Постанова

від 12.01.2022 по справі 686/14648/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №686/14648/18 Головуючий у І інстанції Бабко В.В.

Провадження №22-ц/824/ 46 /2022 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегія суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Кредитної спілки Ніка Плюс на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року у справі за позовом Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач пред`явив в суді названий позов посилаючись на те, що 15 вересня 2009 року між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №227/09.05, згідно якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію у сумі 80000,00 гривень зі сплатою 43% річних.

15 вересня 2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортних засобів посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н. М. та зареєстрований в реєстрі за №515.

09 листопада 2009 року в с.Калинівка, Хмельницького району, Хмельницької області сталося займання транспортного засобу, який був забезпечений виконанням зобов`язань за кредитним договором №227/09.05. В зв`язку із знищенням предмета застави 17 травня 2010 року ОСОБА_2 був направлений лист про необхідність змінити предмет застави на рівноцінне майно. Проте, вказаний лист залишений ОСОБА_2 без виконання.

В січні 2018 року КС Ніка Плюс при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №12017240010004625 отримана копія листа Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області від №24.10.2017 року №31/22-4492 відповідно до якого стало відомо, що згідно регіональної АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру МВС, 16.05.2012 автомобіль марки CHEVROLET Silverado з державним номерним знаком НОМЕР_1 був знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 . Станом на 24.10.2017 згідно вище зазначених даних автомобіль марки CHEVROLET Silverado кузов № НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, встановлено, що предмет застави не є фізично знищеним, а реалізований власником в порушення умов договору застави без згоди заставодержателя третій особі.

Станом на 10 травня 2018 року борг за кредитним договором №227/09.05 ОСОБА_2 не сплачений та складає 80000,00 гривень . У зв`язку з викладеним позивач просить суд звернути стягнення на транспортний засіб марки CHEVROLET Silverado , кузов НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Кредитною спілкою Ніка Плюс за кредитним договором №227/09.05 від 15.09.2009 року в сумі 80000,00 гривень , шляхом його продажу на прилюдних торгах у порядку процедури виконавчого провадження.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, КС Ніка плюс подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що застосувавши строки позовної давності до правовідносин, що склались між сторонами спору, суд першої інстанції не вирішив спору по суті.

У відповідності до положень кредитного договору №227/09.05, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 15 вересня 2009 року, за домовленістю сторін строк позовної давності було збільшено, а саме визначено, що до правовідносин пов`язаних з укладенням та виконанням цього договору застосовуються строки позовної давності тривалістю у 10 років.

Отже, сторони погодили застосування збільшеного строку позовної давності до правовідносин пов`язаних виконанням кредитного договору.

В свою чергу, ст. 20 Закону України Про заставу передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 266 ЦК України визначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про заставу застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Отже, оскільки строк позовної давності до основної вимоги не сплив на момент звернення позивача до суду з цим позовом, строк позовної давності і до вимоги про накладення стягнення на заставлене майно також не сплив.

Крім того, на випадок, якщо суд дійде висновку про сплив позовної давності, позивач в суді першої інстанції подав клопотання та просив визнати поважними причини пропуску та просив поновити позовну давність .

Просив суд скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від відповідачки не надходив.

В судовому засіданні представник КС Ніка Плюс - адвокат Добжанський В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась. Судові повістки повернулись до суду без вручення із відміткою про відсутність адресата за місцем проживання. Іншої адреси відповідачка суду не надала, отже відповідно до вимог ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається належним чином повідомленою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 вересня 2009 року між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №227/09.05.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору №227/09.05 кредитор на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, у відповідності до положень цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі-кредитор) у сумі не більше ніж 80000,00грн із сплатою 43% річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору №227/09.05 сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати відсотки та частину заборгованості за кредитом щомісячно до 15 вересня 2010 року .

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору №227/09.05 він набуває чинності з дня його укладання та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим кредитом.

