КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/6654/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, ЄДРПОУ 43947572)
до відповідача-2: Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (25013, вул. Шатило, 12, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 03197635)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, які полягають у зменшені йому на 8992,00 грн. розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни третьої групи;
- стягнути з Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради недоплачену йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни третьої груп, суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8992,00 грн.
Ухвалою судді від 04.10.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.10).
Ухвалою судді від 11.01.2022 року залучено до участі у справі як другого відповідача - Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради.
Позов мотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю та має право на пільги, встановлені ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій, проте, ним за 2021 рік було недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення п. 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07.08.2018 р.(а.с.5).
Листом від 27.09.2021 р. Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради повідомило позивача про те, що питання виплати разової грошової допомоги до 5 травня врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 р., розмір виплати у якій для учасників бойових дій встановлено у розмірі 3391,00 грн. за 2021 рік. Така допомога у вказаних розмірах позивачу була виплачена Управлінням соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (а.с.8).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у встановленому законодавством розмірі позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367- XIV, далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01.01.2008 року) частину 5 статті 13 Закону України № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини.
Зокрема, Законом України від 28.12.2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Ця норма діяла з 01.01.2015 року.
На виконання зазначених вище приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні (на кожен бюджетний рік) постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та №325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 р. визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни I групи 4421,00 гривень; II групи 3906,00 гривень; III групи 3391,00 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 1 січня 2021 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1769,00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2021 році становить 12383,00 грн. (1769,00 грн. х 7).
Відповідна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, вказане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі за 2021 рік.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325, не мають вищої юридичної сили над положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, відповідач-2 протиправно не здійснив нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону №3551-XII, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком є обґрунтованими.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, вирішуючи дану справу, суд, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, враховує правовий висновок, викладений у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20), у відповідності до якого Велика Палата Верховного Суду визнала, що рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року, в тому числі, і в частині вибору способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання нарахувати та виплатити особі недоплачену грошову допомогу, ухвалено внаслідок повного з`ясування обставин справи, що мають значення для її вирішення, з дотриманням норм процесуального права та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Тому вимоги про виплату підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання нарахувати та виплатити таку допомогу, а не стягнення як просить позивач.
Додатково позивач просить суд встановити у відповідності до ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовна заява не містить обґрунтування необхідності з дня набрання рішення законної сили надання до суду звіту про виконання судового рішення. З огляду на те, що такі дії є правом суду, беручи до уваги відсутність будь-яких причин на разі для їх здійснення, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в такому проханні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 12.01.2022 року у зв`язку з нездійсненням суддею Дегтярьовою С.В. правосуддя у період з 11.11.2021 року по 26.11.2021 року, у період з 10.12.2021 року по 24.12.2021 року та з 31.12.2021 року по 06.01.2022 року включно, а також значним навантаження через велику кількість позовів, що надходять до суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2022 |
Оприлюднено | 18.01.2022 |
Номер документу | 102556074 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
С.В. Дегтярьова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні