.2019 року протоколом засідання тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 545/19 затверджено конкурсну документацію на закупівлю послуг з представництва інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або АТ Дельта Банк у судових (кримінальних, цивільних, господарських) процесах щодо відшкодування шкоди (збитків), заподіяної(-их) АТ Дельта Банк та/або його кредиторам, пов`язаними із банком особами, у закордонних юрисдикціях (за необхідності - у юрисдикції України).

Дана процедура проводиться Фондом на виконання владних повноважень, які передбачені ч. 5 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , згідно з яким, Фонд звертається з позовом до суду в порядку виконання владних управлінських функцій, наданих цим законом.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформленим протоколом тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 лютого 2020 року № 063/20 за результатами перевірки конкурсної пропозиції (Конверт 2) на відповідність плану-стратегії меті отримання замовником юридичних послуг з представництва інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або АТ Дельта Банк у судових процесах щодо відшкодування шкоди (збитків), заподіяних АТ Дельта Банк та/або його кредиторам, пов`язаними із банком особами, за методикою, визначеною в додатку № 8 конкурсної документації (в т. ч. відсутності конфлікту інтересів та підтвердження доброчесності), Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс не допущено до III етапу проведення конкурсу на закупівлю юридичних послуг, в зв`язку зі встановленням фактів наявності конфлікту інтересів та непідтвердження доброчесності.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформленим протоколом тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 2 березня 2020 року № 118/20, переможцем відкритого конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або АТ Дельта Банк у судових процесах щодо відшкодування шкоди і збитків, заподіяних АТ Дельта Банк та/або його кредиторам, пов`язаними із банком особами, у закордонних юрисдикціях визначено партнерство з обмеженою відповідальністю DWF LAW .

10.04.2020р. за результатами вказаного конкурсу між відповідачами та ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи ФГВФО було укладено договір про надання послуг.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору відповідач-2 зобов`язується надати відповідачу-1 юридичні послуги, детально описані в Технічному завданні, наведеному у Додатку №1 до цього договору, а відповідач-1 зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020р. у справі №640/6917/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021р., визнано протиправним та скасовано:

- рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлене протоколом тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2020 року № 063/20, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс не допущено до ІІІ етапу проведення конкурсу на закупівлю юридичних послуг, в зв`язку зі встановленням фактів наявності конфлікту інтересів та непідтвердження доброчесності;

- рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлене протоколом тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2020 року № 118/20.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладення оспорюваного договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі відповідних послуг.

Договір, правомірність якого оспорюється у цій справі, укладений між відповідачами на підставі скасованих адміністративним судом рішень відповідача-1.

Адміністративними судами у справі № 640/6917/20 встановлено порушення прав позивача при проведенні відповідачем-1 закупівлі юридичних послуг, неправомірність дій відповідача-1 стосовно позивача як учасника спірної закупівлі, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно, договір про надання послуг від 10.04.2020, укладений між відповідачами з аналогічними порушеннями.

Порушення прав позивача, неправомірні дії відповідача-1, порушення відповідачем-1 п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, скасування судом рішень відповідача-1 щодо переможця конкурсу є підставою визнання недійсним оспорюваного у справі договору за приписами ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, оскільки зміст правочину не може суперечити як Цивільному кодексу України, так і іншим актам цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними. Доводи позивача, що висвітлені у позові, знайшли своє підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спенсерс є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 10.04.2020 року, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Партнерством з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" за результатами Конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів ФГВФО та/або АТ "Дельта Банк" у судових (кримінальних, цивільних, господарських) процесах щодо відшкодування шкоди (збитків), заподіяної (-их) АТ "Дельта Банк" та/або його кредиторам, пов`язаними із Банком особами (власниками, керівниками та/або іншими особами, визначеними частиною першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), у закордонних юрисдикціях.

3. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код 21708016, адреса: 02000, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс (ідентифікаційний код 34528232, адреса: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7) судовий збір - 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня).

4. Стягнути з Партнерства з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" (1 Scott Place, 2 Hardman Street, Manchester, Greater Manchester, M3 3AA) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Спенсерс (ідентифікаційний код 34528232, адреса: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7) судовий збір - 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.01.2022р.

Суддя О.В. Котков