15 вересня 2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №227/09.05, між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортних засобів посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №515.

Відповідно до пункту 1 договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Кредитним договором №227/09.05 від 15 вересня 2009 року (а також будь-якими додатковими договорами до нього) укладеним між Заставодержателем і Позичальником, за умовами якого останній зобов`язаний Заставодержателю до 15 вересня 2010 року повернути кредит у розмірі 80000,00 гривень, сплатити проценти за користування ним у розмірі 43 % річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 предметом застави є: автомобіль марки CHEVROLET, модель Silverado, тип БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖНИЙ, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 10.09.2009 1-им ВРЕР УДАІ УМВСУ у Хмельницькій області м.Хмельницький.

Відповідно до пункту 1.3. договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 сторони цього Договору оцінюють Предмет застави у 80000,00 гривень.

Відповідно до акту про пожежу від 29.11.2009 зазначено, що в селі Калинівка, Хмельницького району, Хмельницької області сталося займання транспортного засобу, а саме: автомобіль марки CHEVROLET, модель Silverado, тип БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖНИЙ, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

17.05.2010 Кредитна спілка Ніка Плюс направили листа ОСОБА_2 , в якому пропонували змінити предмет застави на рівноцінне майно, на вартість не менше вартості предмета застави, який втрачено у відповідності до пункту 2.1.2 договору застави транспортних засобів від 15.09.2009.

Проте, вказаний лист залишений ОСОБА_2 без виконання.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.03.2011 стягнуто з ПАТ Страхова компанія Провідна на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 153000грн, пеню за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування в розмірі 19137,56грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4665,43грн та збитки у зв`язку з інфляцією в розмірі 14076грн.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11.05.2011, рішення Хмельницького суду Хмельницької області від 10 березня 2011 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2012 задоволено позов КС Ніка Плюс про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору в сумі 182154,71грн .

В січні 2018 року Кредитною спілкою Ніка Плюс при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №12017240010004625 отримана копія листа Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області від №24.10.2017 року №31/22-4492, відповідно до якого стало відомо, що згідно регіональної АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру МВС, 16.05.2012 автомобіль марки CHEVROLET Silverado з державним номерним знаком НОМЕР_1 був знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 .

Станом на 29.10.2019 у базі даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником автомобіля марки CHEVROLET Silverado , номер кузова НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_5 є ОСОБА_1 , дата реєстрації 17.03.2018, що дало суду підстави для висновків про те, що відповідачка ОСОБА_1 придбавши транспортний засіб є добросовісним набувачем автомобіля.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №040/09/2018 від 02.10.2018, середня ринкова ціна для автомобіля CHEVROLET Silverado 4.4і (6599), 2004 року виготовлення, двигун № НОМЕР_6 , об`єм 4300см 3 , ідентифікаційний номер кузова VIN - НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2-х дверним кузовом - пікап, станом на 28.09.2018, становить 196593грн.

03.12.2020 до суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Кравченка Сергія Руслановича в який просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

19.01.2021 до суду надійшла заява від представника позивача Величко В.І. про поновлення строку позовної давності відповідно до якої зазначено, що у відповідності до положень п. 10.2 кредитного договору №227/09.05, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 від 15 вересня 2009 року, за домовленістю сторін строк позовної давності було збільшено, а саме визначено, що до правовідносин пов`язаних з укладенням виконанням цього договору застосовуються строки позовної давності тривалістю у 10 років. Отже, саме з січня 2018 року позивач дізнався про порушення його права, саме з цього часу починається відлік строку позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень Договору застави транспортних засобів, сторони не передбачали умов про збільшення строку позовної давності, збільшення позовної давності щодо основної вимоги не свідчить про збільшення позовної давності до додаткової вимоги, оскільки це дві різні вимоги і без згоди сторін на збільшення позовної давності щодо додаткової вимоги до неї застосовується загальний строк позовної давності.

Таким чином, до вимог, що виникають з договору застави транспортного засобу від 15.09.2009 підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Як вже зазначалось вище, кошти за кредитним договором у розмірі 80000 грн. зі сплатою відсотків ОСОБА_2 мав повернути КС Ніка Плюс до 15 вересня 2010 року. КС Ніка Плюс та ОСОБА_2 у кредитному договорі встановили позовну давність у 10 років. Тобто, протягом десяти років з часу порушення боржником зобов`язання кредитор мав право захистити своє право на отримання від боржника виконання договору і стягнення коштів.

Разом із тим, сторони домовились, що на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором боржником, він передає у заставу кредитору свій автомобіль. Ця домовленість була оформлена окремим договором застави. В договорі застави сторони не передбачили збільшену позовну давність, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до договору застави застосовуються загальний строк позовної давності у три роки.

Посилання апелянта на те, що оскільки договір застави є похідним від основного кредитного зобов`язання, то на нього розповсюджуються умови кредитного договору щодо подовженої позовної давності є необґрунтованими. Так пунктом 6.7 Договору застави передбачено, що з усіх питань, що стосуються предмету, умов та/або процесу виконання Договору, але прямо не врегульовані положеннями цього Договору, сторони мають керуватись чинним законодавством України.

З врахуванням наведеного, для звернення стягнення на предмет застави має застосуватись загальна позовна давність відповідно до вимог ст.257 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_2 , станом на 15 вересня 2010 року, (строк виконання зобов`язання за кредитним договором) не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, то у позивача виникло право на стягнення заборгованості і звернення стягнення на предмет застави з 16 вересня 2010 року. При цьому право на стягнення заборгованості існувало до 16 вересня 2020 року, а право на звернення стягнення на предмет застави лише до 16 вересня 2013 року. Позивач реалізував своє право на стягнення кредитної заборгованості отримавши рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2012, яке набрало законної сили з 09.04.2012, однак з позовом про звернення стягнення на предмет застави звернувся лише у 2018 році. Судова колегія вважає помилковим встановлення судом початку перебігу позовної давності з моменту набрання рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2012 законної сили, а саме з 09.04.2012, проте ці обставини не вплинули на правильність висновків суду про відмову у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Щодо доводів позивача про наявність підстав для поновлення позовної давності, судова колегія зазначає таке.

Позивач пред`явив даний позов 26 червня 2018 року.

19 січня 2021 року позивач подав заяву про поновлення позовної давності. При цьому в заяві посилався на те, що оскільки позовна давність за кредитним договором становить 10 років, то і для договору застави позовна давність має становити також 10 років.

При цьому, позивач одночасно просив суд поновити позовну давність, посилаючись на те, що лише у січні 2018 року він дізнався про ту обставину, що предмет застави не знищений. Позивач зазначав, що саме з січня 2018 року його право порушене і вважав, що саме з січня 2018 року у нього виникло право на пред`явлення цього позову.

Таким чином в заяві про поновлення позовної давності містяться суперечливі доводи. З одного боку позивач вважає, що його право порушене лише в січні 2018 року, із чого випливає, що пред`явивши позов в червні 2018 року він не пропустив позовну давність. З іншого боку, він просить поновити позовну давність, при цьому не зазначає, з якого часу вона розпочала свій перебіг.

Судова колегія не погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що перебіг позовної давності для звернення стягнення на предмет застави необхідно рахувати з січня 2018 року.

Право на звернення стягнення на предмет застави у позивача виникло не з січня 2018 року, а з часу невиконання відповідачем кредитних зобов`язань. Тобто право на стягнення кредитної заборгованості, а також право на звернення стягнення на предмет застави виникає одночасно. Та обставина, що позивач вважав предмет застави знищеним і не звертав на нього стягнення, не може бути підставою для поновлення позовної давності за цим позовом, оскільки для реалізації свого права на повернення кредитних коштів за рахунок предмета застави позивач не був обмежений у своєму праві оглянути предмет застави з метою встановлення його цінності і можливості звернення стягнення на нього, зробити відповідний запит до органів МВС щодо реєстрації права власності на вказаний автомобіль і виявити, що автомобіль з 2012 року перебуває у власності іншої особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (див. mutatis mutandis рішення у справах ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії від 20 вересня 2011 року ( OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia , заява № 14902/04, § 570), Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства від 22 жовтня 1996 року ( Stubbings and Others v. the United Kingdom , заяви № 22083/93 і №22095/93, § 51)).

При вирішенні спору суду необхідно також керуватись не лише нормами матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, а також загальними засадами цивільного законодавства, як то справедливість, добросовісність та розумність, які викладені у ст. 3 ЦК України. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка придбала кузов автомобіля та реєстраційні документи на нього у 2012 році. В тому ж році нею був встановлений на автомобіль новий двигун, що зазначено у реєстраційних документах на автомобіль. Як зазначала відповідачка у відзиві на позов, автомобіль був відновлений нею. Разом із тим, у зв`язку із тим, що позов поданий поза межами позовної давності, довести ті обставини у якому стані нею був придбаний автомобіль (його залишки), вартість угоди, а також витрачених коштів на його відновлення вона не може, оскільки відповідні документи за спливом часу не збереглись.

Як вбачається із довідки, наданої Територіальним сервісним центром МВС №8046 від 28.01.21, автомобіль CHEVROLET Silverado , 2004 року випуску кузов № НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_7 ( тип палива - бензин) , номерний знак НОМЕР_8 власник ОСОБА_1 був зареєстрований 15.08.2012 року у ВРЕВ-6 УДАІ м.Києва.

26.09.2012 року автомобіль CHEVROLET Silverado , 2004 року випуску кузов № НОМЕР_2 був перереєстрованй після переобладнання з заміною попереднього двигуна на двигун НОМЕР_9 (тип палива - дизель ).

На даний час, відповідно до ст. 203 наказу МВС України від 10.01.2014 №5ДСК, документи, які стали підставами для проведення зазначеної реєстраційної операції, знищені у зв`язку із закінченнямп терміну зберігання (3 роки). (а.с.34 т.2)

Наведена довідка підтверджує пояснення відповідачки щодо набуття нею у власність залишків автомобіля, оскільки нею в автомобілі був змінений бензиновий двигун на дизельний, отже змінена уся паливна система. Той факт, що автомобіль був знищений пожежею також доводиться матеріалами справи, а саме актом про пожежу, а судовими рішеннями, в яких ці обставини встановлювались.

Разом із тим, оскільки загальний строк зберігання документів у державних установах становить 3 роки і цей строк співпадає із загальним строком позовної давності, який встановлений ст.257 ЦК України, відповідачу при пред`явленні до нього позову поза межами позовної давності складно довести правомірність своїх дій і необґрунтованість заявлених до нього позовних вимог.

Отже, позивач, маючи усі можливості вирішити спір у межах позовної давності, не діяв добросовісно, не скористався наданими йому правами і можливостями, не проявляв зацікавленості у зверненні стягнення на предмет застави, не пред`являв вимог до страхової компанії про стягнення страхового відшкодування за знищений автомобіль як вигодонабувач, не оглянув рештки автомобіля, не цікавився наявністю реєстрації автомобіля в органах МВС, не вирішував ці питання із боржником за кредитним договором і пред`явив позов поза межами позовної давності до добросовісного набувача автомобіля, чим позбавив відповідачку можливості доводити безпідставність заявлених до неї позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що при доведеності позовних вимог про відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 обмеженого заставою автомобіля у 2012 році, в задоволені позову має бути відмовлено за спливом позовної давності. Таке рішення суду першої інстанції є справедливим, законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки Ніка Плюс залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року у справі за позовом Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 січня 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді: